Рішення

від 20.02.2022 по справі 367/5219/17

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5219/17

Провадження №2/367/313/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Шаповала О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Ірпеніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 доПриватного підприємства«Бучажитлобуд» провідшкодування збитківвнаслідок неналежноговиконання договору,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків внаслідок неналежного виконання договору, в якому просить: встановити факт неналежного виконання Договору №4-ДК-117а купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому, з боку Приватного підприємства «Бучажитлобуд»; стягнути з відповідача Приватного підприємства «Бучажитлобуд» на користь позивача: вартість невиконаних робіт в сумі 74250 гривень; суму збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 9124 гривні 63 копійки; неустойку за кожен день прострочення передачі квартири в сумі 1957 гривень 50 копійок; вартість орендної плати за користування найманим житлом за час прострочення відповідача у розмірі 13000 гривень; вартість робіт та послуг згідно договору послуг 3250 гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що 24 жовтня 2016 року між ним та відповідачем було укладено договір №4ДК-117а купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено у майбутньому (далі Договір), який передбачав побудування та передачу відповідачем у власність позивача двокімнатної квартири проектний номер АДРЕСА_1 , площею 87, 0 метрів квадратних на 10 поверсі 3-го під`їзду будинку АДРЕСА_2 , у свою чергу позивач був зобов`язаний сплатити вартість будівництва квартири у сумі 326250 гривень, що ним і було зроблено 27 жовтня 2016 року.

На переконання позивача, укладений між ним та відповідачем Договір є змішаним та поєднує в собі елементи договору підряду та купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що згідно вищевказаного Договору (п. 5.1.1.), відповідач зобов`язувався створити квартиру не пізніше 4-го кварталу 2016 року та передати право власності на неї не пізніше 60 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: завершення будівництва; прийняття його до експлуатації; здійснення покупцем оплати 100 відсотків загальної суми Договору. Враховуючи, що повну оплату вартості послуг позивачем було здійснено у жовтні 2016 року, а будинок введено в експлуатацію, згідно інформації на сайті відповідача, 20 грудня 2016 року (Декларація №КС 143162431210 від 20.12.2016), то передача права власності повинна була відбутися не пізніше 20 лютого 2017 року (пункт 4.1 Договору). Проте, як зазначає позивач, у вказаний строк письмового повідомлення, передбаченого п. 4.2 Договору він не отримав, а коли сам прибув до відповідача у лютому 2017 року, то йому було надано для підписання акт, відомості у якому не відповідали умовам Договору, та сам акт не був підписаний відповідачем, у зв`язку із чим позивач відмовився підписувати такий акт. 09 березня 2017 року, не дочекавшись будь-яких повідомлень від відповідача, позивач направив йому листа з вимогою передати йому у власність квартиру, при цьому, враховуючи складнощі у прибутті до міста Буча, просив надіслати документи поштою. У подальшому, позивач отримав від відповідача лист від 15 березня 2017 року про необхідність явки до офісу для підписання акту. Після цього, позивач повторно 04 квітня 2017 року звернувся до відповідача із листом з проханням надіслати документи на підпис поштою, даний лист отримано відповідачем 11 квітня 2017 року. Далі, лише 16 травня 2017 року позивач зміг прибути до офісу відповідача, та йому знову було надано акт без підпису відповідача, вказаний акт позивач підписав із зауваженнями, відповідач підписувати акт відмовився.

Позивач вказує, що претензії з приводу двокімнатної квартири проектний номер 117-а полягають у наступному: в акті зазначено, що передається квартира площею 87,0 метрів квадратних, насправді ж реальна площа квартири 67,2 метра квадратних; фактично відповідач передає позивачу два приміщення загалом 87 метрів квадратних, що розташовані на двох поверхах: 67,2 метри квадратних на 10 поверсі, решта на горищі. Позивач стверджує, що приміщення, яке розташоване на горищі, не відповідає встановленим вимогам та умовам Договору (п.2.3), зокрема, в ньому не виконані такі, передбачені Договором, роботи: штукатурка стін, вирівнювання стяжки підлоги, встановлення металопластикових вікон, монтаж систем водопостачання, підведення систем електроенергії. Більше того, як вказує позивач, відповідно до пункту В.4 Наказу Держбуду України від 18 травня 2005 року №80 (зі змінами), площі, в тому числі, горища, до загальної площі будинків (і квартир) не включаються. Крім того, посилаючись на п.5 Додатку вищевказаного Наказу Держбуду України, позивач вказує, що квартира у двох рівнях це квартира, житлові та підсобні приміщення якої розміщені на двох суміжних поверхах і об`єднані внутрішньоквартирними сходами. На переконання позивача, оскільки горище не включається до загальної площі квартири та між приміщеннями відсутні сходи, неможливо вважати обидва приміщення квартирою у двох рівнях.

Таким чином, як вказує позивач ОСОБА_1 , протиправність дій відповідача полягає у порушенні умов Договору, а саме у побудуванні та намаганні передачі йому у власність квартири площею, меншою ніж обумовлена Договором та ним оплачена, оскільки ним оплачено будівництво 87,0 метрів квадратних, а побудовано квартиру площею 67,2 метра квадратних, без повернення при цьому надмірно сплачених коштів.

Позивач вважає, що відповідачем порушене зобов`язання, оскільки відповідач намагається передати йому приміщення, яке неможливо вважати не двома окремими квартирами, не квартирою у двох рівнях, тобто має істотний недолік такий, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника, після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Також, як стверджує позивач, незаконні дії відповідача, а саме неналежне оформлення акту прийняття-передачі квартири призвели до того, що він дотепер вимушений, не маючи власного житла, орендувати квартиру і сплачувати за це кошти.

Позивач вказує, що вартість надмірно сплачених грошових коштів за невиконані роботи складає 74250 гривень, оскільки вартість одного квадратного метра згідно Договору становить 3750 гривень, загальна сплачена сума 326250 гривень, надана квартира площею 67,2 метри квадратних, а тому різниця становить 74250 гривень. Також, позивач зазначає, що орендна плата за користування найманим житлом за час прострочення складає 13000 гривень. Крім того, п. 6.2 Договору передбачено неустойку в розмірі 0,01% від виплаченої відповідачу суми за кожен день прострочення передачі квартири. Позивач вважає, що прострочення відповідача складає 60 днів, тому відповідач має сплатити неустойку на його користь 1957 гривень 50 копійок. Також, позивач просить стягнути із відповідача грошові кошти в сумі 9124 гривні 63 копійки відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, та додає відповідний розрахунок вказаної суми.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Зокрема, відповідач вказує, що в п.2.2. укладеного між позивачем та відповідачем Договору №4 ДК-117а від 24.10.2016, сторони погодили, що за даним Договором продається двокімнатна квартира, проектний номер 117-а, 3-й під`їзд, загальна проектна площа 87,0 кв.м, на 10 поверсі, що розташована в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дані характеристики підтверджуються технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , де зазначено, що загальна площа квартири становить 87 кв.м. Таким чином, як стверджує відповідач, при підписанні Договору позивач був обізнаний та ознайомлений із характеристикою квартири, її загальною площею, про що свідчить підпис позивача.

Також, посилаючись на пункти В.2, В.4 Додатку В до норм ДБН В.2.2-15-2005 відповідач зазначає, що загальну площу квартири визначають як суму площ усіх приміщень квартири, а площі горища не включаються до загальної площі будинків, а не квартир, як стверджує позивач.

Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що позивач надає неправдиву інформацію про завдання відповідачем йому збитків, оскільки зі змісту позовної заяви не вбачається, яке саме право позивача порушене, а тому незрозуміло, які витрати позивач зробив або мусить зробити для його відновлення.

Відповідач вказує, що позивач не повідомляв його про зміну адреси, зазначеної у Договорі, у зв`язку із чим відповідач був позбавлений можливості здійснювати повідомлення позивача шляхом надіслання поштових відправлень, оскільки останній зареєстрований на тимчасово окупованій території в місті Донецьку.

У додаткових поясненнях щодо висновку експерта представник відповідача вказав, що спірна квартира була побудована та введена в експлуатацію в 2016 році та при здійсненні обмірів квартири БТІ використовували інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, діючої станом на 2016 рік, натомість при проведенні експертизи судовий експерт у своєму висновку №798/09-2019 керувався інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, із змінами, які були внесені вже у 2018 році, тобто вже після проведення первинної інвентаризації спірної квартири, що ставить під сумнів правильність проведення експертного дослідження та і висновок в цілому, оскільки експерт мав керуватися положеннями законів, які діяли в 2016 році.

Також, на переконання відповідача, зі змісту позовної заяви та наданих доказів не вбачається, що право позивача на отримання квартири загальною площею 87, 0 кв.м, будь яким чином порушене, відповідачем не було завдано позивачу жодних збитків, більше того, позивач не бажає розривати Договір, натомість хоче отримати і квартиру, яка залишиться загальною площею 87, 0 кв.м, і грошові кошти від відповідача.

Позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якого вказує, що: приміщення, які йому передає відповідач на виконання Договору, не поєднані внутрішньоквартирними сходами, тобто не являють собою квартиру у двох рівнях; при підписанні Договору технічний паспорт до нього не додавався та його з ним не знайомили. Також, позивач зазначає, що відповідач у своїх запереченнях не веде мову про відсутність внутрішньо квартирних сходів та внутрішнього оздоблення другого приміщення, а саме штукатурки стін, вирівнювання стяжки підлоги, встановлення металопластикових вікон, монтаж систем водопостачання та каналізації, підведених систем електроенергії, яке повинно бути виконане згідно умов Договору, що свідчить про те, що відповідач погоджується із наявністю зазначених недоліків, відсутні пояснення відповідача з приводу несвоєчасного надання акту для підписання.

11 серпня 2017 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у даній справі.

01 березня 2021 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. прийнято дану справу до свого провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, допитавши свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2016 року між Приватним підприємством «Бучажитлобуд» (далі - «Продавець») та ОСОБА_1 (далі - «Покупець») укладено Договір №4 ДК-117а купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому (а.с. 5-10).

Згідно із п.2.1 розділу 2 Договору, за даним Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця квартиру, яка буде створена ним у майбутньому, а Покупець зобов`язується прийняти квартиру у відповідності до умов даного Договору та оплатити кошти за неї.

Згідно із п.2.2 розділу 2 Договору, за даним Договором продається двокімнатна квартира, проектний номер 117-а, 3-й під`їзд, загальна проектна площа 87,0 кв.м, на 10 поверсі, що розташована в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.2.3 розділу 2 Договору квартира, що має бути створена за даним Договором, повинна відповідати всім необхідним вимогам, а в ній повинен бути виконаний наступний обсяг робіт: штукатурка стін (крім санітарного вузла та частини внутрішньої перегородки кухні); вирівнюючи стяжка підлоги; встановлені вхідні броньовані двері; встановлені металопластикові вікна; монтаж стояків системи водопостачання та каналізації; підведення систем електроенергії, води та газу; встановлені лічильники обліку газу, електроенергії та води; проведення телефонного та інтернет кабелю в загальний щиток на сходовій кліті; оздоблення приміщень загального користування; благоустрій прилеглої території.

Згідно із п.3.1 розділу 3 Договору, загальна сума Договору становить 326250 гривень, дана вартість обчислюється відповідно до проектної площі квартири, яка має бути створена у майбутньому, вартість одного квадратного метра становить 3750 гривень.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Договору, оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно графіка: оплатити грошові кошти в сумі 326250 гривень до 27 жовтня 2016 року.

Також, згідно із п.4.1 розділу 4 Договору, передача за цим Договором права власності на квартиру здійснюється Продавцем Покупцю шляхом підписання Акту. Акт підписується сторонами не пізніше 60 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: завершення будівництва (створення майна); прийняття його до експлуатації; здійснення Покупцем оплати 100 (сто) відсотків загальної суми Договору, що визначена у п.3.1 цього Договору.

Пункт 4.2 розділу 4 Договору передбачає, що право власності на квартиру переходить від Продавця до Покупця після підписання сторонами Акту прийому передачі квартири. Для підписання Акту та отримання інших документів Покупець має з`явитися до Продавця протягом 20 календарних днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення. При наявності поважних причин Покупець має письмово попередити про них Продавця та отримати згоду Продавця на продовження терміну підписання Акту.

Відповідно до пп. 5.1.1 п.5.1. розділу 5 Договору, обов`язком Продавця є створити (побудувати згідно п.2.3. Договору) квартиру не пізніше 4-го кварталу 2016 року, передача прав власності на квартиру Покупцеві здійснюється у відповідності до Розділу 4 даного Договору.

Згідно із п.6.2 розділу 6 Договору, у випадку порушення терміну передачі квартири у власність Покупця, що виникло по вині Продавця, більш ніж на 90 календарних днів, Продавець виплачує на вимогу Покупця неустойку в розмірі 0,01% від суми фактично виплачених Покупцем Продавцю грошових коштів за кожен день такого прострочення, але не більше ніж 5 (п`ять) % від загальної суми даного Договору.

Відповідно до квитанції № 0.0.640826754.1 від 25.10.2016, ОСОБА_1 здійснив переказ на рахунок ПП «Бучажитлобуд» грошових коштів у сумі 326250 гривень в якості оплати згідно Договору №4ДК-117А від 24.10.2016 купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому (а.с.11).

09 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою,, в якій просив документи, ззначені у п.4.1 Договору №4ДК -117а від 24.10.2016 надіслати за зазначеною ним адресою в смт. Гостомель, Київської області (а.с.12). Вказаний лист отриманий відповідачем 13.03.2017 (а.с.13).

04 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача із листом, в якому просив передбачені договором документи для підписання надіслати рекомендованим листом за зазначеною ним адресою в м. Маріуполь, Донецької області (а.с.14). Вказаний лист отриманий відповідачем 11.04.2017 (а.с.15).

Відповідно до листа Приватного підприємства «Бучажитлобуд» №15/03-01/17 від 15 березня 2017 року, адресованого ОСОБА_1 , останнього повідомлено про необхідність явки в офіс компанії ПП «Бучажитлобуд» за адресою: АДРЕСА_3 , для підписання акту приймання-передачі квартири та отримання інших документів, необхідних для державної реєстрації права власності на квартиру (а.с.19).

Відповідно до договору послуг від 26 червня 2017 року, ОСОБА_1 (замовник) скористався послугами ріелтора ОСОБА_4 (виконавець) щодо виконання інформаційного та консультаційного обслуговування з питань, пов`язаних з орендою об`єкта нерухомості, та підписання договору оренди між власником об`єкта нерухомості та замовником, за що ОСОБА_1 сплатив виконавцю за надані послуги грошові кошти в сумі 3250 гривень (а.с. 21-22).

Згідно із договором оренди квартири від 26 червня 2017 року, ОСОБА_1 орендував квартиру у ОСОБА_3 з 27 червня 2017 року по 27 травня 2018 року, та сплатив орендодавцю за перший місяць оренди грошові кошти в сумі 6500 гривень та грошові кошти в сумі 6500 гривень за останній місяць оренди (а.с. 20).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила факт укладення вищезазначеного договору оренди із позивачем, а також отримання від позивача під час укладення договору грошових коштів в сумі 13000 гривень.

Відповідно до технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_4 від 02 вересня 2016 року, виданого Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації», квартира посімейного, спільного заселення розташована на 10 поверсі 10 поверхового будинку та складається з 2 кімнат житловою площею 40, 1 кв.м, у тому числі 1-а кімната 17,4 кв.м, -а кімната 22,7 кв.м, кухні площею 11 кв.м, туалету площею 1,5 кв.м, санвузла площею 4,8 кв.м, коридору площею 8,6 кв.м, гардеробної площею 19,8 кв.м; квартира обладнана лоджією 1,2 кв.м; загальна площа квартири 87 кв.м. З плану квартири видно, що квартира розташована на 10 поверсі, при цьому, приміщення, площею 19,8 кв.м розташоване на 2 рівні (а.с.51-54).

Відповідачем надано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 30.08.2016 №КС143162431210, відповідно до якої визнано закінчений будівництвом об`єкт, а саме 10 поверховий житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , готовим до експлуатації (а.с. 78-82).

Також, відповідачем надано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 31.10.2016 №КС143163052048, відповідно до якої визнано закінчений будівництвом об`єкт, а саме квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , готовим до експлуатації (а.с. 83-87).

Згідно із наданої відповідачем Декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.09.2016 №КС083162660740, розпочато реконструкцію творчих майстерень (№№158-165) десятого поверху в багатоповерховому житловому будинку під квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 88-90).

Відповідно до Акту приймання-передачі житлового комплексу від 08.11.2016, від ПП «Бучажитлобуд» передано на баланс ТОВ «УКР ЖИТЛО СЕРВІС» житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 91-93).

Згідно із висновком експерта №798/09-2019 від 16 вересня 2019 року, складеним за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, горищний простір, який наявний над квартирою АДРЕСА_4 , за своїми об`ємно-планувальними, конструктивними показниками та забезпеченістю інженерними системами, не відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», зокрема: п.2.9 яким встановлена мінімальна висота для підсобних приміщень квартири на рівні 2,10 метри; п.5.23 яким передбачено наявність системи опалення в приміщеннях квартири, в тому числі і підсобних. Отже, досліджуване приміщення горищного простору, відповідно до обов`язкового Додатку В до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», не може бути житловим або підсобним приміщенням квартири та включено до загальної площі квартири АДРЕСА_4 . Досліджувані приміщення десятого поверху та горищний простір, який наявний над квартирою АДРЕСА_4 , не відповідають умовам договору №4ДК-117а купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому від 24.10.2016, оскільки: договором передбачена загальна площа квартири 87,0 квадратних метрів, а фактично вона складає 67, 2 кв.м, горищний простір не може бути включений до загальної площі квартири з підстав, викладених у висновку вище; договором не передбачено передання квартири на двох рівнях; договором не передбачена наявність будь-яких приміщень квартири, які б за своїми характеристиками були відмінні від вимог, встановлених в Додатку В до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». (а.с.140-158).

Також, у даному висновку експерта зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Положеннями ч. 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В силу вимог до ст. 627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з вимогами ст. 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положеннями ст. ст. 525, 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч. 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином виконав умови договору, здійснив оплату у сумі та в строки, передбачені п.3.2 розділу 3 Договору.

Разом з тим, відповідач Приватне підприємство «Бучажитлобуд» порушило умови Договору №4 ДК-117а від 24.10.2016 купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому, відповідно до яких предметом договору є квартира площею 87, 0 кв.м, на 10 поверсі, оскільки, як встановлено із наданих сторонами доказів, відповідачем на виконання договору фактично створено квартиру площею 67,2 кв.м, яка розташована на 10 поверсі, та горищний простір, який наявний над квартирою, площею 19,8 кв.м.

Суд приймає як належний та допустимий доказ наданий позивачем висновок експерта. При цьому, посилання представника відповідача на ту обставину, що під час проведення експертизи експертом застосовано Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, діючу станом на 2018 рік, тобто вже після проведення первинної інвентаризації спірної квартири, суд не приймає до уваги, оскільки представником відповідача не розкрито, які саме характеристики приміщень квартири були відмінні від вимог законодавства, проаналізованих експертом у даному висновку.

Таким чином, Приватним підприємством «Бучажитлобуд» було допущено порушення умов вказаного договору щодо обов`язку створити (побудувати) та після завершення будівництва передати позивачу у власність спірну квартиру, що є істотним порушенням договору.

Згідно з вимогами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник,який порушивзобов`язання,має відшкодуватикредиторові завданіцим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Встановлено та підтверджено наявними у справі письмовими доказами, що позивач повністю виконав умови Договору щодо внесення коштів за квартиру площею 87,0 кв.м, в загальній сумі 326250 гривень, де вартість одного квадратного метра становить 3750 гривень, при цьому, відповідачем фактично створено квартиру площею 67, 2 кв.м. Отже, позивачу завдано збитків у сумі 74250 гривень, як різницю між вартістю квартири за площею, зазначеною у Договорі та вартістю квартири за площею, фактично створеною відповідачем.

При цьому,наданий відповідачемтехнічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 від 02 вересня 2016 року, виданого Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 51-54), в якому зазначено загальну площу квартири 87,0 кв.м., не спростовує висновків суду щодо порушення відповідачем умов Договору, оскільки як видно із плану квартири, квартира, площею 67,2 кв.м, розташована на 10 поверсі, а приміщення, площею 19,8 кв.м, яке значиться як гардеробна, розташоване на 2 рівні, однак, Договором не передбачено створення квартири у двох рівнях. Крім того, як видно із зазначеного вище висновку експерта, вказане приміщення, площею 19, 8 кв.м, не може бути житловим або підсобним приміщенням квартири та включено до загальної площі квартири.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивач під час підписання Договору був ознайомлений із характеристиками квартири, які зазначені в технічному паспорті, нічим не підтверджені.

Також, суд вважає доведеними позивачем збитки в сумі 3250 гривень за послуги ріелтора та в сумі 13000 гривень за оренду квартири у зв`язку із порушенням відповідачем умов Договору, та, як наслідок, непередачі відповідачем позивачу у строк квартири, визначеної Договором.

Крім того,позивач проситьстягнути ізвідповідача напідставі ч.2ст.625ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 9124 гривні 63 копійки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

На переконання суду, у цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки не встановлено прострочення виконання грошового зобов`язання, а обґрунтування позивачем у розрахунку необхідності стягнення зазначеної суми ґрунтується на припущенні про те, що відповідач на момент сплати повної вартості позивачем квартири розумів, що буде передавати квартиру меншої площі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за кожен день прострочення передачі квартири в сумі 1 957 гривень 50 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Так, згідно із п.6.2 розділу 6 Договору, у випадку порушення терміну передачі квартири у власність Покупця, що виникло по вині Продавця, більш ніж на 90 календарних днів, Продавець виплачує на вимогу Покупця неустойку в розмірі 0,01% від суми фактично виплачених Покупцем Продавцю грошових коштів за кожен день такого прострочення, але не більше ніж 5 (п`ять) % від загальної суми даного Договору.

Також, згідно із п.4.1 розділу 4 Договору, передача за цим Договором права власності на квартиру здійснюється Продавцем Покупцю шляхом підписання Акту. Акт підписується сторонами не пізніше 60 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: завершення будівництва (створення майна); прийняття його до експлуатації; здійснення Покупцем оплати 100 (сто) відсотків загальної суми Договору, що визначена у п.3.1 цього Договору.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком неустойки, та приходить до наступного.

Як зазначено позивачем, та не оспорювалося відповідачем, будинок введено в експлуатацію 20 грудня 2016 року згідно Декларації №КС 143162431210, тобто від 20 грудня 2016 року починається відлік 60 робочих днів для передачі відповідачем за Договором права власності на квартиру шляхом підписання відповідного Акту. В той час, як у своєму розрахунку позивач зазначив 60 не робочих, а календарних днів. Враховуючи, що початок строку обчислення штрафних санкцій припадає на 16 березня 2017 року, а не 20 лютого 2017 року, відповідно, строк прострочення складає не 150, як зазначає позивач, а 125 днів, та з урахуванням пункту 6.2 Договору (125 днів 90 днів) розраховується за 35 днів прострочення (326250*0,01%*35=1141,87). Судом встановлено, що порушення терміну передачі квартири у власність позивача виникло з вини відповідача внаслідок порушення останнім умов Договору, про які йдеться у рішенні вище. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка в сумі 1141 гривня 87 копійок.

В силу вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не доведено належними, достатніми та достовірними доказами належність виконання ним умов договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем здійснено витрати, пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи, у загальній сумі 19000 гривень, згідно рахунку-фактури №30/08-2019 від 30.08.2019, та квитанцій №0.0.1450963821.1 від 30.08.2019 і №0.0.1471741331.1 від 20.09.2019 (а.с. 160-162). Таким чином, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Бучажитлобуд» про відшкодування збитків внаслідок неналежного виконання договору задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства «Бучажитлобуд» (код ЄДРПОУ 36856424) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вартість невиконаних робіт в сумі 74250 (сімдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Стягнути із Приватного підприємства «Бучажитлобуд» (код ЄДРПОУ 36856424) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) неустойку за кожен день прострочення передачі квартири у сумі 1141 (одна тисяча сто сорок одна) гривня 87 копійок.

Стягнути із Приватного підприємства «Бучажитлобуд» (код ЄДРПОУ 36856424) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 16250 гривень.

Стягнути із Приватного підприємства «Бучажитлобуд» (код ЄДРПОУ 36856424) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 17140 (сімнадцять тисяч сто сорок) гривень 77 копійок.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної його частин.

Суддя Ю.В. Кравчук