Ухвала

від 23.05.2022 по справі 305/1765/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/1765/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/154/22 за апеляційною скаргою представника власника тимчасово вилученого майна МПП «Рута» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 01.04.2022.

Цією ухвалою задоволено частково клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури про арешт майна та накладено арешт на автомобіль марки Урал 375 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить МПП «Рута», шляхом заборони відчуження.

Цією ж ухвалою відмовлено у задоволення клопотання в частині накладення арешту на деревину породи ялина у кількості 23 штуки загальною кубомасою близько 18 куб.м та товарно-транспортну накладу серії ЗКГ №022190 від 13.10.2021.

З матеріалі судового провадження вбачається, що 29.03.2022 до суду надійшло клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.10.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071140000306 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що 13.10.2021 близько 17 год. 40 хв. в м.Рахів по вул.. Миру, біля маркету ДУМЕН, працівниками ГРПП Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області було зупинено автомобіль марки УРАЛ 375 д.н.з. НОМЕР_1 , на який завантажено деревину породи ялина в кількості 23 штуки (отримувач фізична особа-підприємець ОСОБА_6 ), під керуванням ОСОБА_7 , причиною зупинки якого стало невідповідність номерного знаку, який знаходився на напівпричепі даного автомобіля. В ході перевірки документів на деревину виникли сумніви щодо її достовірності в часині класу сортності деревини, яка завантажена на автомобіль та даними про клас сортності, які внесені в товарно-транспортну накладну серії КГ №022190 від 13.10.2021. Також при перевірці документів на автомобіль виявлено відсутність свідоцтва про реєстрацію на напівпричіп розпуск та відсутність належного державного номерного знаку.

13.10.2021 слідчим проведено огляд місця події на ділянці автодороги поблизу супермаркета «Думен» за адресою: м.Рахів вул.Миру,168 Закарпатської області, в ході якого виявлено та вилучено: автомобіль марки Урал 375 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , напівпричіп розпуск без номерних знаків та номеру шасі (рами), деревину породи «ялина» у кількості 23 штуки, товарно-транспортну накладну серії ЗКГ №022190 від 13.10.2021.

-2-

Транспортний засіб - вантажний автомобіль марки УРАЛ 375, зеленого кольору, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 д.н.з НОМЕР_1 , на якому завантажена деревина породи «ялина» в кількості 23 штуки, довжиною по 5 метрів кожен, загальною кубомасою 18 м.куб, були вилучені, а саме вантажний автомобіль разом з деревиною відданий на відповідальне зберігання на територію нижнього складу ДП «Рахівського ЛДГ», з метою їх подальшого детального огляду та фіксації на них слідової інформації, встановлення походження деревини, а також проведення судових експертиз.

Даний автомобіль згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу перебуває у власності МП «РУТА» вул.Калиніна,2 с.Діброва Тячівського району Закарпатської області.

14.10.2021 вказаний транспортний засіб та напівпричіп визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні, оскільки вилучені предмети можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме автомобіль марки Урал 375 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , який належить МПП «Рута», шляхом заборони відчуження; деревину породи ялина у кількості 23 штуки загальною кубомасою, близько 18 куб.м та товарно-транспортну накладну серії ЗКГ №022190 від 13.10.2021 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Задовольняючи клопотання прокурора у частині накладення арешту на транспортний засіб слідчий суддя прийняте рішення обгрунтував тим, що такий зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у кримінальному провадженні.

У частинівідмови унакладенні арештуна деревинупороди ялинау кількості23штуки загальноюмасою близько18куб.мта товарно-транспортнунакладу серіїЗКГ №022190від 13.10.2021,слідчий суддязазначила наступне.Зокрема,на думкуслідчого судді,вилучена лісопродукціяможе бутипредметом злочину,передбаченого ч.1ст.246КК України,однак встановлено,що 24.10.2021 ОСОБА_6 ,після поверненняйому деревини,реалізував їїфізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 ,що підтверджуєтьсянакладною №64від 24.10.2021,яка наданаадвокатом ОСОБА_5 .Отже,на данийчас ОСОБА_6 не єні володільцем,ні власникомвилученої унього,13.10.2021,працівниками поліціїлісопродукції. Окрім того, у клопотанні відсутні відомості про те, що на час звернення прокурора з клопотанням про арешт майна, вилучена лісопродукція існує у первісному вигляді і на неї може бути накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів. Також, слідчий суддя зазначила, що прокурор у клопотанні взагалі не вказав, хто є власником вилученої 13.10.2021 лісопродукції.

В апеляційній скарзі представник власника тимчасово вилученого майна МПП «Рута» - адвоката ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постанови нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль марки Урал 375 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить МПП «Рута». Вважає ухвалу незаконною та не обґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Представник переконана, що прокурор не довів необхідності накладення арешту на автомобіль, а також те, що він відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та є речовим доказом у кримінальному провадженні. Просить врахувати, що матеріали клопотання не містять доказів вчинення кримінального правопорушення та даних про те, що вилучений автомобіль є знаряддям вчинення цього кримінального правопорушення.

-3-

Також немає даних про призначення будь-якої експертизи з вилученим майном та доказів про надання згоди власником на огляд автомобіля . Звертає увагу, що ухвалою слідчого судді дане клопотання було повернуто для належного оформлення прокурору, однак подано повторно майже у незмінному вигляді без виконання вимог ухвали, а тому у слідчого судді не було законних підстав для його задоволення. З наведених підстав представник просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у накладенні арешту на автомобіль.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, власника майна, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно довимог ст.ст.370,372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 01.04.2022 відповідає у повній мірі.

Як вбачається зклопотання,в провадженні СВ РахівськогоРВП ГУНП вЗакарпатській областіперебувають матеріалидосудового розслідування,внесені 14.10.2021до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за №12021071140000306, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Як слідує з матеріалів судового провадження, 13.10.2021 близько 17 год. 40 хв. в м. Рахів Закарпатської області по вул.Миру, біля маркету ДУМЕН, працівниками ГРПП Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області було зупинено автомобіль марки УРАЛ 375 з д.н.з. НОМЕР_1 на який завантажено деревину породи ялина в кількості 23 штуки (отримувач фізична особа-підприємець ОСОБА_6 ), під керуванням ОСОБА_7 , причиною зупинки якого стало невідповідність номерного знаку, який знаходився на напівпричепі даного автомобіля. В ході перевірки документів на деревину виникли сумніви щодо її достовірності в часині класу сортності деревини, яка завантажена на автомобіль та даними про клас сортності, які внесені в товарно-транспортну накладну серії КГ №022190 від 13.10.2021. Також при перевірці документів на автомобіль виявлено відсутність свідоцтва про реєстрацію на напівпричіп розпуск та відсутність належного державного номерного знаку.

13.10.2021 слідчим проведено огляд місця події на ділянці автодороги поблизу супермаркета «Думен» за адресою: м.Рахів вул.Миру, 168, Рахівського району Закарпатської області, в ході якого виявлено та вилучено: автомобіль марки Урал 375 з д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , напівпричіп розпуск без номерних знаків та номеру шасі (рами), деревину породи «ялина» у кількості 23 штуки, товарно-транспортну накладну серії ЗКГ №022190 від 13.10.2021.

Транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «УРАЛ 375», зеленого кольору, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , з д.н.з НОМЕР_1 , на якому завантажена деревина породи «ялина» в кількості 23 штуки, довжиною по 5 метрів кожен, загальною кубомасою 18 м.куб, були вилучені, а саме вантажний автомобіль разом з деревиною відданий на відповідальне зберігання на територію нижнього складу ДП «Рахівського ЛДГ», з метою їх подальшого детального огляду та фіксації на них слідової інформації, встановлення походження деревини, а також проведення судових експертиз.

-4-

14.10.2021 постановоюслідчого СВ Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області вказаний транспортний засіб та напівпричіп визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

25.03.2022прокурор Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене 13.10.2021 під час проведення огляду місця події майно.

01.04.2022 ухвалою слідчого судді клопотання прокурора у частині накладення арешту на вантажний автомобіль марки УРАЛ 375, зеленого кольору, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , з д.н.з НОМЕР_1 задоволено, та заборонено власнику відчужувати даний транспортний засіб.

Відповідно до ч.1ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогамист.ст.170 -173 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

-5-

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно є знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Зматеріалів судовогопровадження вбачається,що слідчийсуддя увідповідності довимог ст.ст. 170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні прокурора доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.

З матеріалів клопотаннявбачається,що постановоювід 14.10.2021 вантажнийавтомобіль маркиУРАЛ 375,зеленого кольору,номер кузова(шасі): НОМЕР_3 ,з д.н.з НОМЕР_1 визнаноречовими доказому кримінальномупровадженні за №12021071140000306, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Згідно встановлених органом досудового розслідування обставин вилучений транспортний засіб є знаряддям вчинення злочину, оскільки використовувався для перевезення лісопродукції, яка набута кримінально-протиправним шляхом.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних вважати, що вказане у клопотанні майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке залучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для прокурора звертатись з клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляну на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ст.98 КПК України, тому доводи представника власника майна з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими, позаяк відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України підтверджується постановою про визнання речовими доказами.

Таким чином, як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на транспортний засіб,з тих підстав, що він у встановленому законом порядку визнаний речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст.98 цього Кодексу.

Крім того, ст.100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2,3 ст.170 цього Кодексу слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України.

Колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування є всі підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям визначеним у ст.98 КК України та при цьому враховує правову кваліфікацію та обставини кримінального провадження.

За таких обставин, є достатні підстави вважати, що арештований транспортний засіб є доказом у кримінальному провадженні № 12021071140000306, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо необхідності на час звернення прокурора з відповідним клопотанням в прийнятті рішення про накладення арешту на майно, оскільки лише такий захід забезпечення кримінального провадження може забезпечити належне збереження майна, яке є речовим доказом.

-6-

З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч тверджень представника власника майна адвоката ОСОБА_5 встановив належні правові підстави, передбачені ст.170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Всупереч доводів апеляційної скарги, матеріали судового провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, якими є запобігання можливості відчуження вилученого транспортного засобу.

Колегія суддів зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що прокурор довів існування достатніх підстав вважати, що вилучений транспортний засіб є знаряддям вчинення злочину, а відтак задля запобігання ризику знищення речових доказів, який необхідний для встановлення об`єктивної істини у справі, обґрунтовано наклав арешт на дане майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У свою чергу, в кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Колегія суддів враховує, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідила усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахувала правову підставу для накладення арешту, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Крім того, власник арештованого майна не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз.2 ч.1ст.174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

-7-

Доводи апеляційної скарги про те, що в клопотанні не зазначено правових підстав щодо обґрунтування накладення арешту на вказане майно не можуть вважатись обґрунтованими, з огляду на наявні дані в матеріалах клопотання.

При прийнятті рішення, колегія суддів враховує і те, що арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2,3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Тому, посилання в апеляційній скарзі на порушення слідчим суддею вимог ст.170 КПК України, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів і не суперечить вимогам ч.3 ст.170 КПК України.

Апеляційний суд не вбачає підстав сумніватися в розумності та співрозмірності такого обмеження права власності на майно, який належить МПП «Рута», завданням кримінального провадження. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для власника , апеляційним судом також не встановлено.

Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя, вирішуючи питання про арешт майна, діяла у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням обставин визначених у ст.ст.170-173КПК України та положень, закріплених у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», з наведенням мотивів прийняття зазначеного рішення.

В супереч доводам адвоката ОСОБА_5 , прокурор дотримався вказівок Закарпатського апеляційного суду та усунув вказані в ухвалі від 09.03.2022 недоліки у встановлений йому строк.

Порушень норм кримінального процесуального закону, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому доводи адвокат ОСОБА_5 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими та безпідставними.

Згідно з положеннями п.1 ч.3ст.407 КПК Україниза наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів, враховуючи положення кримінального процесуального закону, не перешкоджала учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги, положення ст.ст.220,317 цього Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи, і те, що адвокат ОСОБА_5 не довела обґрунтованість доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

-8-

Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника власникатимчасово вилученогомайна МПП«Рута» -адвоката ОСОБА_5 залишити беззадоволення,а ухвалуслідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 01.04.2022, якою задоволено частково клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури про арешт майна та накладено арешт на автомобіль марки Урал 375 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить МПП «Рута», шляхом заборони його відчуження,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: