Рішення

від 24.05.2022 по справі 920/1367/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.2022м. СумиСправа № 920/1367/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/1367/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОС АГРО ПЛЮС» (16034, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, село Бирине, вул. Слобідська, буд. 69)

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«ДЕСНЯНСЬКЕ» (41020, Сумська область, Середино-Будський район,

село Нововасилівка),

про стягнення 376069 грн 60 коп.,

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились.

УСТАНОВИВ:

16.12.2021 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 376069 грн 60 коп., в тому числі: 250977 грн 30 коп. боргу, 39805 грн 68 коп. пені, 50195 грн 46 коп. 20% штрафу, 27561 грн 85 коп. 10 % річних, 7529 грн 31 коп. 3% за користування коштами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

Ухвалою від 20.12.2021 у справі № 920/1367/21 Господарський суд Сумської області залишив позовну заяву без руху, надав позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: подання доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу листом з описом вкладення.

Ухвалою від 10.01.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1367/21; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.

Ухвалою від 04.05.2022 Господарський суд Сумської області відклав та призначив розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 25.05.2022, 10:30.

За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань станом на 25.05.2022 до суду не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

07.07.2020 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКОС АГРО ПЛЮС» та відповідачем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕСНЯНСЬКЕ» укладено договір поставки № 2-07072020, відповідно до умов якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування товару та загальна вартість товару, строк та базис (в тому числі адреса місця) поставки товару, рік врожаю, а також за необхідністю інші умови, визначаються сторонами у відповідному додатку (Специфікації), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Додатку № 1 до договору поставки від 07.07.2020 (а.с. 18), загальна вартість товару становить 157948 грн 80 коп. Строк оплати 100% оплата вартості товару до 01.11.2020. Строк поставки товару до 15.07.2020.

На виконання умов Додатку № 1 до договору поставки від 07.07.2020, позивач здійснив поставку товару на суму 157948 грн 80 коп., що підтверджуються видатковою накладною № 63 від 07.07.2020 (а.с. 21).

Відповідно до Додатку № 2 до договору поставки від 22.07.2020 (а.с. 19), загальна вартість товару становить 93028 грн 50 коп. Строк оплати 100% оплата вартості товару до 01.11.2020. Строк поставки товару до 25.07.2020.

На виконання умов Додатку № 1 до договору поставки від 22.07.2020, позивач здійснив поставку товару на суму 93028 грн 50 коп., що підтверджуються видатковою накладною № 76 від 22.07.2020 (а.с. 20).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на день звернення до суду, відповідач всупереч умов Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору поставки від 07.07.2020, не розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 250977 грн 30 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 664 Цивільного кодексу України визначає, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Стаття 689 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Суд установив, що відповідач, відповідно до видаткових накладних № 63 від 07.07.2020 та № 76 від 22.07.2020, отримав від позивача товар на загальну суму 250977 грн 30 коп. та не виконав взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної оплати товару, визначеної у Додатках №№ 1 та 2 до договору поставки у строк до 01.11.2020.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань стосовно оплати отриманого товару у строки, встановлені Додатками № 1 та № 2 до договору поставки, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 250977 грн 30 коп. заборгованості за товар.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4 Договору поставки, в разі несплати/несвоєчасної сплати товару покупцем в строки, визначені цим Договором, в тому числі несплати/неналежної сплати суми, що виникла внаслідок валютних коригувань, настають наступні наслідки:

5.5.1 Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми грошового зобов`язання, за кожний день прострочення виконання зобов`язання до моменту оплати його повного виконання, а також 10 відсотків річних від простроченої суми.

5.5.2 У випадку, якщо прострочення оплати триває більше 30 днів, Покупець додатково зобов`язаний сплатити Продавцеві штраф у розмірі 20% від суми заборгованості за кожен день прострочення понад 30 днів.

5.5.3 Покупець зобов`язаний сплатити Продавцеві плату за користування чужими коштами в розмірі 3 % на місяць від суми заборгованості.

Згідно наданого позивачем розрахунку, у зв`язку з порушенням зобов`язань за договором, відповідачу нарахована пеня (п. 5.5.1 договору) в сумі 39805 грн 68 коп. та 20% штрафу (п. 5.5.2 договору) в сумі 50195 грн 46 коп.

Перевіривши розрахунок пені та нарахування штрафу, суд установив, що вони є арифметично правильними та дійшов висновку про правомірність таких нарахувань.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 10% річних (п. 5.5.1 договору) в сумі 27561 грн 85 коп. та 3% на місяць за користування чужими коштами (п. 5.5.3 договору ) в сумі 7529 грн 31 коп.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України конкретизовано визначений ст. 526 Цивільного кодексу України обов`язок покупця сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за незаконне користування грошовими коштами з визначенням додаткового зобов`язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз ч. 2 ст. 536 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Таким чином, законодавством передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема певного процента на місяць від суми заборгованості).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18.

З огляду на викладене, суд визнає правомірним нарахування позивачем 10% річних в сумі 27561 грн 85 коп. та задовольняє вимоги в цій частині. В частині стягнення 3 % на місяць від суми заборгованості за користування чужими коштами в сумі 7529 грн 31 коп. суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСНЯНСЬКЕ» (41020, Сумська область, Середино-Будський район, село Нововасилівка, код ЄДРПОУ 03780197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОС АГРО ПЛЮС» (16034, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, село Бирине, вул. Слобідська, буд. 69, код ЄДРПОУ 43361418) 250977 грн 30 коп. боргу, 39805 грн 68 коп. пені, 50195 грн 46 коп. 20% штрафу, 27561 грн 85 коп. 10 % річних, 5528 грн 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У задоволенні позову в частині стягнення 3% на місяць за користування чужими коштами в сумі 7529 грн 31 коп. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 30.05.2022.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна