Постанова

від 25.05.2022 по справі 697/2326/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/676/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №697/2326/21 Категорія: 311000000 Колісник Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги представника Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» адвоката Бовшика Миколи Юрійовича та представника Комунального закладу Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунального закладу Бобрицький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області - адвоката Хорошун Оксани Володимирівни на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунального закладу Бобрицький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області, Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального закладу«Литвинецький ліцейБобрицької сільськоїради Черкаськоїобласті (даліпо тексту Відповідач1),Комунального закладу«Бобрицький ліцей»Бобрицької сільськоїради Черкаськоїобласті (даліпо тексту Відповідач2),Яблунівського навчально-виховногокомплексу «Дошкільнийнавчальний заклад загальноосвітняшкола І-ІІступенів Канівськоїміської радиЧеркаської області(даліпо тексту Відповідач3)про визнаннянезаконним таскасування наказупро відстороненнявід роботи,поновлення позивачана роботі.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона працює на роботі керівником хореографічного гуртка в комунальному закладі освіти, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області «Литвинецький ліцей», керівником танцювального гуртка в комунальному закладі «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, керівником гуртка «Хореграфія» у Яблунівському навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області».

У листопаді 2021 відповідачі вимагали на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

08.11.2021 Позивачу Відповідачами 1, 2, 3 було відповідно вручено накази № 63-К від 08.11.2021, №61-К від 05.11.2021, № 61-к/тр від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Накази відповідачів мотивовані тим, що оскільки у позивача відсутнє відповідне щеплення та відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України відповідачі відсторонюють позивача від роботи до часу усунення обставин, що обумовлюють відсторонення.

У трудовому контракті, посадовій інструкції чи іншому документі, підписаному між нею і Відповідачами 1, 2, 3 такого зобов`язання немає, повноваження відповідачів на відсторонення позивача від роботи з цих підстав відсутні. Вказані накази є незаконними у зв`язку з порушенням її права на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України, ст. 23 Загальної декларації прав людини, ст. 1 Європейської соціальної хартії, ст. 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

Накази про відсторонення мотивовані положеннями ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», який передбачає обов`язкове щеплення саме обов`язковими щепленнями. Цим Законом щеплення від COVID-19 не встановлене як обов`язкове, а тому відсторонення працівника з підстав ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» є незаконним та безпідставним.

Підстави відсторонення передбачені ст. 46 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Правової можливості відсторонення працівника від роботи з підстав відсутності у нього щеплення від COVID-19законодавством не передбачено. Дорожньою картою з провадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні 2021-2022 роках, встановлено, що вакцинація буде добровільною для всіх груп населення та професійних груп.

На підставівикладеного таз урахуваннямуточнених позовнихвимог, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконними та скасувати наказ Відповідача 1 від 08.11.2021 року №63-К, наказ Відповідача 2 від 05.11.2021 року №61-К, наказ Відповідача 3 від 08.11.2021 року №61-к/тр про відсторонення позивача від роботи; зобов`язати відповідачів виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано наказ Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області від 08.11.2021 року №63-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Визнано протиправним і скасовано наказ Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області від 05.11.2021 року №61-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Визнано протиправним і скасовано наказ Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» від 08.11.2021 року №61-к/тр про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що при прийнятті оскаржуваних наказів Відповідача 1, 2 та 3 і подальшому відстороненні позивача від роботи у зв`язку із відсутністю у неї щеплення проти COVID-19, дотримано вимог ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч. 1 ст. 7, ч.2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Надані сторонами докази у своїй сукупності і взаємозв`язку не підтверджують факт відмови або ухилення ОСОБА_1 від обов`язкових профілактичних щеплень, не містять достатніх підстав для прийняття наказів про відсторонення її від роботи. Натомість оскаржувані накази Відповідачів 1, 2, 3 стосуються безпосередньо ОСОБА_1 , істотно впливають на її права і свободи, відтак при їх прийнятті відповідачам необхідно було ретельно перевіряти наявність підстав для відсторонення позивача від роботи для досягнення легітимної мети визначеної процедури.

Щодо позовнихвимог прозобов`язаннявідповідачів виплатитиневиплачену заробітнуплату зачас незаконноговідсторонення позивачавід роботи,то суд першої інстанції дійшов висновку, що Комунальний заклад «Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунальний заклад «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області, Яблунівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» не є належними відповідачами в цій частині позовних вимог.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» адвокат Бовшик М.Ю. оскаржив його в апеляційному порядку та зазначив, що рішення суду є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач була завчасно попереджена про необхідність виконання вимоги законодавства в частині вакцинації, мала достатній час для отримання вакцини та документу, який би підтверджував наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, або ж отримати довідку про наявність в позивача абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.

Також своїм правом на подання апеляційної скарги скористався представник Комунального закладу Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунального закладу Бобрицький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області - адвокат Хорошун О.В., в якій зазначала, що висновки викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому просила скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в межах свої повноважень директори комунальних закладів Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області та Бобрицький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області на підставі та на виконання наказу МОЗ України від 04.10.2021 р. №2153, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 року за №1306/36928 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. №1645-ІІІ видали повідомлення про необхідність обов`язкового щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, працівників загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти незалежно від типу та форми власності або з надання відповідної медичної довідки щодо протипоказань від даного виду щеплень. Термін повідомлення становив до 08.11.2021 року.

З даним повідомленням позивач була вчасно ознайомлена, про що свідчить її підпис на повідомленні і в неї було достатньо часу для проведення відповідного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 або ж отримання та надання у освітній заклад довідки про неможливість проведення такого щеплення за станом її здоров`я, що ОСОБА_1 зроблено не було.

Вказує, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими.

У відзивах на апеляційні скарги Яблунівського навчально-виховногокомплексу «Дошкільнийнавчальний заклад загальноосвітняшкола І-ІІступенів Канівськоїміської радиЧеркаської області»та Комунальногозакладу Литвинецькийліцей Бобрицькоїсільської радиЧеркаської області,Комунального закладуБобрицький ліцейБобрицької сільськоїради Черкаськоїобласті Чернова Н.С. вказує, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду, за обов`язкової письмової згоди особи на вакцинацію. Якщо особа відмовляється від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження засвідчити це актом у присутності свідків. Таким чином, факт, ухилення чи відмови скаржника від щеплення проти COVID-19 на час відсторонення та в судовому засіданні відповідачем не доведено. Натомість відсторонення працівника без встановлення підстав для цього, а так само посилання на підстави, які не передбачені законом, є порушенням трудового законодавства та прав відстороненого працівника.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 (а.с.30-33) та наказу № 36-К від 30.08.2021 (а.с.35) її призначено на посаду керівника хореографічного гуртка за строковим трудовим договором в Комунальний заклад «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області з 01.09.2021 по 31.05.2022.

Відповідно до наказу № 28-к від 28.08.2021 (а.с.36) ОСОБА_1 прийнято на роботу керівником хореографічного гуртка Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області за строковим трудовим договором з 01.09.2021 по 31.05.2022.

Наказом № 42-к/тр від 31.08.2021 ОСОБА_1 прийнято до Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» на роботу за сумісництвом керівником гуртка «Хореографія» з 01.09.2021 по 08.06.2022 за строковим трудовим договором (а.с. 43).

Відповідно до наказу № 63-К від 08.11.2021 Відповідача 1 - ОСОБА_1 керівника хореографічного гуртка Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області з 08.11.2021 відсторонено від виконання службових обов`язків без збереження заробітної плати до усунення причин, що його зумовили. Після усунення обставин, що обумовили відсторонення: проведення профілактичного щеплення проти COVID-19 чи надання медичного висновку про наявність протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 ОСОБА_1 буде допущена до роботи (а.с. 8).

З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 08.11.2021, про що свідчить її особистий підпис, зазначила письмово, що з наказом не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України.

Відповідно до наказу № 61-К від 05.11.2021 Відповідача 2 - ОСОБА_1 відсторонено від роботи керівника танцювального гуртка Комунального закладу «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 №73 від 08.10.2021 (а.с.9).

З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис, також письмово зазначила, що з наказом не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України.

У відповідності до наказу № 61-к/тр від 08.11.2021 Відповідача 3 - ОСОБА_1 відсторонено від роботи з Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 №69 від 29.10.2021.

З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 08.11.2021, про що свідчить її особистий підпис, також письмово зазначила, що з наказом не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України.

Накази відповідачів про відсторонення від роботи ОСОБА_1 винесені у відповідності до ст. 46 Кодексу законів про працю України, ч.2 ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", Наказу Міністерства охорони здоров`я №2153 від 04.10.2021 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби "COVID-19", спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

З повідомлення Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 адміністрація закладу повідомила, що вона з 08.11.2021 буде відсторонена від виконання службових обов`язків при одній з умов: якщо не буде проведено профілактичне щеплення проти COVID-19 чи надано медичний висновок про наявність протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 (а.с. 11) ОСОБА_1 письмово зазначила, що не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України, що свідчить її особистий підпис.

Заявою від 06.11.2021 ОСОБА_1 повідомила Комунальний заклад «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області про те, що вона утримується від щеплення від коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 (а.с.11, зворот).

Повідомленням від 08.10.2021 № 73 Комунальний заклад «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 ознайомлено з тим, що уряд оголосив про обов`язкову вакцинацію вчителів і чиновників та необхідністю відсторонювати невакцинованих працівників від роботи із збереженням місця, однак без збереження заробітної плати (а.с.12).

Листом Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» від 29.10.2021 № 69 ОСОБА_1 05.11.2021 повідомлено про обов`язковість щеплення від COVID-19 та про необхідність до 05.11.2021 надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень. Також повідомлено, що у випадку ненадання одного із цих документів ОСОБА_1 буде відсторонена від роботи 08.11.2021 без збереження заробітної плати (а.с.13).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначені хвороби, проти яких профілактичні щеплення є обов`язковими: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Міністерство охорони здоров`я, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, може встановити перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, який набув чинності 8.11.2021, затверджено перелік професій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19. Це працівники, зокрема, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

При цьому вакцинації підлягають усі працівники вказаних установ і закладів згідно зі штатним розписом. Винятком є працівники, що мають протипоказання до щеплень, визначені в Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595. Протипоказання до вакцинації встановлюються лікарем.

З 8 листопада 2021 року набули чинності зміни до постанови КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, внесені постановою КМУ від 20 жовтня 2021 р. № 1096. Зокрема, пункт 41-6 доповнено нормою щодо відсторонення працівників: «Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щеплення, затвердженим наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153; 2) відсторонення від роботи працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП, частини 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини 1 статті 94 КЗпП, частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» (мінімальна зарплата); відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно зі статтею 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень працівників, які підпадають під обов`язкове щеплення, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Наказ МОЗ №2153 від 4 жовтня 2021 року визнав обов`язковим щеплення від COVID-19 для певних професій, зокрема і для професії позивача.

Держава, встановивши обов`язковість щеплень для певних категорій працівників, зокрема працівників закладів загальної середньої освіти, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу,в тому числіі власне не щепленого працівника.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою від ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу діяв у межах своїх повноважень і відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказу МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, ст. 26 Закону України «Про освіту» та ст. 46 КЗпП правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати до ліквідації причин відсторонення.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Можливість відсторонення від роботи у зв`язку з непроходженням щеплення також підтверджується висновками ЄСПЛ у подібних справах, а саме у серпні 2021 року ЄСПЛ відхилив запит про вжиття тимчасових заходів, поданий 672 французькими пожежниками, щодо закону, який передбачає вимогу про обов`язкову вакцинацію для ряду професій, з подальшим відстороненням від роботи в разі її недотримання (Abgrall and 671 Others v. France, запит під заявою № 41950/21).

Також, у вересні 2021 року ЄСПЛ розглянув два запити про вжиття тимчасових заходів, які подані медичними працівниками, щодо їхнього обов`язку вакцинації проти Covid-19 для того, щоб мати змогу продовжувати працювати. Згідно з правилом № 39 Регламенту Суду медики просили застосувати тимчасові заходи та негайно зупинити впровадження закону. Проте, ЄСПЛ відхилив ці прохання, аргументуючи задоволення подібних запитів лише у тих випадках, якщо заявники можуть зіткнутися з реальним ризиком нанесення шкоди (Kakaletri and Others v. Greece, запит під заявою № 43375/21, Theofanopoulou and Others v. Greece, запит під заявою № 43910/21).

Крім того, у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 року у справі № 337/3087/17 висловив позицію про те, що завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. У спорі, що розглядався, індивідуальне право (інтерес) батьків дитини відмовитися від щеплення при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти, в тому числі в дошкільних закладах, протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення перед направленням дитини для здобуття освіти в дошкільних закладах, з метою забезпечення загального блага у формі права на охорону здоров`я, що, крім іншого, гарантоване статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

У постанові від 17.04.2019 року у справі № 682/1692/17 Верховний Суд дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Тобто в цьому питанні принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто є виправданим.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовилася від проходження щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідних документів щодо протипоказань організму від такого щеплення роботодавцям не надала.

Колегія суддівапеляційного суду,дослідивши наявніу матеріалахсправи докази,провівши оцінкуаргументів тадоводів сторіндійшла висновку,що накази Яблунівськогонавчально-виховногокомплексу «Дошкільнийнавчальний заклад загальноосвітняшкола І-ІІступенів Канівськоїміської радиЧеркаської області»та Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області від 08 листопада 2021 року, які прийняті на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 щодо обов`язкового відсторонення ОСОБА_1 , як працівника закладу дошкільної освіти, з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти коронавірусної інфекції COVID-19 без збереження заробітної плати, не є протиправними та видані відповідно до закону.

В тойже час,наказКомунального закладу«Бобрицький ліцей»Бобрицької сільськоїради Черкаськоїобласті виданий 05.11.2021 року, тобто до моменту набрання чинності наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 року № 2153. Підставою для відсторонення вказано повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 № 73 від 08 жовтня 2021 року.

На дату винесення оскаржуваного наказу підзаконні нормативно-правові акти щодо обов`язкового щеплення від COVID-19 ще не набрали чинності, а тому вказаний наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині витрат на правничу допомогу, то колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною четвертою статті 10ЦПК України і статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно із частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником відповідача на підтвердження витрат Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги від 29.11.2021, заяву про попередній розрахунок суми судових витрат від 10.12.2021, детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 10.12.2021, акт прийому-передачі виконаних робіт до договору № 68 від 29.11.2021 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 9 від 10.12.2021 на суму 5000 грн.

Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні зазначених витрат послався на те, що відповідачем кошти були сплачені адвокату по прибутковому касовому ордеру № 9 від 10.12.2021, отже готівкою, в той час як згідно бюджетного законодавства встановлений особливий порядок виконання бюджетного зобов`язання.

Колегія суддів, вважає такі висновки суду необґрунтованими з огляду на те, що суд вдався до формалізму в частині перевірки походження коштів та порядку їх сплати, оскільки визначальним у даному випадку має саме факт понесення таких витрат, що у даній справі підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №9 від 10 грудня 2021 року.

Вказана квитанція до прибуткового касового ордеру, яка свідчить про оплату гонорару адвокату Бовшику М.Ю., а також договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт із розрахунком є належними та допустимими доказами понесення відповідачем витрат на правову допомогу, які у встановленому законом порядку (стаття 81 ЦПК України) не спростовані позивачем. При цьому, правильність порядку оплати комунальним закладом таких послуг виходить за межі вирішення питання про відшкодування судових витрат у цивільній справі.

З огляду на зазначене та враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог немайнового характеру, на користь відповідача Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» з позивача необхідно стягнути понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та не дотримався норм матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення в частині задоволених позовних вимог до Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» та Комунального закладу«Литвинецький ліцей»Бобрицької сільськоїради Черкаськоїобласті з ухваленням у даній частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача (частина 1, 2 статті 141 ЦПК України).

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року було відстрочено Яблунівському навчально-виховному комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки дану апеляційну скаргу задоволено, то несплачений судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь держави у сумі 1362 грн (908 грн х 150%).

Крім того, відповідач Комунальний заклад Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області також поніс витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, а тому такі витрати повинні бути відшкодовані позивачем.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» адвоката Бовшика Миколи Юрійовича задовольнити.

Апеляційну скаргу представника Комунального закладу Литвинецький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області, Комунального закладу Бобрицький ліцей Бобрицької сільської ради Черкаської області - адвоката Хорошун Оксани Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року скасувати у частині визнання протиправним і скасування наказу Комунального закладу «Литвинецький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області від 08.11.2021 року №63-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати; визнання протиправним і скасування наказу Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» від 08.11.2021 року №61-к/тр про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Ухвалити у даній частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Яблунівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Канівської міської ради Черкаської області» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1362 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладуЛитвинецький ліцейБобрицької сільськоїради Черкаськоїобласті судовий збір у розмірі 1362 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 травня 2022 року.

Судді: