Ухвала

від 24.05.2022 по справі 916/742/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

"25" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/742/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву Каховського агротехнологічного фахового коледжу про скасування судового наказу у справі № 916/742/22

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГАЗТРЕЙД" (вул. Байди Вишневецького, буд. 37, м. Черкаси, 18001)

до боржника: Каховського агротехнологічного фахового коледжу (вул. Каховська, буд.30, с. Коробки, Каховський р-н, Херсонська обл., 74824)

про стягнення 229931,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГАЗТРЕЙД" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Каховського агротехнологічного фахового коледжу основного боргу в розмірі 229931,83 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2022 №096-ЕГТ-22/Е.

За результатом розгляду вищевказаної заяви, 07.05.2022 судом був виданий судовий наказ, копія якого разом із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами було направлено на повідомлену суду адресу боржника, а саме: вул. Каховська, буд.30, с. Коробки, Каховський р-н, Херсонська обл., 74824.

Відомості щодо вручення/невручення вищевказаного поштового відправлення, станом на 25.05.2022, у суду відсутні.

23.05.2022 до канцелярії Господарського суду Одеської області від Каховського агротехнологічного фахового коледжу надійшла заява за вх. ГСОО №2-349/22 про скасування вищевказаного судового наказу. У вказаній заяві боржник зазначив, що судовий наказ підлягає скасуванню з огляду на необґрунтованість вимог заявника та наявність спору між сторонами. При цьому боржник пояснив суду, що Херсонська область, на території якої знаходиться Каховський агротехнологічний фаховий коледж, є окупованою, у зв`язку з чим здійснення платежів чи рух грошових коштів є припиненим, робота проводиться в умовах воєнного стану, а освітній процес дистанційно.

Згідно з ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Так, разом із заявою про скасування судового наказу боржником не подано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, водночас подано суду заяву, в якій боржник просить суд відстрочити сплату судового збору у розмірі 124,05 грн за подачу заяви про скасування судового наказу до закінчення дії воєнного стану в Україні. Вказана заява обґрунтована припиненням роботи казначейських органів в Херсонській області, у зв`язку з окупацією території.

Розглянувши клопотання Каховського агротехнологічного фахового коледжу, суд узяв до уваги пояснення боржника щодо обставини, які виникли для боржника у зв`язку з веденням в Україні воєнного стану та проведенням військових дій на території Херсонської області, водночас при вирішенні питання щодо наявності / відсутності підстави для відстрочення сплати судового збору, суд виходить з такого.

Статтею 10 Закону України Про правовий режим воєнного стану визначено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Відповідно до ст.12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 1 Закону України „Про судовий збір судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За умовами пп.22 п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку із поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Отже, норма ст. 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору, разом з цим, будь-яких доказів, які б підтвердили, що дія цієї норми закону розповсюджується на боржника, останнім до суду не подано. При цьому судом не встановлено, що заяву про видачу судового наказу / заяву про скасування судового наказу було подано з метою захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Крім цього, боржником взагалі не подано доказів на підтвердження обставини припинення роботи Державної казначейської служби України у Херсонської області, а також відсутності у боржника відкритих рахунків в інших банківських установах.

Разом з цим, суд зауважує, що судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України є особливою формою судового рішення. Порядок розгляду відповідної заяви регламентовано Розділом ІІ ГПК України, в якій чітко передбачені строки для розгляду заяви про скасування судового наказу, а саме не пізніше двох днів після її надходження до суду/подання (ч. 6 ст. 157 ГПК України, ч. 3 ст.158 ГПК України).

Так, у поданій до суду заяві про скасування судового наказу боржник просить суд відстрочити сплату судового збору до закінчення воєнного стану, в той же час, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, а отже Законом не передбачено повноваження суду відстрочити сплату судового збору на більший строк, ніж до ухвалення судового рішення, а в даному випадку по заявам учасників у наказному провадженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність боржником обставин, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу згідно з Законом, а тому у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору боржнику належить відмовити.

Згідно ч.6 ст.157 ГПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За цих обставин, враховуючи, що заяву про скасування судового наказу від 23.05.2022 у справі №916/742/22 боржником подано до суду неналежно оформленою (без сплати судового збору), остання разом з доданими до неї доказами підлягає поверненню боржнику на підставі ч.6 ст.157 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 157, 158, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Каховського агротехнологічного фахового коледжу про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про скасування виданого Господарським судом Одеської області судового наказу від 07.05.2022 у справі №916/742/22 відмовити.

2. Заяву Каховського агротехнологічного фахового коледжу за вх. ГСОО №2-349/22 від 23.05.2022 про скасування судового наказу Господарського суду Одеської області від 07.05.2022 у справі №916/742/22 разом з доданими до заяви доказами - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили 25.05.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля