Рішення

від 23.05.2022 по справі 380/8905/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 380/8905/21

24 травня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Галінська А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Шайдич Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державний кадастровий реєстратор Носова Наталія Василівна, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування ухвали, скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Львівської міської ради (надалі, відповідач - 1), Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради (надалі, відповідач - 2), Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (надалі, відповідач - 3), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державний кадастровий реєстратор Носова Наталя Василівна, ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати судовим порядком в цілому ухвалу Львівської міської ради № 5740 від 10.10.2019 року «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати судовим порядком в цілому рішення від 22.10.2020 року узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради, прийняте і оформлене відповідно до Протоколу № 116 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 22.10.2020 року (в частині погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 по лініях Г-Д; Д-А відповідно до акту встановлення і показу меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 2019 року розробник ФОП ОСОБА_3 );

- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:004:0099, проведену ОСОБА_4 державним кадастровим реєстратором Відділу у Сокирянському районі Міськрайонного управління у Сокирянському районі та м. Новодністровську Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, дата державної реєстрації земельної ділянки - 12.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваною в даній справі ухвалою Львівської міської ради № 5740 від 10.10.2019 року «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 » порушено права та законні інтереси мешканців будинку АДРЕСА_2 , вимоги і положення законодавства України, в тому числі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підзаконних нормативних актів, якими керується орган місцевого самоврядування в Україні, а також вимоги ДБН Б.2.2.-12/2019 "Планування та забудова територій" в частині обмеження площі прибудинкової території будинку по АДРЕСА_2 , в розмірах, що суперечить вказаному ДБН. Позивач просить врахувати, що оскаржуваною в даній справі ухвалою порушено право землекористування мешканців багатоквартирного будинку, здійснюваного на законних підставах з 01.10.1954, та вилучено частину прибудинкової території площею 0,0084 га на користь третьої особи ОСОБА_2 - власника суміжної земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:04:004:0031, за адресою АДРЕСА_1 . Додатково зазначив, що у ОСОБА_2 відсутнє нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,0084 га. Крім цього, позивач звернув увагу суду на тому, що внесення земельної ділянки до Державного земельного кадастру та присвоєння їй кадастрового 4610137200:04:004:0099 має такий же протиправний характер, як і оскаржувана в даній справі ухвала Львівської міської ради. Відтак, за наведених вище обставин, позивач просить задовольнити даний позов повністю.

У відповідності до Розпорядження Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 №57-Р, дану справу передано до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Дана справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 05.011.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2021 дану справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.

Ухвалою суду від 10.11.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 20.12.2021 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник Львівської міської ради подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо скасування ухвали від 10.10.2019 №5740 "Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ". Просить врахувати, що до виключної компетенції органів місцевого самоврядування належить прийняття рішень про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок. Відтак, вважає, що з врахуванням того, що гр. ОСОБА_2 було надано всі необхідні документи для прийняття оскаржуваної ухвали, на пленарному засіданні 21-ї сесії ЛМР 7-ого скликання було прийнято більшістю від загального складу ухвалу «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ». Вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 передбачено підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, зокрема: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відтак, зазначає, що державним реєстратором відкрито Поземельну книгу та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці 4610137200:04:004:0099.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем - 3 порушені норми чинного законодавства, та відповідач - 3 повинен був надати третій особі ОСОБА_2 мотивовану відмову у державній реєстрації земельної ділянки кадастровий норм 4610137200:04:004:0099. Просить врахувати, що подана на реєстрацію нова і додаткова ділянка кадастровий номер 4610137200:04:004:0099 частково накладається (перекриває) існуючу, зареєстровану з 2005 року по даний час земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:00:04:004:0031, пл.0,521 га за адресою АДРЕСА_1 , та факт, що нова ділянка не має будь-якого відношення до будинковолодіння АДРЕСА_3 та адреси АДРЕСА_1 , на якій ніколи не було будь-якого нерухомого майна вказаної третьої особи. Також, звернув увагу суду на тому, що третя особа ОСОБА_2 тричі отримував відмову у затвердженні сесією ухвали про передачу йому земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:04:004:0099 у власність. При цьому, вказав, що як станом на 12.03.2022, так і станом на 24.05.2022 (дата подання відповіді на відзив), речове право на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:04:004:0099 не зареєстроване, чим порушено вимоги частини десятої ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" зокрема, протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника, тобто з 12.03.2021 (дата внесення інформації про сформовану земельну ділянку 4610137200:04:004:0099 у Державному земельному кадастрі). За наведених обставин, вважає, що даний позов підлягає до задоволення повністю.

Ухвалою суду від 14.12.2021 постановлено призначити судове засідання 20.12.2021 о 10:00 год. в режимі відеоконференції.

20.12.2021 у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції розгляд справи відкладено до 11.01.2021 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 05.01.2022 постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника Львівської міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

11.01.2022 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 21.01.2022 о 11:00 год.

21.01.2022 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу, якою змінено процесуальний статус Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в особі Відділу у Сокирянському районі та м.Новодністровську Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів на відповідача в адміністративній справі №380/8905/21; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ); у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну процесуального статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державного кадастрового реєстратора Носової Наталі Василівни на відповідача в адміністративній справі №380/8905/21 - відмовлено. Також, розгляд справи відкладено до 10.02.2022 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 08.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника Львівської міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 10.02.2022 о 11:00 год.

10.02.2022 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 10.03.2022 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 01.03.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника Львівської міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 10.03.2022 о 14:30 год

Ухвалою суду від 10.03.2022 розгляд справи відкладено та зазначено, що про дату, час та місце судового засідання у справі сторони буде повідомлено додатково.

Ухвалою суду від 25.04.2022 призначено розгляд даної справи на 12.05.2022 о 11:30 год.

12.05.2022 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про заміну відповідача з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в особі Відділу у Сокирянському районі та м.Новодністровську Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на належного Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області. Також, розгляд справи відкладено до 24.05.2022 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 24.05.2022 постановлено закрити провадження у справі №380/8905/21 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування судовим порядком в цілому рішення від 22.10.2020 року узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради, що прийняте і оформлене відповідно до Протоколу № 116 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 22.10.2020 року (в частині погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 по лініях Г-Д; Д-А відповідно до акту встановлення і показу меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 2019 року розробник ФОП ОСОБА_3 ).

У відкритому судовому засіданні, призначеному на 24.05.2022 позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю з мотивів, наведених в позовній заяві, а також відповіді (запереченнях) на відзив відповідача - 3 - Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 18.02.2022.

Представник Львівської міської ради у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Представник Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Державний кадастровий реєстратор ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомили.

Судом встановлено, що Ухвалою Львівської міської ради 21 сесії 7-го скликання від 10.10.2019 №5740 "Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ", надано громадянину ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0084 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.

У преамбулі вказаної Ухвали зазначено, що вона постановлена, розглянувши звернення громадянина ОСОБА_2 від 01.08.2019 (зареєстроване у Львівській міській раді 01.08.2019 за №3-К-87699/АП - Л- 2403, керуючись ст.144 Конституції України, п.п.34 п.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України.

У відповідності до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 12.03.2021 внесено запис до Державного земельного кадастру №4610137200:04:004:0099 про реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0084 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

З даного Витягу вбачається, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

Не погоджуючись з ухвалою відповідача - 1, а також вважаючи протиправною державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:004:0099, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України №2768-III від 25.10.2001 (надалі, ЗК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно частини першої ст. 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина перша ст.116 ЗК України).

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу (частина друга ст.116 ЗК України).

Статтею 118 Земельного кодексу України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Отже, нормами ЗК України, на думку суду, чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік є вичерпним.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини другої ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №520/8576/18 та враховуються судом при вирішенні даного спору.

У відповідності до частини другої ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Поряд з цим, відповідно до статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

В той же час, суд вважає, що процедура отримання земельної ділянки з комунальної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації включає в себе: подання клопотання та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовлення та виготовлення проекту землеустрою формування та реєстрація земельної ділянки, подання клопотання про затвердження та прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою і передачі земельної ділянки у власність.

Таким чином, суд вважає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не означає позитивного рішення про надання її у власність, а є лише початковим етапом в процедурі отримання земельної ділянки з комунальної власності у приватну власність і не тягне за собою автоматичне отримання права власності на земельну ділянку.

При цьому, як зазначається в Постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 740/4635/16-а - не суттєво за чиїм замовленням такий проект землеустрою буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Під час розробки проекту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) її межі та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердженні проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу розробку проекту землеустрою.

Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити (постанова Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 740/4635/16-а).

Отже, на думку суду, замовлення та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки також не зобов`язує орган місцевого самоврядування затвердити даний проект та передати земельну ділянку у власність, якщо будуть законні підстави для відмови у передачі земельної ділянки у приватну власність та не породжує майнових прав для особи.

Разом з тим, суд вважає, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Львівської міської ради «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» від 14.09.2017р. № 2372, визначено перелік необхідних документів, для отримання адміністративної послуги щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: заяву на ім`я Львівського міського голови; план земельної ділянки масштабу 1:500; копії правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно (договорів купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, свідоцтво про право на спадщину, рішень судів тощо), копії реєстраційних посвідчень або витягів про реєстрацію права власності, коли право власності не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (засвідчені нотаріально у поточному році) (при наявності); копія технічного паспорта на житловий будинок, виданого суб`єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію, з планом земельної ділянки, експлікацією та відміткою про узаконення самовільного будівництва при наявності такого (засвідчена у поточному році львівським комунальним підприємством, що обслуговує житловий фонд, або суб`єктом господарювання, який видав технічний паспорт) (при наявності); довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, видана Відділом у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (про наявність зареєстрованих на заявника правовстановлюючих документів на земельні ділянки).

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що при зверненні до Львівської міської ради 01.08.2019 ОСОБА_2 подано наступні документи: свідоцтво про право власності на житловий будинок № ЛЖ 3024 від 14.09.2009р., видане Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 14.09.2009р. № 2001-Ж-Л; витяг про державну реєстрацію прав щодо реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_2 ; Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 341721 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:438:02369 у кн. 01-5; технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 , виданий ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 14.07.2008р.; план земельної ділянки 1:500; довідки із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.05.2019р. № 31-13-0.37-4471/169-19 та 15.05.2019р. № 31-13-0.37-4486/169-19; лист від управління архітектури та урбаністики від 10.09.2019р. № 4-2401-1260 щодо відповідності місця розташування земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Після цього, на пленарному засіданні 21-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання, було прийнято оскаржуване рішення, яким надано громадянину ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0084 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.

Доказів наявності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, в розумінні частини сьомої ст.118 ЗК України, судом не здобуто та учасниками справи суду не подано.

Враховуючи наведені вище обставини, а також зміст ст. 2 КАС України, суд вважає, що при прийнятті ухвали Львівської міської ради № 5740 від 10.10.2019 року «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 », Львівська міська рада діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, даний позов в частині визнання протиправною та скасування судовим порядком в цілому ухвали Львівської міської ради № 5740 від 10.10.2019 року «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 », до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:004:0099, проведену ОСОБА_4 державним кадастровим реєстратором Відділу у Сокирянському районі Міськрайонного управління у Сокирянському районі та м. Новодністровську Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, дата державної реєстрації земельної ділянки - 12.03.2021 року, суд зазначає наступне.

Процедура й підстави внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру врегульовані Законом України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 (далі Закон № 3613) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051 (далі-Порядок № 1051).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У відповідності до ч.5 ст. 5 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із ч.4 ст. 9 Закону № 3613 державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до частин 6-7 ст. 9 Закону № 3613 державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

У відповідності до ч.3-4 ст. 24 Закону № 3613державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, серед іншого, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок 1051).

Згідно до пункту 67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до ч.6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що Законом № 3613-VII та Порядком № 1051 чітко визначено підстави та порядок прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки.

При цьому, перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки є вичерпним, та не підлягає широкому трактуванню.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 було подано до державного реєстратора заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0084, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі розробленого ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту підставою для розробки проекту є ухвала Львівської міської ради №5740 від 10.10.2019 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ". Також, вказано, що земельна ділянка площею 0,0084 га формується із земель запасу комунальної власності.

Разом з тим, суд враховує те, що при перевірці поданого пакету документів державним реєстратором брався до уваги висновок про розгляд документації із землеустрою №1152/82-21 від 20.01.2021, зроблений експертом державної експертом державної експертизи Захарчук О.М., яким був погоджений відповідний проект відведення.

Крім цього, суд враховує те, що у відповідності до довідки із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №31-13-0.37-4486/169/19 від 15.05.2019, вказана земельна ділянка відноситься до земель м.Львова, що не надані у власність або користування.

Доказів наявності підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки у спірному випадку судом не здобуто та учасникам справи суду не подано.

Суд вважає, що у спірному випадку дії реєстратора зводяться до формування земельної ділянки і присвоєння їй кадастрового номера, однак не є діями, направленими на реєстрацію права власності як такого.

Наведеним доводам кореспондує те, що у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо земельної ділянки, площею 0,0084 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зазначено, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

Стосовно доводів позивача про часткове накладення земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 та новосформованої земельної ділянки №4610137200:04:004:0099, суд зазначає, що таке питання носить приватноправовий характер.

За наведених обставин у сукупності, суд вважає, що державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:004:0099 здійснена з дотриманням вимог, передбачених Законами України.

Стосовно інших доводів наведених позивачем у позовній заяві та у відповіді на відзив, то суд критично оцінює такі з огляду на їх надуманість, та зазначає, що згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Натомість ті доводи, які покладені в основу дійсних позовних вимог, ніяк не свідчать про те, що відповідач порушив конкретні суб`єктивні права чи інтереси позивача, або прийняте ним рішення обумовлює для позивача відповідні дійсні правові наслідки.

У відповідності до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини, суд вважає, що відповідачі не порушили права та інтереси позивача, а тому суд приходить до переконання, що у позові слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку, визначеному ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасувати судовим порядком в цілому ухвалу Львівської міської ради № 5740 від 10.10.2019 року «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 » - відмовити.

У задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:04:004:0099, проведену ОСОБА_4 державним кадастровим реєстратором Відділу у Сокирянському районі Міськрайонного управління у Сокирянському районі та м. Новодністровську Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, дата державної реєстрації земельної ділянки - 12.03.2021 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 27 травня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі:

- Львівська міська рада (місцезнаходження: пл. Ринок, 1,м. Львів,Львівська область код ЄДРПОУ 04055896);

- Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради (місцезнаходження: пл. Ринок, 1,м. Львів код ЄДРПОУ 04055896);

- Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 194А, м. Чернівці, Чернівецька область код ЄДРПОУ 39909396);

треті особи:

- Державний кадастровий реєстратор Носова Наталія Василівна (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_5 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

- ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) .

Головуюча суддяДерех Н.В.