Рішення

від 16.05.2022 по справі 902/1206/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2022 р. Cправа № 902/1206/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,

представників:

позивача та третьої особи на стороні позивача - Гуравської В.Ю.,

відповідача - Клінчикова С.О.,

у відсутності третьої особи на стороні відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Фермерського господарства "НОВ" (вул. Партизанська, буд. 101, с. Михайлівка, Гайсинський район, Вінницька область, 23732)

до: Краснопільської сільської ради (вул. Центральна, 10Е, с. Краснопілка, Гайсинський район, Вінницька область, 23733)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Ладижинської міської ради Бондарчук Владислав Іванович (АДРЕСА_2)

про визнання права на оренду земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "НОВ" до Краснопільської сільської ради про:

- визнання за Фермерським господарством "НОВ" права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520884400:01:009:0001 площею 50,001 га в межах згідно з планом, розташованої на території Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, призначеної для ведення фермерського господарства, яка була надана ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області № 172 від 10.04.2003, та передана в оренду Фермерському господарства "НОВ" за договором оренди земельної ділянки від 30.11.2003, зареєстрованим у Державному реєстрі земель 25.04.2005 за № 040500601221;

- скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520884400:01:009:0001 площею 50,001 га за ОСОБА_1 , проведену на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 56262723 від 22.01.2021.

Ухвалою від 24.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1206/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.01.2022. Цією ж ухвалою залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Протокольними ухвалами від 22.02.2022 залучено до участі у розгляді справи Державного реєстратора Ладижинської міської ради Бондарчука Владислава Івановича, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, при цьому продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 14.03.2022.

Під час підготовчого провадження у справі відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 94-104, т. 1). Правом на подання відповіді на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив учасники справи не скористалися.

Окремо слід зазначити, що протокольною ухвалою суду від 22.02.2022 відхилено клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі (вх. канцелярії суду №01-34/442/21 від 17.01.2022), оскільки згідно із усталеною практикою Верховного Суду, зокрема викладеною у постанові ВП ВС від 16.01.2019 у справі №483/1863/17, фермерські господарства є суб`єктами господарювання, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, належать до юрисдикції господарських судів.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 26.04.2022.

За результатами проведеного судового засідання 26.04.2022, не розпочавши розгляд справи по суті, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 17.05.2022 внаслідок задоволення відповідних клопотань представника відповідача та третьої особи (Державного реєстратора Ладижинської міської ради Бондарчук В.І.). При цьому Державному реєстратору Ладижинської міської ради Бондарчуку В.І. повторно встановлено строк надання пояснень по суті спору, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилися усі учасники справи, за винятком третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного реєстратора Ладижинської міської ради Бондарчука Владислава Івановича. Пояснення останнього по суті спору до суду також не надходило.

Останнього про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином ухвалою суду від 26.04.2022, яку направлено на повідомлену Бондарчуком Владиславом Івановичем адресу електронної пошти.

Представник позивача, яка є одночасно представником третьої особи ОСОБА_1 , заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, в свою чергу, проти позову заперечив у повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відзив на позовну заяву.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 56262723 від 22.01.2021 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено запис №40221007 та зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520884400:01:009:0001 за фізичною особою орендарем ОСОБА_1 , хоча зазначена земельна ділянка передавалася їй в оренду для ведення фермерського господарства, тому з моменту державної реєстрації Фермерського господарства "НОВ" останнє набуло правомочності щодо володіння та користування вказаною земельною ділянкою. При цьому Краснопільською сільською радою таке право на земельну ділянку Фермерського господарства "НОВ" не визнається, що слугувало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Суть заперечень відповідача зводиться до того, що на момент реєстрації за відповідачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520884400:01:009:0001 існував договір оренди землі від 30.11.2003 року, тому державним реєстратором Бондарчуком В.І. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 56262723 від 22.01.2021, відповідно до якого право оренди вказаної земельної ділянки було зареєстровано за ОСОБА_1 .

Окрім того, на думку відповідача, оскільки речове право належить фізичній особі - ОСОБА_1 , тому факт, що орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою сплачувало ФГ "НОВ" не заслуговує на увагу. При цьому обов`язок такої сплати фермерським господарством виникає після державної реєстрації цього фермерського господарства та реєстрації права оренди на земельні ділянки за ним.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до розпорядження Гайсинської районної державної адміністрації №172 від 10.04.2003 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для організації ведення фермерського господарства із земель запасу Михайлівської сільської ради" гр. ОСОБА_1 вирішено надати в оренду земельну ділянку площею 50 га із земель запасу Михайлівської сільської ради терміном на 49 років для ведення фермерського господарства.

На підставі вказаного розпорядження 30.11.2003 між Гайсинською РДА (орендодавець-власник) та головою Фермерського господарства "НОВ" Трохименко Ольгою Григорівною (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (Договір), відповідно до предмету якого в оренду передається земельна ділянка площею 50,0 га, в тому числі ріллі 50,0 га із земель запасу Михайлівської сільської ради.

Згідно із п. 2.1. Договору земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 2.2. Договору останній укладається на термін 49 (сорок дев`ять) років, починаючи з дати його реєстрації.

Договір зареєстровано 25.04.2005 за №040500601221, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено відповідний запис.

Фермерське господарство "НОВ" створене у 2004 році на підставі рішення зборів засновників від 21.12.2004, оформленого протоколом №1.

Як зазначає позивач, підтверджується відомостями з ЄДРЮОФОП та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву державну реєстрацію юридичної особи фермерського господарства "НОВ" здійснено 08.09.2005.

Довідками відділу Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області підтверджено, що згідно річної статистичної форми звітності 6-зем станом на 01.07.2009, 01.01.2013 та 01.01.2016 за Фермерським господарством "НОВ" на території Михайлівської сільської ради рахується земельна ділянка загальною площею 50,0 га ріллі, яка використовується на умовах оренди (а.с. 39-41, т. 1).

Відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 04.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області передано із державної власності, а Краснопільською сільською радою (Краснопільською сільською територіальною громадою) прийнято у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно з додатком, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 0520884400:01:009:0001 (для ведення фермерського господарства; перебуває в оренді СФГ "НОВ"; дата державної реєстрації речового права 29.05.2005; строк дії речового права - 30.11.2052).

При внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо права власності Краснопільської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 0520884400:01:009:0001 державним реєстратором Бондарчуком Владиславом Івановичем внесено запис №40221007 та зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 56262723 від 22.01.2021).

Листом вих. №91 від 08.02.2021 Краснопільська сільська рада повідомила голову СФГ "НОВ" Трохименко О.Г. про перехід права державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520884400:01:009:0001, що розташована за межами населеного пункту с. Михайлівка, площею 50,0010 га, яка знаходиться в оренді СФГ "НОВ", у комунальну власність. У зв`язку з цим Краснопільська сільська рада запропонувала ОСОБА_1 укласти додаткову угоду до наявного договору оренди землі.

У відповідь на зазначений лист ОСОБА_1 просила Краснопільську сільську раду заключити додаткову угоду до наявного договору оренди землі в частині зміни сторони договору орендодавця, повідомляючи про сплату орендної плати СФГ "НОВ" по вказаному відповідачем рахунку (лист вих. №1 від 15.02.2021).

Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 0520884400:01:009:0001 станом на 01.07.2021 підтверджується зареєстроване право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 , при цьому зафіксовано цільове призначення "01.02 Для ведення фермерського господарства", вид використання "для ведення фермерського господарства".

Позивач стверджує, що відповідач не визнає права Фермерського господарства "НОВ" на земельну ділянку, про що свідчить поданий останнім позов до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі від 30.11.2003, за яким Гайсинським районним судом Вінницької області 30.07.2021 відкрито провадження в цивільній справі (справа №129/2074/21; провадження №1/129/970/2021).

Так, в обґрунтування поданого позову в цивільній справі Краснопільська сільська рада вказує, що ОСОБА_1 протягом більше ніж 15 років не оформляла належним чином передачу права оренди земельної ділянки фермерському господарству як землекористувачу, тому саме ОСОБА_1 і мала сплачувати орендну плату, а фактична сплата орендної плати за землю СФГ "НОВ" не звільняє її від цього обов`язку. При цьому відповідач посилається на правову позицію ВП ВС від 30.06.2020 у справі №927/79/19 (провадження №12-21гс20), що після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі, таке господарство зобов`язано звернутися до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

За таких обставин, Фермерське господарство "НОВ" звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом про визнання за ним права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520884400:01:009:0001 та скасування такого права за ОСОБА_1 .

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно із положеннями, зокрема, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів. Зокрема, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача до Краснопільської сільської ради про визнання за Фермерським господарством "НОВ" права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0520884400:01:009:0001 та відповідно скасування реєстрації такого права за фізичною особою - головою і засновником фермерського господарства.

У розумінні приписів ст. 16 ЦК України позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою. Такі позови подаються, зокрема, щодо визнання речових прав на майно.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №917/97/17.

Види речових прав на чуже майно передбачені статтею 395 ЦК України, одним з яких є право оренди, передбачене ЗК України та Законом України "Про оренду землі".

За приписами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оскільки Фермерське господарство "НОВ" заявляє про законне речове право на спірну земельну ділянку, тому в силу приписів статті 396 ЦК України має право на захист цього права.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Власник майна, згідно зі ст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо, зокрема, це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Зі змісту ст. 392 ЦК України випливає, що позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів, наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а метою подання позову про визнання права власності є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі щодо індивідуально визначеного майна.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до ст. 392 ЦК України є спір або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Отже, з аналізу норм ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" та ст. 392 ЦК України випливає, що позивач має право на подання позову про визнання права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" (Закон) фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 12 вказаного Закону № 973-IV землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі статтею 19 Закону до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

З наведених норм права слідує, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Отже, після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19 та підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 викладено правовий висновок, що перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства відбувається в силу норм Закону України "Про фермерське господарство" та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.

Після проведення державної реєстрації фермерського господарства й переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону прав та обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства. При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, а отже не є обов`язковим.

Отже, з моменту державної реєстрації Фермерського господарства "НОВ" (08.09.2005) до останнього перейшли права та обов`язки орендаря земельної ділянки - його засновника ОСОБА_1 за Договором оренди земельної ділянки від 30.11.2003. Тобто саме Фермерське господарство «НОВ» є користувачем земельної ділянки кадастровий номер 0520884400:01:009:0001 в силу вимог Закону України «Про фермерське господарство» та останніх правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. При цьому підставою для проведення державної реєстрації відповідного права за Фермерським господарством "НОВ" слугує саме договір оренди землі, укладений засновником цього фермерського господарства, тобто Договір оренди земельної ділянки від 30.11.2003.

Разом з тим доказів звернення Фермерського господарства "НОВ" до державного реєстратора про здійснення реєстрації за ним права оренди на підставі зазначеного Договору, як і доказів відмови у державній реєстрації права з таких підстав матеріали справи №902/1206/21 не містять. Водночас судом не беруться до уваги твердження позивача, що у разі звернення реєстратор не зареєстрував би право оренди земельної ділянки за позивачем, так як цьому перешкоджає відповідний запис про реєстрацію цього ж права за ОСОБА_1 , оскільки позивач навіть не намагався цього зробити.

Щодо посилання позивача на невизнання відповідачем такого права за фактом пред`явлення позову до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі від 30.11.2003, за яким Гайсинським районним судом Вінницької області 30.07.2021 відкрито провадження в цивільній справі (справа №129/2074/21; провадження №1/129/970/2021), то суд звертає увагу, що такий позов подано не з підстав оспорення відповідного права за Фермерським господарством "НОВ", а з підстав, що ОСОБА_1 протягом більше ніж 15 років не оформляла належним чином передачу права оренди земельної ділянки фермерському господарству як землекористувачу.

Більше того, змістом листа Краснопільської сільської ради вих. №91 від 08.02.2021 (а.с. 42, т. 1) підтверджується визнання відповідачем, що земельна ділянка кадастровий номер 0520884400:01:009:0001 знаходиться в оренді СФГ "НОВ".

Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини вищенаведене не спростовують.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т. ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені обставини справи, відсутні підстави вважати, що право оренди Фермерським господарством "НОВ" земельної ділянки кадастровий номер 0520884400:01:009:0001 відповідачем порушується, не визнається чи оспорюється.

Натомість судом критично оцінюються та не беруться до уваги доводи представника відповідача, що земельна ділянка кадастровий номер 0520884400:01:009:0001 площею 50,001 га є тією ж земельною ділянкою, яка передавалася в оренду відповідно до договору від 30.11.2003, позаяк існують розбіжності в площі і цільовому призначенні. Зазначені доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях і спростовуються низкою наявних у справі доказів, зокрема, розпорядженням голови Гайсинської РДА від 10.04.2003 року №172 (а.с.36), самим договором оренди (а.с.37-38), усними поясненнями представника третьої особи - ОСОБА_1 , згідно із якими вона іншої земельної ділянки площею 50 га ніколи не орендувала. Отже, матеріалами справи підтверджено, що йдеться про одну і ту ж земельну ділянку, право на яку позивач просить визнати.

Окрім того, позивачем не надано жодних доказів неможливості реалізації свого права щодо реєстрації права оренди за Фермерським господарством "НОВ" у позасудовому порядку чи створення будь-яких перешкод у реалізації такого права відповідачем.

Отже, у задоволенні позову в частині визнання такого права за позивачем слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520884400:01:009:0001 площею 50,001 га за ОСОБА_1 , то така вимога є похідною від первісної та перебуває у нерозривному зв`язку. Тому, в разі відхилення первісної вимоги, похідна вимога не підлягає задоволенню.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у позові в повному обсязі.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору в сумі 4540 грн за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Окрім того, з урахуванням заявлення представником позивача до закінчення судових дебатів про надання доказів понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу, суд не вирішує питання розподілу таких витрат, оскільки в силу приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України такі докази може бути подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 4540 грн залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: представника позивача та третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Ладижинської міської ради - mail@ladrada.gov.ua.

Повне рішення складено 27 травня 2022 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу та третій особі 1 ( ОСОБА_1 ) - АДРЕСА_1 ;

4 -

5 - третій особі 2 (Державному реєстратору Ладижинської міської ради Бондарчуку Владиславу Івановичу) - АДРЕСА_2.