Рішення

від 29.05.2022 по справі 709/1191/21

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1191/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.,

представника позивача - Головні С.Д. ,

представника відповідача ОСОБА_2 - Бочарова О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом СТОВ «Старий Коврай» до ОСОБА_2 , Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про тлумачення змісту договору оренди землі, визнання речового права оренди земельної ділянки, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

20.10.2021 позивач СТОВ «Старий Коврай» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про тлумачення змісту договору оренди землі, визнання речового права оренди земельної ділянки, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що 03 січня 2015 року між ОСОБА_4 та СТОВ «Старий Коврай» було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_4 (орендодавець) передала, а СТОВ «Старий Коврай» (орендар) прийняло в строкове, платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, площею 4,6930 га.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, на підставі укладеного договору оренди землі, 01.04.2016 було проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди зазначеної земельної ділянки за СТОВ «Старий Коврай», з внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 13986070, терміном на 7 років.

Відповідно до умов п.п. 20, 31 договору оренди землі від 03 січня 2015 року в обов`язках орендаря було приступити до використання земельної ділянки за цим договором оренди землі, в строки встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку, а саме: у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору, за актом її приймання-передачі.

Після проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки та у відповідності з п.п. 20, 31 вказаного вище договору оренди землі, за актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 01.04.2016, СТОВ «Старий Коврай» розпочало володіння та користування цією земельною ділянкою.

ОСОБА_4 25 червня 2021 року звернулася до СТОВ «Старий Коврай» із заявою в якій вказала на ту обставину, що даний договір оренди землі, на її думку, закінчується 03 січня 2022 року, тому просить повернути їй її земельну ділянку з оренди.

СТОВ «Старий Коврай» вважають, що оскільки вони зареєстрували право оренди за вказаним договором оренди землі та приступили до використання цієї земельної ділянки відповідно 01.04.2016 року, то відповідно зазначений спірній договір набрав чинності саме після його державної реєстрації, і відповідно з моменту державної реєстрації та приймання за актом прийому-передачі цієї земельної ділянки почали діяти права та обов`язки для сторін договору, в тому числі і щодо строку узгодженого сторонами при укладенні договору оренди землі.

З метою врегулювання даного спору, позивач звертався до державного реєстратора Іркліївської сільської ради, проте йому було відмовлено у внесенні в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно обтяження у вигляді зазначення терміну (календарної дати) закінчення права оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, площею 4,6930 га.

У зв`язку із виникненням спору між сторонами стосовно строку дії договору оренди землі позивач просить суд:

витлумачити п.п. 8, 20, 31, 44 договору оренди землі з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, що був укладений 03 січня 2015 року між ОСОБА_4 та СТОВ «Старий Коврай» таким чином, що строк дії цього договору почався після набрання ним чинності, а саме: 01 квітня 2016 року, відповідно останнім днем дії цього договору є дата - 01 квітня 2023 року;

визнати протиправною відмову Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 1134 від 13 жовтня 2021 року у внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, площею 4,6930 га за договором оренди землі від 03 січня 2015 року укладеним між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем СТОВ «Старий Коврай»;

визнати за СТОВ «Старий Коврай» речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, з терміном дії - до 01.04.2023 року;

зобов`язати Іркліївську сільську раду Золотоніського району Черкаської області повторно розглянути по суті клопотання СТОВ «Старий Коврай» № 134 від 11 жовтня

2021 року про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, площею 4,6930 га за договором оренди землі від 03 січня 2015 року укладеного між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем СТОВ «Старий Коврай».

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада

2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

01 грудня 2021 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області від представника позивача СТОВ «Старий Коврай» - адвоката Головні С.Д. надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка мотивована тим, що позивач у тексті позовної заяви та в її прохальній частині, зазначаючи про дату набрання чинності 01.04.2016 року договором оренди землі від 03 січня 2015 року, підписаними між ОСОБА_4 та СТОВ «Старий Коврай» використовував відносно дати 03 січня 2015 року термін «укладено», маючи на увазі дату підписання в цей день зазначеного договору. Проте, представник позивача зазначає про те, що таке посилання позивача зроблено помилково, та є таким, що не відповідає вимогам діючого на той момент законодавства. У зв`язку з цим, представник позивача просить суд уточнити свої позовні вимоги у даній справі, без їх збільшення та зменшення, з урахуванням раніше заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим прохальну частину позовної заяви викласти у наступній редакції:

витлумачити п.п. 8, 20, 31, 44 договору оренди земелі кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, що був підписаний 03 січня 2015 року між ОСОБА_4 та СТОВ «Старий Коврай» таким чином, що строк дії цього договору почався після набрання ним чинності, а саме: 01 квітня 2016 року, відповідно останнім днем дії цього договору є дата - 01 квітня 2023 року;

визнати протиправною відмову Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 1134 від 13 жовтня 2021 року у внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, площею 4,6930 га за договорами оренди землі від 03 січня 2015 року підписаного між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем СТОВ «Старий Коврай»;

визнати за СТОВ «Старий Коврай» речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, з терміном дії - до 01.04.2023 року;

зобов`язати Іркліївську сільську раду Золотоніського району Черкаської області повторно розглянути по суті клопотання СТОВ «Старий Коврай» № 134 від 11 жовтня

2021 року про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, площею 4,6930 га за договором оренди землі від 03 січня 2015 року підписаним між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем СТОВ «Старий Коврай».

14 січня 2022 року представник позивача СТОВ «Старий Коврай» - Головня С.Д. звернувся до суду із клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Клопотання мотивує тим, що 19.10.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, який було посвідчено в реєстрі вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Бабаком О.В. за № 2077 від 19.10.2021.

У зв`язку з заміною особи у відносинах за договором оренди землі від 03.01.2015, щодо яких виник спір, просить замінити (залучити) до участі у справі первісного відповідача - ОСОБА_4 на належного відповідача - ОСОБА_2 , як правонаступника первісного відповідача, без закриття провадження у справі.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07.02.2022, замінено у цивільній справі первісного відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача - ОСОБА_2

11 лютого 2022 року на адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від представника позивача СТОВ «Старий Коврай» - адвоката Головні С.Д. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

04.02.2022 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бочаровим О.М. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.04.2022 поновлено відповідачу ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк для подання доказів. Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бочарова О.М. про приєднання доказів до матеріалів справи - задоволено частково.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03.05.2022 поновлено відповідачу ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк для подання доказів. Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бочарова О.М. про приєднання доказів до матеріалів справи - задоволено.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03.05.2022 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, подану представником позивача СТОВ «Старий Коврай» - адвокатом Головнею С.Д. 01 грудня 2021 року. Закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Також, в судовому засіданні 24.05.2022 представником позивача - адвокатом Головнею С.Д. подано до суду клопотання про визнання доказу недопустимим, яке мотивовано тим, що 03.05.2022 судом було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бочарова О.М. та приєднано до матеріалів цивільної справи копію акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду. При цьому при огляді в підготовчому судовому засіданні оригіналу цього документу представником позивача було виявлено, що даний акт у верхньому лівому вуглі містить дату «03 січня 2015 року», при цьому в місці де нанесена ця дата маються підтертості та підчистки; в рядку «зареєстровано у Книзі державної реєстрації договорів оренди землі» відсутні відомості про реєстрацію права оренди земельної ділянки, як власне і кадастровий номер цієї земельної ділянки, що на думку позивача унеможливлює ідентифікацію самої земельної ділянки, яка була предметом передачі за цим актом прийому-передачі.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змоги дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач заявляє, що він, як сторона, яка брала участь у складанні та підписанні акту прийому-передачі земельної ділянки з кадастровим номером: 7125188800:03:000:0048, підписало та подало в матеріали справи щодо цієї земельної ділянки акт прийому-передачі, який датований 01 квітня 2016 року. При цьому, звертають увагу суду на ту обставину, що цей акт не містить в собі будь-яких виправлень, підтирок чи підчисток, є повністю заповненим та завдяки запису в ньому реєстраційного номера з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 13986070 від 01.04.2016, що в сукупності та взаємному зв`язку з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 57928733 від 22.04.2016, дає змогу ідентифікувати, що саме за цим актом і саме 01.04.2016, попереднім власником - ОСОБА_4 орендарю СТОВ «Старий Коврай» була передана, і як наслідок саме 01.04.2016 отримана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером: 7125188800:03:000:0048. Інших актів, в тому числі і з іншими датами СТОВ «Старий Коврай» не підписувало.

З цього приводу просять не брати до уваги цей акт, як письмовий доказ, оскільки він викликає сумнів в його достовірності та є всі підстави вважати, що він є підробленим.

Крім того, зазначають про те, що цей акт, зокрема з такою датою, не може бути взятий до уваги судом як доказ, з огляду на положення ст. 78 ЦПК України, оскільки відомості, які містяться в ньому (щодо дати) одержані з порушенням порядку, встановленого законом та суперечать як самому закону, так і договору оренди землі від 03.01.2015, що є предметом розгляду в даному судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість має запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживати заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

А тому вважають за необхідне клопотати перед судом за наслідками розгляду цієї заяви винести окрему ухвалу суду в порядку ст. 262 ЦПК України щодо можливого порушення законодавства.

Також, враховуючи те, що рішення у даній справі може бути предметом перегляду, в тому числі і апеляційного суду, повернення оригіналу акту прийому-передачі земельної ділянки датований 03.01.2015 до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили є передчасним та таким, що може завдати шкоди для розгляду справи, а тому має зберігатися при матеріалах справи. Крім того, при огляді доказів, особи, які беруть участь у справі, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину та робити свої зауваження щодо доказу, тоді як це можливо виключно щодо оригіналу цього письмового документу.

На підставі вищевикладеного просять суд витребувати у представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Бочарова О.М. оригінал акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 03.01.2015, оглянути його в судовому засіданні з наданням оцінки обставині наявності в даному акті у місці знаходженні дати підтертості та підчістки, а також відсутності в ньому відомостей про реєстрацію, кадастрового номера та інших ідентифікуючих земельну ділянку даних та набрання судовим рішенням законної сили зберігати оригінал цього письмового доказу при матеріалах вказаної цивільної справи. Визнати недопустимим, виключити з числа доказів та не брати до уваги як доказ поданий в матеріали справи 03.05.2022 представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Бочаровим О.М. акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду датований 03.01.2015, з підстав передбачених ст.ст. 78,79,80 ЦПК України. У відповідності до положень ст. 262 ЦПК України винести окрему ухвалу суду, щодо можливого порушення законодавства в діях відповідачки ОСОБА_2 та її представника - адвоката Бочарова О.М., в частині можливої підробки письмового доказу наданого в розпорядження суду - акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 03.01.2015, відповідальність за що передбачена ст. 358 КК України, яку для виконання направити до ГУНП України в Черкаській області.

Суд, радячись на місці, ухвалив: заяву представника позивача СТОВ «Старий Коврай» - адвоката Головні С.Д. про визнання доказу недопустимим - задовольнити частково. Оглянути в судовому засіданні оригінал акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду датований 03.01.2015, в частині приєднання до матеріалів справи оригіналу вказаного доказу - відмовити з наступних підстав. Положеннями ч. 6 ст. 95 ЦПК України передбачено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. В судовому засіданні був оглянутий оригінал акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду датований 03.01.2015, останній відповідав його копії, яка приєднана до матеріалів справи. Жодною із сторін по справі не було заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи предметом дослідження якої був би вищезазначений акт в оригіналі. У випадку необхідності огляду оригіналу акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду датований 03.01.2015, вищестоящими судами, представник відповідача - адвокат Бочаров О.М. зобов`язувався його надати суду для огляду, а тому суд не вбачає необхідності приєднувати до матеріалів справи оригінал вказаного документа. Стосовно вимог заяви зазначених в п.п. 2.3 прохальної частини, суд ухвалив: рішення за даними пунктами прийняти в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення по суті позовних вимог позивача.

Представник позивача СТОВ «Старий Коврай» - адвокат Головня С.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково суду пояснив, що, на його думку, СТОВ «Старий Коврай» не діяло не добросовісно стосовно реєстрації права оренди за договорами оренди землі від 03.01.2015 - 01.04.2016, оскільки в зв`язку із введенням в дію з 01.01.2013 змін стосовно порядку реєстрації орендних правовідносин вчасна реєстрація права оренди була не можлива по причині спочатку некоректної роботи державного реєстру, а потім навантаженістю державних реєстраторів у зв`язку із великим обсягом накопичених, за час некоректної роботи реєстра, реєстраційних справ. Крім того, звернув увагу суду на те, що положеннями договору оренди землі від 03.01.2015 не передбачений обов`язок саме позивача здійснити реєстрацію права оренди за вказаним договором. Первісний відповідач ОСОБА_4 , маючи на руках копію договору оренди землі від 03.01.2015, також не позбавлена була можливості звернутися до державного реєстратора для здійснення реєстрації вказаного речового права, що останньою зроблено не було. Також, звернув увагу суду на те, що посилання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бочарова О.М. на постанову ВП ВС від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 в частині того, що ВС у вищезазначеній постанові дійшов до висновку про те, що обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря не відповідає обставинам справи, яка розглядається цим судом, оскільки відповідно до умов договору, який був предметом спору, яка розглядалася ВС, обов`язок забезпечити державну реєстрацію було покладено саме на орендаря, а у договорі,

який є предметом цієї справи, вказаний обов`язок на СТОВ «Старий Коврай» покладений не був. Повідомив про те, що користуватися земельною ділянкою належної відповідачу, за договором оренди землі від 03.01.2015, позивач почав з 01.04.2016, тобто з дати підписання сторонами договору акту-прийому передачі земельної ділянки в оренду. До вказаної дати позивач користувався земельною ділянкою за договором оренди землі підписаним між СТОВ «Старий Коврай» та ОСОБА_4 02.01.2007, а тому справно сплачував орендну плату орендодавцю, яка з ініціативи позивача була збільшена, що відповідає положенням п. 13 договору оренди землі від 02.01.2007 та не забороняється Законом. Акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 03.01.2015, яка надана представником відповідача ОСОБА_2 , має підтертості та підчистки, які можно візуально побачити на його оригіналі, а тому він є підробленим та не повинен братися судом до уваги. Крім того, вказаний акт не містить відомості щодо номеру запису про речове право оренди, які зазначені у акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 01.04.2016 та кадастровий номер земельної ділянки, що не дає можливості її ідентифікувати.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бочаров О.М. просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі з наступних підстав. 03.01.2015 між ОСОБА_4 та СТОВ «Старий Коврай» був укладений договір оренди землі з кадастровим номером: 7125188800:03:000:0048, строком на 7 років.

Однак, СТОВ «Старий Коврай», діючи не добросовісно, здійснивши реєстрацію права оренди земельної ділянки належної ОСОБА_4 через один рік і п`ять місяців після укладення договору оренди, а саме 01.04.2016, штучно створив умови для продовження дії вищевказаного договору ще на один рік і п`ять місяців. При цьому відповідно до висновків, які зробила ВП ВС у постанові від 15.01.2020, під час розгляду цивільної справи № 322/1178/17, обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря. Зауважив на тому, що позивач не довів перед судом той факт, що він вчасно звертався до державного реєстратора для реєстрації права оренди на земельну ділянку за договором оренди землі від 03.01.2015, але товариству було відмовлено. Крім того, відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 03.01.2015 передача земельної ділянки в оренду позивачу відбулася саме 03.01.2015, а ні після державної реєстрації права оренди за договором, яка відбулася 01.04.2016, як зазначає представник позивача. Акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 03.01.2015 не містить підтирок та підчисток, можливо лише, що при його заповнені потекла ручка, однак він не є підробленим. Стосовно твердження представника позивача про те, що вказаний акт не містить відомостей щодо номеру запису про рестрацію речового права, на відміну від акту, який наданий СТОВ «Старий Коврай», пояснив, що ОСОБА_4 є людиною похилого віку та не має навиків складання юридичних документів, а відомості, які містяться в акті прийому-передачі землі від 01.04.2016 особа, яка заповнювала цей документ, могла внести вже після його підписання сторонами, а тому можливо що підроблений акт надав саме позивач. Крім того, позивач здійснив конклюдентні дії здійснюючи сплату орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як передбачено п. 9 договору оренди землі від 03.01.2015, з часу укладення цього договору, що підтверджується відомостями наданими ним довідки № 359 від 20.12.2021 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків гр. ОСОБА_4 . Вподальшому ОСОБА_4 подарувала належну їй на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером: 7125188800:03:000:0048 своїй доньці - ОСОБА_2 . На підставі вищевикладеного вважає, що строк дії договору слід рахувати з часу його укладення, а саме 03.01.2015, а тому строк дії договору оренди закінчився 03.01.2022. Оскільки строк дії договору оренди закінчився у суду відсутні підстави задовольняти позовні вимоги позивача щодо тлумачення договору оренди землі, визнання речового права оренди земельної ділянки до 01.04.2023 та визнання протиправними дій державного реєстратора та зобов`язання останнього вчинити дії. Крім того, повідомив про те, що відповідачем ОСОБА_2 були понесені судові витрати на правову допомогу, докази сплати якої будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі.

Представник відповідача Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, 10.01.2022 звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суду не повідомила, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд, радячись на місці, постановив: проводити розгляд справи у відсутності відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача Іркліївської сільської ради.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.

03 січня 2015 року між СТОВ "Старий Коврай" та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі, за якими орендодавець передав в оренду належну їй земельну ділянку, площею 4,6930 га строком на 7 років (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 20 договору оренди землі від 03.01.2015 передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно положенням п. 31 цього договору орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

У п. 44 "Прикінцеві положення" зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

01 квітня 2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області Пахар М.С. було зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 7125188800:03:000:0048 на 7 років за орендарем - СТОВ "Старий Коврай", номер запису про інше речове право: 13986070, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 57928733 від 22.04.2016 (а.с. 18-19).

Відповідно до акта визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) складеного 01.04.2016 за участю: виконавця робіт - Рябко О.П., Орендаря -

ОСОБА_5 , Орендодавця - ОСОБА_4 , вбачається, що відповідно до клопотання ОСОБА_4 , комісією визначено в натурі (на місцевості) встановлені (відновлені) межі земельної ділянки ОСОБА_4 , згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР, номер 025549, реєстровий номер 48 від 20.08.2002 року. Межі земельної ділянки закріплені на місцевості тимчасовими межовими знаками в кількості 4 шт. (а.с 16).

До матеріалів справи сторонами приєднані копії актів прийому-передачі земельної ділянки в оренду. Перший акт від 01.04.2016 приєднаний позивачем СТОВ «Старий Коврай» до матеріалів позовної заяви (а.с. 17) та містить наступні відомості. Складений 01.04.2016 про те, що Орендодавець ( ОСОБА_4 ) передає, а Орендар (СТОВ «Старий Коврай») приймає в оренду земельну ділянку площею 4,6830 га вартістю 200781 грн. 83 коп., межі якої перенесені в натуру 01.04.2016. У дослідженій судом копії акту міститься посилання на номер державної реєстрації права оренди - 13986070 та дату укладення договору оренди землі - 03 січня 2015. Вказаний акт містить підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (директор СТОВ «Старий Коврай») та відтиск печатки СТОВ «Старий Коврай». Міститься напис - додаткові застереження відсутні.

Другий акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 03.01.2015 приєднаний до матеріалів справи представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бочаровим О.М. (а.с. 158) та містить наступні відомості. Складений 03.01.2015 про те, що Орендодавець ( ОСОБА_4 ) передає, а Орендар (СТОВ «Старий Коврай») приймає в оренду земельну ділянку площею 4,6930 га вартістю 200781 грн. 83 коп. У дослідженій судом копії акту міститься посилання на дату договору оренди землі - 03.01.2015. На відміну від першого акту не містить посилання на номер державної реєстрації права оренди. Вказаний акт також містить підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (директор СТОВ «Старий Коврай») та відтиск печатки СТОВ «Старий Коврай».

Відповідно до змісту клопотання представника позивача СТОВ «Старий Коврай» - адвоката Головні С.Д. останній просить суд визнати недопустими доказом акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду датований 03.01.2015.

Оцінюючи наявність в матеріалах справи двох актів прийому-передачі земельної ділянки в оренду з різними датами складання, перший наданий представником позивача з датою 01.04.2016 (а.с. 17), інший - представником відповідача ОСОБА_6 з датою 03.01.2015 (а.с. 158) суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів).

Вирішуючи питання щодо допустимості як доказу акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду датований 03.01.2015 суд не знаходить підстав для визнання його недопустимим доказом з підстави його одержання стороною з порушенням порядку, встановленого законом. Як зазначив в судовому засіданні представник позивача вказаний акт, на думку останнього, є підроблений оскільки містить підтертості та підчистки, які можливо візуально побачити на оригіналі акту в даті його складання, на що представник відповідача зазначив про те, що вказаний акт немає підтертостей та підчисток та не є підробленим, можливо в деяких місцях потекла ручка під час його складання. Суд акцентує увагу на тому, що питання щодо виявлення підтертостей та підчисток в даті складання документа потребує спеціальних знань, якими суд не володіє, з візуального дослідження оригіналу вказаного документа не можливо беззаперечно встановити факт його підробки, а саме виправлення його дати. Із клопотанням про призначення технічної експертизи документа жодна із сторін по справі не зверталася.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо належності доказу суд приходить до висновку, що зазначені у акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 03.01.2015 відомості містять інформацію щодо предмета доказування, а саме він складений сторонами договору оренди земельної ділянки від 03.01.2015, стосується земельної ділянки належної ОСОБА_4 площею 4,6930 га, вартість якої зазначена в розмірі 200781 грн. 83 коп., а тому у суду відсутні підстави вважати його не належним доказом.

Однак, вирішуючи питання щодо того який із вищезазначених актів прийому-передачі земельної ділянки в оренду, слід покласти в основу судового рішення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.ч. 1,5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи .

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як було зазначено судом раніше, до матеріалів позовної заяви позивачем доданий акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду датований 01.04.2016, який підписаний сторонами договору оренди землі від 03.01.2015. Вказаний акт містить посилання на номер державної реєстрації права оренди за вищевказаним договором. Дата підписання сторонами вказаного акту узгоджується із датою проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки належної ОСОБА_4 та з датою підписання акту визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). (а.с. 16). Отже, суд вважає, що досліджений судом акт у сукупності з іншими доказами наявними в матеріалах цивільної справи, є достовірним та достатнім доказом того, що він був підписаний сторонами саме 01.04.2016, а ні - 03.01.2015, як зазначає представник відповідача ОСОБА_2 , а отже покладає його в основу судового рішення. Натомість акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду датований 03.01.2015 не узгоджується із іншими доказами наявними в матеріалах справи, зокрема, з умовами договору оренди землі від 03.01.2015, а саме п. 20, відповідно до якого передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом їїприймання-передачі.

Вподальшому, 25 червня 2021 року ОСОБА_4 звернулася до позивача із листом-повідомленням щодо заперечення у поновленні договору оренди землі на новий строк щодо земельної ділянки кадастровий номер: 7125188800:03:000:0048 (а.с. 20).

Також, судом встановлено, що 19.10.2021 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 належну останній на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером: 7125188800:03:000:0048, що підтверджується договором дарування земельної ділянки (а.с. 136-137).Право власності ОСОБА_2 на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 19.10.2021, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 138).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Аналогічні положення передбачені ч. 1 ст. 148-1 ЗК України.

Відповідно до положень ст. 55 ЦПК України, у разі заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-який стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Оскільки зі змісту заяви ОСОБА_4 від 25.06.2021, адресованої директору СТОВ «Старий Коврай», вбачається, що остання оспорює право СТОВ «Старий Коврай» на користування її земельною ділянкою до 01.04.2023, отже у позивача виникло право звернутися до суду за захистом порушених, на думку останнього, прав та інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами як визначено у ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України).

Частиною 9 цієї ж статті Кодексу передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

При цьому, у ст. 125 ЗК України було визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, ч. 5 ст. 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 ЗУ "Про оренду землі").

Метою реєстрації договору земельної ділянки була публічна достовірність права оренди земельної ділянки і ця мета прямо передбачена законодавцем: до січня 2013 року - як договору (правочин), а з січня 2013 року - саме як право оренди.

Таким чином законодавець пов`язував і пов`язує правове регулювання державної реєстрації з моментом виникнення права оренди земельної ділянки. Інститут реєстрації права замінив інститут реєстрації договору, разом із цим мета і механізм дії залишився незмінними, а тому, суд приходить до висновку, що у цій справі моментом набуття чинності спірного договору оренди земельної ділянки слід вважати дату, коли було здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки за даним договором.

На підставі договору оренди землі від 03.01.2015 ОСОБА_4 передала належну їй на праві власності земельну ділянку в оренду СТОВ "Старий Коврай" строком на 7 років. Вказаним договором оренди передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 44).

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації, інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Оскільки СТОВ "Старий Коврай" здійснило державну реєстрацію права оренди за вищевказаним договором - 01.04.2016, договір оренди землі від 03.01.2015 укладений між СТОВ «Старий Коврай» та ОСОБА_4 набрав чинності, а тому позовні вимоги в частині визнання за СТОВ "Старий Коврай" речового права оренди земельної діляни з кадастровим номером: 7125188800:03:000:0048, з терміном дії - до 01.04.2023 підлягає до задоволення.

Стосовно тверджень представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бочарова О.М. про недобросовісність дій позивача щодо невчасної реєстрації права оренди за вищевказаним договором, суд зазначає наступне.

Дійсно, як зазначає представник позивача СТОВ «Старий Коврай» - адвокат Головня С.Д., умовами договорів оренди землі не передбачений обов`язок як Орендодавця, так і Орендаря здійснити реєстрацію права оренди за договором оренди землі від 03.01.2015. Отже, із вищевикладеного вбачається, що правом здійснити державну реєстрацію права оренди наділений як СТОВ «Старий Коврай» так і ОСОБА_4 .

Однак, суд погоджується із тим, що Орендодавець, як фізична особа, є більш незахищеною стороною у орендних правовідносинах чим Орендар - юридична особа, але вважаючи, що спірний договір оренди землі від 03.01.2015 містить несправедливі умови, сторона, яка так вважає, мала можливість самостійно захистити свої права та інтереси звернувшись до суду із відповідним позовом.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бочарова О.М. на вчинення позивачем СТОВ «Старий Коврай» конклюдентних дій, які полягають в сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою належною ОСОБА_4 з часу укладення спірного договору, а ні з часу державної реєстрації права оренди, не спростовує висновків суду про те, що початок перебігу строку дії договору оренди сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації, а ні з часу укладення договору шляхом його підпису сторонами договору.

Щодо вимог про тлумачення змісту договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин - це дія особи, яка відображає її внутрішню волю. Якщо волевиявлення виражене не чітко, можливе різне тлумачення волі сторін правочину. Тому виникає необхідність у встановленні особливих правил тлумачення волі сторони правочину.

Статтею 213 ЦК України визначено суб`єктів тлумачення правочину та правила тлумачення правочину.

Суб`єктом тлумачення правочину насамперед є його сторона (сторони).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (ч. 2 ст. 213 ЦК України).

Правила тлумачення правочину мають застосовуватися і в разі автентичного тлумачення правочину його сторонами, і в разі тлумачення правочину судом.

Але якщо в разі автентичного тлумачення ця норма має рекомендаційний характер, то в разі випадку тлумачення змісту правочину судом застосування правил частин третьої, четвертої статті 213 ЦК України є обов`язковим.

Відповідно до цих нормпри тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з`ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо і в такий спосіб неможливо визначити справжню волю осіб, які вчинили правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Зазначене вище відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумачення правочину слід брати до уваги однакове для всього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйнятне у відповідній сфері значення термінів, вжитих у правочині.

Отже, із вищевикладеного вбачається, що необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до статті 213 ЦК України є незрозумілі слова, поняття терміни, які не дають змоги з`ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору, тоді як п.п. 8, 20, 31, 44 договору оренди землі від 03.01.2015 викладено зрозуміло та послідовно.

Аналогічний висновок зроблений і в постановах Верховного Суду: від 17 жовтня 2018 року у справі № 126/7444/17-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 126/3477/16-ц, від 19 грудня 2018 року у справі № 126/741/17-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині витлумачення п.п. 8, 20, 31, 44 договору оренди земелі кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, що був підписаний 03 січня 2015 року між ОСОБА_4 та СТОВ «Старий Коврай» таким чином, що строк дії цього договору почався після набрання ним чинності, а саме: 01 квітня 2016 року, відповідно останнім днем дії цього договору є дата - 01 квітня 2023 року.

Щодо вимог про визнання протиправною відмови Іркліївської сільської ради у внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельних ділянок та зобов`язати Іркліївську сільську раду повторно розглянути по суті клопотання СТОВ "Старий Коврай" № 137 від 11.10.2021 про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про кінцевий строк дії права оренди земельних ділянок, суд зазначає наступне.

СТОВ «Старий Коврай» листом-вимогою № 134 від 11.10.2021 звернулося до Державного реєстратора з повноваженнями адміністратора відділу Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Бабенко Л.В., відповідно до якого просило внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в Розділ «Зміст, характеристика іншого речового права» відомості про кінцевий строк дії користування СТОВ «Старий Коврай» земельною ділянкою з кадастровим номером: 7125188800:03:000:0048,зазначивши цей строк як «01 квітня 2023 року» (а.с. 21).

15.10.2021 СТОВ «Старий Коврай» отримало від Іркліївської сільської ради лист-відмову за № 1134 від 13 жовтня 2021 року у вчиненні таких дій, з зазначенням про те, що вчинення таких дій неможливе, оскільки внесення відомостей «Дата закінчення» стосується лише нових відносин (на підставі нових договорів оренди або нових додаткових угод до договорів) (а.с. 22).

16 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 05 грудня 2019 року № 340-IX «Про внесення змін про деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», відповідно до яких були внесені зміни в ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На виконання норм ЗУ № 340-IX ДП «Національні інформаційні системи» 11 вересня 2020 року оновило програмне забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав). Оновленням, зокрема, реалізовано механізм авто пролонгації та авто припинення іншого речового права. Для таких видів інших речових прав, як: «право оренди земельної ділянки», внесення строку дії іншого речового права переведено в інший формат. Зокрема, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно створені нові поля, які є обов`язковими для заповнення під час державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, зокрема, чи змін до цього права: «Дата укладення договору (після 2013 р.)/Дата державної реєстрації (до 2013 р.)». В полі «Дата закінчення дії» автоматично виводиться на перегляд дата, яка зазначає останній день дії договору.

Статтею п`ятою ЦК України передбачена дія актів цивільного законодавства у часі, відповідно до яких акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, враховуючи принцип дії актів цивільного законодавства у часі, внесення державним реєстратором відомостей в полі «Дата закінчення дії» можливо лише при проведенні державної реєстрації нових договорів оренди або нових додаткових угод до договорів, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бочаров О.М. до судових дебатів повідомив, що докази понесених відповідачем судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 262 ЦПК України, Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи

інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального

правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк

може бути продовжено (ч. 11 ст. 262 ЦПК України).

Представником позивача СТОВ «Старий Коврай» - адвокатом Головнею С.Д. подана до суду заява про визнання доказу недопустим, відповідно до відомостям якої він просить суд винести окрему ухвалу щодо можливого порушення законодавства в діях відповідачки ОСОБА_6 та її представника адвоката Бочарова О.М., в частині можливої підробки письмового доказу наданого в розпорядження суду - акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 03.01.2015, відповідальність за що передбачена ст. 358 КК України. На вказану заяву суд зазначає наступне. Глава 5 ЦПК України містить положення про «Докази та доказування», зокрема в ст. 78 ЦПК України вказаної глави зазначено поняття «допустимості доказів», відповідно до частини першої якої Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Отже, питання про те, чи відповідає вимогам законодавства надана представником відповідача копія акту прийому-передачі земельної діялнки в оренду від 03.01.2015 повинна вирішуватися з огляду на положення ст. 78 ЦПК України, в рамках розгляду даної цивільної справи.

З огляду на те, що судом не встановлені достатні підстави вважати, що даний акт містить ознаки підроблення, суд не вбачає наявності в діях відповідачки ОСОБА_6 та її представника адвоката Бочарова О.М. складу будь-якого кримінального правопорушення, а тому відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали.

Однак, роз`яснює представнику позивача, що останній не позбавлений права звернутися самостійно із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних

свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги СТОВ «Старий Коврай» до ОСОБА_2 , Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про тлумачення змісту договору оренди землі, визнання речового права оренди земельної ділянки, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати за СТОВ «Старий Коврай» речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125188800:03:000:0048, з терміном дії - до 01 квітня 2023 року.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача СТОВ «Старий Коврай» - Головні С.Д. про постановлення окремої ухвали - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2022 року.

Суддя О.Г. Романова