Рішення

від 16.05.2022 по справі 904/5939/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2022м. ДніпроСправа № 904/5939/21

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестком", м. Дніпро

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 229 788,37 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Бєльченко М.В.

Представники:

від позивача: не з`явився.

від відповідача-1: не з`явився.

від відповідача-2: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХІНВЕСТКОМ, відповідача-2: ОСОБА_1 та просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором б/н від 29.0.2014 у розмірі 229 788,37 грн, з яких: 199 270,82 грн - заборгованість за кредитом, 29 129,96 грн - відсотки за користування кредитом, 1 387,59 грн - комісія за користування кредитом.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем в складі учасників провадження визначено відповідачем-2 фізичну особу - ОСОБА_1 .

22.06.2021 судом зроблено запит до Дніпровської міської ради про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача-2.

14.07.2021 Дніпровська міська рада надіслала відповідь на запит.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.10.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2021 відкладено підготовче засідання на 16.11.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 відкладено підготовче засідання на 01.12.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 21.12.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 відкладено судове засідання на 18.01.2022.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 відкладено судове засідання на 09.02.2022.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 відкладено судове засідання на 01.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, тому судове засідання, призначене на 01.03.2022 не відбулося.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2022 призначено судове засідання на 17.05.2022.

Ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021, 04.10.2021, 19.10.2021, 16.11.2021, 01.12.2021, 21.12.2021, 18.01.2022, 09.02.2022, 12.04.2022 були надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Також, судом було здійснено публікацію на офіційному сайті господарського суду Дніпропетровської області щодо розгляду справи № 904/5939/21.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідачів-1,2 про розгляд справи №904/5939/21, але відповідачі-1,2 не скористалися своїми процесуальними правами на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 порушені зобов`язання за договором банківського обслуговування від 29.07.2014 щодо своєчасного та повного повернення кредиту. При цьому, з метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №Р1524140456794211704 від 19.04.2018, відповідно до умов якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання у повному обсязі зобов`язань відповідачем-1 за договором банківського обслуговування від 19.04.2018.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція відповідача-2

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техінвестком" 29.07.2014 підписано заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг та відкриття рахунку (арк.с.25).

Відповідно до змісту цієї заяви, з її підписанням відповідач погодився із "Умовами та Правилами надання банківських послуг" (надалі - Умови), в тому числі Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 29.07.2014 (далі - договір), та взяв на себе зобов`язання виконувати умови цього договору.

Відповідно до умов договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (Умови).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Згідно пункту 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту, Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтерент клієнт-банк, смс-повідомлення чи інших).

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (пункт 3.2.1.1.8. Умов).

Пункт 3.2.1.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту провадиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтерент клієнт-банк, смс-повідомлення або інших).

Виконуючи умови договору, позивачем надано відповідачеві кредитні кошти в сумі 200 000,00 грн.

Відповідачем-1 повернуто кредитні кошти у розмірі 729,18 грн.

На час прийняття рішення, доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Відтак, несплачена відповідачем-1 сума становить 199 270,82 грн.

Між позивачем та відповідачем-2 був підписаний договір поруки №Р1524140456794211704 від 19.04.2018 (арк.с.57).

Відповідно до пункту 1.1.1 договору поруки, предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техінвестком" (боржник) зобов`язань за договором приєднанням до:

а) процентної ставки за користування кредитом;

б) комісійної винагороди;

в) винагороди за використання ліміту;

г) кредиту у розмірі 10 000,00 грн.

Якщо під час виконання угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

За умовами пункту 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 або угодою 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.5 договору поруки).

У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(них) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя взятих на себе зобов`язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (пункт 2.1.2 договору поруки).

У пункті 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою 1 і/або угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин позивача та відповідача - 1

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відтак, між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №б/н від 29.07.2014, який складається із Заяви та Умов, та за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами договору від 29.07.2014 та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов`язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Щодо суми заборгованості за кредитом

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що строк повернення кредиту настав.

Відповідач-1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконав. Докази погашення відповідачем-1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 29.07.2014 у повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відтак, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача-1 суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 199 270,82 грн підтверджені матеріалами справи. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Щодо суми відсотків за користування кредитом та суми комісії за користування кредитом

Позивачем нараховано відповідачу-1 та пред`явлено до стягнення відсотки за користування кредитом у розмірі 29 129,96 грн, комісію за користування кредитом у розмірі 1 387,59 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1.4. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

Крім того, пунктом 3.2.1.4.4. встановлено обов`язок клієнта сплачувати Банку комісію за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.10. Умов Банк має право достроково стягнути кредит, відсотки і винагороду в порядку, передбаченому пунктами 3.2.1.2.2.8., 3.2.1.2.3.7., а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених пунктом 3.2.1.2.3.4.

Суд зазначає, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У заяві відповідача від 29.07.2014 процентну ставку відсотків за користування кредитом та комісії не зазначено.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, зокрема, просив стягнути відсотки за користування кредитом та комісію.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, а також містяться додаткові положення.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву від 29.07.2014 про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитом та комісії.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу-1 Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві від 29.07.2014 домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитом та комісії, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2020 по справі № 910/8189/19.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 129,96 грн та комісії за користування кредитом у розмірі 1 387,59 грн.

Щодо правовідносин між позивачем та відповідачем - 2

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Судом встановлено, що предметом договору поруки № Р1524140456794211704 від 19.04.2018 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Техінвестклм" зобов`язань за угодою приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг" та до розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг".

Із системного аналізу всіх умов указаного договору поруки не вбачаються реквізити основного договору, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, за яким основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Оскільки аналіз змісту договору поруки не дозволяє встановити дійсний зміст основного зобов`язання забезпеченого порукою, то у цій справі підлягає застосуванню тлумачення "contra proferentem" (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча й були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

Відтак, із застосуванням зазначеного принципу тлумачення умов договору, ризик настання негативних наслідків покладається на сторону договору, яка передбачила таку умову договору, що не конкретизувала включення до предмета поруки умови щодо основного зобов`язання, забезпеченого порукою.

За таких підстав, суд не погоджується із твердженнями позивача, що договір поруки № Р1524140456794211704 від 19.04.2018 укладено саме в порядку забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 29.07.2014, як таким, що жодним чином не узгоджений сторонами договору поруки.

Враховуючи викладене, умови укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки № Р1524140456794211704 від 19.04.2018 у сукупності та за відсутності в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов`язань саме за кредитним договором № б/н від 29.07.2014, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідача-2 в частині сплати заборгованості за кредитом.

Крім того, збільшення зобов`язань за кредитом, а відтак і відповідальності поручителя, окремим письмовим договором із відповідачем-2 не погоджена, що за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 910/13109/18 свідчить про припинення поруки з підстав частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (п.п. 6.19 6.23, 6.26, 6.27).

Також, зважаючи на те, що кредитні правовідносини сторін не врегульовані окремими Умовами (договором), можна стверджувати, що зобов`язання щодо строку повернення кредиту не встановлені, а обумовлені вимогою позивача.

У цьому разі за частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідача-2 заборгованості за кредитом в розмірі 199 270,82 грн не підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 989,06 грн слід покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестком" (49000, м. Дніпро, вул. Шинна, 10; ідентифікаційний код 39290357) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 199 270,82 грн та судовий збір у розмірі 2 989,06 грн.

В іншій частині позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестком» - відмовити.

У позовних вимогах до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 27.05.2022

Суддя Я.С. Золотарьова