Рішення

від 11.05.2022 по справі 536/170/22

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/691/2022

Справа № 536/170/22

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2022 року м. Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Мурашової Н.В., за участі секретаря Должаніци В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

01лютого 2022року доКременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті надійшовпозов ОСОБА_1 ,поданий їїпредставником адвокатомКалініним С.К.,до Акціонерноготовариства «Альфа-Банк», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, в якому просили визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №35881, виданий 26.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 23669,90 грн., судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн., судові витрати на судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 992,40 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 496,20 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №35881 від 26.10.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 23669,90 грн. Приватний виконавець мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №630365611 від 11.02.2016 року, укладеним із АТ «Альфа-Банк», строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.06.2021 року по 06.09.2021 року. Сума заборгованості за кредитним договором складає 23019,90 грн., за вчинення виконавчого напису 650,00 грн. Вважає, що зазначений виконавчий напис винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Зазначена у виконавчому написі заборгованість не є безспірною, оскільки нею не визнається в повному обсязі. Спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 26 жовтня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». За таких обставин до суду було подано позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передано до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09.03.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09.03.2022 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, що проводиться в межах виконавчого провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Калінін С.К. не з`явилися, представник позивача просить розглянути справу без його та позивача участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

В судове засідання представник відповідача АТ «Альфа Банк» не з`явився, надав до суду відзив на позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову та у стягненні витрат на правову допомогу за недоведеністю або зменшити їх розмір, розглядати справу у його відсутність. В обгрунтування відзиву зазначив, що виконавчий напис №35881 від 26.10.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. відповідно до вимог чинного законодавства. При зверненні до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, ПАТ «Альфа-Банк» до заяви були долучені всі необхідні документи на підтвердження безспірності заборгованості боржника, а нотаріусом було дотримано процедуру вчинення виконавчого напису. Твердження позивача про спірність заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки ним не надано будь-яких доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі. Крім того вважають, що сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, не відповідає складності справи та виконаній адвокатом роботи, часом, який був витрачений на виконання робіт.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З письмових матеріалів вбачається, що 11.02.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача з анкетою-заявою про акцент Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» та підписала Оферту на укладення Угоди про обслуговування Кредитної карти та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, а ПАТ «Альфа-Банк» прийняв дану пропозицію, відкрив Клієнту рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня, надав кредит шляхом встановлення Відновлювальної кредитної лінії по Рахунку ЕПЗ з лімітом 75000,00 грн.; сума кредиту, що є доступною складає 6500,00 грн. Процентна ставка за користування коштами при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою складає 40% річних.

26 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №35881, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №630365611 від 11.02.2016 року, укладеним нею із Акціонерним товариством «Альфа-Банк», на користь останнього заборгованість за період з 17.06.2021 року по 06.09.2021 року в сумі 23019,90 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8192,75 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту 14827,15 грн.; плати за вчинення виконавчого напису в сумі 650,00 грн., всього на суму 23669,90 грн.

За заявою АТ «Альфа-Банк», приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. 24.11.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67658827, а 25.11.2021 року постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року, вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», а також постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №622, якою Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» та включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис виданий на підставі пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус не мав права керуватись розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку та вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору та виписки з рахунку боржника.

Окрім того, суд вважає, що характер правовідносин, що склались між боржником ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» жодним чином не свідчить про безспірність виниклої у боржника заборгованості.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріальнопосвідченого договору(договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Установлені судом обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного суду у постанові від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц, провадження №61-12629св19.

У своїй постанові від 11 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17 (провадження 61/1028ск18) Верховний Суд висловив наступний висновок: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Не додано розрахунок заборгованості, що унеможливлює встановлення часу її виникнення, а відповідно унеможливлює перевірку звернення до нотаріуса в межах строку позовної давності. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно статті 12 та статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, оскільки нотаріусу не надано жодних підтверджень щодо наявності безспірної заборгованості позивача перед відповідачем, кредитний договір не був нотаріально посвідчений, що унеможливлює вчинення виконавчого напису за таким договором, тому суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус не мав документів на підтвердження безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк». А тому оспорюваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, суд стягує з відповідача АТ «Альфа-Банк» на користь позивача витрати на судовий збір в сумі 992,40 грн. за подання позовної заяви, 496,20 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У статті 59КонституціїУкраїни закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1 ст.15ЦПКУкраїни встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137ЦПКУкраїни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч.3 ст.137 ЦПК України).

В ч.4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністюсправитавиконанихадвокатомробіт(наданихпослуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже,ЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача АТ «Альфа-Банк» судові витрати. При цьому зазначила попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, який складається із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача ОСОБА_2 надав до суду: 1) Договір №б/н/21 про надання професійної правової (правничої) допомоги, укладений 23.12.2021 року між Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» та ОСОБА_1 ; 2) додаток №1 до Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №б/н/21 від 23.12.2021 року, в якому розмір гонорару зазначений 5000,00 грн.; 3) акт виконаних робіт (наданих) послуг, як додаток №2 до Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №б/н/21 від 23.12.2021 року; 4) рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару; 6) меморіальний ордер №8093494317 від 26.01.2022 року про оплату наданих послуг за Договором №б/н/21 від 23.12.2021 року в сумі 1500,00 грн.; 7) меморіальний ордер № 9512838717 від 11.05.2022 року про оплату наданих послуг за Договором №б/н/21 від 23.12.2021 року в сумі 2300,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) від 27.01.2022 року клієнт ОСОБА_1 отримала наступні юридичні послуги: усна консультація з вивчення документів вартість робіт 500,00 грн. (1 год. 30 хв.); складання, оформлення (друк) адвокатського запиту приватному виконавцю від 29.12.2021 р. вартість робіт 500,00 грн. (1 год. 30 хв.); аналіз та узагальнення практики Верховного Суду щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вартість робіт 500,00 грн. (2 год.); складання, оформлення (друк, посвідчення копій для суду та учасників справи), подання до суду позовної заяви вартість робіт 2500,00 грн. (8 год.); складання, оформлення (друк), подання до суду заяви про забезпечення позову вартість робіт 1000,00 грн. (4 год.).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Даний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Так, справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню, є позовом немайнового характеру, незначної складності, не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, позов та заява про забезпечення позову є типовими.

З огляду на викладене, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами та розміром позовних вимог.

За вказаних обставин, суд вважає, що наявні правові підстави для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3800,00 грн.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 51, 76-81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №35881, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №630365611 від 11.02.2016 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», за період з 17.06.2021 року по 06.09.2021 року, та плати за вчинення виконавчого напису, в розмірі 23669 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 90 коп.

Стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Інформація про сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 14.05.1996 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Повний текст рішення складений 17.05.2022 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.