Постанова

від 26.09.2022 по справі 920/1395/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2022 р. Справа№ 920/1395/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо"

на рішення Господарського суду Сумської області від 26.05.2022

у справі № 920/1395/21 (суддя: Яковенко В.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Тростянецької міської ради,

2) Сумської обласної ради

про стягнення 430121,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" про стягнення збитків в сумі 430121,57 грн, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а також витрат на сплату судового збору в сумі 6451,82 грн.

Позов мотивований посиланням на положення Конституції України, Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та на обставини здійснення відповідачем у період з 11.02.2020 до 11.02.2021 викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу на викиди.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.05.2022 у справі № 920/1395/21 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Ельдорадо збитки в сумі 430121,57 грн, завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 129036,47 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, 86024,31 грн до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 215060,79 грн до спеціального фонду місцевого бюджету Тростянецької міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Тростянецької міської ради Сумської області, р/р UA178999980333119331000018518, код ЄДРПОУ отримувача 37970404, банк отримувача - Казначейство України.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Ельдорадо на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області 6451,82 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що факт здійснення відповідачем наднормативних викидів в атмосферне повітря в період з 11.02.2020 по 11.02.2021 підтверджується актом планової перевірки від 13.09.2019 № 491/05, приписом від 13.09.2019 № 373/05, дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5925000000-57 від 12.02.2021, документами, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ «ТД Ельдорадо» та розрахунком розміру заподіяних збитків. Зауважив, що Методика, яка регулює порядок визначення розміру заподіяних збитків за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, діяла на час проведення розрахунку, що здійснювався позивачем на підставі наданих відповідачем документів. Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 26.05.2022 у справі № 920/1395/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема скаржник звертає увагу суду на те, що для правильного розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини, яка в подальшому прямо впливає на розрахунок суми завданих збитків, необхідно було з`ясувати які з джерел викидів та протягом якого часу працювали у період з 11.02.2020 по 11.02.2021. При цьому звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про час роботи джерела викиду забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду. Зауважує, що суд першої інстанції мав з`ясувати необхідність кожної дії відповідача, яка була вчинена з метою отримання відповідного дозволу. Наголошує, що розрахунок завданих збитків за період з 11.02.2020 по 14.05.2020 не міг робитись на підставі Методики № 277, оскільки вона не діяла в цей проміжок часу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2022, дана апеляційна скарга у справі № 920/1395/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.

22.06.2022 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" про призначення інженерно-екологічної експертизи у справі № 920/1395/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.05.2022 у справі № 920/1395/21; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.05.2022 у справі № 920/1395/21 призначено до розгляду в режимі відеоконференції на 15.08.2022; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, а також висловити доводи та міркування з приводу заявленого клопотання про призначення інженерно-екологічної експертизи по справі № 920/1395/21, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

07.07.2022 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідачем не спростовується та не заперечується факт здійснення ним господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин. Звертає увагу на те, що сам факт отримання дозволу та вчинення процесуальних дій по його отриманню не є реабілітуючою обставиною для звільнення від відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних навколишньому природному середовищу збитків та не може свідчити про відсутність його вини у здійсненні наднормативних викидів забруднюючих речовин. Наголошує, що Методика № 277 - не є нормативно правовим актом, який встановлює відповідальність за порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а лише регламентує порядок визначення розміру заподіяних збитків за порушення вимог вказаного закону. Зауважує, що маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря була визначена на підставі документів, в яких обґрунтовано обсяги викидів для отримання відповідного дозволу.

Також, 13.07.2022 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Сумської обласної ради, в якому третя особа-2 вказує на те, що відповідач здійснював господарську діяльність на території м. Тростянець Сумської області, а тому шкода за порушення вимог природоохоронного законодавства повинна частково відшкодовуватись в дохід обласного та міського бюджетів.

23.08.2022 Державна екологічна інспекція в Сумській області подала пояснення по справі, в яких наголошує, що при здійсненні розрахунку розміру заподіяних збитків за основу визначення маси забруднюючої речовини брався один рік відповідно до документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

У подальшому розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва.

Як вже зазначалось, скаржником до апеляційної скарги додано клопотання про призначення інженерно-екологчіної експертизи, дослідивши яке, колегія суддів, з урахуванням принципу змагальності сторін, дійшла висновку про розгляд вищевказаного клопотання в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.09.2022 підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого відповідачем клопотання про призначення інженерно-екологчіної експертизи.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи клопотання на предмет його обґрунтованості, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для призначення інженерно-екологчіної експертизи, виходячи із наступного.

У силу приписів ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

При цьому згідно ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Згідно ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається за наявності визначених ст. 99 ГПК України сукупності умов лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, та питання її призначення повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Обгрунтовючи заявлене клопотання про призначення судової експертизи, відповідач вказує на те, що без проведення відповідної експертизи неможливо з`ясувати правильність здійсненого позивачем розрахунку завданих навколишньому природному середовищу збитків, а жодною стороною не надано висновку експерта з цього питання.

У своїх письмових запереченнях на клопотання про призначення інженерно-екологічної експертизи позивач зауважує, що обставини, на які посилається відповідач, як на підставу для проведення експертних досліджень, та які входять до предмета доказування в даній справі, не потребують спеціальних знань експерта, оскільки є зрозумілими та відображені в письмових доказах, які є в матеріалах справи.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, колегія суддів враховує формули розрахунку розміру збитків, наведені в положеннях Методики №277 та Методики №639, якими визначено всі необхідні дані для проведення відповідного обрахунку заподіяної шкоди.

Крім того, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції обвинувачення і захист діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/2017/17 від 30.05.2018).

У відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції (п. 18).

Колегія суддів, серед іншого, зауважує, що за змістом пункту 2 частини 1 статті 99 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія Північного апеляційного господарського суду не знайшла правових підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання про призначення інженерно-екологічної експертизи.

За результатами розгляду поданого клопотання колегія суддів перейшла до розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.09.2022 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники інших учасників справи в судове засідання 26.09.2022 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду апеляційної інстанції в системі «Електронний суд».

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу представник Сумської обласної ради просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб, які повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та було вірно встановлено судом першої інстанції відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області від 02.02.2021 за № 52 Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області, зокрема, щодо охорони атмосферного повітря.

У період з 02.09.2019 по 13.09.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Литвином В.М., Литвиненком С.А. та Грудиніним Р.В. у присутності технічного директора ТОВ «ТД Ельдорадо» Колєсніка В.В. була проведена планова перевірка по дотриманню вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Ельдорадо», яке здійснює господарську діяльність за адресою: Сумська область, м. Тростянець, пров. Гаївський, 1-а.

Актом планової перевірки ТОВ «ТД Ельдорадо» від 13.09.2019 № 491/05 №340/02 зафіксовано факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушеннями вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

На виконання виявленого порушення вимог природоохоронного законодавства в частині отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин відповідачу був наданий припис № 373/05 від 13.09.2019.

26.07.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Масленніковим О.В. у присутності технічного директора ТОВ «ТД Ельдорадо» Колєсніка В.В. була проведена позапланова перевірка, в ході якої було встановлено, що відповідач 12.02.2021 отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5925000000-57.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 07.05.2020 за № 414/34697, розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 11.02.2020 по 11.02.2021, за розрахунком позивача, в загальній сумі становить 430121,57 грн з використанням розрахункового методу визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин, що відповідає пункту 3.7 Методики та характеру виявлених та зафіксованих актом від 13.09.2019 № 491/05 порушень.

Розрахунок розміру збитків проведено згідно з пунктом 4.1. Методики, яким передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Збитки розраховано за формулою (1б): З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де З - розмір збитків, грн; mi -маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховано як сума розміру збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Відповідно до матеріалів справи розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря здійснюється відповідно до п. 3.1. Розділу 3 Методики за характеристиками джерела викидів (утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин), де mi маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснено за характеристиками джерел викиду (джерел утворення), зафіксованими у акті планової перевірки від 13.09.2019 № 491/05, що відповідає вимогам пункту 3.7. Методики, з урахуванням часу роботи стаціонарного джерела викиду в період з 11.02.2020 по 11.02.2021.

05.08.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією № 64/13-02/Пр з вимогою відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативним викидом у сумі 430121,57 грн.

20.08.2021 відповідач надав позивачу відповідь на претензію, в якій зазначив, що вимоги претензії є необґрунтованими і незаконними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що відповідачем добровільно не сплачено суму завданих збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативним викидом, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 430121,57 грн.

Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина 5).

Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря передбачена статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зокрема, відповідальність згідно із законом несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Колегія суддів зауважує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, внаслідок проведеної планової перевірки позивачем складено акт від 13.09.2019 № 491/05 у якому зафіксовано факт викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу, що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», внаслідок чого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.

12.02.2021 відповідачем отримано дозвіл № 5925000000-57 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Доказів наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у спірний період з 11.02.2020 по 11.02.2021 відповідачем суду не надано. Разом з тим, встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач з моменту державної реєстрації у 2010 році не змінював основний вид діяльності (виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості) та згаданий дозвіл не оформлював до 12.02.2021, тобто відповідну вимогу закону не виконував до проведення планової перевірки позивача та винесення припису.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність з боку відповідача протиправної поведінки як необхідної умови для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Водночас відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу в зазначений період.

При цьому, судова колегія вважає необґрунтованими посилання відповідача на наявність у нього дозволу на викиди на момент проведення позивачем повторної перевірки та на обставини вчинення ним активних дій з метою отримання вказаного дозволу, оскільки подальше отримання відповідного дозволу не виключає обов`язку правопорушника відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди. Відповідач повинен був усвідомлювати наслідки невчасного звернення за відповідним дозволом та повинен був завчасно вчинити дії з метою отримання відповідного дозволу з метою уникнення негативних наслідків у вигляді стягнення збитків за понаднормові викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 924/519/21.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання на час здійснення відповідачем спірного порушення був встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 (далі - Методика №639).

Відповідно до пункту 4.1 Методики №639 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за відповідною формулою, одним з показників якої є mi - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пп. 2.1.2 п. 2.1 Методики №639).

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики №639).

Зокрема, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (пп. 2.7.1 п. 2.7 Методики №639).

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря врегульований розділом 3 Методики №639. Зокрема, пунктом 3.2 зазначеного розділу визначені відповідні формули розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства.

Водночас згідно з пунктом 3.6 Методики №639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

При цьому, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (пункт 3.11 Методики №639).

З аналізу наведених положень Методики №639 вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, заподіяного без відповідного дозволу, може проводитися як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання, тощо.

Отже, звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та довідка про час роботи стаціонарних джерел викидів є джерелами отримання необхідної інформації для розрахунку маси наднормативного викиду, здійсненого без відповідного дозволу, та розміру завданих таким викидом збитків згідно з пунктами 3.6, 3.11, 4.1 Методики №639, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7 цієї Методики.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2020 у справі №912/823/18.

Щодо доводів скаржника про те, що розрахунок завданих збитків за період з 11.02.2020 по 14.05.2020 не міг робитись ні на підставі Методики № 277, ні на підставі Методики № 639, оскільки вони не діяли в цей проміжок часу, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 (в редакції, чинній на момент вчинення спірного порушення), оскільки, як зазначалось раніше, відповідач з моменту державної реєстрації у 2010 році не змінював основний вид діяльності (виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості).

У широкому розумінні термін "закон", як і термін "законодавство", включає в себе закони, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади (див. рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 № 7-рп/2001).

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639 була затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639 після того, як Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (в тому числі його стаття 34), був викладений в новій редакції згідно із Законом України від 21.06.2001 № 2556-III. Зазначений наказ про затвердження Методики був виданий саме на виконання цього закону. Отже, він і є тим самим нормативним актом, про який йдеться у статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" і який підлягає застосуванню. При цьому цей наказ не визнаний незаконним, не скасований ні в судовому, ні в іншому порядку, а отже є чинним (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/719/21).

Крім того, судова колегія враховує, що визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 було предметом оскарження у справі № 826/3820/18, в якій у постанові від 21.10.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з-поміж іншого, дійшов висновку, що визнання такого наказу протиправним та нечинним призводить до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище (див. також висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 920/266/19).

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про те, що позивач при здійсненні розрахунку розміру збитків та суд першої інстанції при наданні правової оцінки правильності такого розрахунку помилково послались на положення Методики №277, яка не була затверджена у період з 11.02.2020 по 14.05.2020.

Разом із тим, для визначення та розрахунку збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання у спірних правовідносинах підлягає застосуванню Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків № 639, яка була чинна на момент вчинення спірного порушення.

Вказаний висновок підтверджується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.05.2022 у справі № 922/3228/20 та від 02.06.2022 у справі № 920/821/18.

Поряд з викладеним, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 3.11 Методики № 639 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 у справі № 924/519/21 вказав, що «звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для Філії відповідача та надані ним довідки про час роботи стаціонарних джерел викидів є джерелами отримання необхідної інформації для розрахунку маси наднормативного викиду, здійсненого без відповідного дозволу, та розміру завданих таким викидом збитків згідно з пунктами 3.6, 3.11, 4.1 Методики №639.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №920/266/19 та у постанові від 04.05.2022 у справі № 922/3228/20.

Разом з тим, Державною екологічною інспекцією в Сумській області не надано до матеріалів справи ні довідки про час роботи стаціонарних джерел викидів відповідача, ні доказів здійснення відповідних запитів до ТОВ «ТЦ Ельдорадо» з метою отримання такої довідки. Також, відсутні відомості щодо необхідності надання відповідачем інформації про час роботи стаціонарних джерел викидів і в приписі № 373/05 від 13.09.2019.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що здійснений Державною екологічною інспекцією в Сумській області розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є необґрунтованим та не відповідає приписам Методики № 639, оскільки позивачем не витребувано та не враховано фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів.

Колегія суддів наголошує, що у частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного та оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено фактичний розмір завданих відповідачем збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а за відсутності передбачених Методикою № 639 відмостей про час роботи стаціонарних джерел викидів колегія суддів не має об`єктивної можливості здійснити розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права - знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області від 26.05.2022 у справі № 920/1395/21 - скасуванню. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі, судовий збір, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.05.2022 у справі № 920/1395/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 26.05.2022 у справі № 920/1395/21 скасувати, ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ельдорадо" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Тростянецької міської ради, 2) Сумської обласної ради про стягнення 430121,57 грн. - відмовити.

4. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 37970834, МФО 820172, поточний рахунок № UA958201720343130003000080919, Державна казначейська служба України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Ельдорадо (40004, м. Суми, вул. Робітниче селище, 13, код ЄДРПОУ 37052489) 9678,00 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Справу № 920/1395/21 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.10.2022.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

О.М. Гаврилюк