Постанова

від 25.05.2022 по справі 591/7668/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 травня 2022 року

місто Київ

справа № 591/7668/20

провадження № 61-15724св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Науково - виробнича приватна фірма «Алтера», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім 2020», Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгротранс-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроопт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгагро Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноагросвіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс ТК», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамобуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоагросервіс-2020», Товариство з обмеженою відповідальністю «Власний дім 2020», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керасвіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми Будрезерв», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтна Компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроторг Суми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Баланс Інжиніринг Суми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд Суми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Траст-2020», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд Агро 2020», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросвітбуд 2020», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозапас», Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Агро-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгоспленд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Техремонт 2020», Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеторг Суми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло Суми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерноагро-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Моресвіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарфор-плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуд ТК»,

треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва, 127/2», приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» на постанову Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І, Кононенко О. Ю., Ткачук С. С. ,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати фіктивним з моменту його укладення договір купівлі-продажу квартири від 02 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та юридичними особами: Науково - виробничою приватною фірмою «Алтера» (далі - НВПФ «Алтера»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» (далі - ТОВ «Агротехсервіс»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім 2020» (далі - ТОВ «Торговий Дім 2020»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгротранс-1» (далі - ТОВ «Украгротранс-1»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агроопт» (далі - ТОВ «Компанія «Агроопт»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгагро Плюс» (далі - ТОВ «Торгагро Плюс»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноагросвіт» (далі - ТОВ «Техноагросвіт»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервіс ТК» (ТОВ «Будсервіт ТК»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамобуд» (далі - ТОВ «Керамобуд»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоагросервіс-2020» (далі - ТОВ «Автоагросервіс-2020»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Власний дім 2020» (далі - ТОВ «Власний дім 2020»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Керасвіт» (далі - ТОВ «Керасвіт»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Суми Будрезерв» (ділі - ТОВ «Суми Будрезерв»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтна Компанія» (далі - ТОВ «Ремонтна Компанія»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроторг Суми» (далі - ТОВ «Електроторг Суми»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Баланс Інжиніринг Суми» (далі - ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобуд Суми» (далі - ТОВ «Житлобуд Суми»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Траст-2020» (далі - ТОВ «Агро-Траст-2020»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ленд Агро 2020» (далі - ТОВ «Ленд Агро 2020»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвітбуд 2020» (далі - ТОВ «Агросвітбуд 2020»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозапас» (далі - ТОВ «Агрозапас»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Агро-1» (далі - ТОВ «Смарт Агро-1»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільгоспленд» (далі - ТОВ «Сільгоспленд»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Техремонт 2020» (далі - ТОВ «Техремонт 2020»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Телеторг Суми» (далі - ТОВ «Телеторг Суми»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепло Суми» (далі - ТОВ «Тепло Суми»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерноагро-1» (далі - ТОВ «Зерноагро-1»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Моресвіт» (далі - ТОВ «Моресвіт»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарфор-плюс» (далі - ТОВ «Фарфор-плюс»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобуд ТК» (далі - ТОВ «Технобуд ТК»).

У червні 2021 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва, 127/2» (далі - ОСББ «Герасима Кондратьєва, 127/2») звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, у якому просило накласти арешт у вигляді заборони на розпорядження та користування на загальних зборах співвласників ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» відповідачами - юридичними особами, належними їм частками (1/30) квартири АДРЕСА_1 .

На переконання заявника зазначений вид забезпечення позову не забороняє права відчуження належних власникам часток спірної квартири, але обмежує розпорядження і користування ними загальних зборах співвлаників багатоквартирного будинку.

Стислий виклад змісту рішень суду першої інстанції

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2021 року накладено заборону на розпорядження та користування на загальних зборах співвласників ОСББ «Герасима Кондратьєва», 127/2», належних:НВПФ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс», ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро Плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми Будрезерв», ТОВ «Ремонтна Компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Траст-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-плюс», ТОВ «Технобуд ТК», по 1/30 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Задовольняючи заяву ОСББ «Герасима Кондратьєва, 127/2» про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосований вид забезпечення позову є обґрунтованим, оскільки не впливає на речові права учасників оскаржуваного правочину щодо спірної квартири, а лише тимчасово обмежує їх організаційні корпоративні права на участь в управлінні ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2».

Стислий виклад змісту рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фарфор-плюс» задоволено, скасовано ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2021 року, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що наслідком задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є позбавлення похідного від права власності на частку у спірній квартирі права ТОВ «Фарфор-плюс» права співвласників цієї квартири брати участь в управлінні ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2», обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції зробив висновок, що обраний судом першої інстанції захід забезпечення позову, є за своїм змістом тотожним задоволенню позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені її доводи

22 вересня 2021 року ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2»із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року, у якій просило скасувати зазначене судове рішення, залишити без змін ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2021 року.

Касаційну скаргу обґрунтовувало тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, щодо можливості застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру.

На переконання заявника, укладений між ОСОБА_2 та юридичними особами позов є фраудаторним, оскільки відповідач ОСОБА_2 вчинив його на шкоду кредитору - ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2», яке ініціювало декілька позовів про стягнення з нього заборгованості за спожиті комунальні послуги та знесення самочинного будівництва, а тому відповідач, здійснивши відчуження квартири АДРЕСА_1 на користь значної кількості юридичних осіб, намагається скликати загальні збори об`єднання, обрати новий склад правління за рахунок більшості голосів, метою яких є зобов`язати голову правління відкликати судові позови.

Ознаки фраудаторних правочинів та позовів наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 904/2979/20, постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 908/794/19.

Зауважив про порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено лише одним із відповідачів - ТОВ «Фарфор плюс», а тому ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2021 року не підлягала скасуванню в частині прав та інтересів інших відповідачів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив задовольнити касаційну скаргу ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» з наведених у ній підстав. Зазначив, що саме завдяки вжитим заходам забезпечення позову було скликано та проведено загальні збори об`єднання, на яких затверджено нову редакцію статуту та усунуто можливість зловживання правами 30 співвласників квартири АДРЕСА_1 . Необхідність усунення таких зловживань підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 920/65/21.

Відомості про рух справи в суді касаційної інстанції та межі розгляду справи судом

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що в будинку № 127/2 на вулиці Герасима Кондратьєва у м. Сумах розташовано 15 квартир.

Квартира АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності юридичних осіб, а саме: НВПФ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс-2020», ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Бедсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми будрезерв», ТОВ «Ремонтна компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Транс-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техноремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-Плюс», ТОВ «Технобуд-ТК», розмір часток складає 1/30 за кожним.

Відчуження квартири АДРЕСА_1 на користь зазначених юридичних осіб відбулося на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 02 липня 2020 року, укладеного із ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 02 липня 2020 року, ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що оспорюваний правочин є фіктивним, оскільки його метою є ухилення ОСОБА_2 від сплати за житлово-комунальні послуги та створення штучної ситуації, за якої більшістю голосів на загальних зборах об`єднання співвласників житлового будинку можна буде змінити легітимне правління задля припинення судових справ, у яких ОСОБА_2 є боржником.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Скасовуючи ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2021 року та відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що метою забезпечення позову є усунення тридцяти співвласників одного житлового приміщення брати участь в управлінні об`єднання, зокрема впливати на результати голосування більшістю голосів на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку, що фактично є тотожним наслідкам вирішення спору по суті у разі задоволення позову, а тому застосований вид забезпечення позову суперечить меті вжиття заходів забезпечення позову.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду, оскільки він випливає з фактичних обставин справи, наявних у ній доказів, та ґрунтується на правильному застосуванні частини другої статті 149 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» про неправомірність скасування апеляційним судом ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 02 червня 2021 року про забезпечення позову, оскільки її оскаржив лише один із відповідачів - ТОВ «Фарфор плюс», а тому вона не підлягала скасуванню в частині прав та інтересів інших відповідачів, які є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки обраний заявником та застосований судом вид забезпечення позову не є домірним позовній вимозі, при його застосуванні не забезпечується можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками.

Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовому висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, на який посилається заявник у касаційній скарзі. У наведеній справі суд касаційної інстанції навів загальні критерії оцінки вжиття/невжиття заходів забезпечення позову у немайновому спорі, зокрема зазначив, що у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У справі, що переглядається апеляційним судом не встановлено ризиків для позивача у випадку невжиття, заявленого третьою особою, заходу забезпечення позову, більш того застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову фактично вирішує питання, яке є предметом вирішення спору по суті, що не відповідає меті забезпечення позову - усунення реальних загроз невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Верховний Суд відхиляє посилання у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 лютого 2021 року у справі № 904/2979/20 та постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 908/794/19, оскільки наведені приклади стосуються висновків зроблених касаційним судом при вирішенні по суті спорів щодо фраудаторних правочинів, а не при вирішенні питань застосування заходів забезпечення позову у таких спорах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скаргиОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2».

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» залишити без задоволення.

Постанову Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Г. І. Усик

А. С. Олійник

В. В. Яремко