Ухвала

від 23.05.2022 по справі 918/662/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 918/662/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агроресурс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Савченко Г. І., Демидюк О. О., Юрчук М. І.

від 18.01.2022

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агроресурс"

до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"

про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод,

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.05.2022 № 29.3-02/922 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 918/662/21 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Баранця О.М.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.05.2022 для розгляду справи № 918/662/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І. Д., Студенець В. І.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Агроресурс" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", в якому просило визнати неправомірними дії щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку № 407 від 05.05.2021 за скид понаднормативних забруднень на суму 57 861, 54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 06.04.2021 представниками відповідача у присутності представника позивача на вул. Нижньодворецька, 35, м. Рівне, відібрано пробу стічної води № 7, про що складено акти про відбір проб стічних вод № 150 від 06.04.2021 та про передачу проб стічних вод для відомчого контролю № 3 від 06.04.2021;

- за результатами проведеного аналізу відібраної води відповідачем проведено розрахунок величини плати за перевищення допустимих концентрацій по таким забруднюючим речовинам як: азот амонійний, завислі речовини, сульфати, залізо; плата за скид понаднормативних забруднень склала 57 861, 54 грн;

- крім посвідчень працівників відповідача, які здійснювали відбір проб, у актах № 150 та № 3 не зафіксована інформація про те, яким документом саме вказані особи уповноважені на здійснення відбору проб на території позивача;

- позивач вважає, що відбір проби стічної води, проведений відповідачем, було здійснено з порушенням норм, передбачених пунктом 9.1 КНД 211.1.0.009-94 (Керівний нормативний документ "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод"), ДСТУ І80 5667-10:2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", ДСТУ І80 5667-3-2001 "Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами" - оскільки у акті № 150 не вказано спосіб відбору проб; відмітки про поділення (розлив) проби для проведення відомчого контролю та/або Арбітражного аналізу; кількість зразків; дані про обробку проби (фільтрування відстоювання, консервування тощо); температура та характерні особливості стічних вод; тип посуду у який відбиралась проба;

- в акті № 150 відсутня інформація про проведення консервування проби (або ні), не вказана температура відібраних проб та вжиті заходи і температура її охолодження;

- в акті № 3 не вказана лабораторія та посада, прізвище, ім`я та по-батькові представників лабораторії та їх підписи;

- згідно з Правилами виключно за результатом аналізу робочої проби визначаються концентрації забруднюючих речовин, робиться висновок щодо перевищень допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічній воді, однак відповідачем було взято "разову контрольну" пробу, про що в акті № 150 зроблено відмітку;

- лабораторний аналіз відібраної проби тривав понад 6 діб та був проведений з порушенням строків встановлених ДСТУ ІSО 5667-10:2005 та Правилами, що є порушенням відповідних стандартів у даній галузі та могло вплинути на достовірність дослідження;

- лист-повідомлення № 1270 про перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин направлений позивачу з порушенням строків, визначених п. 8 Розділу V Правил - у строк більше 5-ти робочих днів з дати відбору контрольної проби;

- відповідачем не надіслані позивачу результати аналізу проби № 7, що була відібрана 06.04.2021, натомість надіслане лабораторне дослідження проби № 150;

- в порушення пункту 19 Розділу VІІ Правил відповідачем для позивача не було надано всіх необхідних документів для розгляду позивачем питання щодо оплати рахунку № 407 від 05.05.2021, а саме - претензії та копії результатів аналізу стічних вод;

- оскільки акти № 150 та № 3, лист-повідомлення про перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин № 1270 від 13.04.2021 оформлені з грубими порушеннями національних стандартів при відбиранні проб стічних вод та їх дослідженні, відтак вказані документи не є належними доказами перевищення показників забруднення стічних вод.

2. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі № 918/662/21 позов Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" задоволено. Визнано дії Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку № 407 від 05.05.2021 за скид понаднормативних забруднень на суму 57 861,54 грн неправомірними.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог про неправомірність нарахування додаткової плати, зазначеної у рахунку № 407 від 05.05.2021 за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в сумі 57 861,54 грн.

Постановою від 18.01.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Рівненської області від 30.09.2021 у справі № 918/662/21. Закрив провадження у справі № 918/662/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- предметом спору у цій справі є вимоги Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" про визнання дій відповідача щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку №407 від 05.05.2021 за скид понаднормативних забруднень на суму 57 861,54 грн неправомірними, тобто прохальна частина позовної заяви містить обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, який полягає саме у визнанні неправомірним нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням шляхом виставлення рахунку за скид понаднормативних забруднень, тобто у встановленні факту такої правомірності чи неправомірності;

- фактично заявлений у справі позов містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту відсутності у абонента обов`язку здійснювати плату за скид стічних вод) та не стосується захисту права цивільного, тобто, задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача;

- суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 17.05.2020 у справі №916/1126/19 та вважає, що заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення тощо;

- враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.05.2020 у справі № 916/1126/19, господарський суд роз`яснює, що вимоги про визнання неправомірним нарахувань за скид понаднормативних стічних вод відповідно до виставлених рахунків та згідно із актами про відбір проб не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Натомість, оцінка акта про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод як доказу у справі та питання правомірності дій відповідача щодо здійснення нарахувань та відповідних наслідків - має встановлюватись в межах відповідного спору про право, зокрема, у можливому позові про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Приватне акціонерне товариство "Агроресурс" у якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначила пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: застосування судом апеляційної інстанції статті 20 Господарського кодексу України, частин 1 та 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

4. Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції керувався висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.05.2020 у справі № 916/1126/19 щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 5 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах.

Так, у справі № 916/1126/19, що переглядалась Верховним Судом, предметом спору були вимоги про визнання неправомірним нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод. Судами першої та апеляційної інстанцій позов було задоволено. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, та закрив провадження у справі. При цьому, Верховний Суд виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 910/19272/20 у подібних правовідносинах.

Колегія суддів погоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.05.2020 у справі № 916/1126/19 та від 13.07.2021 у справі № 910/19272/20 щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 5 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, в постанові від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) Верховний Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню рахунки, якими нараховано плату за скид понаднормативних стічних вод, є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача (пункт 18 постанови). Даний висновок став підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду. За результатами нового розгляду суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову щодо визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню рахунки, якими нараховано плату за скид понаднормативних стічних вод. Верховний Суд, постановою від 29.07.2019, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі № 904/9169/17. При цьому, суд касаційної інстанції повторно зазначив, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту прав та інтересів.

Разом з тим, Судом також встановлено, що Верховним Судом переглядалася справа № 916/3319/20. У вказаній справі предметом спору були вимоги щодо визнання незаконними дій щодо нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод. Верховний Суд залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту, у вигляді визнання незаконними дій щодо нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод, не є належним та ефективним способом, а розглядаючи таку вимогу суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Зазначене свідчить про неоднакове застосування касаційним господарським судом у складі різних палат положень статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 5 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Враховуючи вищевикладене та те, що в ухвалених рішеннях Верховного Суду викладені протилежні правові позиції під час вирішення подібних спорів, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, з огляду на те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, Суд вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17, від 29.07.2019 у справі № 904/9169/17 та від 30.11.2021 у справі № 916/3319/20, щодо застосування положень статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 5 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, Суд вважає за необхідне передати справу № 918/662/21 на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 918/662/21 з касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агроресурс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець