Рішення

від 21.02.2022 по справі 910/18276/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2022Справа № 910/18276/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-2005"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВЕСТОРГ-СЕРВІС"

про стягнення 1 358 668, 80 грн.

за участю представників:

від позивача: Фуголь С.А.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-2005" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВЕСТОРГ-СЕРВІС" про стягнення 1 358 668, 80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з фізичної охорони № 28/12/20 від 28.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

30.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.12.2021 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/18276/21, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 21.12.2021.

13.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що відбудеться 21.12.2021, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2021 задоволено клопотання ТОВ "ЯВІР-2005" про участь у судовому засіданні 21.12.2021 в режимі відеоконференції, доручено забезпечення проведення відеоконференції 21.12.2021 Київському районному суду м. Полтави.

21.12.2021 у підготовчому засіданні суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 25.01.2022.

25.01.2022 підготовче засідання у справі не відбулося у зв`язку з відпусткою судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2022 призначено підготовче засідання у справі на 08.02.2022.

У підготовче засідання 08.02.2022 представники сторін не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2022 закрито підготовче провадження у справі № 910/18276/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2022, визнано явку представників сторін обов`язковою.

16.02.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання 22.02.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-2005" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено, забезпечено участь представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-2005" (Фуголь Світлани Анатоліївни) у розгляді справи №910/18276/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача в судовому засіданні 22.02.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав. Про час та місце судового засідання відповідача було повідомлено ухвалою суду від 08.02.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, яка отримана представником відповідача 21.02.2022.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 22.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 між Приватним підприємством "ЯВІР-2005", правонаступником якого є Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-2005" (надалі - охорона, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРВЕСТОРГ-СЕРВІС" (замовник, відповідач) укладений договір №28/12/20 про надання послуг з фізичної охорони (далі - договір), відповідно до умов якого замовник замовляє, охорона надає послуги з охорони (надалі - «послуги»), а саме приймає під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах та знаходиться на об`єкті замовника, згідно Додатку № 2 до договору (далі - "Об`єкт"). Охорона об`єктів та майна, що на них знаходиться, здійснюється погодинно у календарні дні тижня згідно з Додатком № 1 до даного договору (п. 2.1. договору).

Згідно з пунктом 2.9. договору передача під охорону об`єкта (майна) та зняття об`єкта (майна) з-під охорони здійснюється за Актом приймання-передачі об`єкту (Додаток №4 до договору), який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна договору визначається сторонами у розрахунку, наведеному у Додатку №1 до договору. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється із внесенням сторонами відповідних змін до договору.

У Додатку №1 до договору сторони погодили найменування об`єктів: автоматичний пункт (майданчик) для габаритно-вагового контролю (комплекс зважування у русі) автомобільної дороги державного значення; вид охорони - фізична; вартість однієї години - 97,00; години охорони за добу в дні; кількість днів охорони; загальна вартість фізичної охорони в місяць - 849 720,00 грн; загальну вартість фізичної охорони на рік - 10 196 640,00 грн.

Додатком №2 до договору сторонами визначено перелік об`єктів, що передаються під охорону позивачу.

За змістом п. 3.2. договору оплата послуг за цим договором здійснюються замовником у такому порядку:

- 50% вартості послуг відповідно до Додатку №1 до цього договору після підписання Акту приймання-передачі об`єкту (Додаток №4 до договору), який підписується уповноваженими представниками сторін, але не пізніше ніж до 15 числа поточного місяця;

- 50% вартості послуг відповідно до Додатку № 1 до цього договору протягом 2 (двох) робочих днів з дати підписання сторонами Акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Підтвердженням надання послуг являється Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається охороною для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця. Замовник повинен не пізніше 05-го числа місяця, наступного за звітним, підписати Акт здачі-приймання робіт та повернути один примірник охороні (п. 3.3. та п. 3.4. договору).

Пунктом 6.3. договору встановлено, у разі, якщо прострочення оплати послуг охорони триває більше тридцяти календарних днів, замовник сплачує охороні штраф у розмірі 20 % вартості послуг, оплата за якими прострочена, що не звільняє замовника від зобов`язань щодо оплати послуг.

Згідно з пунктами 10.1. та 10.2. договору, цей договір укладається строком на один місяць і набуває чинності з моменту підписання сторонами. Якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір пролонгується та вважається продовженим на тих же умовах на той же строк.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на виконання умов договору надав послуги охорони на об`єктах замовника на загальну суму 1 280 400,00 грн., в підтвердження чого надав Акти надання послуг №1276 від 30.04.2021 на суму 384 120,00 грн., №1677 від 30.06.2021 на суму 214 176,00 грн., №2198 від 31.07.2021 на суму 216 504,00 грн., №2499 від 31.08.2021 на суму 190 896,00 грн., №2911 від 30.09.2021 на суму 139 680,00 грн., №3122 від 31.10.2021 на суму 135 024,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані позивачем послуги в сумі 148 176,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2392 від 29.06.2021.

Оскільки відповідачем не здійснено повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 132 224,00 грн (1 280 400,00 грн. (загальна вартість наданих послуг) - 148 176,00 грн (частково оплачена відповідачем заборгованість)) та штрафу у розмірі 226 444,80 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У підтвердження виконання умов договору щодо надання відповідачу послуг з охорони на об`єктах замовника на загальну суму 1 280 400,00 грн. позивачем надані Акти надання послуг №1276 від 30.04.2021 на суму 384 120,00 грн., №1677 від 30.06.2021 на суму 214 176,00 грн., №2198 від 31.07.2021 на суму 216 504,00 грн., №2499 від 31.08.2021 на суму 190 896,00 грн., №2911 від 30.09.2021 на суму 139 680,00 грн., №3122 від 31.10.2021 на суму 135 024,00 грн.

Як встановлено судом, Акти надання послуг №1276 від 30.04.2021, №1677 від 30.06.2021, №2198 від 31.07.2021, №2499 від 31.08.2021, №3122 від 31.10.2021 підписані представниками сторін та скріплені печаткою підприємств.

Акт надання послуг №2911 від 30.09.2021 відповідачем не підписаний.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 19.10.2021 позивач направив на адресу відповідача разом з претензією №1491 від 19.10.2021 вказаний вище акт, рахунок на оплату №2895 від 30.09.2021 та акт звірки взаєморозрахунків, які згідно із рекомендованого повідомлення про вручення поштового переказу №3601411839820, отримані відповідачем 25.10.2021.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не підписав та не повернув позивачу Акт надання послуг №2911 від 30.09.2021. Заперечень та зауважень щодо наданих позивачем послуг не надав.

Відповідно до п.п. 3.5. та 3.6. договору у випадку не підписання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) у терміни, передбачені п.3.4., вважається, що Замовником отримані послуги з охорони належної якості, у повному обсязі та своєчасно, у відповідності до умов договору. У разі наявності обґрунтованих зауважень до охорони, замовник зобов`язаний в термін 5 (п`яти) календарних днів з дня виявлення зауважень, направити охороні свої письмові претензії. Якщо замовник не заявить свої письмові претензії, він втрачає право у подальшому, при підписанні Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за відповідний місяць посилатися на ці зауваження, як на підставу відмови від підписання Акту або на порушення умов договору.

Оскільки, відповідач у відповідності до п. 3.6. договору, будь-яких заперчень щодо наданих позивачем послуг та зауважень щодо визначених у Акті надання послуг не надав, то надані позивачем послуги відповідно до Акту надання послуг №2911 від 30.09.2021 вважаються прийнятими відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги відповідно договору у сумі 1 132 224,00 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання за договором у розмірі 1 132 224,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 132 224,00 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 226 444,80 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У пункті 6.3. договору сторони передбачили, у разі, якщо прострочення оплати послуг охорони триває більше тридцяти календарних днів, замовник сплачує охороні штраф у розмірі 20 % вартості послуг, оплата за якими прострочена, що не звільняє замовника від зобов`язань щодо оплати послуг.

Оскільки факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем належними та достатніми доказами, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано здійснено нарахування штрафу на підставі п. 6.3. договору.

Розрахунок штрафу у сумі 226 444,80 грн. є арифметично вірним, у зв`язку із чим, суд задовольняє позовні вимоги у цій частині.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-2005" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВЕСТОРГ-СЕРВІС" про стягнення 1 358 668, 80 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРВЕСТОРГ-СЕРВІС" (04073, місто Київ, вул. Куренівська, будинок 5/7, ідентифікаційний код 41994018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВIР-2005" (36007, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Хлібозаводська, будинок 7; ідентифікаційний код 33574487) кошти у розмірі 1 132 224,00 грн, штраф у розмірі 226 444,80 грн та судовий збір у розмірі 20 380,03 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.05.2022.

Суддя О.В. Гулевець