Постанова

від 25.05.2022 по справі 751/2628/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 травня 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/2628/21

Головуючий у першій інстанції Павлов В. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/86/22

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

сторони:

позивач: Чернігівська міська рада

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова у складі судді Павлова В.Г. від 12 травня 2021 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, у справі за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Чернігівська міська рада звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 50 077 грн. 19 коп., які не одержала Чернігівська міська рада, як орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 02.04.2017 року по 31.12.2020 року. Також позивач ставив питання про відшкодування на його користь сплаченого судового збору у розмірі 2 270 грн. Вимоги заявленого позову Чернігівська міська рада обґрунтовувала тим, що між ОСОБА_1 та Чернігівською міською радою було укладено договір оренди від 02.04.2007 року №2930 на земельну ділянку площею 0,1958 га по АДРЕСА_1 , строк дії якого закінчився 02.04.2017 року та не був поновлений. Позивач вказував, що з моменту закінчення строку дії договору оренди відповідач продовжує користуватись даною земельною ділянкою. При цьому, відповідачем не вжито заходів щодо укладення нового договору оренди. Позивач зазначав, що сума безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді несплаченої орендної плати при використанні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1958 га по АДРЕСА_1 за період з 02.04.2017 року по 31.12.2020 року, включно, становить 50 077 грн. 19 коп., що підтверджується відповідним розрахунком. Позивач вказував, що Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради відповідачу направлявся лист від 10.02.2021 року №96/ІН/2-08/2021 про необхідність повернення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, проте, заходи щодо добровільної сплати на адресу Чернігівської міської ради безпідставно збережених коштів відповідачем не вживались. Позивач зазначав, що у зв`язку із вказаними обставинами, Чернігівська міська рада звернулась до суду з даним позовом.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.05.2021 року задоволено позов Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради, як безпідставно збережені кошти у сумі 50 077 грн. 19 коп. за користування земельною ділянкою. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради судовий збір в сумі 2 270 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.05.2021 року та ухвалити рішення, яким відмовити Чернігівській міській раді у стягненні з відповідача 22 413 грн. 84 коп., залишивши до стягнення з відповідача 27 663 грн. 35 коп., а також стягнути з Чернігівської міської ради на користь відповідача судовий збір у сумі 2 151 грн. 02 коп. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що рішення суду першої інстанції від 12.05.2021 року підлягає зміні, оскільки суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а також не застосував закон, який підлягав застосуванню. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що позовні вимоги охоплюють період з 02.04.2017 року по 31.12.2020 року, а позовна заява подана 09.04.2021 року. Таким чином, період від 02.04.2017 року по 08.04.2018 року знаходиться поза межами трирічного строку позовної давності: 2017 рік - 16 070,06 грн.; січень 2018 року - 871,75 грн. (10 460,94:12); лютий 2018 року - 871,75 грн. (10 460,94:12); березень 2018 року - 871,75 грн. (10 460,94:12); 8 днів квітня 2018 року - 232,47 грн. (871,75:30х8). Апелянт стверджує, що всього поза трирічним строком позовної давності знаходиться сума 18 917,78 грн. Апелянт вказує, що його заява про застосування строку позовної давності міститься у відзиві на позовну заяву (а.с.75-77), проте при ухваленні рішення суд першої інстанції залишив поза своєю увагою заяву відповідача про застосування строку позовної давності. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що до суми, стягнутої з нього рішенням суду, ввійшла сума і за березень 2020 року - 3 496,06 грн. Проте, відповідно до п.52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 02.04.2020 р. №540 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі, на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Апелянт стверджує, що підстав для стягнення платежу за березень 2020 року у суду не було, чи це була орендна плата чи безпідставно збережені кошти у зв`язку із закінченням договору оренди. Апелянт вказує, що рішенням суду з нього стягнуто 50 077,19 грн. за користування земельною ділянкою, при цьому, він оскаржує рішення суду в частині 22 413,84 грн. (18 917,78 грн. - сума поза межами позовної давності та 3 496,06 грн. - сума за березень 2020 року), і за даних обставин, до стягнення з відповідача має залишитись 27 663,35 грн. (50 077,19 грн. - 22 413,84 грн.). За даних обставин, апелянт стверджує про необхідність перегляду суми судового збору, стягнутого з нього судом першої інстанції на користь позивача, і вказує, що розмір стягнутого з нього на користь позивача судового збору має становити 1 253,98 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с.117-119) Чернігівська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення в зв`язку з її необґрунтованістю та залишити без змін рішення суду першої інстанції від 12.05.2021 року.

Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.05.2021 року у справі за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони даного спору обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.05.2021 року апеляційним судом переглядається у оскаржуваній апелянтом частині.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі - ангару за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14). Зазначений об`єкт нерухомості розміщено на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 7410100000:01:037:0174) площею 0,1958 га (а.с.17-20).

02.04.2007 року між ОСОБА_1 та Чернігівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки №2930, площею 0,1958 га по АДРЕСА_1 . Строк дії вказаного договору закінчився 02.04.2017 року (а.с.15-16).

Як вказано у позовній заяві, з моменту закінчення договору оренди земельної ділянки та на момент подання даного позову, відповідач не вживав заходів щодо укладення нового договору оренди.

Звертаючись до суду з даним позовом, Чернігівська міська рада зазначала, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно у вигляді коштів від орендної плати, тобто, відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача. В позовній заяві наведений розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у період з 02.04.2017 року по 31.12.2020 року, а саме:

розрахунок за 2017 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік: 1 766 605,50 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2017 рік) х 3% = 52 998,16 грн.

Збережені кошти за земельну ділянку за період з 02.04.2017 року по 31.12.2017 року (8 міс. 29 дн.) : 52 998,16 грн./12(/31) х 8 міс. 29 дн. = 39 601,40 грн.

З урахуванням задекларованих коштів, до повернення підлягає: 39 601,40 грн. - 23 531,34 грн. = 16 070,06 грн.

Розрахунок за 2018 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік: 1 398 423,18 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018-2020 роки) х 3% = 41 952,70 грн.

З урахуванням задекларованих коштів до повернення підлягає: 41 952,70 грн. - 31 491,76 грн. = 10 460,94 грн.

Розрахунок за 2019 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік: 1 398 423,18 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018-2020 роки) х 3% = 41 952,70 грн.

З урахуванням задекларованих коштів до повернення підлягає: 41 952,70 грн. - 31 491,76 грн. = 10 460,94 грн.

Розрахунок за 2020 рік:

Збережені кошти за земельну ділянку в цілому за рік: 1 398 423,18 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018-2020 роки) х 3% = 41 952,70 грн.

З урахуванням задекларованих коштів до повернення підлягає: 41 952,70 грн. 28 867,49 грн. = 13 085,25 грн.

Загальна сума коштів: 16 070,06 грн. + 10 460,94 грн. + 10 460,94 грн. + 13 085,25 грн. = 50 077,19 грн. (а.с.1-10).

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.05.2021 року задоволено позов Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради, як безпідставно збережені кошти у сумі 50 077 грн. 19 коп. за користування земельною ділянкою. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради судовий збір в сумі 2 270 грн.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції від 12.05.2021 року, задовольняючи позовні вимоги Чернігівської міської ради в повному обсязі, суд першої інстанції погодився з доводами представника позивача про фактичне користування відповідачем без належних на те правових підстав спірною земельною ділянкою, та регулювання відповідних правовідносин приписами статті 1212 ЦК України. При цьому, суд першої інстанції прийняв до уваги наданий позивачем розрахунок розміру орендної плати за землю при використанні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1958 га за період з 02.04.2017 року по 31.12.2020 року (включно), який становить 50 077 грн. 19 коп.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що висновки рішення суду першої інстанції від 12.05.2021 року у оскаржуваній частині не узгоджуються із нормами права, які регулюють спірні правовідносини.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно ч.3,ч.4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.1-10), позовна заява Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів подана до суду 09.04.2021 року, при цьому позовні вимоги до ОСОБА_1 охоплюють хронологічний період з 02.04.2017 року по 31.12.2020 року (включно).

До винесення судом першої інстанції рішення у справі, ОСОБА_1 було подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.75-77), в якому відповідач заявляв про застосування позовної давності, та просив суд застосувати позовну давність щодо вимог, які знаходяться поза межами трьох років.

В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що при розгляді даного спору по суті суд першої інстанції залишив поза увагою заяву відповідача про застосування спливу позовної давності.

Таким чином, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що період з 02.04.2017 року по 08.04.2018 року знаходиться поза межами трирічного строку позовної давності. За вказаний період позивачем нараховано до стягнення з відповідача: 2017 рік - 16 070,06 грн.; січень 2018 року - 871,75 грн. (10 460,94:12); лютий 2018 року - 871,75 грн. (10 460,94:12); березень 2018 року - 871,75 грн. (10 460,94:12); 8 днів квітня 2018 року - 232,47 грн. (871,75:30х8). Всього поза трирічним строком позовної давності є сума - 18 917,78 грн. Поважних причин пропущення строку позовної давності позивачем не наведено.

За даних обставин, з врахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, зробленою ОСОБА_1 до винесення судом першої інстанції рішення у справі, не підлягають задоволенню вимоги заявленого позову до ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів за період з 02.04.2017 року по 08.04.2018 року в сумі 18 917,78 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що до суми, стягнутої з нього рішенням суду, ввійшла сума і за березень 2020 року - 3 496,06 грн. Проте, відповідно до п.52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 02.04.2020 р. №540 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі, на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Апелянт стверджує, що підстав для стягнення платежу за березень 2020 року у суду не було, чи це була орендна плата чи безпідставно збережені кошти у зв`язку із закінченням договору оренди.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Звертаючись до суду з даним позовом, Чернігівська міська рада зазначала, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно у вигляді коштів від орендної плати, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача. В позовній заяві наведено відповідний розрахунок коштів, які позивач просив стягнути з відповідача, при цьому, вказано період з 02.04.2017 року по 31.12.2020 року (включно), і до даного періоду включено і неотриману позивачем орендну плату за березень 2020 року в сумі 3 496,06 грн.

Оскільки відповідно до п.52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, орендна плата за період з 1 березня по 31 березня 2020 року не нараховується і не сплачується, то суму 3 496,06 грн. не можна вважати неотриманою позивачем від відповідача орендною платою, а, відповідно, і безпідставно збереженими відповідачем коштами. Таким чином, позовні вимоги Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 в частині стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за березень 2020 року в сумі 3 496,06 грн. задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги вищенаведене, вимоги заявленого Чернігівською міською радою позову до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради підлягає 27 663,35 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою. Розрахунок наступний: 50 077,19 грн. - 18 917,78 грн. - 3 496,06 грн. = 27 663, 35 грн.

На підставі зазначеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити. При цьому, рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.05.2021 року змінити, виклавши перший, другий, третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:

Позов Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 27 663 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят три) грн. 35 коп., як безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою. У задоволенні решти позовних вимог Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 1 253 (одна тисяча двісті п`ятдесят три) грн. 95 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.05.2021 року необхідно залишити без змін.

Розрахунок стягнутого з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 1 253 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування документально підтверджених (а.с.11,12) понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви: 2 270 грн. - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви х 55,24% - задоволено судом позовні вимоги = 1 253 грн. 95 коп.

У неоскаржуваній апелянтом частині рішення суду першої інстанції від 12.05.2021 року апеляційним судом не переглядається, в силу положень ч.1 статті 367 ЦПК України.

На підставі приписів статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених (а.с.107) понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями: 141, 367, 368, 369, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 травня 2021 року змінити, виклавши перший, другий, третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:

Позов Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 27 663 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят три) грн. 35 коп., як безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою. У задоволенні решти позовних вимог Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 1 253 (одна тисяча двісті п`ятдесят три) грн. 95 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 26.05. 2022 року.

Головуючий: Судді: