Рішення

від 10.05.2022 по справі 182/6864/20

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6864/20

Провадження № 2/0182/43/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.05.2022 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Атлант» про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтуваннясвоїх вимогпосилається нате,що вонає власникомземельної ділянки,площею 3,02га,з цільовимпризначенням -для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,кадастровий номер1222981000:04:003:0285,що розташованана територіїДмитрівської сільськоїради Нікопольськогорайону Дніпропетровськоїобласті.Право власностізареєстровано уКнизі записівдержавних актівна правоприватної власностіна землюта правопостійного користуванняземлею,договорів орендиземлі,на підставідержавного актавід 18квітня 2014року.У 2011року міжнею таТОВ «Атлант»було укладеноДоговір орендиземлі,який бувзареєстрований 21березня 2012року уДержавному реєстріземель.Так,відповідно доп.1Типового договоруоренди землі(формаякого затвердженапостановою КабінетуМіністрів Українивід 03березня 2004 року№ 220,в редакціїстаном намомент укладеннята йогодержавної реєстрації)Орендодавець (власник)надає,а орендарприймає встрокове платнекористування земельнуділянку визначеноїплощі дляведення товарногосільськогосподарського виробництва.Пунктом п.5Договору закріплюєтьсянормативно-грошоваоцінка земельноїділянки.А такожпунктами 9,10та 13Договору визначаютьсяістотні умовищодо визначеннярозміру,його обчисленняз урахуванняміндексу інфляціїта порядокперегляду.Крім того,Договором визначаютьсястроки внесенняорендної плати.Крім цього,в обґрунтуваннясвоїх вимог посилаєтьсяна ст.15ЗУ «Прооренду землі»,якою передбачено,що істотнимиумовами договоруоренди землі є: об`єкторенди (кадастровийномер,місце розташуваннята розмірземельної ділянки);строк діїдоговору оренди;орендна платаіз зазначеннямїї розміру,індексації,способу таумов розрахунків,строків,порядку їївнесення іперегляду тавідповідальності заїї несплату.За згодоюсторін удоговорі орендиземлі можутьзазначатися іншіумови.Крім того,договором визначаютьсястроки внесенняорендної плати.Під часукладення Договорув орендиземлі занаявною оперативноюінформацією уп.5Договору Відповідачембуло зазначенонормативно-грошовуоцінку земельноїділянки,кадастровим номером1222981000:04:003:0519,станом нарік йогоукладення урозмірі 35014,40грн.Відповідно доп.п.288.5.1п.288.5ст.288Податкового кодексуУкраїни,розмір орендноїплати встановлюєтьсяу договоріоренди,але річнасума платежуне можебути меншоюрозміру земельногоподатку,встановленого длявідповідної категоріїземельних ділянокна відповіднійтериторії.При цьому,згідно п.1Указу ПрезидентаУкраїни від02лютого 2002року №92/2002«Про додатковізаходи щодосоціального захистуселян-власниківземельних ділянокта земельнихчасток (паїв)»(іззмінами внесенимиУказом ПрезидентаУкраїни №725/2008від 19.08.2008), запровадженоплату заоренду земельнихділянок урозмірі 3%визначеної,відповідно дозаконодавства,нормативно-грошовоїоцінки земельноїділянки. Також, за наявною оперативною інформацією, відповідачем, відповідно до п.п.11-12 Договору оренди землі, визначено, що орендна плата за землю вноситься у строк - не пізніше 01 листопада кожного звітного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Зокрема, виходячи з положень ст.289 Податкового кодексу України, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру для всіх власників земельних ділянок та землекористувачів за період 2011-2020 років було двічі застосовано збільшення нормативно- грошової оцінки земельних ділянок, зазначеної у договорі (а саме: за 2014 рік було проведено індексацію із застосуванням коефіцієнту - 1,249, та за 2015 рік - в 2016 році було проведено індексацію із застосуванням коефіцієнту - 1,2), відповідно до розміру орендної плати 3 % від вказаної оцінки за період з 2011 рік по 2020 роки, розмір орендної плати повинен був складати. відповідно до пунктів 5 та 9 Договору. Крім того, згідно даних Державної служби статистики України, індекс інфляції (споживчих цін) за період 2011-2020 років змінювався, а саме: за 2011 рік становив - 14,6 %, за 2012 - 99,8 %, за 2013 - 100,5 %, за 2014 - 124,9 %, за 2015 - 143,3 %, за 2016 рік - 112,4 %, за 2017 рік - 113,7 %, за 2018 рік - 109,8 %, за 2019 - 104,1 %, за 2020 рік -104,5 %. Зокрема, відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі», визначено що обчислення розміруорендної платиза землюздійснюється зурахуванням індексівінфляції,якщо іншене передбаченодоговором оренди.Також,за наявноюоперативною інформацією,відповідач підчас укладанняДоговору,у пункті10визначив,що обчисленнярозміру орендноїплати заземлю здійснюєтьсяз урахуванням індексів інфляції. У зв`язкуз чим,на думкупредставника позивача, відповідач зобов`язаний був самостійно збільшити розмір орендної плати з урахуванням зазначених індексів інфляції, що підлягає виплаті за договором оренди землі, так само, самостійно, на підставі приписів, визначених в Указі Президента України, Податковому кодексі України і постанові Кабінету Міністрів України, та умов укладеного Договору оренди землі (пункти 5,9 та 10) в частині коригування розміру орендної плати за землю, з урахуванням індексів інфляції, і для цього погодження сторін для внесення змін до договору чи окрема заява про це Орендодавця договором не передбачено. Крім цього, представник позивача зазначає, що відповідач під часу укладення Договору оренди землі визначив певний порядок розрахунків щодо розміру орендної плати за землю, але у подальшому не виконував свого обов`язку визначеного договором щодо забезпечення сплати. Тобто, в даному випадку, склалися такі обставини, які свідчать про те, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо повного розрахунку з урахуванням наведених розмірів орендної пати з моменту його укладення та своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою за 2011-2020 роки та, відповідно, нехтував його обов`язками, закріпленими у п.5,9,10,11 Договору оренди землі, який є його істотними умовами. Тому, враховуючи вищевикладені обставини, представник позивача ОСОБА_2 просить суд розірвати укладений договір оренди землі за 2011 рік, який зареєстрований 21 березня 2012 року у Державному реєстрі земель, та припинити ТОВ «Атлант» (КодЄДРПОУ 30831802) право користування земельною ділянкою, належною ОСОБА_1 , кадастровий номер 1222981000:04:003:0285, площею 3,02 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року по даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.24).

Відповідач через свого представника ОСОБА_3 , у відповідності до ч.1 ст.193 ЦПК України, скористався своїм правом та 04 лютого 2021 року подав відзив на позовну заяву, згідно якого пред`явлені позовні вимоги не визнали, оскільки заборгованість відсутня, а тому просили суд в задоволенні позову відмовити (а.с.30).

07 квітня 2021 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, згідно якого він послався на обставини, викладенні в позовній заяві, а тому вважає, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (а.с.53-56).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, позовна заява мотивована тим, що. всупереч статі 21 Закону України „Про оренду землі, ТОВ „Атлант сплачувало ОСОБА_1 орендну плату за договором оренди землі від 21 березня 2012 року без проведення її індексації та індексу інфляції, що є підставою для розірвання договору оренди. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, прощею 3,02 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:04:003:0285, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Право власності зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі на підставі державного акта від 18 квітня 2014 року (а.с.8-11). 15 липня 2011 року ТОВ «Атлант» уклало договір оренди з ОСОБА_4 (а.с.40-43). При цьому, 18 червня 2019 року між ТОВ «Атлант» та ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15 липня 2011 року (а.с.44). У відповідності до п.8 договору оренди, а також додаткової угоди, строк дії договору встановлено 10 років, тобто - до 21 березня 2029 року. Пунктом 38 Договору сторони передбачили, що дія цього договору припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимоги однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Пунктом 39 Договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. За змістом пункту 5 Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 35 014 грн. 40 коп. Пункт 9 Договору містить посилання на те, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розміром 3 % від нормативної грошової оцінки в сумі 1 050 грн. 43 коп. та в договорі сторонами визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється за урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до висновку щодо застосування норми права, викладеного в п.66 Постанови ВС від 16 березня 2020 року по справі № 922/1658/19, колегія суддів судової плати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку, що у контексті спірних земельних правовідносин положення ст.21 Закону України „Про оренду землі необхідно застосовувати у такий спосіб: Нормамистатті 21 Закону України "Про оренду землі"визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положеньстатті 21 Закону України "Про оренду землі"та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами є договірними. Розмір орендної плати, за умовами п.10 договору оренди землі, має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції. Існування у відповідача, згідно з умовами договору, обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати, відповідно до індексації нормативно -грошової оцінки земель, згідно з умовами договору, не передбачено.

Представник позивача в позовній заяві посилається на правовий висновок Верховного суду від 31 липня 2019 року по справі № 732/1709/16-ц та вказує, що судом зроблено висновок, що орендар зобов`язаний самостійно, за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі, перераховувати розмір орендної плати.

Однак, слід звернути увагу представника позивача, що по справі № 732/1709/16-ц, умовами договорів оренди землі в п.10 сторонами було передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки землі. Індексація нормативно грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. За загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватись, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативно грошової оцінки не визначена у договорі, то індексується лише орендна плата.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що розмір орендної плати за умовами п.9, 10 договору оренди від 15 липня 2011 року, має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а доводи представника позивача, що нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставними, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі. Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

У договорі оренди землі від 15 липня 2011 року та додатковій угоді до нього орендна плата визначена у сумі 1 050 грн. 43 коп. на рік та обчислюється з урахуванням індексів інфляції. Виплата проводиться раз на рік не пізніше 1 листопада кожного звітного року. Як вбачається з матеріалів справи, а саме: довідок, відомостей бухгалтерського обліку, ТОВ „Атлант сплатив ОСОБА_1 орендну плату в 2017 році 2 700 грн. 00 коп., в 2018 році 2 765 грн. 00 коп., 2019 року 2 765 грн. 00 коп., тобто дані виплати в суді не викликають сумніву, оскільки у відомостях на видачу орендної плати міститься особистий підпис позивачки (а.с.31-34). У відомостях з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про суми виплачених доходів містяться відмітки про отримання ОСОБА_1 орендної плати (а.с.18).

Таким чином, доводи представника позивача, що відповідач допустив систематичну несплату орендної плати, є безпідставними, оскільки за умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, тому посилання про сплату відповідачем орендної плати не в повному обсязі є необґрунтованим

Отже, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, а підстав для розірвання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „Атлант, і стягнення заборгованості по орендній платі - немає.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

Керуючись ст. ст.4, 5, 10, 12, 13,76-83,263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенніпозову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал