Рішення
від 25.05.2022 по справі 904/214/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2022р. Справа № 904/214/21За позовом: Приватного акціонерного товариства «Контрансис», м. Павлоград

До: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград

Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача : Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», м. Київ

Про: стягнення 1 088 074, 82 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Єремчук К.А. ( адвокат);

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ПрАТ «Контрансис» (позивач) звернувся з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) про стягнення 1 281 333, 18 грн. ( в т.ч.: 1 152 860, 52 грн. - основна заборгованість; 57 643, 03 грн. - пеня; 41 083, 53 грн. - інфляційні втрати та 29 746, 10 грн. -3% річних ) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки від 08.03.16р. №2419-ПУ-УМТС (укладеним між сторонами).

Ухвалою суду від 27.01.21р. було відкрито провадження у справі №904/214/21, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 16.02.21р.

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи (поміж-іншим), що заборгованість, яка виникла , є наслідком збитковості вітчизняної енергетики , яка є форс-мажорною обставиною та не може об`єктивно бути усунена жодною із сторін . 16.02.21р. на електрону адресу суду від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач зазначає, що 27.09.19р. між ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ПрАТ «Контрансис» було укладено додаткову угоду до договору, п.1 якої передбачено, що права грошових вимог до покупця, які виникають на підставі договору, відступаються постачальником АТ «ПУМБ» на підставі договору факторингу. Згідно з цим договором АТ «ПУМБ» (фактор) замінює клієнта ПрАТ «Контрансис» як кредитора ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», у зв`язку з чим до АТ «ПУМБ» переходять відповідні права кредитора за договором №2419-ПУ-УМТС від 08.04.16р., а саме - право вимоги як в частині основного боргу, так і в частині відповідних нарахувань на суму основного боргу, здійснених у зв`язку з порушенням строків його сплати.

Представник позивача під час судових засідань стверджував , що йому нічого не відомо про наявність договору факторингу та відступлення права вимоги за цим договором банку.

15.03.21 р. на адресу суду від ПрАТ «Контрансис» надійшла позовна заява в новій редакції , в якій позивач вказував , що ним на адресу відповідача на виконання умов договору №2419-ПУ-УМТС від 08.04.16р. було поставлено продукцію на загальну суму 1 396 170,00грн. ( відповідно до видаткових накладних №РН-0000111 від 19.12.19р. на суму 825 642, 00 грн. , №РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464, 00 грн. та №РН-0000023 від 10.04.20р. на суму 128 064, 00 грн. ). За твердженням позивача , відповідач 25.06.20 р. сплатив на його користь 420 340,80 грн. в якості часткової оплати вартості продукції .Проте станом на 11.01.21 р. у відповідача рахується заборгованість перед позивачем за продукцію , поставлену за вищезазначеним договором , в розмірі 975 829,20 грн. На суму основного боргу позивач нарахував 69 808,50 грн. пені , 31 641,31 грн. 3% річних та 61 946,76грн. інфляційних втрат. Таким чином , загальний розмір уточнених позовних вимог склав 1 139 225,77 грн.

31.03.21р. на адресу суду від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії договору факторингу з регресом №КНА-Ф-4870 від 06.12.18р.

27.04.21р. на адресу суду від третьої особи (АТ «ПУМБ») надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що 06.12.18р. між АТ «ПУМБ» та ПрАТ «Лазер» (ПрАТ «Контрансис») укладено договір факторингу з регресом №КНА-Ф-4870. Згідно цього договору факторингу до АТ «ПУМБ» з перерахованих в ухвалі господарського суду від 13.04.21р. накладних була переуступлена тільки накладна № РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464,00 грн. (реєстр № 21 від 23.03.20р.)

17.05.21р. на електрону адресу суду від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) надійшли додаткові пояснення. Посилаючись на пояснення третьої особи (АТ «ПУМБ»), відповідач зазначив, що оскільки між фактором та клієнтом 23.03.20р. підписано реєстр про передачу клієнтом ( позивачем ) фактору (АТ «ПУМБ») права вимоги по накладній № РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464,00 грн., то у відповідності до п. 1.5 договору факторингу з регресом № КНА-В-4870 від 06.12.18р. з 23.03.20р. до АТ «ПУМБ» перейшли відповідні права кредитора за договором № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.16р. по накладній № РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464,00 грн., включаючи права на отримання вартості майна, виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за договором. Враховуючи вищевикладене, з 23.03.20р. у позивача відсутнє право вимоги по цій накладній як основного боргу, так і суми будь-яких штрафних санкцій та суми інших платежів за договором ; а тому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині основного боргу в сумі 22 123,00 грн., пені в розмірі 6 403,20 грн. , 3% річних в розмірі 3 154,76 грн. ( які нараховані за видатковою накладною №РН -0000016 від 10.02.20 р. на суму 442 464,00 грн.) .

Під час судового засідання 01.06.21р. керівник позивача пояснила ,що дійсно між ПрАТ «Контрансис» та АТ «ПУМБ» укладався договір факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 05.12.18 р. , за яким позивачем було відступлено банку право вимоги від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» заборгованості за видатковою накладною №РН - 0000016 від 10.02.20 р. на суму 442 464,00 грн. ( про що було складено реєстр №21 від 23.03.20р.)

На запитання суду під час 8 судових засідань по справі представник ПрАТ «Контрансис»- адвокат Денисенко Т.М. ( до часу отримання на вимогу суду від відповідача та третьої особи копій договору факторингу та реєстрів до нього ) пояснювала , що їй взагалі не було відомо про відступлення позивачем банку право вимоги від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» заборгованості за видатковою накладною №РН - 0000016 від 10.02.20 р. на суму 442 464,00 грн. Не вказувала вона про це ані у позовній заяві , ані у позовній заяві в новій редакції ( що надійшла на адресу суду 15.03.21 р.) Визнала вона наявність цих обставин лише після того , як в розпорядженні суду з`явилися копії відповідних документів ; та лише 18.05.21 р. ( тобто більше ніж через місяць з моменту отримання ) надала для залучення до матеріалів справи копії відповіді АТ «ПУМБ» від 07.04.21 р. № КНО-58.1.4/162 на запит ПрАТ «Контрансис» від 07.04.21 р. ( в якій зазначено про право зворотного викупу вимог позивачем та вказано , що реєстр зворотного викупу з боку банку підписано 07.04.21 р.) та реєстру зворотного викупу № 1 від 22.03.21 р. ( в якому вказано про те, що ПрАТ «Контрансис» здійснив зворотній викуп у АТ «ПУМБ» ( поміж-іншим ) вимог про стягнення з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» заборгованості за видатковою накладною №РН - 0000016 від 10.02.20 р. на суму 22 123,20 грн.) При цьому жодних письмових пояснень щодо укладання договору факторингу позивачем не було надано до цього часу.

18.11.21р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області від Дніпропетровського НДІСЕ надійшов висновок судово-економічної експертизи №3374/3375-21 по справі №904/214/21. Після чого - 29.11.21р. та 14.12.21р. представники сторін ознайомилися з висновком судової експертизи.

Ухвалою суду від 14.02.22р. провадження у справі №904/214/21 було поновлено.

21.02.22р. до канцелярії суду від позивача надішли письмові пояснення та клопотання про уточення позовних вимог, в яких ПрАТ «Контрансис» повідомив суд, що відповідно до видаткових накладних № РН-0000111 від 19.12.19р. на суму 825 642, 00 грн., № РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464,00 грн. та № № РН-0000023 від 10.04.20р. на суму 128 064,00 грн. ним на адресу ТОВ «ДТЕК «Павлоградвугілля» було поставлено продукцію на загальну суму 1 396 170,00 грн. Додатковою угодою від 27.09.19р. до договору № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.16р. передбачено, що у зв`язку з тим, що права грошових вимог до покупця, які виникають на підставі договору, відступаються постачальником АТ «ПУМБ» на підставі договору факторингу, укладеного між постачальником та Фактором (Договір факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.2018), сторони дійшли згоди, що починаючи з дати, з якої вступила в силу ця додаткова угода, всі платежі по договору здійснюються виключно в безготівковій формі по реквізитам, зазначеним у цій додатковій угоді. Згідно з додатком № 1 до договору факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.18р. наведено перелік реквізитів боржників, що приймаються до факторингового фінансування, серед яких наявний договір поставки № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.16р., укладений з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Згідно з банківською випискою ПрАТ «Контрансис» станом на 25.06.20р. ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснено часткову оплату продукції за договором № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.16р. в загальному розмірі 420 340,80 грн. за видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.20р. Таким чином, продукція, поставлена за видатковою накладною № РН-00000016 від 10.02.20р. на час звернення розивача до суду з позовною заявою у даній справі не була оплачена на суму 22 123,20 грн. В той же час (як вказує позивач), згідно з реєстром № 21 від 23.03.20р. (додаток № 2 до договору факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.18р.) ПрАТ «МЗ «Лазер» було переуступлено фактору АТ «ПУМБ» , права боржника ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464,00грн., авансовий платіж за яким становить 420 340,80 грн. В той же час, відповідно до реєстру зворотного викупу № 1 від 22.03.21р. до договору факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.18р.,клієнт здійснив викуп права вимоги, в тому числі, за договором № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.16р., укладеним між ПрАТ «Контрансис» та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та, зокрема, складеною на його виконання видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 22 123,20 грн. Враховуючи вищезазначене, позивач зазначає, що є обгрунтованим, що на час звернення ПрАТ «Контрансис» до суду з позовною заявою в даній справі у позивача було відсутнє право вимоги до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за видатковою накладною № РН 0000016 від 10.02.20р. на суму 22 123,20 грн. та просить стягнути з відповідача 1 088 074, 82 грн. ( в т.ч.: 953 706, 00 грн. - основна заборгованість; 47 685, 30 грн. - пеня; 57 966, 36 грн. - інфляційних втрат та 28 717, 16 грн. -3% річних.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

08.04.16р. між ПрАТ «Макіївський завод «Лазер» ( постачальник, в подальшому перейменовано на ПрАТ «Контрансис») та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (покупець) укладено договір № 2419-ПУ-УМТС, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (в подальшому «Продукція»), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно п. 4.7. датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній.

Пунктом 4.8. встановлено, що обов`язки постачальника вважаються виконаними з моменту передання продукції у розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору; обов`язки покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

Відповідно до п. 5.4. ( з урахуванням змін, узгоджених в додатковій угоді від 21.01.19р.) розрахунки за продукцію, яка поставляється за цим договором, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином складеної податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 цього договору; датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно пункту 6.1. у випадку невиконання чи неналежного виконання будь-якою з сторін прийнятих на себе зобов`язань за даним договором, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності з вимогами чинного законодавства України, в тому числі, сплачує штрафні санкції.

В п.6.7. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно неоплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції. (т.2, а.с.74-79).

В рамках виконання договору сторонами були складені та підписані: специфікація від 30.05.19р. на суму 200 058,00 грн. ;специфікація від 10.06.19р. на суму 849 680,40 грн.; специфікація від 23.06.19р. на суму 97 908,00 грн.; специфікація від 26.06.19р. на суму 139 434,00 грн.; специфікація від 10.09.19р. на суму 675 000,00 грн. (т.2, а.с.88-92)

З матеріалів справи вбачається, що у період з 19.12.19р. по 10.04.20р. позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 1 396 170, 00 грн. (що підтведжується відповідними видатковими накладними №№ РН-0000111 від 19.12.19р. на суму 825 642,00 грн., РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464,00 грн. та РН-0000023 від 10.04 20р. на суму 128 064,00 грн., т.2, а.с.93-95). Також зі змісту вищезазначених видаткових накладних вбачається, що відповідачу разом з товаром були передані рахунки-фактури на оплату товару.

Позивач зазначає, що враховуючи строк відстрочки платежів, передбачений п. 5.4. договору, кінцевими строками оплати поставленої продукції є: за видатковою накладною № РН-0000111 від 19.12.19р. 24.02.20р. включно; за видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.20р. 17.04.20р. включно; за видатковою накладною № РН-0000023 від 10.04 20р. 16.06.20р. включно.

Також вказує, що на виконання умов договору 25.06.20р. відповідачем здійснено часткову оплату продукції за договором в загальному розмірі 420 340,80 грн. за видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.20р. Зазначена оплата здійснена згідно платіжниих доручень: № 1607776 від 25.06.20р. на суму 200 532,00 грн.; № 1607779 від 25.06.20р. на суму 38 664,00 грн.; № 1607775 від 25.06.20р. на суму 21 384,00 грн.; № 1607778 від 25.06.20р. на суму 8 406,00 грн.; № 1607773 від 25.06.20р. на суму 5 898,00 грн.; № 1607774 від 25.06.20р. на суму 10 026,00 грн.; № 1607777 від 25.06.20р. на суму 5 472,00 грн.; № 1607780 від 25.06.20р. на суму 106 254,00 грн.; № 1607781 від 25.06.20р. на суму 23 704,80 грн. (на підтвердження чого надана відповідна банківська виписка,т.2., а.с.103).

За твердженянм позивача, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань, оплату поставленого позивачем товару у повному обсязі не здійснив; у зв`язку з чим, станом на 11.01.21 р. у відповідача рахувалась заборгованість перед позивачем за продукцію, поставлену за вищезазначеним договором , в розмірі 975 829,20 грн. Окрім того, на суму основного боргу позивач нарахував відповідачу: 69 808,50 грн. пені, 31 641,31 грн. 3% річних та 61 946,76грн. інфляційних втрат.

В той же час, як зазначалось вище, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач (поміж-іншим) вказував, що 06.12.18р. між АТ «ПУМБ» та ПрАТ «Лазер» (ПрАТ «Контрансис») укладено договір факторингу з регресом №КНА-Ф-4870; згідно цього договору факторингу до АТ «ПУМБ» була переуступлена видаткова накладна № РН-0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464,00 грн. (реєстр № 21 від 23.03.20р.).

Як встановлено судом, ПАТ «ПУМБ» (Банк/Фактор) та ПрАТ «МЗ «Лазер» (ПрАТ «Контрансис») укладено договір факторингу з регресом №КНА-Ф-4870 від 06.12.18р., відповідно до умов якого фактор зобов 'язався здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом (п.1.1. договору). Відповідно до п.1.2. цього договору ліміт факторингового фінансування встановлюється в розмірі 24 000 000,00 грн. зі строком дії до 01 травня 2020 року.

Згідно п.1.3. договору право вимоги є відступленим клієнтом (набутим фактором) з моменту належного підписання реєстру, що містить таке право вимоги (т.1, а.с.200-216).

Відповідно до додатку №1 до договору факторингу з регресом №КНА-Ф-4870 від 06.12.18 р. наведено перелік реквізитів боржників, що приймаються до факторингового фінансування , серед яких наявний договір поставки №2419-ПУ-УМТС від 08.04.16 р., укладений з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (т.1, а.с.217-219). Згідно з реєстром №21 від 23.03.20 р.у (додаток №2 до договору факторингу з регресом №КНА-Ф-4870 від 06.12.20р.) ПрАТ «МЗ «Лазер» персуступлено фактору - АТ «Перший Український міжнародний банк» права боржника ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за видатковою накладною №0000016 від 10.02.20р. на суму 442 464,00 грн., авансовий платіж за яким становить 420 340,80 грн. (т.1, а.с.232).

Згідно із висновком судової експертизи №3374/3375-21/17258-17271 за результатами проведення судово-економічної експертизи встановлено наступне .

По першому питанню.

З урахуванням договору факторингу з регресом №КНА-Ф-4870 від 05.12.18 р. та всіх реєстрів заборгованість ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» перед ПрАТ «Контрансис» за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки від 08.03.16 р. №2419-ПУ-УМТС за видатковими накладними №РН-0000111 від 19.12.19 р. - на суму 825 642,00 грн., №РН-0000016 від 10.02.20 р. - на суму 442 464,00 грн. та №РН-0000023 від 10.04.20 р. - на суму 128 064,00 грн.; в розмірі 975 829,20 грн. (як вказує ПрАТ «Контрансис» в уточненій заяві від 12.03.21 р. (т.1, а.с. 132-136) документально не підтверджується.

Відповідно до договору факторингу з регресом №КНА-Ф-4870 від 05.12.18 р. та всіх реєстрів до нього ПрАТ «МЗ «Лазер» переуступлено фактору - АТ «Перший Український міжнародний банк» права боржника ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за видатковою накладною №0000016 від 10.02.20р. року на суму 442 464,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» перед ПрАТ «Контрансис» за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки №2419-ПУ-УМТС від 08.03.16 р. за видатковими накладними №РН-0000111 від 19.12.19 р. та №РН-0000023 від 10.04.20 р. складає953 706,00 грн., в т.ч.: за видатковою накладною №РН-0000111 від 19.12.19 р. - у сумі 825 642,00 грн.; за видатковою накладною №РН-0000023 від 10.04.20 р. - у сумі 128 064,00 грн.

По другому питанню.

Здійснений ПрАТ «Контрансис» в уточненій заяві від 12.03.21 року (т.1, а.с.132-139) розрахунок пені - в розмірі 69 808,50 грн., 3% річних - в розмірі 31 641,31 грн. та інфляційних витрат - в розмірі 61 946,76 грн. не відповідає реальним розрахункам між сторонами.

Враховуючи висновки по першому питанню, загальний розмір пені, 3% річних та інфляційних витрат від загальної суми заборгованості ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» перед ПрАТ «Контрансис» за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки №2419-ПУ-УМТС від 08.03.16 р. за видатковими накладними №РН-0000111 від 19.12.19 р. та №РН-0000023 від 10.04.20р. складає 132 368,82 грн., в т.ч.:

-пеня у загальній сумі 47 685, 30 грн.;

-3 % річних у загальній сумі 26 717,16 грн.

-інфляційні витрати у загальній сумі 57 966, 36 грн. (т.2, а.с.107-113).

В той же час (враховуючи дослідну частину висновку судового експерта) вбачається, що під час розрахунку 3% річних судовим експертом було допущено арифметичну помилку в розділі «Розрахунок 3% річних за несвоєчасно проведену оплату», а саме зазначено, що за видатковою накладною №РН-0000111 від 19.12.19р. на суму 825 642, 00 грн. сума 3% річних за період з 24.02.20р. по 12.03.21р. складає 25 959, 91 грн., за видатковою накладною №РН-0000023 від 10.04.20р. на суму 128 064, 00 грн. сума 3% річних за період з 16.06.21р. по 12.03.21р. складає 2 836, 24 грн.; загальна сума 3% річних з вищезазначеними накладними складає 26 717, 16 грн. Однак , при складанні суми 3% річних (зазначених судовим експертом в своєму висновку за вищезазначеними видатковими накладними ) розмір 3 % річних становить 28 717, 15 грн. ( 25 959, 91 грн. + 2 836, 24 грн. = 28 717, 15 грн.). Отже вірною сумою 3% річних по цьому висновку судового експерта є 28 717, 15 грн. , а не 26 717, 16 грн.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст.712 ЦК України ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ). У відповідності із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Відповідно до вимог ГПК України : доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків ( ст.73 )

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень… Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи ( ст.74 ) Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст.76 )

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються ( ст.77 ).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) ( ст.86 цьогоКодексу ).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Brualla Gomez de La Torre v. Spain» від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини , юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Наведене надає можливість суду оцінюючи фактичні обставини справи ( звертаючись до балансу вірогідностей ) , вирішуючи спір , виходити з того, що факти , встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 953 706, 00 грн. - основної заборгованості; 47 685, 30 грн. - пені; 57 966, 36 грн. - інфляційних втрат та 28 717, 15 грн. - 3% річних. В задоволені іншої частини позовних вимог щодо стягнення 0,01 коп. 3% річних, суд вважає за необхідне відмови , як необгрунтованих. Одночасно, заперечення відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» ( 51400, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76; код ЄДРПОУ 24432974) на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Контрансис» ( 51400, м. Павлоград, вул. Центральна, буд.96, корп.1, кв. 42; код ЄДРПОУ 14310684) : 953 706, 00 грн. - основної заборгованості; 47 685, 30 грн. - пені; 57 966, 36 грн. - інфляційних втрат ; 28 717, 15 грн. -3% річних та 16 321, 12 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Повне рішення складене 30.05.22р.

Суддя Васильєв О.Ю.

Дата ухвалення рішення25.05.2022
Оприлюднено22.06.2022

Судовий реєстр по справі —904/214/21

Ухвала від 12.12.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Судовий наказ від 06.12.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Ухвала від 04.10.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Ухвала від 27.09.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Рішення від 19.09.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Ухвала від 01.09.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Ухвала від 01.09.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Судовий наказ від 31.08.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Постанова від 17.08.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Коваль Любов Анатоліївна

Ухвала від 17.07.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Коваль Любов Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні