Постанова

від 11.05.2022 по справі 910/12281/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2022 р. Справа№ 910/12281/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Грека Б.М.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Макухи О.А.

у присутності представника КП "Київський метрополітен" Корнієнко О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року

у справі №910/12281/13 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний

банк "Київ"

до Публічного акціонерного товариства "ДОК-3"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року у справі №910/12281/13 задоволено клопотання ліквідатора боржника, затверджено звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. за виконання ним повноважень ліквідатора ПАТ "ДОК-3" у справі №910/12281/13 за період з 10.10.2019 по 10.08.2021 у розмірі 337 196,22 грн.; затверджено звіт про витрати арбітражного керуючого Томашука М.С. за виконання ним повноважень ліквідатора ПАТ "ДОК-3" у справі № 910/12281/13 за період з 10.10.2019 по 10.08.2021 в розмірі 2 667,74 грн.; стягнуто грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого з кредиторів пропорційно їх вимог до боржника, в тому числі з КП "Київський метрополітен" 67 439,24 грн. в якості виплати основної грошової винагороди та 533,55 грн. відшкодування витрат.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, КП "Київський метрополітен" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року у даній справі та постановити нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Томашуку М.С. в частині стягнення з КП "Київський метрополітен" виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника в розмірі 67 439,24 грн. та відшкодування витрат у справі в розмірі 533,55 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Грек Б.М.

Ухвалою суду від 30.12.2021 року вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою КП "Київський метрополітен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року у справі №910/12281/13, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12281/13 за заявою ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" до ПАТ "ДОК-3" про банкрутство.

19.01.2022 супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/12281/13/401/2022 від 18.01.2022 року матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 24.01.2022 року апеляційну скаргу КП "Київський метрополітен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року у справі №910/12281/13 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі, а саме: надати докази доплати судового збору у розмірі 549,50 грн., протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Відповідно до відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, уповноважена особа скаржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 27.01.2022 року.

04.02.2022 року, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали від 24.01.2022 року надано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 549,50 грн.

Ухвалою суду від 07.02.2022 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Київський метрополітен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року у справі №910/12281/13, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 03.03.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Томашук М.С. просить залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду в оскаржуваній частині - без змін.

Через військову агресію Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з чим для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану судове засідання з розгляду справи №910/12281/13, призначене на 03.03.2022 року, не відбулось.

Разом з тим, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки для розгляду справи №910/12281/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В. та ухвалою від 12.04.2022 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження вказану справу за апеляційною скаргою КП "Київський метрополітен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року та призначено її до розгляду на 12.05.2022 року за участю повноважних представників сторін.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Томашук М.С. просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року в оскаржуваній частині - без змін.

Представник скаржника в судовому засіданні 12.05.2022 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у даній справі та постановити нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Томашуку М.С. в частині стягнення з КП "Київський метрополітен" виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника в розмірі 67 439,24 грн. та відшкодування витрат у справі в розмірі 533,55 грн.

Арбітражний керуючий Томашук М.С. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ч. 6 ст. 120 ГПК України шляхом направлення копії ухвали суду від 12.04.2022 року електронною поштою, докази чого долучено до матеріалів справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Повідомлення про призначення справи до розгляду також було опубліковано 22.04.2022 року на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду у мережі Інтернет за посиланням https://anec.court.gov.ua/sud4873/gromadyanam/povidomlennya/1270061/

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

12.05.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року у справі №910/12281/13 в оскаржуваній КП "Київський метрополітен" частині - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/12281/13 про банкрутство ПАТ "ДОК-3", провадження у якій порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року за заявою ПАТ "АКБ "Київ".

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.09.2014 року боржника визнано банкрутом та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Степанова О.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 24.03.2015 на загальну суму 43062498,92грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі №910/12281/13 та повноваження ліквідатора боржника на шість місяців, тобто до 26.05.2016.

Строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута також неодноразово продовжувались ухвалами суду, зокрема від 06.12.2016 року, від 12.11.2019 року, від 30.06.2020 року та від 15.12.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 року достроково припинено повноваження ліквідатора ПАТ "ДОК-3" арбітражного керуючого Степанова О.Ю. та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Томашука М.С.

27.08.2021 року від ліквідатора банкрута до суду надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі на загальну суму 339 863,96 грн., а також стягнення відповідних коштів з кредиторів пропорційно їх вимогам.

За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою суду від 02.12.2021 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 02.12.2021 року, ліквідовано ПАТ "ДОК-3" як юридичну особу у зв`язку із банкрутством, провадження у справі №910/12281/13 закрито.

Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив з можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси.

Іншою ухвалою суду від 02.12.2021 року, зокрема, задоволено клопотання ліквідатора боржника та затверджено його звіт про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури у справі № 910/12281/13 в період з 10.10.2019 року по 10.08.2021 року на загальну суму 339 863,96 грн., стягнуто з кредиторів ПАТ "ДОК-3", виходячи із принципу пропорційності їх грошових вимог до боржника, на користь арбітражного керуючого Томашука М.С. грошову винагороду та витрати на загальну суму 339 863,96 грн. пропорційно визнаних грошових вимог за реєстром кредиторів, у тому числі з КП "Київський метрополітен" грошову суму у розмірі 67 972,79 грн.

Ухвала господарського суду першої інстанції в частині стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого Томашука М.С. грошової винагороди та відшкодування понесених ним під час здійснення повноважень витрат та мотивована тим, що праця ліквідатора відбувається на платній основі, а за умови відсутності майна у боржника на підставі положень Кодексу України з процедур банкрутства таку оплату повинно бути покладено на кредиторів пропорційно визнаним вимогам.

Один з кредиторів боржника - КП "Київський метрополітен" з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

За твердження скаржника, місцевим судом не було розглянуто подане ним до початку судового засідання клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, як зазначає апелянт, арбітражним керуючим не надано суду жодних доказів на підтвердження понесених ним витрат, а відповідне клопотання про стягнення з кредиторів грошової винагороди та витрат ліквідатора не було направлено сторонам у справі.

Також, на думку КП "Київський метрополітен", примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб, не передбачений чинним законодавством, з кредитора, який звернувся до суду за захистом порушеного банкрутом права, завдає останньому не передбачених додаткових матеріальних витрат та фактично таке стягнення призведе до порушення права власності кредитора на належні йому матеріальні засоби, в т.ч. кошти.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями статті 30 наведеного Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Згідно ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Так, у поданому клопотанні арбітражний керуючий просить суд затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури ПАТ "ДОК-3" арбітражному керуючому Томашуку М.С. в період з 10.10.2019 року по 10.08.2021 року на загальну суму 339 863,96 грн., з яких грошова винагорода складає 337 196,22 грн., а витрати складають 2 667,74 грн.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів погодження комітетом кредиторів звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури, оскільки єдиний член комітету кредиторів - КП "Київський метрополітен" на запит арбітражного керуючого з проектом рішення комітету кредиторів відповіді не надав.

З цього приводу слід зазначити, що дії суду законодавство про банкрутство пов`язує не з наявністю або відсутністю схвалення звіту, а із тим, яких висновків дійде суд за результатом його розгляду. Наявність різного роду схвалень та погоджень (плану санації, звіту ліквідатора, тощо) є лише додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або їх відсутністю) у своїх правових позиціях та у своїх процесуальних діях.

Вищенаведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №910/18919/13, від 04.06.2019 року у справі №Б-24/172-09 та від 24.07.2018 року у справі №5019/2862/11.

Таким чином, відсутність факту схвалення комітетом кредиторів боржника звіту ліквідатора, не є в даному випадку вирішальним та таким, що має суттєве значення, оскільки розгляд звіту ліквідатора є прерогативою саме господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, до клопотання ліквідатором додано розрахунок грошової винагороди, а також докази на підтвердження понесених арбітражним керуючим витрат.

Перевіривши надані ліквідатором розрахунки судом встановлено, що вони є обґрунтованими і арифметично правильними.

Крім того, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним судової процедури у справі про банкрутство, судом досліджено не тільки період здійснення арбітражним керуючим ліквідаційної процедури, а й те, які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури. Матеріали містять належні докази щомісячного звітування комітету кредиторів та суду про проведену роботу.

Окрім наведеного судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в матеріалах справи скарг на дії та бездіяльність ліквідатора банкрута, а також клопотань від комітету кредиторів або окремих кредиторів про усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов`язків.

З огляду на викладене, дослідивши поданий звіт про нарахування оплати послуг ліквідатора банкрута та відшкодування його витрат, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість поданого арбітражним керуючим Томашуком М.С. звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №910/12281/13 за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 10.10.2019 року по 10.08.2021 року на загальну суму 339 863,96 грн., які підтверджені належними та допустимими доказами, про узгодженість поданого звіту з нормами Кодексу України з процедур банкрутства, і, як наслідок, про його затвердження.

Щодо стягнення відповідних коштів з кредиторів, судова колегія зазначає.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі і законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Згідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 6 наведеної статті передбачено, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

При цьому, відмова у схваленні (затвердження) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (Висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16), від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №5021/1493/12).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг розпорядника майна в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16, від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17, від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15, від 10.07.2019 року у справі №15/60-б.

Судова колегія наголошує, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Отже, стягнення з кредиторів винагороди та витрат арбітражного керуючого за певних умов є ефективним способом захисту прав арбітражного керуючого на отримання компенсації фактично понесених витрат під здійснення відповідної процедури.

Вищенаведене спростовує доводи скаржника щодо відсутності в даному випадку підстав для стягнення з визнаних судом кредиторів грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Як вірно встановлено судом та вбачається з наданого на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення як кредиторських вимог, так і оплати послуг арбітражного керуючого.

При цьому, апелянтом не ставиться під сумнів повнота дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі, оскільки ухвала про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження останнім не оскаржується.

Таким чином, беручи до уваги вище встановлені обставини та положення чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для покладення витрат з оплати грошової винагороди та витрат ліквідатора ПАТ "ДОК-3" арбітражного керуючого Томашука М.С. на загальну суму 339 863,96 грн., з яких грошова винагорода складає 337 196,22 грн., а витрати складають 2 667,74 грн. на всіх кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів боржника, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, зокрема і на КП "Київський метрополітен" у розмірі 67 972,79 грн.

Доводи скаржника про те, що арбітражним керуючим не надано суду жодних доказів на підтвердження понесених ним витрат, а відповідне клопотання про стягнення з кредиторів грошової винагороди та витрат ліквідатора не було направлено сторонам у справі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, судом встановлено, що ліквідатором банкрута 10.08.2021 року засобами електронного зв`язку разом із запитом з проектом рішення комітету кредиторів було надіслано КП "Київський метрополітен" остаточний звіт ліквідатора, а також звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі про банкрутство та клопотання про пропорційне стягнення з кредиторів.

В подальшому, 25.08.2021 року ліквідатором банкрута звіт ліквідатора з додатками на 126 аркушах, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі про банкрутство з додатками на 91 аркушах та клопотання про пропорційне стягнення з кредиторів на 5 аркушах було направлено до суду.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2021 року зобов`язано ліквідатора направити всім кредиторам відповідне клопотання про пропорційне стягнення з кредиторів грошової винагороди та витрат ліквідатора.

На виконання вимог даної ухвали арбітражним керуючим до матеріалів справи надано докази направлення клопотання, в тому числі скаржнику.

Оскаржувану кредитором ухвалу прийнято судом 02.12.2021 року.

Таким чином, скаржник мав достатньо часу ознайомитись з матеріалами справи.

Щодо відсутності доказів понесених витрат до клопотання про пропорційне стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора, то судова колегія звертає увагу скаржника, що відповідні докази були долучені ліквідатором до звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі про банкрутство за період діяльності з 10.10.2019 року по 10.08.2021 року, який міститься в матеріалах справи, надісланий апелянту та досліджений судом.

Вказані обставини підтверджують факт отримання відповідних звітів з додатками та достатність часу для ознайомлення з ними.

Відтак, посилання скаржника про порушення господарським судом міста Києва норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Щодо посилань про порушення норм процесуального права шляхом залишення поза увагою клопотання про відкладення розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2021 розгляд справи №910/12281/13 відкладено на 02.12.2021.

01.12.2021 року КП "Київський метрополітен" звернулось до суду з клопотанням, в якому повідомило про неможливість участі у судовому засіданні з огляду на участь в іншому засіданні суду та просило відкласти розгляд справи.

Місцевий господарський суд, розглянувши звіт по суті та прийнявши оскаржувану ухвалу, вказане клопотання залишив поза увагою та не розглянув.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, повторно розглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку доказам, враховує, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, явка представників учасників провадження у справі в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджала вирішенню спору, скаржником було повідомлено про причини неявки його представника, а матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").

Аналіз наведеного свідчить, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення, яке не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту порушення, яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення, є відступом від принципу правової визначеності та проявом правого пуризму. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2019 року у справі №926/358/19).

На підставі наведеного судова колегія зазначає, що не можна скасовувати або змінювати правильно прийняту по суті заявлених вимог ухвалу з наведених апелянтом мотивів, оскільки таке рішення матиме ознаки видимої легітимності (дотримання ознак "форми").

За вказаних обставин, враховуючи принцип процесуальної економії господарського судочинства, а також наведену вище практику ЄСПЛ, беручи до уваги, що хоча місцевий господарський суд і припустився порушення норм процесуального права, однак вказане порушення не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність в даному конкретному випадку підстав для скасування правильної по суті ухвали, що оскаржується у відповідній частині, лише з формальних причин.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року у справі №910/12281/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року у справі №910/12281/13 в частині стягнення з Комунального підприємства "Київський метрополітен" виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника в розмірі 67 439,24 грн. та відшкодування витрат у справі в розмірі 533,55 грн. залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 25.05.2022 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.М. Грек

С.В. Сотніков