Рішення

від 25.05.2022 по справі 920/1395/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2022м. СумиСправа № 920/1395/21Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1395/21

за позовом: Державної екологічної інспекції у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 37970834)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Ельдорадо (40004, м. Суми, вул. Робітниче селище, 13, код ЄДРПОУ 37052489)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 8, код ЄДРПОУ 24006361);

2) Сумської обласної ради (40000, м. Суми, площа Незалежності, 2, код 23826636)

про стягнення 430121,57 грн,

представники сторін:

позивача Матюха Д.М.;

відповідача Бехало С.М.;

третіх осіб не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 430121,57 грн, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а також витрати на сплату судового збору в сумі 6451,82 грн.

Ухвалою від 24.12.2021 відкрито провадження у справі №920/1395/21 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.01.2022.

10.01.2022 Сумська обласна рада надала суду письмові пояснення, в яких, посилаючись на ст. 66 Конституції України зазначила, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки, та оскільки відповідачем здійснювалась господарська діяльність на території м. Тростянець Сумської області, отже шкода за порушення вимог природоохоронного законодавства повинна частково відшкодовуватися в дохід Державного бюджету, обласного та міського бюджетів.

14.01.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, зазначивши про те, що відповідачем вживались всі заходи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, однак через тривалість адміністративної процедури отримання дозволу та карантинні обмеження дозвіл було отримано 12.02.2021. Крім того відповідач вважає, що розрахунок збитків позивачем зроблено невірно.

Ухвалою суду від 20.01.2022 продовжено позивачу строк для надання відповіді на відзив до 31.01.2022; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.03.2022; відкладено підготовче засідання на 24.02.2022, 10:00; встановлено відповідачу строк для надання заперечень до 16.02.2022.

21.01.2022 Тростянецька міська рада подала до суду заяву про розгляд справи без участі її представника та зазначила, що письмові пояснення щодо позовних вимог не має намір подавати та при розгляді справи просить суд прийняти рішення на власний розсуд, керуючись принципом верховенства права та наявними в матеріалах справи доказами.

28.01.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши про те, що відповідачем не надано жодного доказу, який би спростував факт не заподіяння збитків навколишньому середовищу внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 11.02.2020 по 11.02.2021 та наявності у нього дозволу на викиди у вказаний період. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

16.02.2022 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд у задоволенні позову відмовити, вважає доводи позивача необґрунтованими та недоведеними, а також такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

24.02.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, зміною територіальної підсудності судових справ господарського суду Сумської області в умовах воєнного стану відповідно до розпорядження Верховного Суду від 22.03.2022 № 12/0/9-22 та відновленням із 25.04.2022 територіальної підсудності судових справ відповідно до розпорядження Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22.

Ухвалою від 26.04.2022 суд призначив підготовче засідання на 12.05.2022.

Ухвалою від 12.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.05.2022.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створено належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

На підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить право пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області від 02.02.2021 за № 52 Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області, зокрема, щодо охорони атмосферного повітря.

У період з 02.09.2019 по 13.09.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Литвином В.М., Литвиненком С.А. та Грудиніним Р.В. у присутності технічного директора ТОВ «ТД Ельдорадо» Колєсніка В.В. була проведена планова перевірка по дотриманню вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Ельдорадо», яке здійснює господарську діяльність за адресою: Сумська область, м. Тростянець, пров. Гаївський, 1-а.

Актом планової перевірки ТОВ «ТД Ельдорадо» від 13.09.2019 № 491/05 №340/02 зафіксовано факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушеннями вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

На виконання виявленого порушення вимог природоохоронного законодавства в частині отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин відповідачу був наданий припис № 373/05 від 13.09.2019.

У період 26.07.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Масленніковим О.В. у присутності технічного директора ТОВ «ТД Ельдорадо» Колєсніка В.В. була проведена позапланова перевірка, в ході якої було встановлено, що відповідач 12.02.2021 отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5925000000-57.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 07.05.2020 за № 414/34697 (далі Методика), розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 11.02.2020 по 11.02.2021 в загальній сумі становить 430121,57 грн з використанням розрахункового методу визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин, що відповідає пункту 3.7 Методики та характеру виявлених та зафіксованих актом від 13.09.2019 № 491/05 порушень.

Розрахунок розміру збитків проведено згідно з пунктом 4.1. Методики, яким передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Збитки розраховано за формулою (1б): З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де З - розмір збитків, грн; mi -маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховано як сума розміру збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Відповідно до матеріалів справи розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря здійснюється відповідно до п. 3.1. Розділу 3 Методики за характеристиками джерела викидів (утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин), де mi маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснено за характеристиками джерел викиду (джерел утворення), зафіксованими у акті планової перевірки від 13.09.2019 № 491/05, що відповідає вимогам пункту 3.7. Методики, з урахуванням часу роботи стаціонарного джерела викиду в період з 11.02.2020 по 11.02.2021.

05.08.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією № 64/13-02/Пр з вимогою відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативним викидом у сумі 430121,57грн.

20.08.2021 відповідач надав позивачу відповідь на претензію, в якій зазначив, що вимоги претензії є необґрунтованими і незаконними, тому такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що відповідачем добровільно не сплачено суму завданих збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативним викидом, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 430121,57 грн.

Відповідач вважає, що відсутня його вина у вказаних викидах, позивачем не доведено факту здійснення ним наднормативних викидів і невірно проведено розрахунок розміру заподіяних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

За приписами частин 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого, зокрема, суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Як встановлено судом, що внаслідок проведеної планової перевірки позивачем складено акт від 13.09.2019 № 491/05 у якому зафіксовано факт викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу, що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», внаслідок чого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.

12.02.2021 відповідачем отримано дозвіл № 5925000000-57 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Доказів наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у спірний період з 11.02.2020 по 11.02.2021 відповідачем суду не надано. Разом з тим, установлено та не заперечується сторонами, що відповідач з моменту державної реєстрації у 2010 році не змінював основний вид діяльності (виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості та згаданий дозвіл не оформлював до 12.02.2021, тобто відповідну вимогу закону не виконував до проведення планової перевірки позивача та винесення припису.

Факт здійснення відповідачем наднормативних викидів в атмосферне повітря в період з 11.02.2020 по 11.02.2021 підтверджується актом палнової перевірки від 13.09.2019 № 491/05, приписом від 13.09.2019 № 373/05, дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5925000000-57 від 12.02.2021, документами, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ «ТД Ельдорадо» та розрахунком розміру заподіяних збитків.

Із урахуванням вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що на відповідача покладається відповідальність за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 10, частин п`ятої, шостої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Статтею 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами частини 3 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до частини 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За нормами статті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Статею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) передбачений у Методиці.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб`єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (пункт 2.2 Методики).

З урахуванням вище викладеного, позивачем для визначення розміру заподіяних збитків, цілком правомірно був застосований розрахунковий метод на підставі наявних в справі документів.

У розрахунку розміру заподіяних збитків, який наявний в матеріалах справи зазначається, що розрахунок маси викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря здійснений відповідно до пункту 3.7 Методики.

Пунктом 3.7 Методики, передбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

-характеристиками джерел викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва);

-результатами інструментально-лабораторних вимірювань; затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Позивачем була визначена маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду на підставі документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ «ТД Ельдорадо», що відповідає вимогам пункту 3.7 Методики та характеру виявленого позивачем порушення.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.03.2020 у справі № 912/823/18 та від 18.03.2019 у справі № 910/23296/17.

Суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо неправомірності дій посадових осіб позивача в частині неправомірно проведеного, на думку відповідача, розрахунку розміру заподіяних навколишньому природному середовищу збитків, оскільки відповідачем дії позивача у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржувалися та протиправними не визнавались, Методика, що регулює порядок визначення розміру заподіяних збитків за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного сеоредовища, діяла на час проведення розрахунку, що здійснювався позивачем на підставі наданих відповідачем документів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відповідності до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у роз`ясненнях «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001 № 025/744 (зі змінами та доповненнями) визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

З урахуванням викладеного суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про несвоєчасне отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в зв`язку з карантинними обмеженнями та непереконливими пояснення про неможливість отримання цього дозволу без вирішення питання щодо санітарно-захисної зони.

Судом установлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, є обґрунтованими.

За наведених обставин суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно недоведеності позивачем факту здійснення відповідачем наднормативних викидів, відсутності його вини у вказаних викидах, а також щодо невірно здійсненого позивачем розрахунку розміру заподіяних збитків.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами пункту «г» частини четвертої, частини шостої статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

У відповідності до пункту 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, з відповідача підлягає стягненню збитки в сумі 430121,57 грн, завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 129036,47 грн до спеціального фонду Державного бюджету України, 86024,31 грн до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 215060,79 грн до спеціального фонду місцевого бюджету Тростянецької міської ради.

На підставі ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки відповідач належними доказами позовні вимоги не спростував, доказів сплати суми завданої шкоди суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в сумі 430121,57 грн визнаються судом законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судовий збір в сумі 6451,82 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Ельдорадо (40004, м. Суми, вул. Робітниче селище, 13, код ЄДРПОУ 37052489) збитки в сумі 430121,57 грн. (чотириста тридцять тисяч сто двадцять одна гривня 57 копійок), завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 129036,47 грн. (сто двадцять дев`ять тисяч тридцять шість гривень 47 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України, 86024,31 грн (вісімдесят шість тисяч двадцять чотири гривні 31 копійка) до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 215060,79 грн (двісті п`ятнадцять тисяч шістдесят гривень 79 копійок) до спеціального фонду місцевого бюджету Тростянецької міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Тростянецької міської ради Сумської області (код платежу 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності), р/р UA178999980333119331000018518, код ЄДРПОУ отримувача 37970404, банк отримувача - Казначейство України.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Ельдорадо (40004, м. Суми, вул. Робітниче селище, 13, код ЄДРПОУ 37052489) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 37970834, МФО 820172, поточний рахунок № UA958201720343130003000080919, Державна казначейська служба України) 6451,82 грн (шість тисяч чотириста п`ятдесят одна гривня 82 копійки) судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.05.2022.

СуддяВ.В. Яковенко