Рішення

від 23.05.2022 по справі 686/22946/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/22946/20

Провадження № 2/686/1175/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Продана Б.Г., при секретарі Боднар А.П., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2020 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання з відповідачем з липня 2013 року по 30.05.2014 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю подружжя та здійснення поділу на Ѕ частину набутого майна, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 , земельної ділянки за цією ж адресою та автомобіля Volkswagen Passat В3, 1988 року випуску, шляхом стягнення з відповідача на її користь Ѕ його частки в розмірі 37208,43 грн.

Позов мотивує тим, що з липня 2013 року спільно проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу і до моменту одруження 30.05.2014 року. За цей час сторонами було набуто у спільну сумісну власність майно, яке вони не можуть поділити в добровільному порядку, у зв`язку із чим позивач змушена звернутись до суду.

16.09.2020 року по справі вжито заходи забезпечення позову.

17.09.2020 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

12.10.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, вказує що з липня 2013 року з позивачем однією сім`єю вони не проживали, а тільки зустрічались, будинок ним було придбано 09.04.2014 року за власні кошти, а шлюб сторони зареєстрували лише 30.05.2014 року. Щодо поділу автомобіля, зазначає що він був придбаний у 2019 році, однак у 2020 році був пошкоджений у ДТП і вартість відновлювального ремонту склала 36000 грн., який було здійснено за кредитні кошти і після продажу автомобіля ним було повернуто кредитні кошти.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 21.12.2020 року призначено оціночно-земельну та будівельно-технічну експертизи щодо визначення вартості об`єктів нерухомості - житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою та визначення вартості ремонтних робіт.

29.10.2021 року за результатами проведення експертизи від експерта надійшов висновок №01/21 від 28.10.2021 року, який долучено до матеріалів справи.

03.11.2021 року провадження по справі поновлено.

25.11.2021 року справу призначено до слухання по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять позов задоволити з наведених підстав.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково лише щодо поділу автомобіля, в решті вимог просить відмовити у зв`язку із їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 30 травня 2014 року.

Позивач зазначає, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу ще з липня 2013 року, а тому придбаний 09.04.2014 року будинок АДРЕСА_1 є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вказує, що будинок потребував значних вкладень і ремонту і за спільні кошти подружжя та за кошти її батьків будинок було відремонтовано, внаслідок чого об`єкт нерухомості значно збільшився у вартості. Просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнати спільною сумісною власністю подружжя вказаний будинок та земельну ділянку на якій він знаходиться та поділити зазначене майно.

Так, відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з приписами ст. 70 Сімейного кодексу України та ст. 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними.

Згідно ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

У пункті 23-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що твердження позивача про спільне проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з липня 2013 року, не знайшло свого підтвердження під час слухання справи.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 28 серпня 2019 року № 588/350/15-ц.

Однак, ні зі змісту позовної заяви, а ні з долучених позивачем доказів не підтверджено належними та допустимими доказами факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з липня 2013 року, а тому позовні вимоги щодо встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з липня 2013 року, не підлягають до задоволення.

Щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділу житлового будинку та земельної ділянки, то суд вважає, що зазначені вимоги також не підлягають задоволенню.

Так, суд встановив, що 09 квітня 2014 року, відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, ОСОБА_4 придбав житловий будинок за АДРЕСА_1 , а також придбав земельну ділянку, кадастровий номер 6825083300:03:001:0060, площею 0,25 га, на якій розташований зазначений будинок.

Оскільки шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено 30.05.2014 року, тобто зі спливом майже двох місяців після купівлі спірного майна, то відсутні підстави для визнання зазначеного майна спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно п.1 ч.1 .ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернутись до відповідача із позовом про стягнення коштів, які нею були витрачені на ремонт житлового будинку АДРЕСА_1 , в результаті чого зросла його вартість, що підтверджується висновком експерта №01/21 від 28.10.2021 року.

Щодо позовної вимоги про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 автомобіля Volkswagen Passat В3, 1988 року випуску та стягнення з відповідача на користь позивача 1/2 частини його вартості, то суд вважає, що ця вимога підлягає до задоволення. Автомобіль придбано сторонами за час шлюбу, представник відповідача в судовому засіданні визнав дані обставини, а тому слід здійснити поділ зазначеного автомобіля.

Керуючись ст. ст. 78, 81, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 60, 70,71 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 автомобіль Фольксваген Пасат, 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 загальною вартістю 74416 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1\2 частину вартості автомобіля Фольксваген Пасат, що становить 37208 грн. 43 коп.

Решту позовних вимог залишити без задоволення

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 26.05.2022 року.

Суддя:

Позивач: ОСОБА_1 .

АДРЕСА_1 , ІП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 .

АДРЕСА_2 ., ІПН НОМЕР_4