Рішення

від 25.05.2022 по справі 916/4080/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4080/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача Мартиненко М.С., Хахалін В.В.,

від відповідача Нікогосян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання договору продовженим, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, продовженим до 31.12.2022 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.

13 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія (замовник) та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця (виконавець) було укладено договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується на умовах даного договору надавати замовнику вагоповірочний вагон з еталонними гирями масою 2т (далі - гирі) для обслуговування тензометричних ваг (далі по тексту ЗВВТ), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи з надання вагоповірочного вагону на умовах даного договору. Вагони з гирями виконавця можуть надаватися з повним складом бригади, що виконує обслуговування або з машиністом вагоповірочного вагону (у разі виконання слюсарних робіт замовником).

Як зазначає позивач, 04 листопада 2021 року між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до змісту якої сторони доповнили договір пунктом 1.3 За цим договором виконавець може надавати також послуги замовнику по обслуговуванню ЗВВТ (огляд перевірка, профілактичне технічне обслуговування, технічний огляд, участь у повірці та інше) за цінами, що діють у залізниці на момент надання послуг, погодили втрату чинності додатку № 1 до договору та ввели в дію додаток № 2 до договору.

Також позивач вказує, що відповідно до п. 12.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

При цьому позивач зауважує, що у пункті 12.2 договору сторони погодили умови закінчення строку дії договору: якщо жодна із сторін не звернеться письмово за тридцять діб до закінчення строку дії цього договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік.

У відповідності до п. 12.3 договору пропозиція про розірвання договору зацікавленою стороною повинна направлятися цінним папером з описом вкладення на юридичну адресу іншої сторони, відповідного письмового повідомлення про розірвання договору у строк не менше 30 днів до дати закінчення договору.

Так, позивач вказує, що на виконання умов пункту 1.2 договору листами № 215 від 20 грудня 2021 року, № 216 від 20 грудня 2021 року та № 217 від 20 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача. При цьому позивач зазначає, що в усному порядку в телефонній розмові йому було повідомлено про неможливість виконання наданих заявок у 2022 році з огляду на те, що договір вважається таким, що припиняє свою дію з 01.01.2022 р.

Разом з тим, як вказує позивач, листом № 219 від 24 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду № 2 до договору, але остання станом на момент подання даного позову, залишена відповідачем без відповіді та акцептування. Як зазначає позивач, станом на 30 грудня 2021 року він не отримував жодних повідомлень від відповідача про припинення дії договору в порядку та на умовах, визначених п.п. 12.1-12.3 договору. З огляду на викладене позивач вважає, що договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. є продовженим на 1 (один) рік, про що в свою чергу заперечує відповідач.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач неналежно виконує умови договору та своїми діями створює штучні перешкоди у господарській діяльності ТОВ Вагоповірочна лабораторія.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2022 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4080/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 31 січня 2022 р.

28.01.2022 р. від представника відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує. Так, в обґрунтування заперечень відповідач вказує, що 16.11.2021 р. відповідачем було направлено на адресу позивача лист від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330 щодо не продовження строку дії договору від 13.04.2021 р. № ОД/МЧ-21-278д НЮ на 2022 рік. За ствердженнями відповідача, зазначений лист був направлений на адресу позивача 16.11.2021 р. рекомендованим листом № 6500508699381, що підтверджується фіскальним чеком від 16.11.2021 р. № 0207361 0123625 та отриманий позивачем 29.11.2021 р., що підтверджується інформацією із сайту Укрпошти.

Крім того, як вказує відповідач, 17.11.2021 р. вказаний лист був вголос зачитаний директору позивача Хахаліну В.В. о 13-30 в приміщенні ревізора вагового господарства Виробничого підрозділу служби комерційної роботи та маркетингу Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт. При цьому, як зазначає відповідач, директор позивача отримав копію зазначеного листа, а від отримання оригінала та підпису про отримання листа від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330 відмовився, що підтверджено актом від 17.11.2021 р. Наразі відповідач зауважує, що, зважаючи на відсутність відповідної інформації щодо отримання листа від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330, відправленого 16.11.2021 р., протягом тривалого періоду часу (відправлений 16.11.2021 р., а вручений лише 29.11.2021 р.) позивачем було повторно направлений зазначений лист рекомендованим поштовим відправлення № 6500907241704. Так, відповідач вказує, що зазначений лист був отриманий позивачем 29.11.2021 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією із сайту Укрпошти.

Разом з тим, посилаючись на п. 12.2 договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., відповідач вказує, що необхідною умовою автоматичної пролонгації договору, яка передбачена самим договором, є відсутність відповідного письмового звернення хоча б однієї із сторін договору до іншої сторони про не продовження строку дії договору за тридцять діб до його закінчення. Водночас, як наголошує відповідач, таке звернення з його боку мало місце і було направлено та вручене позивачеві неодноразово у зв`язку із ухиленням позивача в особі директора від його отримання 17.11.2021 р., зволіканням позивача із отриманням відправлення від 16.11.2021 р.

При цьому із посиланнями на ст.ст. 626, 628 ЦК України відповідач зауважує, що, укладаючи договір, позивач та відповідач погодили умову щодо строку його дії - до 31.12.2021 р., а також погодили можливу умову продовження строку його дії на 2022 рік - відсутність відповідного письмового звернення хоча б однієї із сторін договору до іншої сторони про не продовження строку дії договору за тридцять діб до 31.12.2021 р. Таким чином, у зв`язку із наявністю такого звернення відповідача про не продовження строку дії договору на 2022 рік шляхом неодноразового направлення позивачу листа від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330, особистого вручення копії такого листа директору позивача, на думку відповідача вбачається, що строк дії договору не був продовжений на 2022 рік.

Між тим відповідач додає, що листом від 30.12.2021 р. № М-05/211, який був направлений на адресу позивача 30.12.2021 р. та був отриманий останнім 03.01.2022 р., позивача було додатково проінформовано про припинення дії договору з 01.01.2022 р. на підставі листа від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330.

У підготовчому засіданні господарського суду 31 січня 2022 року по справі № 916/4080/21 було протокольно оголошено перерву до 14 лютого 2022 року о 16 год. 15 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.

07.02.2022 р. від представника позивача до господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує наступне. Так, щодо поштового відправлення № 6500508699381 позивач зазначає, що дійсно ним було отримано поштове відправлення № 6500508699381, втім у вказаному листі був вкладений рахунок № 231/5197-5 від 05.11.2021 р.; призначення платежу: ___231; обслуговування вагонних ваг рахунок 231/5197-5; в т.ч. ПДВ. Як вказує позивач, за наслідками оплаченого рахунку 18.11.2021 р. між сторонами було підписано акт № 231/5197-5. Разом з тим щодо поштового відправлення № 6500907241704 позивач вказує, що дійсно ним було отримано поштове відправлення № 6500907241704, втім у вказаному поштовому відправленні були вкладені: рахунок № 231/5203-5 від 17.11.2021 р.; призначення платежу: ___231; обслуговування вагонних ваг рахунок 231/5203-5; в т.ч. ПДВ; рахунок № 231/2314-2 від 19.11.2021 р.; призначення платежу: ____231; обслуговування вагонних ваг рахунок 231/2314-2; в т.ч. ПДВ; рахунок № 231/5296-5 від 19.11.2021 р.; призначення платежу: ___231; обслуговування вагонних ваг рахунок 231/5206-5; в т.ч. ПДВ.

За ствердженнями позивача, сторони у договорі про надання послуг № ОД/МЧ-21-278д НЮ від 14.04.2021 р. узгодили конкретний порядок відмови від автоматичної пролонгації договору у вигляді отримання іншою стороною відповідного письмового повідомлення, надісланого у строк не менше 30 днів до дати закінчення договору, засобами поштового зв`язку, а саме: цінним листом із описом вкладення. Отже, як наголошує позивач, істотне значення у даному випадку має факт одержання стороною своєчасно надісланого повідомлення іншої сторони про відмову від автоматичної пролонгації договору, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення договору у зв`язку зі спливом строку його дії. Разом з тим, за ствердженнями позивача, відсутність в описі вкладення у поштових відправленнях № 6500508699381 та № 6500907241704 будь-яких ідентифікуючих ознак листа, який надсилався, зокрема, номеру, дати або його тематики, фактично унеможливлює достовірне встановлення факту направленням Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця саме вищенаведеного повідомлення щодо відсутності наміру пролонгації договірних відносин, а не будь-якого іншого листа. Також позивач зазначає, що ані умовами укладеного між сторонами договору, ані приписами діючого законодавства не передбачено такого способу вручення поштової кореспонденції, як його зачитування. При цьому позивач зауважує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий підхід, як вказує позивач, узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 р. у справі Дж.К. та інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей, тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

11.02.2022 р. від представників відповідача до господарського суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представники наполягають на тому, що рахунок від 05.11.2021 р. № 231/5197-5 поштовим відправленням № 6500508699381 на адресу позивача не направлявся, був переданий позивачу засобами електронної пошти та нарочно відповідно до прийнятих звичаїв ділового обороту. Як вказують представники, зазначений рахунок був оплачений позивачем та за наслідками цієї оплати позивачем і відповідачем було підписано акт № 231/5197-5 від 18.11.2021 р. При цьому, як зазнають представники, поштовим відправленням № 6500508699381 на адресу позивача був направлений саме лист від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330.

Разом з тим представники відповідача зазначають, що п. 12.2 договору від 13.04.2021 р. № ОД/МЧ-21-278д НЮ передбачено, що якщо жодна із сторін не звернеться письмово за тридцять діб до закінчення строку дії цього договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік. Тобто, як вказують представники відповідача, зазначений пункт договору встановлює умову, за якої договір не буде припиненим у зв`язку із спливом строку його дії, - це відсутність відповідної заяви (пропозиції) сторони договору про припинення (непродовження) дії договору. Таким чином, за ствердженнями представників відповідача, у разі наявності відповідної заяви (пропозиції) сторони договору про припинення (непродовження) його дії, договір буде припинений в зв`язку із закінченням строку, на який він укладений. Між тим представники відповідача наголошують, що вказаним пунктом 12.2 не визначено, що обов`язковою умовою відповідної заяви (пропозиції) сторони договору про припинення (непродовження) дії договору в порядку закінчення строку, на який він був укладений, є її направлення цінним листом з описом вкладення. В свою чергу представники відповідача зазначають, що п. 12.3 договору, на який посилається позивач у відповіді на відзив, передбачає необхідність опису вкладення саме для направлення пропозиції про розірвання договору не з метою не продовження дії договору та його припинення через закінчення строку, на який він укладався, а з метою його розірвання, тобто припинення до встановленого сторонами строку його дії, що може мати місце за погодженням сторін. Таким чином, на думку представників відповідача, позивачем зроблений неправильний висновок про обов`язковість направлення листа від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330 саме цінним листом з описом вкладення. При цьому представники відповідача додають, що листом від 30.12.2021 р. № М-05/211, який було направлене на адресу позивача 30.12.2021 р. та був отримано останнім 03.01.2022 р., позивача було додатково проінформовано про припинення дії договору з 01.01.2022 р. на підставі листа від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330.

У підготовчому засіданні господарського суду 14 лютого 2022 року по справі № 916/4080/21 було протокольно оголошено перерву до 03 березня 2022 року о 16 год. 00 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.

Розгляд справи у підготовчому засіданні 03.03.2022 р. о 16 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку із запровадженням 24.02.2022 р. воєнного стану указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Крім того, 14.03.2022 р. указом Президента України № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено воєнний стан до 25.04.2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2022 р. підготовче засідання у справі призначено на 10 травня 2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2022 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/4080/21 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 26 травня 2022 р.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 26.05.2022 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, натомість представник відповідача просив суд не задовольняти позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

13 квітня 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія (замовник) та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (виконавець) укладено договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов`язується на умовах даного договору надавати замовнику вагоповірочний вагон з еталонними гирями масою 2т (далі - гирі) для обслуговування тензометричних ваг (далі по тексту ЗВВТ), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи з надання вагоповірочного вагону на умовах даного договору. Вагони з гирями виконавця можуть надаватися з повним складом бригади, що виконує обслуговування або з машиністом вагоповірочного вагону (у разі виконання слюсарних робіт замовником).

Відповідно до п. 1.2 договору вагоповірочний вагон надається замовнику на підставі письмової заявки з наступною інформацією: повна назва ваговласника, станції розташування ваг. вид (тип) ваг. та 100% (стовідсоткової) попередньої оплати.

Згідно п. 2.1 договору замовник зобов`язаний: подавати заявку на надання послуг, в термін не пізніше 7 (семи) календарних днів до дати початку робіт (п.п. 2.1.1); своєчасно та в повному обсязі здійснювати 100% (стовідсоткову) попередню оплату за надання послуг, передбачених п. 1.1 цього договору (п.п. 2.1.2); виконувати вимоги Інструкції Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України (далі - Інструкція), чинних нормативно-правових актів та нормативних документів (п.п. 2.1.3); не допускати прострочення строків повірки та обслуговування ЗВВТ, регламентованих пунктом 5.37 Інструкції (п.п. 2.1.4); не допускати до обслуговування та регулювання ЗВВТ осіб сторонніх організацій, які не мають права на обслуговування ЗВВТ згідно з ТОСТ 2.602-95 Единая система конструкторской документации. Ремонтные документы (п.п. 2.1.5); забезпечити розкредитування ваговласником (замовником) перевізних документів на вагон-вагову майстерню та вагоповірочний вагон по прибутті їх на адресу ваговласника (замовника) (згідно з заявкою), проводити розрахунки, пов`язані з пересилкою вагонів та додаткових зборів, передбачених Тарифним керівництвом № 1 та Правилами перевезень вантажів (п.п. 2.1.6); забезпечувати схоронність вагону-вагової майстерні та вагоповірочного вагону виконавця у період їх перебування на території ваговласника (замовника) (на під`їзній колії, місця надання послуг тощо), а також, не допускати пошкодження вагонів та крадіжок в них (п.п. 2.1.7); надавати допомогу працівникам вагової бригади виконавця вантажопідіймальною технікою, транспортними засобами та при необхідності відповідним персоналом (п.п. 2.1.8); надати виконавцю, згідно п. 5.21 Інструкції, копію висновку діагностичного обстеження ЗВВТ (п.п. 2.1.9); за результатами обслуговування ЗВВТ замовник оформлює з ваговласником акт виконаних робіт, який оформлюється встановленим чином, та надає його працівникам виконавця. На підставі даного акту здійснюється запис у технічному паспорті ЗВВТ (п.п. 2.1.10); повідомити виконавця в термін 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня виникнення обставин стосовно зміни назви підприємства, поштових або банківських реквізитів, банкрутства тощо (п.п. 2.1.11).

В п. 2.2 договору сторони визначили обов`язки виконавця, а саме: надати замовнику технічні засоби з ваговою бригадою для проведення самостійного обслуговування ЗВВТ, згідно гі. 5.2 Інструкції (п.п. 2.2.1); на підставі копії висновку діагностичного обстеження зробити запис у технічному паспорті ЗВВТ (п.п. 2.2.2); надавати замовнику технічні засоби у повному комплекті відповідно до пункту 4.13 Інструкції (п.п. 2.2.3).

Умовами п.п. 3.1, 3.2 договору визначено, що оплата послуг з надання технічних засобів для обслуговування ЗВВТ проводиться замовником згідно рахунків, що надаються виконавцем. Договірна вартість послуг, що надаються за цим договором, зазначена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Вартість послуг визначається з урахуванням ПДВ.

Усі спірні питання з виконання умов цього договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку (п. 7.1 договору).

Згідно п. 7.2 договору якщо спірні питання, що виникли в зв`язку з виконанням умов цього договору, не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони передаються за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору на розгляд суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 10.1 договору усі зміни та доповнення до цього договору вносяться сторонами за взаємною згодою шляхом укладення додаткових угод, які є його невід`ємною і складовою частиною та мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

В п. 12.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Положеннями п. 12.2 договору передбачені умови закінчення строку дії договору: якщо жодна із сторін не звернеться письмово за тридцять діб до закінчення строку дії цього договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік.

Пунктом 12.3 договору визначено, що пропозиція про розірвання договору зацікавленою стороною повинна направлятися цінним папером з описом вкладення на юридичну адресу іншої сторони, відповідного письмового повідомлення про розірвання цього договору у строк не менше 30 днів до дати закінчення договору.

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами, скріплені печатками та зареєстровані виконавцем (п. 12.4 договору).

Умовами п. 12.5 договору визначено, що у випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються нормами чинного законодавства України.

Після підписання цього договору усі попередні переговори по ньому, угоди і протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються договору, втрачають юридичну силу (п. 13.4 договору).

Відповідно до п. 13.5 договору сторони домовилися, що листування між ними здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (кореспонденції) іншій стороні на її адресу, що визначена у розділі договору Місцезнаходження та реквізити сторін. Підтвердженням факту відправлення або отримання повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує факт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення.

Листування між сторонами цього договору також може здійснюватися засобами електронної пошти, яка зазначена у розділі договору Місцезнаходження та реквізити сторін. При цьому сторони керуються вимогами Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, тобто сторона - адресат повідомлення має в обов`язковому порядку надати підтвердження факту одержання нею такого повідомлення.

Таке підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа, вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Згідно п. 1.4 договору невід`ємною частиною цього договору після їх підписання сторонами є наступні додатки: додаток № 1 - Вартість надання послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця було погоджено та підписано додаток № 1 до договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. Вартість надання послуг.

Подалі ж, 04 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія (замовник) та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (виконавець) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., пунктом 1 якої розділ 1 договору доповнити пунктом 1.3 у наступній редакції: 1.3 За цим договором виконавець може надавати також послуги замовнику по обслуговуванню ЗВВТ (огляд перевірка, профілактичне технічне обслуговування, технічний огляд, участь у повірці та інше) за цінами, що діють у залізниці на момент надання послуг.

Пунктами 2, 3, 4 додаткової угоди № 1 сторони погодили додаток № 1 до договору вважати таким, що втратив чинність з 13.10.2021 р.; ввели в дію додаток № 2 з 13.10.2021 р., а також внесли зміни по тексту договору, замінивши відповідно посилання на Додаток № 1 посиланнями на Додаток № 2.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця було погоджено та підписано додаток № 2 до договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. Вартість надання послуг.

Так, в адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія листі № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця повідомило позивача, що термін дії договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. згідно п. 12.1 закінчується 31.12.2021 р., а також довело до відома останнього, що вказаний договір відповідно до п. 12.2 на 2022 рік пролонгований не буде. На підтвердження надіслання позивачу вищенаведеного повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. засобами поштового зв`язку відповідачем надано копію фіскального чеку № 6500508699381 від 16.11.2021 р., в якому отримувачем значиться ТОВ Вагоповірочна лабораторія. При цьому на підтвердження отримання вказаного повідомлення позивачем відповідачем надано інформацію про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером 66500508699381, з якого вбачається вручення адресату особисто під час доставки 29.11.2021 р.

Між тим із матеріалів справи вбачається, що 17.11.2021 р. Виробничим підрозділом служби комерційної роботи та маркетингу Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт складено акт про те, що 17.11.2021 р. о 13:30 в приміщенні ревізора вагового господарства виробничого підрозділу в присутності директора ТОВ Вагоповірочна лабораторія Хахаліна В.В. був наданий та зачитаний вголос лист від 16.11.2021 р. № МЧ-5/330 за підписом начальника служби комерційної роботи та маркетингу Ращиком В.П. та головним інженером служби комерційної роботи та маркетингу Коваленко В.В. про розірвання договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., згідно п. 12.1 закінчується 31.12.2021 р.; у відповідності до п. 12.2 вищезазначеного договору - у випадку відмови від пролонгації, сторона ініціатор повідомляє іншу сторону про закінчення терміну дії договору; вищезазначений договір на 2022 рік пролонгований не буде.

Про відмову від автоматичної пролонгації договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., термін дії якого закінчується 31.12.2020 р., за ствердженням відповідача, останній 26.11.2021 р. повторно повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія шляхом направлення вказаного вище повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. На підтвердження повторного повідомлення позивача про відмову від пролонгації договору засобами поштового зв`язку відповідачем надано копії фіскальних чеків № 6500907241704 від 26.11.2021 р., № 3000340422 від 26.11.2021 р. При цьому на підтвердження отримання повторного повідомлення позивачем відповідачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6500907241704, а також інформацію про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером № 6500907241704, з якого вбачається вручення адресату особисто під час доставки 29.11.2021 р.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що листами №№ 215, 216, 217 від 20.12.02021 р. позивач звертався до відповідача із проханням надати рахунки для оплати послуги участі вагової бригади у повірці ЗВВТ.

Разом з тим, листом від 24.12.2021 р. № 219 Товариство з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія направило Регіональній філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця додаткову угоду № 2 до договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. (про продовження строку дії договору до 31.12.2022 р.) у двох екземплярах із проханням її підписання та направлення одного екземпляру на адресу ТОВ Вагоповірочна лабораторія. Отримання вказаного листа 24.12.2021 р. вбачається із вхідного штампу залізниці, який міститься на ньому.

Так, на вказаний лист позивача від 24.12.2021 р. № 219 відповідачем листом від 30.12.2021 р. № М-05/21 було повернуто без розгляду надіслану позивачем додаткову угоду № 2 із зазначенням про направлення 16.11.2021 р. на адресу останнього листа № МЧ-5/330 про припинення дії договору з 01.01.2022 р. На підтвердження надсилання позивачу вказаного листа від 30.12.2021 р. засобами поштового зв`язку відповідачем надано копію списку № 30.12 від 30.12.2021 р., при цьому на підтвердження його отримання відповідачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600015065220, з якого вбачається вручення 03.01.2022 р.

Разом з тим позивач наголошує, що він не отримував від відповідача листів про відмову від пролонгації спірного договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., а в поштових відправленнях № 6500508699381 та № 6500907241704 містилися рахунки, а саме: № 231/5197-5 від 05.11.2021 р., за наслідками сплати якого 18.11.2021 р. між сторонами було підписано акт № 231/5197-5; № 231/5203-5 від 17.11.2021 р., № 231/2314-2 від 19.11.2021 р., № 231/5296-5 від 19.11.2021 р.

Таким чином, спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. продовженим до 31.12.2022 р., оскільки останній стверджує, що він у жодному вигляді не отримував від залізниці заперечень щодо продовження дії вказаного договору.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір про надання послуг є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов?язковим для виконання його сторонами.

Так, предметом позову у даній справі є вимоги ТОВ Вагоповірочна лабораторія до АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця про визнання продовженим до 31.12.2022 року укладеного між сторонами договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є те, що до ТОВ Вагоповірочна лабораторія не надходило заяв про відмову від пролонгації спірного договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., з огляду на що вказаний договір є продовженим до 31.12.2022 р. Водночас відповідач факт пролонгації договірних відносин за цим договором не визнає.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 статті 631 Цивільного кодексу України установлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Частиною 1 статті 255 Цивільного кодексу передбачено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Як зазначалося вище, в силу пунктів 12.1, 12.2 договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за тридцять діб до закінчення строку дії цього договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік.

Таким чином, господарський суд зазначає, що сторони у вказаному договорі узгодили конкретний порядок відмови від автоматичної пролонгації договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. у вигляді письмового звернення заінтересованою стороною за тридцять діб до закінчення строку дії цього договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії.

При цьому пунктом 13.5 договору від 13.04.2021 р. сторони погодили, що листування між ними здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (кореспонденції) іншій стороні на її адресу, що визначена у розділі договору Місцезнаходження та реквізити сторін. Підтвердженням факту відправлення або отримання повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує факт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення.

Отже, істотне значення у даному випадку має факт одержання стороною своєчасно надісланого повідомлення іншої сторони про відмову від автоматичної пролонгації договору, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення договору у зв`язку зі спливом строку його дії.

З матеріалів справи вбачається, що в адресованому позивачу листі № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця зазначило про відмову від автоматичної пролонгації договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р.

На підтвердження надіслання позивачу вищенаведеного повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. засобами поштового зв`язку відповідачем надано копію фіскального чеку № 6500508699381 від 16.11.2021 р., в якому отримувачем значиться ТОВ Вагоповірочна лабораторія, а на підтвердження його отримання позивачем відповідачем надано інформацію про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером 66500508699381, з якого вбачається вручення адресату особисто під час доставки 29.11.2021 р.

Так, господарський суд зазначає, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. (далі Правила надання послуг поштового зв`язку).

Положеннями статті 13 Закону України Про поштовий зв`язок визначено, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Пунктом 11 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку) установлено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Згідно із пунктом 19 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

За умовами пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

При цьому господарський суд зауважує, що належними доказами направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ (поштова квитанція, поштова накладна з інформацією про поштове відправлення чи фінансовий чек) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

Даний висновок Господарського суду Одеської області повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 29.03.2021 р. у справі № 914/386/19 та постанові від 15.02.2022 р. у справі № 916/1093/21.

Дослідивши надані відповідачем докази направлення позивачеві листа № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. про відмову від автоматичної пролонгації договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., господарський суд зазначає, що опис вкладення у цінний лист із зазначенням про направлення позивачеві такого листа відповідачем до матеріалів справи не надано. Разом з тим, наданий Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця фіскальний чек № 6500508699381 від 16.11.2021 р. за відсутності належним чином оформленого опису вкладення у цінний лист жодним чином не підтверджує надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р., оскільки останній підтверджує лише надання (оплату) послуг поштового зв`язку та не надає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення.

При цьому господарським судом враховується також те, що позивачем заперечується факт отримання листа про відмову від пролонгації договору, а зазначається про отримання в такому відправленні № 6500508699381 рахунку № 231/5197-5 від 05.11.2021 р., а не повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р.

Разом з тим, за ствердженням відповідача, про відмову від автоматичної пролонгації договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., останній повторно 26.11.2021 р. направляв казаний лист № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. на адресу ТОВ Вагоповірочна лабораторія, при цьому на підтвердження повторного повідомлення позивача про відмову від пролонгації договору засобами поштового зв`язку відповідачем надано копії фіскальних чеків № 6500907241704 від 26.11.202 р., № 3000340422 від 26.11.2021 р., а на підтвердження отримання такого повідомлення позивачем відповідачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6500907241704, а також інформацію про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером № 6500907241704, з якого вбачається вручення адресату особисто під час доставки 29.11.2021 р.

Між тим господарський суд повторно зазначає про те, що опис вкладення у цінний лист із зазначенням про направлення позивачеві повторного листа відповідачем знову ж таки до матеріалів справи не надано, а надані залізницею фіскальні чеки № 6500907241704 від 26.11.202 р., № 3000340422 від 26.11.2021 р. за відсутності належним чином оформленого опису вкладення у цінний лист жодним чином не підтверджують повторного надсилання ТОВ Вагоповірочна лабораторія повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р., оскільки останні підтверджують лише надання (оплату) послуг поштового зв`язку та не надають можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. При цьому позивачем також заперечується факт повторного отримання листа про відмову від пролонгації договору та зазначається про отримання в такому відправленні № 6500907241704 рахунків № 231/5203-5 від 17.11.2021 р., № 231/2314-2 від 19.11.2021 р., № 231/5296-5 від 19.11.2021 р., а не повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р.

При цьому господарським судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що пунктом 12.2 спірного договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. не визначено обов`язкову умову з направлення відповідної заяви (пропозиції) сторони про припинення (не продовження) дії договору в порядку закінчення строку, на який його було укладено, саме цінним листом з описом вкладення, з огляду на наступне.

Так, п. 12.2 договору від 13.04.2021 р. сторони визначили, що якщо жодна із сторін не звернеться письмово за тридцять діб до закінчення строку дії цього договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік.

При цьому пунктом 13.5 договору від 13.04.2021 р. сторони погодили загальні вимоги щодо листування між ними, а саме таке листування здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (кореспонденції) іншій стороні на її адресу, що визначена у розділі договору Місцезнаходження та реквізити сторін. Підтвердженням факту відправлення або отримання повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує факт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення.

Таким чином, сторонами чітко погоджено, що підтвердженням факту відправлення або отримання повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує самефакт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення. Відтак господарський суд зауважує, що документом, який підтверджував би факт відправлення відповідачем позивачеві у поштових відправленнях № 6500508699381 та № 6500907241704 саме повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. про відмову від автоматичної пролонгації договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., а не інших документів, є саме опис вкладення у цінний лист, з якого суд зміг би встановити вміст направлених документів з поіменним їх переліком, виданих відправником поштового відправлення.

Так, частиною першою статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування вірогідності доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 р. у справі Дж.К. та інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей, тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

За таких обставин, керуючись критерієм вірогідності доказів та беручи до уваги відсутність у матеріалах справи жодного належного доказу на підтвердження отримання позивачем письмового повідомлення Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про відмову від автоматичної пролонгації договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., надісланого рекомендованим листом із документом, який би підтверджував факт відправки такого повідомлення, не пізніше, ніж за тридцять діб до 31.12.2021 р., господарський суд вважає доведеним факт недотримання відповідачем узгодженого сторонами порядку відмови від автоматичної пролонгації вищенаведеного договору, у зв`язку з чим останній продовжено на 1 рік. Разом з тим, з огляду на те, що 1 (один) рік з 31.12.2021 р. є періодом часу по 31.12.2022 р., відповідно спірний договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. є продовженим до 31.12.2022 року.

Крім того посилання відповідача на доведення до відома позивача змісту вказаного листа № МЧ-5/330 від 16.11.2021 р. ще й шляхом його зачитування 17.11.2021 р. вголос директору товариства в приміщенні ревізора вагового господарства Виробничого підрозділу служби комерційної роботи та маркетингу Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт, судом до уваги не приймається, оскільки сторонами в спірному договорі № ОД/МЧ-21-278 дНЮ погоджено чіткий порядок відмови від пролонгації такого договору, який не передбачає можливості усного такого повідомлення сторонами один одного. Так, статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання укладеного між сторонами договору № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р. продовженим до 31.12.2022 р.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання договору продовженим задовольнити.

2.Визнати договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, продовженим до 31.12.2022 року.

3.СТЯГНУТИ з Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд 19; код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія (65009, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 18, офіс 332; код ЄДРПОУ 40105142) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27 травня 2022 р.

Суддя В.С. Петров