Ухвала

від 26.05.2022 по справі 440/4020/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2022 року

м. Київ

справа № 440/4020/21

адміністративне провадження № К/990/11630/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Яковенка М.М., Гімона М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Агрофірма "Дніпроагролан" до ГУ ДПС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022, позов ТОВ "Агрофірма "Дніпроагролан" задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС від 22.11.2019 № 000389504( форма "Н"), №000384504 (форма "ПС"), № 000383504 (форма "В1") та № 000382504 форма "Р" в частині донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 130360 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 65180 грн, здійснено розподіл судових витрат.

13.05.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України).

Частиною першою статті 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначає пункт 3 частини першої статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах щодо обов`язку збільшення платником ПДВ податкового зобов`язання на суми ПДВ, які були включені до суми податкового кредиту за операціями з придбання товарів (послуг), використаних для вирощування худоби, в частині загиблих тварин, в контексті застосування норм пунктів 11, 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), за відсутності нормативно встановленого рівня допустимого падежу сільськогосподарських тварин, тобто, чи залежить цей обов`язок від включення вартості таких товарів (послуг) до собівартості іншої готової продукції.

Задовольняючи позов ТОВ «Агрофірма «Дніпроагролан», суди першої та апеляційної інстанції виходили, зокрема із встановленого факту, що наказом директора ТОВ «Прогрес-НТ» від 01.02.2016 №03/1-ОД, правонаступником якого є позивач, затверджено технологічні норми падежу молодняку худоби та свиней. Падіж (загибель) молодняку тварин, що мав місце у ТОВ «Прогрес-НТ» в січні-грудні 2016, січні-грудні 2017, січні-травні та липні 2018 відбувся внаслідок хвороби та фізіологічних вад тварин, що підтверджено відповідними доказами, які є в матеріалах справи (а.с. 114-354, т.1; 1-305, т.2). Відповідно до норм П(С)БО 30 та П(С)БО 16 витрати від падежу (браку) загиблих тварин в бухгалтерському обліку віднесено до складу собівартості продукції ТОВ «Прогрес-НТ», тобто собівартість живих тварин, які використовуються в оподатковуваних операціях позивача, були збільшені на вартість загиблих тварин. Відтак, згідно з висновком суду, падіж молодняка тварин, що мав місце протягом 2016, 2017, 2018 років, не підпадає під операції, передбачені пунктом 198.5 статті 198 ПК України, оскільки падіж зазначених тварин не позбавляє зв`язку використаних на їх вирощування товарів (послуг) з господарською діяльністю підприємства.

Верховний Суд у постанові від 16.01.2020 (справа №320/6241/18) вже зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. В зазначеній постанові Верховний Суд застосував норми підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 3.19 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 №132, пункту 17 П(С)БО 30 «Біологічні активи», пунктів 11, 14 П(С)БО 16 «Витрати» з врахуванням, що падіж тварин - це невід`ємна частина звичайного технологічного процесу їх вирощування. Разом з тим, до собівартості продукції включаються лише втрати від падежу в межах технологічних нормативів вирощування тварин, який в обліковому аспекті слід вважати браком у виробництві. Втрати ж від падежу, який стався внаслідок стихійного лиха, суми, що підлягають відшкодуванню винними особами, та вартість одержаної сировини (шкур, технічного м`яса тощо) до собівартості не включаються. При цьому падіж в межах технологічних норм слід вважати таким, що пов`язаний із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України у такому випадку. Відповідно до зазначених норм та враховуючи відсутність врегулювання на законодавчому рівні показників допустимого падежу сільськогосподарських тварин та птиці, Верховний Суд виснував, що платник податків має право віднести технологічний падіж в межах затверджених ним норм (з урахуванням міжнародних стандартів) до собівартості виробництва.

Верховний Суд відхилив доводи ГУ ДПС про відсутність підстав для включення втрат від падежу тварин (молодняка норки) до складу собівартості виробництва через неотримання доходу, оскільки падіж молодняка тварин (в межах технологічних норм) є природною обставиною, яка в будь-якому разі присутня у технологічному процесі вирощування тварин і не залежить від особи, що провадить господарську діяльність, але такі втрати перебувають у безпосередньому зв`язку із отриманням доходу та відповідають положенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Сама по собі відсутність доходу за результатами придбання та списання молодняка тварин не спростовує правильності відображення позивачем в податковому обліку наслідків таких операцій.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Доводи ГУ ДПС в касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження стосуються тільки застосування судами першої та апеляційної інстанцій зазначених вище норм при юридичній оцінці дій позивача щодо відтворення в податковому обліку з ПДВ операцій з придбання товарів (послуг), використаних для вирощування сільськогосподарських тварин в частині загиблих тварин.

Керуючись статтею 248, пунктом 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Яковенко М.М. Гімон