Постанова

від 26.09.2022 по справі 916/4080/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/4080/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Соловйова В.Д.

за участю представників учасників справи:

від Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ не з`явився;

від Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса - Нікогосян О.С., за ордером;

від Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса Мартиненко М.С., за ордером.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року, м. Одеса, суддя Петров В.С., повний текст рішення складено та підписано 27.05.2022 року

у справі №916/4080/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м.Одеса

до відповідача Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Одеса

про визнання договору продовженим, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса, у якому просило суд визнати договір про надання послуг №ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса продовженим до 31.12.2022 року, а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам п. 12.2 договору про надання послуг, який визначає порядок закінчення строку його дії, відповідачем належним чином не дотримано такого алгоритму, з огляду на що заявлено Товариству з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса про закінчення дії спірного договору, з чим не погодився позивач та звернувся до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі № 916/4080/21 (суддя Петров В.С.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса задоволено; визнано договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса, продовженим до 31.12.2022 року; вирішено питання щодо стягнення витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за результатами оцінки наявних у матеріалах справи доказів, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання спірного договору про надання послуг продовженим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі № 916/4080/21 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, а також вирішити питання про відшкодування скаржнику за рахунок позивача судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник зазначив, що судом першої iнстанцiї не враховано твердження позивача про отримання ним у поштовому вiдправленнi №6500508699381 виключно рахунку № 231/5197-5 вiд 05.11.2021 року, а не повiдомлення № МЧ-5/330 вiд 16.11.2021 року, при тому, що рахунок № 231/5197-5 вiд 05.11.2021 року був оплачений позивачем 08.11.2021 року платiжним дорученням № 1238, тобто за тиждень до надсилання на адресу позивача поштового вiдправлення № 6500508699381 вiд 16.11.2021 року.

Таким чином, на думку апелянта, наявнiсть у позивача 08.11.2021 року рахунку № 231/5197-5 вiд 05.11.21 року спростовує твердження позивача про отримання цього рахунку у поштовому вiдправленнi № 6500508699381 вiд 16.11.2021 року.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що ним було виконано вимогу п. 12.2. договору вiд 13.04.2021 року №ОД/МЧ-21-278дНЮ щодо письмового звернення за тридцять дiб до закiнчення строку дiї договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії також і з огляду на те, що 17.11.2021 року керiвнику позивача було не тiльки зачитано вголос лист вiд 17.11.2021 року, але вручено особисто його копiю.

Відтак, на думку скаржника, судом першої iнстанцiї через невстановлення обставини письмового звернення вiдповiдача до позивача листом вiд 16.11.2021 року № МЧ- 5/33 О з пропозицією щодо припинення дiї договору, помилково застосовано до спiрних правовiдносин приписи п. 12.2. договору щодо його пролонгацiї на тих же умовах строком на 1 рiк.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/4080/21, справу призначено до судового розгляду.

25.07.2022 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №946/22), у якому Товариство з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса просило суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/4080/21 без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Зокрема, у відзиві позивач зазначив, що, дійсно, ним було отримано поштове вiдправлення № 6500508699381, проте у вказаному листi був вкладений рахунок №231/5197-5 вiд 05.11.2021 року, який був спочатку отриманий засобами електронної пошти для швидкого та безперебiйного виконання зобов`язань позивача з оплати наданих апелянтом послуг, що спростовує твердження скаржника про те, що позивачем вищезазначений рахунок було сплачено ще до його отримання.

Щодо доводiв вiдповiдача вiдносно акту вiд 17.11.2021 року позивач зазначив, що умовами укладеного мiж сторонами договору не передбачено такого способу вручення поштової кореспонденцiї, як його "зачитування". Відтак, на переконання останнього, зважаючи на обставини, встановлені судом першої інстанції під час розгляду справи, місцевим господарським судом у даній справі ухвалене правомірне та законне рішення.

В судовому засіданні, яке відкладалося у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Ярош А.І. у щорічній відпустці, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 16.08.2022 року, представник скаржника підтримав свої доводи, викладені письмово в апеляційній скарзі. Просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі № 916/4080/21 задовольнити, вказане вище рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої заперечення, викладені письмово у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу скаржника залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про відправлення ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду засобами електронного зв`язку, про причини неявки в судове засідання суд апеляційної інстанції не повідомив.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду ухвали є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, що прийняла участь в засіданні суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/4080/21 є правомірним та таким, що не потребує скасування, з огляду на таке.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

13.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса (замовник) та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса (виконавець) укладено договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов`язується на умовах даного договору надавати замовнику вагоповірочний вагон з еталонними гирями масою 2т для обслуговування тензометричних ваг (далі по тексту ЗВВТ), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи з надання вагоповірочного вагону на умовах даного договору. Вагони з гирями виконавця можуть надаватися з повним складом бригади, що виконує обслуговування або з машиністом вагоповірочного вагону (у разі виконання слюсарних робіт замовником).

Згідно із п. 1.2 договору, вагоповірочний вагон надається замовнику на підставі письмової заявки з наступною інформацією: повна назва ваговласника, станції розташування ваг. вид (тип) ваг. та 100% (стовідсоткової) попередньої оплати.

Відповідно до 2.1 договору замовник зобов`язаний: подавати заявку на надання послуг, в термін не пізніше 7 (семи) календарних днів до дати початку робіт (п.п. 2.1.1); своєчасно та в повному обсязі здійснювати 100% (стовідсоткову) попередню оплату за надання послуг, передбачених п. 1.1 цього договору (п.п. 2.1.2); виконувати вимоги Інструкції Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України (далі - Інструкція), чинних нормативно-правових актів та нормативних документів (п.п. 2.1.3); не допускати прострочення строків повірки та обслуговування ЗВВТ, регламентованих пунктом 5.37 Інструкції (п.п. 2.1.4); не допускати до обслуговування та регулювання ЗВВТ осіб сторонніх організацій, які не мають права на обслуговування ЗВВТ згідно з ТОСТ 2.602-95 Единая система конструкторской документации. Ремонтные документы (п.п. 2.1.5); забезпечити розкредитування ваговласником (замовником) перевізних документів на вагон-вагову майстерню та вагоповірочний вагон по прибутті їх на адресу ваговласника (замовника) (згідно з заявкою), проводити розрахунки, пов`язані з пересилкою вагонів та додаткових зборів, передбачених Тарифним керівництвом № 1 та Правилами перевезень вантажів (п.п. 2.1.6); забезпечувати схоронність вагону-вагової майстерні та вагоповірочного вагону виконавця у період їх перебування на території ваговласника (замовника) (на під`їзній колії, місця надання послуг тощо), а також, не допускати пошкодження вагонів та крадіжок в них (п.п. 2.1.7); надавати допомогу працівникам вагової бригади виконавця вантажопідіймальною технікою, транспортними засобами та при необхідності відповідним персоналом (п.п. 2.1.8); надати виконавцю, згідно п. 5.21 Інструкції, копію висновку діагностичного обстеження ЗВВТ (п.п. 2.1.9); за результатами обслуговування ЗВВТ замовник оформлює з ваговласником акт виконаних робіт, який оформлюється встановленим чином, та надає його працівникам виконавця. На підставі даного акту здійснюється запис у технічному паспорті ЗВВТ (п.п. 2.1.10); повідомити виконавця в термін 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня виникнення обставин стосовно зміни назви підприємства, поштових або банківських реквізитів, банкрутства тощо (п.п. 2.1.11).

Пунктом 2.2 договору сторони визначили обов`язки виконавця, а саме: надати замовнику технічні засоби з ваговою бригадою для проведення самостійного обслуговування ЗВВТ, згідно п. 5.2 Інструкції (п.п. 2.2.1); на підставі копії висновку діагностичного обстеження зробити запис у технічному паспорті ЗВВТ (п.п. 2.2.2); надавати замовнику технічні засоби у повному комплекті відповідно до пункту 4.13 Інструкції (п.п. 2.2.3).

Умовами п.п. 3.1, 3.2 договору визначено, що оплата послуг з надання технічних засобів для обслуговування ЗВВТ проводиться замовником згідно рахунків, що надаються виконавцем. Договірна вартість послуг, що надаються за цим договором, зазначена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Вартість послуг визначається з урахуванням ПДВ.

Пунктом 7.1 договору визначено, що спірні питання з виконання умов договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.

Згідно із п. 7.2 договору якщо спірні питання, що виникли в зв`язку з виконанням умов договору, не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони передаються за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору на розгляд суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 10.1 договору, усі зміни та доповнення до цього договору вносяться сторонами за взаємною згодою шляхом укладення додаткових угод, які є його невід`ємною і складовою частиною та мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

В пункті 12.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Умовами п. 12.2 договору передбачені умови закінчення строку дії договору: якщо жодна із сторін не звернеться письмово за тридцять діб до закінчення строку дії цього договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 12.3 договору, пропозиція про розірвання договору зацікавленою стороною повинна направлятися цінним папером з описом вкладення на юридичну адресу іншої сторони, відповідного письмового повідомлення про розірвання цього договору у строк не менше 30 днів до дати закінчення договору.

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами, скріплені печатками та зареєстровані виконавцем (п. 12.4 договору).

Умовами п. 12.5 договору визначено, що у випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються нормами чинного законодавства України.

Після підписання договору усі попередні переговори по ньому, угоди і протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються договору, втрачають юридичну силу (п. 13.4 договору).

Відповідно до п. 13.5 договору сторони домовилися, що листування між ними здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (кореспонденції) іншій стороні на її адресу, що визначена у розділі договору Місцезнаходження та реквізити сторін. Підтвердженням факту відправлення або отримання повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує факт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення.

Листування між сторонами цього договору також може здійснюватися засобами електронної пошти, яка зазначена у розділі договору Місцезнаходження та реквізити сторін. При цьому сторони керуються вимогами Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, тобто сторона - адресат повідомлення має в обов`язковому порядку надати підтвердження факту одержання нею такого повідомлення.

Таке підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа, вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Відповідно до п. 14.1 договору невід`ємною частиною цього договору після їх підписання сторонами є наступні додатки: додаток № 1 «Вартість надання послуг.

Також, судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса було погоджено та підписано додаток № 1 до договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року, який визначає вартість надання послуг.

04.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія м. Одеса (замовник) та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса (виконавець) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року, пунктом 1 якої розділ 1 договору доповнено пунктом 1.3 у наступній редакції: 1.3 За цим договором виконавець може надавати також послуги замовнику по обслуговуванню ЗВВТ (огляд перевірка, профілактичне технічне обслуговування, технічний огляд, участь у повірці та інше) за цінами, що діють у залізниці на момент надання послуг. Пунктами 2, 3, 4 додаткової угоди № 1 сторони погодили додаток № 1 до договору вважати таким, що втратив чинність з 13.10.2021 року; ввели в дію додаток № 2 з 13.10.2021 року, а також внесли зміни по тексту договору, замінивши відповідно посилання на Додаток № 1 посиланнями на Додаток № 2.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Одеса було погоджено та підписано додаток № 2 до договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року, який визначав вартість надання послуг.

Вказані вище спірний договір та додатки до нього підписано уповноваженими особами сторін та скріплено їх печатками без застережень та зауважень.

Також матеріали справи містять листи Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса від 20.12.2021 року №215, від 20.12.2021 року №216, від 20.12.2021 року №217, адресовані начальнику виробничого підрозділу служби комерційної роботи та маркетингу «Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», у яких позивач просив про надання рахунків на оплату послуги участі вагової бригади у повірці ЗВВТ власності різних суб`єктів підприємницької діяльності; від 24.12.2021 року про направлення на адресу відповідача додаткової угоди №2 до договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року

Крім того, у матеріалах справи наявний лист Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця № МЧ-5/330 від 16.11.2021 року, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагоповірочна лабораторія» повідомлялося про те, що договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року згідно п. 12.1 закінчується 31.12.2021 року, а також про те, що вказаний договір відповідно до п. 12.2 на 2022 рік пролонгований не буде.

На підтвердження надіслання позивачу вищенаведеного повідомлення № МЧ-5/330 від 16.11.2021 року засобами поштового зв`язку, у матеріалах справи наявна копія фіскального чеку № 6500508699381 від 16.11.2021 року, в якому отримувачем значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія та інформація про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером 66500508699381, з якого вбачається вручення поштового повідомлення адресату особисто під час доставки 29.11.2021 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 17.11.2021 року Виробничим підрозділом служби комерційної роботи та маркетингу Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт складено акт про те, що 17.11.2021 року о 13:30 в приміщенні ревізора вагового господарства виробничого підрозділу в присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса Хахаліна В.В. був наданий та зачитаний вголос лист від 16.11.2021 року № МЧ-5/330 за підписом начальника служби комерційної роботи та маркетингу Ращика В.П. та головного інженера служби комерційної роботи та маркетингу Коваленко В.В. про розірвання договору №ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року, який згідно п. 12.1 закінчується 31.12.2021 року; у відповідності до п. 12.2 вищезазначеного договору - у випадку відмови від пролонгації, сторона ініціатор повідомляє іншу сторону про закінчення терміну дії договору; вищезазначений договір на 2022 рік пролонгований не буде.

Також матеріали справи містять копії фіскальних чеків № 6500907241704 від 26.11.2021 року який свідчить про направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса поштового повідомлення, №3000340422 від 26.11.2021 року про купівлю стандартних марок та конверта; копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6500907241704 від 26.11.2021 року з відміткою підписом «Хахалін» від 29.11.2021 року; інформацію про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером №6500907241704, з якого вбачається вручення адресату поштового повідомлення особисто під час доставки 29.11.2021 року; копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.12.2021 року з трек номером 0600015065220, з якого вбачається, що поштове повідомлення з вказаним вище трек номером отримане особисто Хахаліним В.В. 03.01.2022 року.

Предметом спору у даній справі є встановлення наявності або відсутності підстав для продовження строку дії спірного договору про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року до 31.12.2022 року за умовами його п. 12.2.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існували договірні відносини щодо надання послуг, про що свідчить наявний в матеріалах договір про надання послуг №ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року, укладений належним чином.

При цьому, за вимогами п. 12.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Умовами п. 12.2 договору передбачені умови закінчення строку дії договору: якщо жодна із сторін не звернеться письмово за тридцять діб до закінчення строку дії цього договору з пропозицією до сторони договору щодо припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 12.3 договору, пропозиція про розірвання договору зацікавленою стороною повинна направлятися цінним папером з описом вкладення на юридичну адресу іншої сторони, відповідного письмового повідомлення про розірвання цього договору у строк не менше 30 днів до дати закінчення договору.

Оскільки спір у даній справі стосується наявності або відсутності підстав для продовження строку вказаного вище правочину, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тобто Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб`єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати безперечне виконання договірних зобов`язань.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відтак, з огляду на зазначені вище норми матеріального права, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, вірно встановив те, що сторони у спірному договорі узгодили між собою алгоритм відмови від автоматичного продовження строку правочину, а саме, домовились щодо обов`язкового письмового звернення зацікавленої у непродовженні такого терміну сторони з ініціативою про припинення правовідносин за тридцять діб до закінчення основного господарського зобов`язання, у даному випадку до 31.12.2021 року. У протилежному випадку, за умови такого незвернення, спірний договір вважається продовженим.

Так, за вимогами п. 13.5 договору про надання послуг, сторони домовилися, що листування між ними здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (кореспонденції) іншій стороні на її адресу, що визначена у розділі договору Місцезнаходження та реквізити сторін. Підтвердженням факту відправлення або отримання повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує факт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення.

Листування між сторонами цього договору також може здійснюватися засобами електронної пошти, яка зазначена у розділі договору Місцезнаходження та реквізити сторін. При цьому сторони керуються вимогами Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, тобто сторона - адресат повідомлення має в обов`язковому порядку надати підтвердження факту одержання нею такого повідомлення.

Таке підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку в оскаржуваному рішенні про те, що у даному випадку підтвердження факту надіслання однією стороною пропозиції щодо припинення спірного договору та отримання такого повідомлення іншою стороною є суттєвим та істотним.

Так, в матеріалах справи є лист Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця № МЧ-5/330 від 16.11.2021 року, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагоповірочна лабораторія» повідомлялося про те, що договір про надання послуг № ОД/МЧ-21-278 дНЮ від 13.04.2021 року згідно п. 12.1 закінчується 31.12.2021 року, а також про те, що вказаний договір відповідно до п. 12.2 на 2022 рік пролонгований не буде.

На підтвердження надіслання поштою на адресу позивача вказаного вище листа, відповідачем суду першої інстанції надано копію фіскального чеку №6500508699381 від 16.11.2021 року, в якому отримувачем значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія та інформацію про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером 66500508699381, з якого вбачається вручення поштового повідомлення адресату особисто під час доставки 29.11.2021 року.

Проте, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відповідачем не було надано належного, достовірного та допустимого доказу, який би свідчив про направлення на адресу позивача саме листа № МЧ-5/330 від 16.11.2021 року, як того вимагають умови спірного договору, в п. п. 13.5 якого вказано, що підтвердженням факту відправлення або отримання повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує факт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення. Тобто, саме того повідомлення, про яке наполягає відповідач.

Разом з наведеним вище, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі про те, що позивачем зазначено суду недостовірну інформацію про вміст отриманого поштового відправлення за трек-номером №6500508699381 не приймаються колегією суддів також і з огляду на те, що останнім вміст вказаного поштового повідомлення жодним чином скаржником судом не підтверджено.

Так, правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг регулюються Законом України «Про поштовий зв`язок», яким, зокрема, визначено, що поштовий зв`язок це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 05.03.2009 №270.

Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" від 04.10.2001 року передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Пунктом 11 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку) установлено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Згідно із п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно, якщо будь-який документ надіслано поштою з оголошеною цінністю, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Отже, на підтвердження направлення будь-якого документу листом з оголошеною цінністю, задля ідентифікації такого листа, обов`язково мають додаватися не лише чеки (квитанції) поштового відділення, а й описи вкладення, що підтверджують зміст повідомлення відправника та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що факт надсилання відповідачем поштовим відправленням №6500508699381 від 16.11.2021 року, в якому отримувачем значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія та інформація про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером 66500508699381, з якого вбачається вручення поштового повідомлення адресату особисто під час доставки 29.11.2021 року не підтверджує того, що скаржником позивачу було надіслане саме повідомлення про відмову у пролонгації спірного договору, оскільки будь-яких ідентифікуючих ознак листа, який надсилався, зокрема, номера, дати або його тематики, у даному випадку встановити неможливо.

Крім того, наявні у матеріалах справи фіскальний чек № 6500907241704 від 26.11.2021 року, який свідчить про направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса невідомого за змістом поштового повідомлення, № 3000340422 від 26.11.2021 року про купівлю стандартних марок та конверта; копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6500907241704 від 26.11.2021 року з відміткою підписом «Хахалін» від 29.11.2021 року; інформація про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти за трек номером № 6500907241704, з якого вбачається вручення адресату поштового повідомлення особисто під час доставки 29.11.2021 року; копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.12.2021 року з трек номером 0600015065220, з якого вбачається, що поштове повідомлення з вказаним вище трек номером отримане особисто Хахаліним В.В. 03.01.2022 року також не свідчать про належне, унормоване умовами спірного договору про надання послуг, повідомлення позивача про припинення правовідносин у сфері надання послуг з вищенаведених причин. Належних доказів відправлення саме зазначеного відповідачем листа матеріали справи не містять.

Отже, місцевий господарський суд правомірно визнав доведеним факт недотримання відповідачем узгодженого сторонами порядку відмови від автоматичної пролонгації договору, у зв`язку з чим цей договір продовжено до 31.12.2022 року.

Також, судом сприймається критично та відхиляється твердження скаржника щодо належного повідомлення позивача про відмову відповідача у пролонгації спірного договору про надання послуг під час «зачитування» такої відмови керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Вагоповірочна лабораторія, м. Одеса та вручення йому її копії, оскільки вказані дії, зважаючи на вимоги свободи договору, визначені чинним законодавством України, не передбачені умовами спірного договору, укладеного між сторонами по справі.

Приймаючи до уваги наведені вище обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з належним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття судом першої інстанції вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на що рішення Господарського суду Одеської області по даній справі не потребує скасування.

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного. колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, рішення суду відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, а мотиви та доводи апеляційної скарги відповідача є такими, що не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції, з огляду на що, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/4080/21 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/4080/21 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/4080/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 26.09.2022 року.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2022 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

А.І. Ярош