Постанова

від 23.05.2022 по справі 752/6457/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/6457/19 головуючий у суді І інстанції: Мазур Ю.Ю.

провадження №22-ц/824/1820/2022 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Суханової Є.М., Мостової Г.І.,

секретар судового засідання: Пітенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: лікар-офтальмолог офтальмологічного відділення № 6 Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» Сімчук Ірина Володимирівна, завідуюча офтальмологічним відділенням № 6 Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» лікар-офтальмолог Повч Зоряна Василівна, Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради про відшкодування шкоди за неякісно виконану мікрохірургічну операцію та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: лікар-офтальмолог офтальмологічного відділення № 6 Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» Сімчук Ірина Володимирівна, завідуюча офтальмологічним відділенням № 6 Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» лікар-офтальмолог Повч Зоряна Василівна, Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради про відшкодування шкоди за неякісно виконану мікрохірургічну операцію та моральної шкоди, в якому просить суд стягнути з Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду за неякісно виконану мікрохірургічну операцію по пересадці штучного кришталика ока в розмірі 25000,00 грн. та моральну шкоду, завдану ушкодженню здоров`я в розмірі 10000,00 грн..

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач 23.01.2018 року у зв`язку із значним погіршенням зору звернувся до завідуючого 6 відділення КМКОЛ, к.м.н., головного офтальмолога ДОЗ м. Києва - Повз З.В.. Після огляду і сплати вартості послуг і штучного кришталика 16509,00 грн, 25.01.2018 року був прооперований, результат оперативного лікування був негативний. Зір став набагато гіршим, розрізняв тільки великі предмети, що і до операції, але не так чітко, а вже наче вкритим мутною блакитною целофановою плівкою, зображення двоїлося. Більше як річне післяопераційне «лікування» також коштувало позивачу більше як 5000,00 грн і не принесло нічого, крім зміни середини ока, зменшення його опірності інфекціям, розвитку численних мейбомітів і халязіонів, що вже двічі прийшлося оперувати за 4000,00 грн, болі і страждань. В зв`язку із незадовільним результатом операції, втратою численних коштів та безкінечною боротьбою з запальними ускладненнями, фактичною втратою зору в оперованому оці, позивач звернувся письмово до головного лікаря КМКОЛ Денисюк Л.І. з проханням повернути хоча б кошти. Двічі позивач був оглянутий спочатку двома начмедами, а потім і великою комісією КМКОЛ. Проте, позивач зауважує, що змістовної відповіді не отримав. Після звернення до Адміністрації Президента матеріали справи були направлені в МОЗ України, а звідти з підписом заступника міністра Лінчевського О.В. до ДОЗ КМДА. Комісією встановлено, що медична допомога в умовах КМКОЛ «Центр мікрохірургії ока» надана позивачу не в повному обсязі в частині діагностики та лікування, та з порушенням протоколу надання медичної допомоги хворим на катаракту.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» (ідентифікаційний код: 05389534, місцезнаходження: м. Київ, просп. Комарова, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду за неякісно виконану мікрохірургічну операцію по пересадці штучного кришталика ока в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп..

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня "Центр мікрохірургії ока" подала апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Вказує, що в матеріалах справи знаходиться заява Відповідача від 06.03.2020 (а.с. 181-182), зареєстрована канцелярією суду 10.03.2020, про надання наступних доказів: акредитаційний сертифікат КМКОЛ «ЦМХО» від 11.06.2019 року; Ліцензія на провадження медичної практики; Розпорядження КМДА № 1183 від 02.07.2019 «Про внесення змін до Статуту КМКОЛ «ЦМХО»»; Дипломи та медичні сертифікати лікарів-офтальмологів ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ; Локальний протокол медичної допомоги хворим з катарактою затвердженні в КМКОЛ «ЦМХО»; Протокол експертного консиліумного огляду в КМКОЛ «ЦМХО» пацієнта ОСОБА_1 від 11 вересня 2018 року, Медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 884 за 2018 рік (ф. №003/о), Медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 514 за 2018 рік (ф. № ООЗ/о), ОСОБА_4 від пацієнта ОСОБА_1 від 14.02.2018 року, суд взагалі не вказав про існування в матеріалах справи вказаних доказів та не навів мотиви фактичного відхиленні аргументів, доводів та доказів наданих відповідачем. Також, судом не надано оцінки письмової інформованої згоди на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення ОСОБА_1 (форма №003-6/о), відповідно до якої позивачу у доступній формі було роз`яснено характер, мету, орієнтовну тривалість діагностично- лікувального процесу. Можливі несприятливі наслідки під час його проведення про необхідність дотримання визначеного лікарем режиму в процесі лікування, а також, згоди на проведення оперативного втручання позивача від 23.03.2018 в якому йому роз`яснено про те, що оперативне втручання проводиться без гарантій підвищення зорових функцій та усвідомленням можливості ускладнень.

Суд не навів мотиви відхилення доказу відповідача, зокрема факту допиту в судовому засіданні 22.07.2020 свідка ОСОБА_5 , яка повідомила, що знає позивача та була членом консиліуму з приводу його клінічного випадку. Позивач був оглянутий нею та надано йому медичну допомогу згідно діагнозу. Зазначила, що під час проведення нею огляду позивача, були встановлені всі дані, що є функціональний зір на оці, наявна вроджена патологія та вікові зміни, що спричиняють труднощі зору. Щодо недоцільності і проведення оперативного втручання по заміні кришталика , через начебто протипоказання вказані в інструкції до ЮЛ (наявність епітеліально-ендотеліальної дистрофії рогівки) зазначила, що, по-перше, у Позивача не було встановлено діагнозу епітеліально-ендотеліальної дистрофії рогівки (ЕЕД), яка є рідкісним ускладненням внутрішньоочних операцій і пов`язана з декомпенсацією внутрішнього шару рогівки, поступовим зниженням прозорості та цілісності рогівки, призводить до набряку рогівки, зниження гостроти зору, а в деяких випадках до болей, світлобоязні та сльозотечі. Всі ці ознаки у позивача відсутні, про що свідчить результат консуліуму 11 вересня 2018 року, адже епітеліально-ендотеліальної дистрофії рогівки - це придбана (вторинна) дистрофія рогівки. На до госпітальному рівні позивача інформувалось про наявність супутнього діагнозу дистрофія рогівки та ризику виникнення ускладнень, що підтверджується інформованими згодами. Під час проведення оперативного втручання використовувалися в`язкопружні речовини для захисту ендотелію, що підтверджується Протоколом оперативного втручання від 25.01.2018 року та вказується позивачем у заяві від 13.08.2018 року. Також, судом першої інстанції встановлена обставина, яка ставить під сумнів кваліфікацію ОСОБА_2 , лікаря - офтальмолога вищої категорії, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України, хірурга, завідуючої офтальмологічним відділенням № 6, яка здійснювала оперативне втручання позивачу. Адже вимоги позивача та висновок суду ґрунтуються на тому, що проведення оперативного втручання по зміні кришталика було проведено лікарем - офтальмологом ОСОБА_2 без встановлення та врахування супутнього діагнозу - дистрофії рогівки обох очей, яке начебто є протипоказаним до проведення оперативного втручання.В мотивувальній частині повного тексту рішення суд встановив наступне: «Згідно інструкції лінзи (ЮЛ) вбачається, що існують протипоказання, а саме імплантація не рекомендується, якщо ЮЛ може погіршити існуючий стан, вплинути на діагноз або лікування патології, або становити загрозу для зору пацієнта. До таких станів ставитися в тому числі атрофія райдужної оболонки, ендотеліальна дистрофія рогівки», звертає увагу на те, що жодна первинна медична документація позивача не містить діагнозу «ендотеліальна дистрофія рогівки». В порушення вимог п. З ч. 4 ст. 265 ЦПК України, суд не навів мотивованої оцінки документу під назвою «виписка з медичної картки амбулаторного хворого від 23.03.2018 року складений лікарем ОСОБА_6 » в якості доказу, на підставі якого встановив обставину виявлення зорових функцій на прооперованому лівому оці на рівні 0,08 одиниць.

Також, суд не звернув увагу на встановлений діагноз: Артифакія 08, незріла катаракта ОО, дистрофія рогівки та макуладистрофія обох очей (ОІІ). Отже, судом першої інстанції не доведені обставини що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що є підставою для скасування рішення в порядку п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України. Щодо зазначеної суми відшкодування, майже усі чеки які були долучені до позовної заяви не мають відношення до лікування ОСОБА_1 у зв`язку із оперативним втручанням на лівому оці, відповідно всі його вимоги та розрахунки є безпідставними. Судом не з`ясовано чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій самі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини що мають значення для вирішення спору. Належних та допустимих доказів про те, що у позивача значно погіршився стан здоров`я або змінився звичайний уклад життя, або порушилися нормальній життєві зв`язки, порушились стосунки з людьми позивачем надано не було.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, і задвольняючи позовні вимоги про стягнення майнової шкоди, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що висновком Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 було виявлено недоліки, а саме: неналежна організація лікувально-діагностичного процесу у закладі, що в свою чергу представниками відповідача в судовому засіданні спростовано належним чином не було та не надано доказів, які б в повній мірі підтверджували відсутність зазначених у вказаному висновку обставин. Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у тому, що із-за неякісної операції, яка була зроблена відповідачем, позивач переніс сильний стрес, були постійні головні болі, безсоння, підвищений тиск, різко погіршився його загальний стан в зв`язку з нервовим напруженням, поглибилася симптоматика хвороби Паркінсона, на яку страждає позивач. Оскільки позивач отримав фізичні, психологічні страждання та моральні переживання, що є природно зрозумілим у даному випадку, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. моральної шкоди, що відповідає вимогам розумності і справедливості в порядку ч.3, ст.23 ЦК України.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 34, п. «а» ч. 1 ст. 78 ЗУ "Основ законодавства України про охорону здоров`я" кожний громадянин України має право на кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 Указу Президента України від 15.06.1992 року «Про Клятву лікаря» клятва лікаря передбачає, зокрема, щоб усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров`я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності позивач зобов`язаний довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитки); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст.611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).

Встановлено, що 11.01.2018 року завідуюча офтальмологічним відділенням № 6 Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» лікаря-офтальмолога Повч Зореслава Василівна надала позивачу направлення на консультацію на дообстеження. Діагноз: незріла катаракта ОИ.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 514, виданої Київською міською клінічною лікарнею офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» 27.01.2018 року вбачається, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні відділення № 6 з 23.01.2018 року - 27.01.2018 року. Повний діагноз: ускладнена незріла катаракта лівого ока. Ускладнена незріла катаракта правого ока. Дистрофія рогівки обох очей. Лікування: 25.01.2018 року. Операція: Факоемульсифікація катаракти з імплантацією ІОЛ на лівому оці ІОЛ (модель, оптична сила) + 23,5 Д МІ-60 BauschLomb, Хірург: ОСОБА_2 .

Як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 514, виданої Київською міською клінічною лікарнею офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» 16.02.2018 року вбачається, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні відділення № 6 з 05.02.2018 року - 16.02.2018 року. Повний діагноз: артифакія, кератопатія лівого ока. Ускладнена незріла катаракта правого ока. Дистрофія рогівки обох очей. Призначено медикаментозне лікування.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста Київського центра терапії і мікрохірургії ока ОСОБА_7 від 14.03.2018 року щодо пацієнта ОСОБА_1 встановлено, що OS н/к (не коригується), OD - 0,1. У висновку спеціаліста зазначено діагноз: дистрофія рогівки обох очей. Початкова катаракта правого ока. Артифакія лівого ока.

Згідно інструкції лінзи (ІОЛ) вбачається, що існують протипоказання, а саме імплантація не рекомендується, якщо ІОЛ може погіршити існуючий стан, вплинути на діагноз або лікування патології, або становити загрозу для зору пацієнта. До таких станів ставитися в тому числі атрофія райдужної оболонки, ендотеліальна дистрофія рогівки.

Згідно виписки з медичної картки амбулаторного хворого від 23.03.2018 року складений лікарем ОСОБА_6 встановлена гострота зору ОСОБА_1 OD Vis 0,20, н/к (не коригується), OS 0,08, н/к (не коригується).

13.08.2018 року позивач написав головному лікарю КМКОЛ Центр мікрохірургії ока ОСОБА_8 заяву, в якій просив розібратися і надати відповідь, що підштовхнуло лікарів на зроблену йому операцію та повернути гроші, що сплачені за лінзу.

Листом № 1052 від 20.08.2018 року Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока» надала відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначили, що було призначено комісію для перевірки фактів, викладених у зверненнях ОСОБА_1 . З метою всебічної перевірки обставин, ОСОБА_1 запрошено на прийом до заступника головного лікаря з питань експертизи якості меддопомоги, 06.09.2018 року о 12:00 год. за адресою: м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 3, каб. № 8.

Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока» листом № 1177 від 20.09.2018 року повідомила ОСОБА_1 , що 11.09.2018 року проведено експертний консиліумний огляд, під час якого ОСОБА_1 було оглянуто та розглянуто всі його медичні документи, складені в КМКОЛ «ЦМХО». Під час роботи комісії було з`ясовано наступне. Оперативне лікування пацієнта ОСОБА_1 в офтальмологічному відділенні № 6 КМКОЛ «ЦМХО» було проведено в повному обсязі відповідно до Локального протоколу. Передопераційне обстеження та підготовка до оперативного втручання проводились в повному обсязі відповідно до вимог затверджених протоколів лікування, нормативних документів та за урахуванням індивідуальних анатомо-фізіологічних даних пацієнта ОСОБА_1 .. Гострота зору лівого ока пацієнта після операції покращились (VOS = 0,2 / 0,4 з cyl - 3,0 D ax 900 при виписці), інтраокулярна лінза (штучний кришталик) в оці розташована правильно, центрована, операційне втручання та післяопераційний період минули без ускладнень, оптична центральна зона рогівки станом на 11.09.2018 року прозора, периферична дистрофія рогівки не є наслідком оперативного втручання 25.01.2018 року виявлені на теперішній час зміни в макулярній зоні очного дна можуть суттєво знижати зорові функції. Протягом перебування на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні № 6 КМКОЛ «ЦМХО» ОСОБА_1 отримував медичну допомогу відповідно до діагнозу безоплатно в межах бюджетного фінансування, самостійно придбав деякі лікарські препарати.

ОСОБА_1 звернувся із заявою до Президента України, в якій просив розібратися у вищезгаданій ситуації.

Листом № 22/061705-26П від 03.12.2018 року Адміністрація президента України повідомили, що направили звернення ОСОБА_1 на розгляд за належністю до Міністерства охорони здоров`я України надало відповідь.

Міністерство охорони здоров`я України листом № 17-06/С-17458/15212ув від 26.12.2018 просили Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести клініко- експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах Київської міської офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока».

В судовому засіданні 22.07.2020 року був допитаний свідок ОСОБА_5 , яка повідомила, що знає позивача та була членом консиліуму з приводу його клінічного випадка. Позивач був оглянутий нею та надано йому медичну допомогу згідно діагнозу. Зазначила, що під час проведення нею огляду позивача, були встановлені всі дані, що є функціональний зір на оці, наявна вроджена патологія та вікові зміни, що спричиняють труднощі зору.

Разом з тим, Департамент охорони здоров`я листом № 061-2024/03.03 від 14.02.2019 року повідомили ОСОБА_1 про те, що відповідно до наказів Міністерства охорони здоров`я України від 28.09.2012 року № 752 «Про порядок контролю якості медичної допомоги», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 року за № 1996/22308 та від 05.02.2016 № 69 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 року за № 285/28415 та наказу Департаменту охорони здоров`я від 14.06.2017 року № 364 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у місті Києві» проведено клініко-експертну оцінку якості та обсягів наданої ОСОБА_1 медичної допомоги в умовах Київської міської офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока».

Як вбачається з висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Київської міської офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» медична допомога гр. ОСОБА_1 надана не в повному обсязі в частині діагностики та лікування та з порушенням протоколу надання медичної допомоги хворим на катаракту, затвердженого наказом МОЗ України № 49 від 28.01.2016 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів із стандартизації медичної допомоги при катаракті». Встановлено виявлені недоліки (відхилення), а саме неналежна організація лікувально-діагностичного процесу у закладі. Встановлені необхідні заходи з усунення недоліків, а саме: розглянути даний випадок на медичній раді, за результатами розгляду та з урахуванням виявлених недоліків вжиття заходи реагування до осіб, які надавали медичну допомогу; забезпечити належну організацію лікувально-діагностичного процесу у закладі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року по справі призначено судово-медичну експертизу за клопотанням Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока». Крім того, до експертизи включено питання ОСОБА_1 .

12 січня 2021 року до Київського апеляційного суду повернулась вказана справа у зв`язку з не проведенням сторонами оплати за виконання експертизи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» повторно подав клопотання про призначення судово-медичної експертизи, вказавши, що просить зазначати та вказати епкспертам використовувати виклоючно оригінали медичних документів, посилаючись на конкретні аркуші справи.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні повторного представник Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» клопотання про призначення судово-медичної експертизи, оскільки при проведенні експертизи, експерт повинен враховувати всі приєднані та наявні докази у справі. А призначення експертизи та надання лише доказів, які просить представник Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока», буде порушувати права інших учасників справи та висногвки такої експертизи будуть не повними.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди, оскільки позивачем доведено заявлені вимоги, і в матеріалах справи містяться належні і достатні докази на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача. Крім того, відповідачем відсутність своєї вини не доведено та не спростовано наявні у матеріалах справи докази.

Також, апеляційний суд вважає, що позивачу спричинені й моральні страждання, оскільки внаслідок неналежної організації лікувально-діагностичного процесу позивач пережив моральні страждання та хвилювання, змушений був витрачати час та кошти на відновлення порушеного права, що призвело до негативних змін упорядкованого життєвого ритму позивача, розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції правильно та є справедливим.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи знаходиться заява відповідача від 06.03.2020 року (а.с. 181-182), зареєстрована канцелярією суду 10.03.2020, про надання наступних доказів: акредитаційний сертифікат КМКОЛ «ЦМХО» від 11.06.2019 року; Ліцензія на провадження медичної практики; Розпорядження КМДА № 1183 від 02.07.2019 року «Про внесення змін до Статуту КМКОЛ «ЦМХО»»; Дипломи та медичні сертифікати лікарів-офтальмологів ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ; Локальний протокол медичної допомоги хворим з катарактою затвердженні в КМКОЛ «ЦМХО»; Протокол експертного консиліумного огляду в КМКОЛ «ЦМХО» пацієнта ОСОБА_1 від 11 вересня 2018 року, Медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 884 за 2018 рік (ф. №003/о), Медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 514 за 2018 рік (ф. № ООЗ/о), ОСОБА_4 від пацієнта ОСОБА_1 від 14.02.2018 року, суд взагалі не вказав про існування в матеріалах справи вказаних доказів та не навів мотиви фактичного відхиленні аргументів, доводів та доказів наданих відповідачем. Також, судом не надано оцінки письмової інформованої згоди на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення ОСОБА_1 (форма №003-6/о), відповідно до якої позивачу у доступній формі було роз`яснено характер, мету, орієнтовну тривалість діагностично- лікувального процесу. Можливі несприятливі наслідки під час його проведення про необхідність дотримання визначеного лікарем режиму в процесі лікування, а також, згоди на проведення оперативного втручання позивача від 23.03.2018 року в якому йому роз`яснено про те, що оперативне втручання проводиться без гарантій підвищення зорових функцій та усвідомленням можливості ускладнень, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки дані, які зазначені у документах, на які посилається відповідач не спростовують висновків викладених у висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не навів мотиви відхилення доказу відповідача, зокрема факту допиту в судовому засіданні 22.07.2020 свідка ОСОБА_5 , яка повідомила, що знає позивача та була членом консиліуму з приводу його клінічного випадку. Позивач був оглянутий нею та надано йому медичну допомогу згідно діагнозу. Зазначила, що під час проведення нею огляду позивача, були встановлені всі дані, що є функціональний зір на оці, наявна вроджена патологія та вікові зміни, що спричиняють труднощі зору. Щодо недоцільності і проведення оперативного втручання по заміні кришталика , через начебто протипоказання вказані в інструкції до ЮЛ (наявність епітеліально-ендотеліальної дистрофії рогівки) зазначила, що, по-перше, у Позивача не було встановлено діагнозу епітеліально-ендотеліальної дистрофії рогівки (ЕЕД), яка є рідкісним ускладненням внутрішньоочних операцій і пов`язана з декомпенсацією внутрішнього шару рогівки, поступовим зниженням прозорості та цілісності рогівки, призводить до набряку рогівки, зниження гостроти зору, а в деяких випадках до болей, світлобоязні та сльозотечі. Всі ці ознаки у позивача відсутні, про що свідчить результат консуліуму 11 вересня 2018 року, адже епітеліально-ендотеліальної дистрофії рогівки - це придбана (вторинна) дистрофія рогівки. На до госпітальному рівні позивача інформувалось про наявність супутнього діагнозу дистрофія рогівки та ризику виникнення ускладнень, що підтверджується інформованими згодами. Під час проведення оперативного втручання використовувалися в`язкопружні речовини для захисту ендотелію, що підтверджується Протоколом оперативного втручання від 25.01.2018 року та вказується позивачем у заяві від 13.08.2018 року, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються висновком за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції встановлена обставина, яка ставить під сумнів кваліфікацію ОСОБА_2 , лікаря - офтальмолога вищої категорії, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України, хірурга, завідуючої офтальмологічним відділенням № 6, яка здійснювала оперативне втручання позивачу. Адже вимоги позивача та висновок суду ґрунтуються на тому, що проведення оперативного втручання по зміні кришталика було проведено лікарем - офтальмологом ОСОБА_2 без встановлення та врахування супутнього діагнозу - дистрофії рогівки обох очей, яке начебто є протипоказаним до проведення оперативного втручання.В мотивувальній частині повного тексту рішення суд встановив наступне: «Згідно інструкції лінзи (ЮЛ) вбачається, що існують протипоказання, а саме імплантація не рекомендується, якщо ЮЛ може погіршити існуючий стан, вплинути на діагноз або лікування патології, або становити загрозу для зору пацієнта. До таких станів ставитися в тому числі атрофія райдужної оболонки, ендотеліальна дистрофія рогівки.», звертає увагу на те, що жодна первинна медична документація позивача не містить діагнозу «ендотеліальна дистрофія рогівки», суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки висновком за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 , встановлені порушення протоколів, зазначений висновок у судовому порядку не скасований.

Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення вимог п. З ч. 4 ст. 265 ЦПК України, суд не навів мотивованої оцінки документу під назвою «виписка з медичної картки амбулаторного хворого від 23.03.2018 складений лікарем ОСОБА_6 » в якості доказу, на підставі якого встановив обставину виявлення зорових функцій на прооперованому лівому оці на рівні 0,08 одиниць, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції досліджено повно і всебічно докази, сторони в суді апеляційної інстанції не оплатили судово-медичну експертизу.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув увагу на встановлений діагноз: Артифакія 08, незріла катаракта ОО, дистрофія рогівки та макуладистрофія обох очей (ОІІ), суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки докази щодо зазченого діагнозу були досліджені судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що майже усі чеки які були долучені до позовної заяви не мають відношення до лікування ОСОБА_1 у зв`язку із оперативним втручанням на лівому оці, відповідно всі його вимоги та розрахунки є безпідставними. Судом не з`ясовано чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій самі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини що мають значення для вирішення спору, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки позивачем було доведено розмір матеріальної шкоди квитанціями про оплату виданими відповідачем позивачу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове та немайнове право позивача були порушені відповідачем.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку задоволення позовних вимог та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами положення ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «26» травня 2022 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіЄ.М. Суханова Г.І. Мостова