Постанова

від 24.05.2022 по справі 2-а/1711/2331/11

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 2-а/1711/2331/11 пров. № А/857/6978/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Кардаш В.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської обл. від 23.02.2012р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. про зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю (суддя суду І інстанції: Горегляд О.І., час та місце винесення постанови суду І інстанції: 13 год. 30 хв. 23.02.2012р., м.Кузнецовськ Рівненської обл.; дата складання повного тексту постанови суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

05.09.2011р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов`язати відповідача Управління Пенсійного фонду /ПФ/ України в м.Кузнецовську Рівненської обл. провести перерахунок її пенсії з 01.03.2011р. та в подальшому її виплачувати згідно показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за попередній 2010 рік, в розмірі 1982 грн. 63 коп.; зобов`язати відповідача провести їй перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі положень ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2011р., та в подальшому виплачувати таку (а.с.1-3).

Ухвалою суду від 08.09.2011р. позовні вимоги про перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.03.2011р. по 04.03.2011р. та перерахунок виплачуваної пенсії за період з 01.03.2011р. по 04.03.2011р. залишено без розгляду через пропуск строку звернення до суду (а.с.18 і на звороті).

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської обл. від 23.02.2012р. заявлений позов задоволено частково; зобов`язано Управління ПФ України в м.Кузнецовську Рівненської обл. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, на підставі положень ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 05.03.2011р. до 22.07.2011р. включно, із врахуванням проведених виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.55-60).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Управління ПФ України в м.Кузнецовську Рівненської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи, просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.62 і на звороті).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається КМ України; питання обчислення розміру спірних пенсій по інвалідності, у відповідності до закону, регулюються постановами уряду.

Законодавцем не вносилися відповідні зміни до Закону України про Державний бюджет на 2011 рік, через що нарахування і виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, позивачу правомірно здійснювалися із врахуванням вимог, передбачених постановами КМ України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р.

Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; також фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету, а не ПФ України.

По причині реорганізації відповідача Управління ПФ України в м.Кузнецовську Рівненської обл. на підставі постанови КМ України № 821 від 08.11.2017р. «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» судом апеляційної інстанції в порядку ст.52 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - Головним управлінням /ГУ/ ПФ України у Рівненській обл.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» позивач не має права на перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2011р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії, за 2010 рік.

Окрім цього, на підставі пріоритетності законів над підзаконними актами при виплаті розміру пенсій позивачу підлягають застосуванню ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови КМ України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Водночас, відповідачем оскаржується рішення суду в частині задоволених позовних вимог.

Вирішуючи наведений спір в розглядуваній частині, колегія суддів виходить з того, що наведені висновки суду першої інстанції у повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та не суперечать нормам матеріального права, з наступних підстав.

Як встановленому судом першої інстанції, позивач перебуває з 22.12.2008р. на обліку в Управлінні ПФ України в м.Кузнецовську Рівненської обл. та отримує з 12.01.2009р. пенсію за віком за Списком № 1 (при повному пільгову стажі), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після призначення пенсії продовжувала працювати (а.с.4-5, 7, 12-17).

Позивач зареєстрована і проживає в м.Кузнецовську Рівненської обл., який віднесений до категорії зони посиленого радіоекологічного контролю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_1 належить до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с.6).

Також відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу, як постраждалій 4 категорії, із часу призначення пенсії була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком, в подальшому розмір вказаної пенсії визначався відповідно до постанов КМ України, а з 01.01.2008р. розмір такої був передбачений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» (а.с.9).

26.08.2011р. позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітку та напрацьованого стажу роботи після призначення пенсії згідно з ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також про призначення та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.8).

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем повідомлено позивача про здійснений з 01.02.2011р. перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу та з урахуванням заробітної плати, набутих після призначення пенсії, при цьому пенсійним органом застосовано показник середнього заробітку за минулий рік 2009 рік у розмірі 1573 грн. 99 коп.

В свою чергу, перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, обчислений відповідно до постанови КМ України № 745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (а.с.10 і на звороті).

Розглядувані відносини регулюються нормами ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» (в редакції Закону України від 09.07.2003р.) та постановою КМ України № 530 від 28.05.2008р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до 28.12.2007р.) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.

Підпунктами 9, 10 п.35 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були викладені в новій редакції положення ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі 1-28/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп.8-12 п.35 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»; останні втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, яке також містить вказівку про преюдиціальне значення цього рішення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Звідси, до розглядуваних відносин належить застосовувати положення ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла до 28.12.2007р.

Аналіз частини четвертої статті 42 вищевказаного Закону свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.

Також зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього.

При цьому, під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Окрім цього, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення наведеної справи застосуванню підлягають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення», а саме нормативні положення ст.42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що на момент звернення позивача до пенсійного органу та на час розгляду справи в суді першої інстанції не діє норма закону, відповідно до якої перерахунок пенсії провадиться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, позивач, з урахуванням положень ст.19 Конституції України, не вправі вимагати проведення перерахунку пенсії згідно порядку, не визначеного законом.

Таким чином, відмова пенсійного органу в перерахунку пенсії позивача із урахуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік є правомірною, через що заявлений позов у наведеній частині не підлягає задоволенню за безпідставністю.

Стосовно вирішення решти позовних вимог колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ч.3 ст.51 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідними критеріями обрахунку розглядуваних доплати непрацюючим пенсіонерам, що проживають на території посиленого радіоекологічного контролю, є мінімальна заробітна плата, а для додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, - мінімальна пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Також розмір мінімальної заробітної плати визначається законами України про Державний бюджет на відповідний рік.

Розрахунок спірної додаткової пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України № 836 від 26.07.1996р., № 1 від 03.01.2002р., № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р.

Колегія суддів вважає, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМ України № 523 від 30.05.1997р. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 2 постанови КМ України № 01 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», а також постановами КМ України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р. всупереч положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» КМ України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір колегія суддів, враховуючи вимоги Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», прийшла до обґрунтованого висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов`язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

З урахуванням наведеного, позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На переконання колегії суддів, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму; оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитися, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Наведені висновки відповідають вимогам ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.51 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

За таких обставин відмова пенсійного органу у проведенні наведеного перерахунку у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є протиправною.

Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визначено, що у 2011 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня складає 750 грн., з 01 квітня 764 грн., з 01 жовтня 784 грн., з 01 грудня 800 грн.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був провести перерахунок та виплатити на користь позивача додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом 13 п.28 розділу II Закону України № 107-VI від 28.12.2007р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» були внесені до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни та визначено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення ст.67 розділу І, п.п.2-4, 6-8, 10-18, пп.7 п.19, п.п.20-22, 24-34, пп.1-6, 8-12 п.35, п.п.36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п.3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»; останні втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, яке також містить вказівку про преюдиціальне значення цього рішення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, особи, віднесені до категорії 4, повинні були отримувати за період з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22.05.2008р. позивач набула право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Окрім цього, пунктом 7 ч.1 Закону України від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано КМ України.

Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для вирішення спорів зазначеної категорії, судам необхідно надавати перевагу тій із них, що прийнята пізніше. У цих правовідносинах така норма міститься у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

На виконання вимог цього Закону КМ України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р.

Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою КМ України, тобто до 23.07.2011р., застосуванню підлягають положення ст.ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому колегія суддів зазначає про те, що, вирішуючи питання про зобов`язання здійснити перерахунок та виплачувати належні платежі, суд, у разі відсутності спору про право особи на отримання спірних державної та додаткової пенсій або встановлення такого права в судовому порядку, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Оскільки вказані зміни у законодавстві відбулися, тому слід визначити кінцевий строк проведення нарахування та виплати спірних пенсій.

Звідси, позовні вимоги в розглядуваній частині підлягають задоволенню за період, починаючи з 05.03.2011р., до 22.07.2011р. включно.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині зобов`язання відповідача Управління ПФ України в м.Кузнецовську Рівненської обл. провести перерахунок та виплатити на користь позивача додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 05.03.2011р., до 22.07.2011р. включно, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком згідно з вимогами ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням проведених виплат за вказаний період; у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Понесені судові витрати, пов`язані із розглядом справи, слід віднести в порядку ст.94 КАС України за рахунок держави.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.52, 139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської обл. (код ЄДРПОУ 22555448) його правонаступником Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської обл. від 23.02.2012р. в адміністративній справі № 2-а/1711/2331/11 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 27.05.2022р.