Постанова

від 24.05.2022 по справі 340/4574/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/4574/21(суддя Кравчук О.В., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного навчального закладу «Знам`янський професійний ліцей» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №340/4574/21 за позовом Державного навчального закладу «Знам`янський професійний ліцей» до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Державний навчальний заклад «Знам`янський професійний ліцей» 04 серпня 2021 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 07.07.2021 №391-ДК/0153Пр/03/01/-21.

Позов обґрунтовано тим, що під час проведення заходу державного контролю відповідач не дотримався вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки провів захід державного контролю без належної правої підстави, без повідомлення суб`єкта господарювання про проведення заходу державного контролю та у його відсутності, що має наслідком визнання результатів такої перевірки протиправними та скасування припису, прийнятого за її результатами. Сам припис, на переконання позивача, за формою та змістом не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, позивач зазначає про те, що земельні ділянки, про самовільне зайняття яких стверджує відповідач, він використовує правомірно як правонаступник професійно-технічного училища №39 с. Дмитрівка Знам`янського району на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 04.06.2009 №480 «Про припинення юридичної особи професійно-технічного училища №39 с. Дмитрівка Знам`янського району Кіровоградської області» відповідно до акта прийняття-передачі від 02 серпня 2010 року, затвердженого заступником міністра освіти і науки України П.М. Куліковим.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що правове регулювання спірних правовідносини здійснюється положеннями Закону №963-IV, який є спеціальним, а тому посилання позивача на протиправне проведення відповідачем заходу державного контролю без дотримання порядку, що передбачений Законом №877- V, який є загальним є безпідставним. З тих самих міркувань суд відхиляє доводи позивача про необхідність складення акта за уніфікованою формою відповідно до статті 4 вказаного Закону, оскільки перевірка щодо господарської діяльності позивача не проводилася. Також, суд першої інстанції зробив висновок про те, що наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі майна від 02 серпня 2010 року у розумінні Земельного кодексу України не є правовстановлюючим документом. У зазначеному акті відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки земельної ділянки, що передається позивачеві як правонаступнику професійно-технічного училища №39 с. Дмитрівка Знам`янського району Кіровоградської області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно надав оцінку встановленим обставинам справи, як наслідок помилково відмовив у задоволенні позову. Крім того, позивач зазначає про те, що відсутні правові підстави для винесення припису директору Державного навчального закладу «Знам`янський професійний ліцей», оскільки приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим, особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 08.06.2021 №391-ДК, виданого на підставі листа Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 13.05.2021 №391-ДК, призначено здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Кропивницького району (колишнього Знамянського) Кіровоградської області загальною площею 158,2454 га (а.с.88-89).

Проведення перевірки доручено здійснити старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охоронною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель начальнику відділу контролю за використанням та охороною земель у Кропивницькому, Олександрівському, Знамянському районах та м. Кропивницькому Усольцевій Світлані Олександрівні.

Під час перевірки за участю старшого оперуповноваженого ОВ02 сектору ВКЗЕ УСБУ в Кіровоградській області Шевченка Олександра Володимировича старшим державним інспектором здійснено виїзд та обстежено земельну ділянку загальною площею 158,2454 га, що знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Кропивницького району (колишнього Знам`янського) Кіровоградської області. В результаті обстеження відповідними актами засвідчено, що перевірені земельні ділянки оброблені та використовуються за відсутності зареєстрованого права користування, а саме: земельні ділянки площею 13,3598 га з кадастровим номером 3522287400:02:007:0008, площею 13,7914 га з кадастровим номером 3522287400:02:007:0005, площею 24,8214 га, з кадастровим номером 3522287400:02:007:0013, площею 22,2145 га з кадастровим номером 3522287400:02:007:0015, площею 17,7735 га з кадастровим номером 3522287400:02:007:0018, площею 37,1319 га з кадастровим номером 3522287400:02:007:0016 засіяні технічною сільськогосподарською культурою кукурудза; на земельній ділянці площею 29,1529 га з кадастровим номером 3522287400:02:007:0002 19,2196 га засіяні технічною сільськогосподарською культурою кукурудза, а площа 9,9333 га не використовується.

Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Склад угідь-рілля. Цільове призначення земельних ділянок -16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Перевіркою встановлено, що зазначені земельні ділянки використовується ДНЗ «Знам`янський професійний ліцей» в особі директора Смалько Володимира Анатолійовича без правовстановлюючих документів на землю (а.с.91-112).

На підставі зібраних матеріалів старшим державним інспектором 07.07.2021 зроблено розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вищезазначених земельних ділянок, що загалом складає 530069 грн. 40 коп.

Відносно директора ДНЗ «Знам`янський професійний ліцей» ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП (а.с.120).

За результатами розгляду адміністративної справи 07.07.2021 винесено постанову про закриття справи №391-ДК/0115По/08/01/-21- справу закрито, а копії матеріалів справи передано до Управління УСБУ в Кіровоградській області, оскільки при розгляді справи зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України (а.с.137-138).

Разом з тим, з метою усунення виявленого порушення старшим державним інспектором було винесено припис від 07.07.2021 №391-ДК/0153Пр/03/01/-21, яким позивача зобов`язано у 30-денний строк усунути порушення земельного законодавства України, а саме звільнити земельні ділянки або вжити заходи шляхом оформлення права користування земельними ділянками згідно зі ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до 05.08.2021 року.

Припис отримано директором ДНЗ «ЗПЛ» 07.07.2021 року (а.с.135-136).

Законність та обґрунтованість вищезазначеного припису є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 ЗК України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року №963-IV (далі - Закон №963-IV).

Згідно зі статтею 2 Закону № 963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону №963-IV встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (стаття 5 Закону №963-IV).

Положеннями статті 6 Закону №963-IV визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до статті 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіряючими особами відповідача встановлено використання позивачем без правовстановлюючих документів земельних ділянок з кадастровими номерами 3522287400:02:007:0008, 3522287400:02:007:0005, 3522287400:02:007:0013, 3522287400:02:007:0015, 3522287400:02:007:0018, 3522287400:02:007:0016, 3522287400:02:007:0002, що стало підставою для винесення оскаржуваного припису.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, зареєстрованих у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є самовільним заняттям земельної ділянки.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №397/1142/17 зробив висновок про те, що, виходячи з аналізу цієї правової норми, використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняття вказаної земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції зауважу, що позивачем не заперечується факт використання ним земельних ділянок з кадастровими номерами 3522287400:02:007:0008, 3522287400:02:007:0005, 3522287400:02:007:0013, 3522287400:02:007:0015, 3522287400:02:007:0018, 3522287400:02:007:0016, 3522287400:02:007:0002, при цьому позивач не надав суду правовстановлюючих документів, які засвідчили б наявність у нього права користування зазначеними земельними ділянками.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі майна від 02 серпня 2010 року у розумінні чинного законодавства не є правовстановлюючим документом.

Крім того, у вказаному акті відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки земельної ділянки, що передається позивачеві як правонаступнику професійно-технічного училища №39 с. Дмитрівка Знам`янського району Кіровоградської області.

Враховуючи вищевказане, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент перевірки вказані земельні ділянки використовуються позивачем без зареєстрованого права, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, а тому відповідач обґрунтовано склав оскаржуваний припис.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що припис було складно відносно директора Державного навчального закладу «Знам`янський професійний ліцей», як посадової особи, яка представляє цю юридичну особу, а тому доводи апеляційної скарги відносно того, що відсутні правові підстави для винесення припису саме відносно директора є помилковими.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що позивачем не оскаржується ані наказ про здійснення державного нагляду (контролю) №391-ДК, ані дії щодо проведення такого контролю відповідачем, а тому доводи позивача про проведення відповідачем заходу державного контролю без дотримання порядку, що передбачений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V не впливають на правомірність винесеного припису, оскільки припис письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства, а не рішення суб`єкта владних повноважень за результатом розгляду виявленого порушення здійсненого за встановленою законом процедурою, правомірність якої і підлягає перевірці під час вирішення спору щодо такого рішення.

Відповідно до п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 справа «Руїз Торіха проти Іспанії» суд наголошує на тому, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також суд першої інстанції звертає увагу на те, що інші аргументи наведені позивачем в апеляційній скарзі фактично зводяться до загального, а саме необхідності здійснення переоцінки наданої судом першої інстанції встановленим обставинам справи, проте враховуючи те, що судовим рішенням у цій справі надано необхідне та достатнє обґрунтування щодо відсутності підстав для задоволення позову, при цьому суд дослідив усі основні питання віднесені на його розгляд, суд апеляційної інстанції вважає, що всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновків суду щодо спірних відносин.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зробив висновок і про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині нового вирішення питання розподілу судових витрат та стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Знам`янський професійний ліцей» залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №340/4574/21 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 25 травня 2022 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяО.М. Панченко