Постанова

від 25.05.2022 по справі 420/14576/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14576/20Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Одеській області ( далі позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» ( далі відповідач), в якому просив:

надати дозвіл на погашення суми податкового боргу по земельному податку у сумі 3024460,27грн. за рахунок майна ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ (код ЄДРПОУ 01193627) на користь державного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» обліковується несплачений податковий борг. У зв`язку з тим, що у добровільному порядку Товариством заборгованість не погашено, а вжиті контролюючим органом заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податку виявились безрезультатними, а також з огляду на відсутність на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» достатньої суми коштів, необхідної для виконання податкового обов`язку, позивач просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року позов задоволено.

Надано Головному управлінню ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) дозвіл на погашення суми податкового боргу по земельному податку у сумі 3024460,27 грн. за рахунок майна ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» (код ЄДРПОУ 01193627), що перебуває у податковій заставі згідно Акту опису майна від 13.11.2020р. №35/15-32-53-09-16.

В апеляційній скарзі, ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 07 вересня 2021 року - скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що справу було розглянуто за відсутності належного сповіщення сторони відповідача, чим порушено конституційне право відповідача на реалізацію судового захисту та доступу до справедливого суду. На думку позивача, позов про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна - має розглядатись в порядку господарського судочинства. Суд першої інстанції проігнорував та не звернув уваги на той факт, що АКТ опису майна №35/15-32-53-09-16 від 13.11.2020 року не відповідає вимогам закону, та складено з порушеннями. Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що майно, яке позивач бажає реалізувати, є майном, що забезпечує здійснення господарської діяльності відповідача. Реалізацій такого майна призведе до знищення відповідача, та майно відповідача не було належним чином оцінено.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване з 29.05.1995 (дата запису: 31.08.2004), номер запису: 15431200000000077.

Товариство здійснює наступні види діяльності:

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний);

10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

18.12 Друкування іншої продукції;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Відомості про припинення чи перебування у стані припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відсутні.

Враховуючи довідку розрахунок податкового боргу станом на 22.09.2020 року платник податків має загальну заборгованість - 3024460,27 грн. по наступним податкам:

по орендній платі з юридичних осіб (18010600) - 2947148,72 (основне зобов`язання)+ 57615,90 (штрафна санкція) + 19695,65 (пеня) = 3024460,27 грн.

Також згідно інтегрованих карток платника податків у підприємстві ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» , рахується пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання по земельному податку на загальну суму 19695,65 грн. відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

Станом на 18.12.2020 рік ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» має загальну заборгованість у сумі - 3024460,27 грн., згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/4612/16 про стягнення боргу з банківських рахунків на суму боргу 336049, 36 грн., згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року по справі №420/8076/19 про стягнення боргу з банківських рахунків на суму боргу 2402953,91грн., сума яка не заявлялася до суду та є новоствореною - 285457 грн.

У зв`язку з виникненням податкового боргу боржнику направлено поштою податкову вимогу від 09.11.2015 №1184-23, а саме рекомендованим листом.

Після отримання вищезазначених рішень суду ДПС скористалась своїм правом та звернулась до банків, обслуговуючих ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» , щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкової заборгованості.

З банків було отримано відповіді про повернення Інкасових доручень без виконання.

ГУ ДПС в Одеській області прийняло рішення про опис майна у податкову заставу відповідно до ст. 89 розділу II Податкового кодексу України від 18.02.2019р. №37. та на підставі вказаного Акта зареєстровано право податкової застави, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 39586095 від 08.12.2020 р.

На підставі вищезазначеного, рішення про опис майна у податкову заставу, ГУ ДПС в Одеській області, було складено АКТ опису майна №35/15-32-53-09-16 від 13.11.2020 року та описано майно ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» на загальну суму 508 989 грн. (а.с.67).

Заходи стягнення, вжиті Головним управлінням ДПС в Одеській області, не призвели до погашення ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» податкового боргу, а тому, контролюючий орган звернувся до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про наявність підстав (що не спростовано відповідачем) для задоволення позовних вимог контролюючого органу щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ», що перебуває у податковій заставі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, що регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати, як джерело погашення податкового боргу.

До Акту опису майна від 13.11.2020р. включено нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Ангарська, 3, балансова вартість 508989грн. (сума заборгованості 3125301,74грн.).

Пунктом 89.5. ст. 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні №2658-III від 12.07.2001 року.

Відповідно до п. 93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПК України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 п.95.3 ст.95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС в Одеській області направлялися у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, однак, внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

З огляду на зазначене, суд дійшов вірного висновку, що позивачем здійснено заходи щодо стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Тобто, позивачем належним чином здійснено усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

02.03.2016р. відповідачу вручено податкову вимогу від 09.11.2015р. №1184-23 на суму 39363,34грн. (а.с.19).

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналіз наведених вище законодавчих норм свідчить про те, що лише сукупність відповідних обставин є підставою для контролюючого органу звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, а саме: наявність податкового боргу; наявність майна платника податків, описаного у податкову заставу; відсутність коштів на рахунках платника податків в обслуговуючих банках.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкова служба вживала заходів щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів боржника, податковий борг станом на час розгляду справи залишається не погашеним, а інкасові доручення повернуті без виконання.

Вказані обставини доводами апеляційної скарги не спростовані, оскільки позивачем дотримано процедуру стягнення податкового боргу, встановлену Податковим кодексом України.

Для цілей вирішення конкретних питань, що виникли при розгляді цього позову, надаючи оцінку висновку суду першої інстанції щодо характеру спірних правовідносин та належності спору за зверненням податкового органу щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, та наявності правових підстав розгляду такого спору адміністративним судом, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право на звернення до суду для вирішення публічно правового спору надано такому суб`єкту законом.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Однак сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав кваліфікувати спір як публічно-правовий і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, підстави для такого звернення мають бути визначені законом з указівкою на предмет звернення, спір у справі повинен відповідати ознакам публічно-правового спору.

Визначаючись щодо того чи передбачені чинним законодавством України повноваження контролюючих (податкових) органів щодо звернення до суду із позовом до суб`єкта господарювання про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, слід звернути увагу на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями ПК України. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів.

Стаття 19-1 ПК України визначає перелік функцій контролюючих органів, підпунктом 19-1.1.1 з-поміж усіх виділено саме здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Крім того, підпунктом 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України визначено таку функцію контролюючого органу як звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 20.1.34-1. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, прямо визначені законодавством України.

З огляду на наведене, необгрунтованими є доводи апелянта стосовно належності даної справи до господарської юрисдикції.

Посилання скаржника на невідповідність Акту опису майна вимогам законодавства є недоречними, оскільки Акт опису майна від 13.11.2020р. не є та не може бути предметом оскарження, крім того, позивач не зазначив, яким чином під час складання Акту було порушено його права.

Доводи апелянта, що майно, яке позивач бажає реалізувати, є майном, що забезпечує здійснення господарської діяльності відповідача, та реалізацій такого майна призведе до знищення відповідача, не мають правового значення для вирішення даного спору по суті.

Що стосується оцінки майна, яке передано в податкову заставу, то така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-III від 12.07.2001 року, з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, для визначення початкової ціни його продажу саме на стадії реалізації.

Одним із доводів апеляційної скарги є посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: справу було розглянуто за відсутності належного сповіщення сторони відповідача.

Стосовно цього доводу, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите судове засідання по даній справі відбулося 22 червня 2021 року за участю представників обох сторін. В судовому засіданні було оголошено перерву до 04 серпня 2021 року, про що наявна розписка сторін про їх належне сповіщення.

Згідно Довідки секретаря судового засідання, сторони в судове засідання 04.08.2021р. не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі п. 9 ст. 205 КАС України судом було прийнято рішення про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає порушень судом норм процесуального права судом першої інстанції при розгляді даної справи по суті.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, а саме - що лише сукупність відповідних обставин є підставою для контролюючого органу звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, зокрема: наявність податкового боргу; наявність майна платника податків, описаного у податкову заставу; відсутність коштів на рахунках платника податків в обслуговуючих банках, які знайшли своє підтвердження у справі, що розглядається, та не спростовані відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ», що перебуває у податковій заставі.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.

Водночас, оскільки на суд покладено обов`язок здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Законів України «Про судоустрій і статус суддів» у редакціях від 07 липня 2010 року та 02 червня 2016 року), зазначений обов`язок суду полягає в закладенні у свої мотиви відповідної аргументації з дотриманням принципів верховенства права.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених позивачем, у зв`язку з чим, наявні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст.315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ОДЕСЬКИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 26.05.2022р.

Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.