Постанова

від 24.05.2022 по справі 908/846/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/846/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевич В. Ю.- головуючий, Могил С. К., Мачульський Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор»

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 908/846/19

за позовом Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор»

до Оріхівської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради,

за участю заступника прокурора Запорізької області,

про визнання недійсним та скасування рішення від 28.03.2019 № 7, визнання права постійного користування земельними ділянками та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

прокурора - Савицької О. В.,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Розівський елеватор» (далі - ПрАТ «Розівський елеватор», позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Оріхівської міської ради (далі - Оріхівська міськрада, відповідач), в якій з урахуванням заяви про зміну предмета позову, прийнятої місцевим господарським судом до розгляду, просило:

1) визнати недійсним і скасувати рішення Оріхівської міськради від 28.03.2019 № 7 «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які планується передати на конкурентних засадах (земельних торгах)» (далі - рішення від 28.03.2019 № 7) у частині внесення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, право оренди на які планується передати на конкурентних засадах (земельних торгах) (далі - Перелік), земельних ділянок, кадастрові номери 2323984000:01:001:0078, 2323984000:01:001:0079, 2323984000:01:001:0080, 2323984000:01:001:0211 (пункти 1, 2, 3, 4 Переліку);

2) визнати за ПрАТ «Розівський елеватор» (ідентифікаційний код 00954337):

- право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323983700:01:001:0211, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001628, виданого 07.06.1995 Орендному підприємству «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» (далі - ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»);

- право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323984000:01:001:0078, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001630, виданого 12.07.1995 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»;

- право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323984000:01:001:0079, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001630, виданого 12.07.1995 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»;

- право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323984000:01:001:0080, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 1-ЗП № 001363, виданого 31.01.1996 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»;

3) провести за ПрАТ «Розівський елеватор» державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельними ділянками, кадастрові номери 2323983700:01:001:0211, 2323984000:01:001:0078, 2323984000:01:001:0079, 2323984000:01:001:0080, на підставі рішення суду.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення від 28.03.2019 № 7 у частині пунктів 1, 2, 3, 4 Переліку, порушує права ПрАТ «Розівський елеватор» як законного користувача зазначеними земельними ділянками.

3. ПрАТ «Розівський елеватор» набуло право користування спірними земельними ділянками на підставі актів на право постійного користування земельною ділянкою, як правонаступник усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» (далі - ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»).

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

4. Суди розглядали справу неодноразово.

5. Господарський суд Запорізької області рішенням від 07.08.2019 у задоволенні позову відмовив.

6. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 скасував; ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково; визнав недійсним і скасував рішення від 28.03.2019 № 7 у частині внесення до Переліку земельних ділянок, кадастрові номери 2323984000:01:001:0078, 2323984000:01:001:0079, 2323984000:01:001:0080, 2323983700:01:001:0211 (пункти 1, 2, 3, 4 Переліку); визнав за ПрАТ «Розівський елеватор» (ідентифікаційний код 00954337) право постійного користування земельними ділянками: кадастровий номер 2323983700:01:001:0211, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001628, виданого 07.06.1995 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»; кадастровий номер 2323984000:01:001:0078, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001630, виданого 12.07.1995 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»; кадастровий номер 2323984000:01:001:0079, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001630, виданого 12.07.1995 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»; кадастровий номер 2323984000:01:001:0080, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 1-ЗП № 001363, виданого 31.01.1996 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»; ухвалив провести за ПрАТ «Розівський елеватор» державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельними ділянками, кадастрові номери: 2323983700:01:001:0211; 2323984000:01:001:0078; 2323984000:01:001:0079; 2323984000:01:001:0080; у решті позовних вимог відмовив.

7. Верховний Суд постановою від 09.06.2020 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019 скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

8. Господарський суд Запорізької області рішенням від 26.10.2020 позов задовольнив частково, визнав недійсним рішення від 28.03.2019 № 7 (пункти 1, 2, 3, 4 Переліку), у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Стягнув з Оріхівської міськради на користь ПрАТ «Розівський елеватор» витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн.

9. Крім того, Господарський суд Запорізької області додатковим рішенням від 09.11.2020 заяву ПрАТ «Розівський елеватор» про винесення додаткового рішення у справі № 908/846/19 задовольнив. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2019 у справі № 908/846/19 в сумі 25 933,50 грн ухвалив покласти на позивача у справі ПрАТ «Розівський елеватор». Стягнув з ПрАТ «Розівський елеватор» на користь Оріхівської міськради витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 17 289,00 грн. Стягнув з Оріхівської міськради на користь ПрАТ «Розівський елеватор» витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до суду апеляційної інстанції в сумі 480,25 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. Стягнув з ПрАТ «Розівський елеватор» на користь Прокуратури Дніпропетровської області витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 17 289,00 грн.

10. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 30.03.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2020 скасував в частині визнання недійсним рішення від 28.03.2019 № 7, у задоволенні позову в цій частині відмовив, в іншій частині рішення залишив без змін.

11. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 30.03.2021 додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 у справі № 908/846/19 залишив без змін.

12. Верховний Суд постановою від 26.01.2022 касаційну скаргу ПрАТ «Розівський елеватор» задовольнив частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 скасував. Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2020 у справі № 908/846/19 скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за ПрАТ «Розівський елеватор» права постійного користування земельними ділянками. Ухвалив в цій частині нове рішення. Визнав за ПрАТ «Розівський елеватор» (ідентифікаційний код 00954337): право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323983700:01:001:0211, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001628, виданого 07.06.1995 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»; право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323984000:01:001:0078, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001630, виданого 12.07.1995 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»; право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323984000:01:001:0079, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001630, виданого 12.07.1995 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів»; право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323984000:01:001:0080, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001363, виданого 31.01.1996 ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів». В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2020 залишив без змін.

13. Верховний Суд постановою від 26.01.2022 також стягнув з Оріхівської міськради на користь ПрАТ «Розівський елеватор» 7 684,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 30 736,00 грн судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, 3 988,79 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Короткий зміст заяви та заперечень на неї

14. ПрАТ «Розівський елеватор» звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.01.2022).

15. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2022 вказану заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.02.2022.

16. Від представника ПрАТ «Розівський елеватор» надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі за наявними у справі доказами (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.02.2022).

17. Оскільки у судовому засіданні 09.02.2022 заяву ПрАТ «Розівський елеватор» не було розглянуто, судом касаційної інстанцій оголошено перерву до 02.03.2022.

18. Розгляд справи № 908/846/19 не відбувся 02.03.2022 у зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні.

19. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2022 судове засідання з розгляду заяви ПрАТ «Розівський елеватор» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/846/19 призначено на 25.05.2022.

20. 19.05.2022 прокурором до суду касаційної інстанції подані письмові пояснення, в яких зазначено, що у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог сума судового збору, яку просить розподілити ПрАТ «Розівський елеватор», має бути зменшена.

21. Крім того, прокурор вказує, що додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021, вже було здійснено розподіл судових витрат. На виконання цих судових рішень видано відповідний наказ, доказів про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не надано.

22. Заперечень проти поданої заяви від Оріхівської міськради не надійшло.

23. Заява розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані положення законодавства

24. Як було зазначено раніше, ПрАТ «Розівський елеватор» звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

25. Обґрунтовуючи заяву ПрАТ «Розівський елеватор» зазначає, що Верховний Суд не здійснив новий розподіл судових витрат, понесених позивачем під час попереднього розгляду даної справи в судах усіх інстанцій зі сплати судового збору (45 143,50 грн); витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час попереднього розгляду даної справи (26 922,48 грн); витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час нового розгляду даної справи в суді першої інстанції (5 000,00 грн) та в суді апеляційної інстанції (3 000,00 грн).

26. Позивач зазначає, що у матеріалах справи містяться докази понесення ПрАТ «Розівський елеватор» судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 72 065,98 грн під час попереднього розгляду даної справи, які підлягають розподілу судом, оскільки Верховний Суд не проводив їх розподіл направляючи справу на новий розгляд, а також докази судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 5 000,00 гривень під час нового розгляду даної справи в суді першої інстанції.

27. Крім того, згідно з пунктом 4.1 додаткової угоди від 01.04.2019 № 4 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2018 № 4 (далі - договір про надання правової допомоги) та додаткової угоди від 01.07.2020 №4/1, які містяться в матеріалах справи, ПрАТ «Розівський елеватор» сплачує адвокату Савенко О. О. гонорар (винагороду) за представництво в суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн та в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн.

28. При цьому ПрАТ «Розівський елеватор» вказує, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та його невід`ємною складовою (такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 24.10.2019 у справі № 922/2665/17 та від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17). Тобто додаткове рішення фактично не може існувати без основного рішення.

29. На переконання ПрАТ «Розівський елеватор», оскільки ухвалено нове судове рішення, Верховний Суд повинен був здійснити новий розподіл судових витрат.

30. При цьому позивач просить врахувати висновки Верховного Суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

31. Колегія суддів суду касаційної інстанції, розглянувши зазначену заяву, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

32. Згідно з частиною першою статті 315 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її прийняття; б) найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; в) найменування (ім`я) учасників справи і найменування (ім`я) особи, яка подала касаційну скаргу; г) найменування суду першої та (або) апеляційної інстанції, судове рішення якого оскаржується, номера справи, дати ухвалення судового рішення, прізвища та ініціалів судді (суддів); 2) описової частини із зазначенням: а) короткого змісту позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій; б) короткого змісту вимог касаційної скарги; в) узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; г) узагальненого викладу позиції інших учасників справи; 3) мотивувальної частини із зазначенням: а) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу; б) доводів, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції; в) висновків за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд; г) дій, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції; г) повороту виконання у разі скасування рішень судів за наявності відповідної заяви та підстав.

33. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

34. Відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

35. За матеріалами справи ПрАТ «Розівський елеватор» під час нового розгляду справи звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про винесення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що останнє до закінчення судових дебатів на підставі частини восьмої статті 129 та частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України звернулося із заявою про розподіл судових витрат, оскільки 27.10.2019 на виконання договору про надання правової допомоги та додаткових угод до нього адвокат Савенко О. О. та ПрАТ «Розівський елеватор» підписали акти про надання послуг, які містять детальний опис наданої під час представництва інтересів позивача у даній справі правової допомоги, а також тим, що з проголошеної вступної та резолютивної частини рішення від 26.10.2020 у справі № 908/846/19 не вбачається проведення судом нового розподілу судових витрат, понесених під час попереднього розгляду даної справи.

36. Господарський суд Запорізької області додатковим рішенням від 09.11.2020 заяву ПрАТ «Розівський елеватор» про винесення додаткового рішення у справі № 908/846/19 задовольнив. Зокрема, стягнув з Оріхівської міськради на користь ПрАТ «Розівський елеватор» витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до суду апеляційної інстанції в сумі 480,25 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

37. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 30.03.2021 додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 у справі № 908/846/19 залишив без змін.

38. При цьому суди дійшли висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у даній справі заяви ПрАТ «Розівський елеватор» про забезпечення позову, витрати зі сплати судового збору за подання цієї заяви до суду апеляційної інстанції необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме, стягненню з відповідача Оріхівської міськради підлягає судовий збір в сумі 480,25 грн, в іншій частині витрати зі сплати судового збору за подання вказаної заяви в сумі 480,25 грн слід покласти на позивача.

39. Суди встановили, що між Савенко О. О. (далі - адвокат) та ПрАТ «Розівський елеватор» (далі - клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги.

40. До вказаного договору між була підписана додаткова угода від 01.04.2019 № 4, відповідно до якої предметом цієї додаткової угоди є права та обов`язки сторін, які не визначені в договорі і стосуються представництва інтересів Клієнта у господарських судах з метою визнання протиправним та скасування рішення Оріхівської міськради від 28.03.2019 № 7 та визнання за клієнтом права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 2323984000:01:001:0078, 2323984000:01:001:0079, 2323984000:01:001:0080, 2323983700:01:001:0211.

41. Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 додаткової угоди за надання правової допомоги, передбаченої цією додатковою угодою, клієнт незалежно від того, чи досягнуто мету представництва сплачує адвокату за представництво: в господарському суді першої інстанції 5 000,00 грн, в господарському суді апеляційної інстанції 3 000,00 грн, в господарському суді касаційної інстанції (Верховному Суді) 3000,00 грн. У разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2019 № 7) клієнт додатково сплачує адвокату гонорар у розмірі 15 000,00 грн. Гонорар, передбачений пунктом 4.1 цієї додаткової угоди, клієнт сплачує по завершенню розгляду справи у суді відповідної інстанції протягом 10 банківських днів з моменту отримання від адвоката акта про надання послуг. Гонорар, передбачений пунктом 4.2 цієї додаткової угоди, клієнт сплачує протягом 10 банківських днів з моменту отримання від адвоката акта надання послуг, але не раніше набрання рішенням законної сили.

42. Умовами пунктів 3.3, 3.4 договору про надання правової допомоги визначено, що належним підтвердженням надання правової допомоги, передбаченої підпунктами 1.1.1- 1.1.3 договору, є складений адвокатом (не пізніше останнього дня відповідного місяця) і підписаний сторонами акт про надання послуг за цим договором. На письмову вимогу клієнта адвокат зобов`язаний надати детальний письмовий звіт про надану правову допомогу за відповідний місяць. Клієнт оплачує адвокату гонорар, вказаний у пункті 3.2. договору, банківським переказом на поточний рахунок адвоката, вказаний в цьому договорі, не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем надання правової допомоги.

43. Суди встановили, що на підтвердження факту надання адвокатом Савенко О. О. правової допомоги у справі № 908/846/19 позивач надав засвідчені копії договору про надання правової допомоги, додаткової угоди від 01.04.2019 № 4 до договору про надання правової допомоги, акта про надання послуг від 08.08.2019, свідоцтва від 20.06.2014 серії ДП № 2821, акта про надання послуг від 10.06.2020, акта про надання послуг від 27.10.2020, додаткової угоди від 01.07.2020 № 4/1.

44. З наданих позивачем до справи актів про надання послуг, підписаних з адвокатом, вбачається таке: за актом про надання послуг від 08.08.2019 загальна вартість послуг адвоката складає 5000,00 грн (витрати за складення заяв по суті справи, ознайомлення з матеріалами справи в суді 05.08.2019 та участь адвоката в судових засіданнях 25.04.2019, 29.05.2019, 09.07.2019, 17.07.2019, 07.08.2019); за актом про надання послуг від 10.06.2020 гонорар адвоката складає 3000,00 грн (складення та подання до суду заяв по суті справи, участь адвоката в судових засіданнях 10.03.2020, 12.05.2020, 19.05.2020 та 09.06.2020) та витрати адвоката на проїзд (на придбання залізничних квитків з м. Дніпро до м. Києва й назад) для представництва в Верховному Суді в сумі 922,48 грн; за актом про надання послуг від 27.10.2020 гонорар адвоката складає 5000,00 грн (складення та подання до суду заяв по суті справи, участь адвоката в судових засіданнях 10.08.2020, 01.09.2020, 19.10.2020 та 26.10.2020).

45. Також в матеріалах справи містяться посадочні документи на ім`я Савенка О. О. за напрямком з м. Дніпро до м. Київ (вартість квитка 547,98 грн) та з м. Київ до м. Дніпро (вартість квитка 374,50 грн), що разом складає 922,48 грн.

46. Відповідно до вищевказаних актів про надання послуг загальна сума наданих адвокатом послуг з урахуванням вартості проїзду складає 13 922,48 грн.

47. Разом з тим, оскільки рішенням суду першої інстанції у даній справі задоволена вимога про визнання недійсним та скасування рішення від 28.03.2019 № 7, за умовами додаткової угоди від 01.04.2019 № 4 до договору про надання правової допомоги Клієнт повинен додатково сплатити адвокату гонорар у розмірі 15 000,00 грн.

48. Таким чином, з врахуванням вказаного гонорару та наданих адвокатом послуг за підписаними актами розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 28 922,48 грн.

49. Одночасно суди зазначили, що у розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

50. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

51. У такому випадку суд, керуючись п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 цього Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

52. Такі правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), на які посилається ПрАТ «Розівський елеватор» у заяві про ухвалення додаткового рішення.

53. Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

54. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

55. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

56. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

57. Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

58. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

59. З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність підстав для обмеження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн.

60. Крім того, рішенням від 26.10.2020 Господарський суд Запорізької області стягнув з Оріхівської міськради на користь ПрАТ «Розівський елеватор» витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн.

61. Отже, судом першої інстанції було здійснено розподіл судових витрат за результатами розгляду спору у судах попередніх інстанцій під час первісного розгляду справи та нового розгляду справи у місцевому господарському суді.

62. Суд касаційної інстанції також зазначає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2020 судом касаційної інстанції у повному обсязі не скасовано, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021, якою додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 у справі № 908/846/19 залишене без змін, до Верховного Суду не оскаржувалася.

63. Разом з тим, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

64. За змістом частини першої-третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

65. Згідно із частинами першою, четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

66. Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 дійшов висновку, що касаційна скарга ПрАТ «Розівський елеватор» підлягає частковому задоволенню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині визнання за ПрАТ «Розівський елеватор» права постійного користування земельними ділянками, а тому стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 7684,00 грн за подання позовної заяви, 11 526,00 грн за подання апеляційної скарги та 19 210,00 грн за подання касаційної скарги, тобто здійснив новий розподіл судових витрат.

67. При цьому суд касаційної інстанції також задовольнив заяву ПрАТ «Розівський елеватор» щодо судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, та стягнув з відповідача 3988,79 грн витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі 3000,00 грн гонорар адвоката та 988,79 грн витрат на проїзд адвоката.

68. Тобто Верховним Судом під час ухвалення постанови 26.01.2022 вирішено питання щодо розподілу судових витрат під час нового розгляду справи.

69. Разом з тим, не вирішено питання щодо розподілу судового збору за подання ПрАТ «Розівський елеватор» апеляційної скарги під час первісного розгляду справи.

70. Позивач за подання вказаної апеляційної скарги сплатив судовий збір в розмірі 25 933,50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.08.2019 № 080048 на суму 2881,50 грн та № 080049 на суму 23 052,00 грн.

71. Оскільки за результатами розгляду спору позов задоволено частково, - п`ять позовних вимог немайнового характеру (одна - рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2020, та чотири - постановою Верховного Суду від 26.01.2022), з Оріхівської міськради підлягає стягненню на користь ПрАТ «Розівський елеватор» 14 407,50 грн судового збору.

72. З огляду на наведені обставини та зазначені положення процесуального законодавства, Верховний Суд дійшов висновку про те, що заява ПрАТ «Розівський елеватор» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Оріхівської міської ради (вул. Шевченка, буд. 11, Пологівський район, м. Оріхів, Запорізька область, 70500, ідентифікаційний код 20519891) на користь Приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (просп. Богдана Хмельницького, буд. 122, м. Дніпро, 49033, ідентифікаційний код 00954337) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 14407,50 грн (чотирнадцять тисяч чотириста сім грн 50 коп).

3. Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: С. К. Могил

Г. М. Мачульський