Ухвала

від 24.05.2022 по справі 380/8688/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2022 року

м. Київ

справа № 380/8688/21

адміністративне провадження № К/990/11527/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів -Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі №380/8688/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Салган» до Головного управління ДПС у Львівській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, -

у с т а н о в и в :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Салган» (далі - позивач; ТОВ «Салган») звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій просило: - визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.03.2021 за №2513660/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №15 від 13.01.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних; від 30.03.2021 за №2513654/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №115 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних; від 30.03.2021 за №2513658/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №116 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.03.2021 за №2513659/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №117 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.03.2021 за №2513656/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №118 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.03.2021 за №2513660/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №120 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.03.2021 за №2513655/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №121 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.03.2021 за №2513662/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної: ТОВ «Салган`за №122 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних; від 30.03.2021 за №2513663/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної: ТОВ «Салган» за №123 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.03.2021 за №2513657/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №124 від 11.02.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних; від 30.03.2021 за №2513195/42893736 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Салган`за №209 від 07.12.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «Салган`від № 15 від 13.01.2021, за № 115 від 11.02.2021, за № 116 від 11.02.2021, за № 117 від 11.02.2021, за № 118 від 11.02.2021, за № 120 від 11.02.2021, за №121 від 11.02.2021, за № 122 від 11.02.2021, за № 123 від 11.02.2021, за № 124 від 11.02.2021, за №209 від 07.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надіслана позивачу квитанція містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. ГУ ДПС у Львівській області формально зазначило причини для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим. Таким чином, позивач вважає, що не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі №380/8688/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Салган» до Головного управління ДПС у Львівській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко