Рішення

від 26.05.2022 по справі 755/923/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/923/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Виниченко Л.М.

при секретарі Ганжа Д.О.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Толстунової С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну № 755/923/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві, третя особа: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про скасування арешту з квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 накладеного на підставі заяви ЖРПЗ № 3223 від 10.09.2006 року о/у ВКР Постельняк, що була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11 вересня 2006 року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей щодо арешту на квартиру АДРЕСА_1 , запис № 3712789 щодо обтяження квартири, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава виникнення обтяження: заява ЖРЗПЗ № 3224, 10.09.2006, Дніпровське РУГУ МВС України в м. Києві; виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей щодо арешту на квартиру АДРЕСА_2 , запис № 3712586 щодо обтяження квартири, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава виникнення обтяження: заява ЖРЗПЗ № 3224, 10.09.2006, Дніпровське РУГУ МВС України в м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.11.1997 року № НОМЕР_1 , а також власником ј частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2021 року.

Зазначено, що 11.09.2006 року за заявою позивача, у зв`язку з викраденням правовстановлюючих документів з її квартири АДРЕСА_2 , на підставі заяви ЖРЗПЗ № 3224 від 10.09.2006 року Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві була винесена постанова про накладення арешту на належну позивачу квартиру АДРЕСА_2 , а також на квартиру АДРЕСА_1 , що належала покійним дочці та онуку позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відомості про заборону відчуження вказаних квартир були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11 вересня 2006 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Вказано, що 09.11.2021 року позивач звернулась до Дніпровського управління поліції НП ГУНП у м. Києві із заявою про зняття арешту з квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , що були накладені за її заявою, але отримала відповідь про те, що перевіркою встановлено, що позивач дійсно зверталась до Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві із заявою щодо втрати документів на зазначені квартири, дана заява зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень злочинів та пригод Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві № 17026. За результатами проведеної перевірки на підставі п. 2 ст. 6 КПК України винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи № 120301 від 20.09.2006 року. З метою недопущення протиправних дій надіслано повідомлення до Головного управління юстиції м. Києва про накладення арешту, але надати більш детальну інформацію з даного приводу, а також копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не виявляється можливим через закінчення терміну зберігання документів, який визначено строком 5 років.

Позивач зазначає, що для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого онука ОСОБА_4 вона звернулась до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що на квартиру АДРЕСА_1 накладена заборона на відчуження та рекомендовано звернутися до суду.

З посиланням на ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України позивач просить задовольнити позов, вказуючи, що у зв`язку з накладенням арешту на її майно вона не має можливості в повному обсязі реалізувати свої права, як власника цього майна (а.с. 21-24).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.01.2022 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову протягом 10 днів з дня вручення ухвали (а.с. 17, 18).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали, копії позовної заяви з додатками подати відзив на позов та за клопотанням позивача витребувано докази від Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та від Державного архіву м. Києва (а.с. 28-30).

16.02.2022 до суду від Державного архіву м. Києва на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла відповідь від 08.02.2022 № 068/07-21/301 з повідомленням про те, що документи Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві на зберігання до архіву не надходили, тому не має можливості надати запитувану інформацію.

Поштова кореспонденція, яка надсилалась на адресу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України була повернута без вручення із відміткою про відсутність адресата. Вимоги ухвали про витребування доказів виконано не було.

23.02.2022 до суду надійшов відзив на позов, у якому вказано, що Головне управління національної поліції у м. Києві заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням на норми ст. ст. 19, 76, 81 ЦПК України, ст. ст. 1, 2, 21, 170, 171, 174 КПК України, зазначаючи, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя. Відповідач вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки арешт накладено в межах кримінального провадження, а отже порядок скасування арешту майна встановлено статтею 174 УКП України, тому відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

В судовому засіданні позивач просила задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у м. Києві Толстунова С.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, про причини неявки представника суд не повідомлено.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.02.1997 року виданого Відділом приватизації житла Харківської районної Держадміністрації (а.с. 7, 7 зв.).

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2021 року виданого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 3-485, позивач є власником ј частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8).

За повідомленням Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 23.11.2021 № 2938/02-14, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дочки ОСОБА_5 (спадкова справа № 1153/2008) та після померлого онука ОСОБА_4 (спадкова справа № 683/2021). У зв`язку з тим, що на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 накладена заборона відчуження Дніпровським РУ ГУ МВС України на підставі заяви ЖРЗПЗ № 3224 від 10.09.2006 року, о/у ВКР Постельняк, що була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11 вересня 2006 року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, видача свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 затримується до зняття арешту, спадкоємиці рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо зняття вказаної заборони з квартири (а.с. 13).

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.10.2021 року № 278146064, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 , накладено обтяження: заборона на нерухоме майно за заявою Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, о/у ВКР Постельняк, на підставі заяви ЖРЗПЗ № 3224 від 10.09.2006, Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, реєстраційний номер обтяження 3712789, зареєстроване 11.09.2006 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (а.с. 14).

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.12.2021 року № 288315121, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , накладено обтяження: заборона на нерухоме майно за заявою Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, о/у ВКР Постельняк, на підставі заяви ЖРЗПЗ № 3224 від 10.09.2006, Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, реєстраційний номер обтяження 3712586, зареєстроване 11.09.2006 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (а.с. 15).

Позивач зверталась до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві із заявами від 09.11.2021 року з проханням зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , про що видати відповідну довідку, для подальшого оформлення нею спадщини (а.с. 9, 10).

На звернення позивача Дніпровським управлінням поліції ГУНП у м. Києві були надані відповіді від 15.11.2021 № 125/50/-2021 Б-5672, № 125/50/-2021 Б-5673 з повідомленням про те, що перевіркою встановлено, що 09.09.2006 року, 10.09.2006 року позивач ОСОБА_1 зверталась до Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві із заявами про виявлення за місцем мешкання 09.09.2006 року втрати документів на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Заява зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень злочинів та пригод Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві № 17026. За результатами проведеної перевірки на підставі п. 2 ст. 6 КПК України винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за № 12301 від 20.09.2006 року. З метою недопущення протиправних дій надіслано повідомлення до Головного управління юстиції м. Києва про накладення арешту на квартиру. Враховуючи, що заява ОСОБА_1 подана до районного управління в 2006 році та строки зберігання документів - 5 років, згідно акту про знищення від 11.05.2012 за № 48/3945, надати копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не виявляється можливим (а.с. 11, 12).

За нормою ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами частини 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Отже, судом встановлено, що обтяження у виді заборони відчуження на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 були накладені оперуповноваженим ВКР Дніпровського РУГУ МВС України Постельняк на підставі заяви від 10.09.2006, ЖРЗПЗ № 3224, Дніпровського РУГУ МВС України у зв`язку зі зверненням позивача ОСОБА_6 про втрату за місцем мешкання документів на вказані квартири, при цьому в порушенні кримінальної справи було відмовлено постановою № 12301 від 20.09.2006 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (за відсутності складу злочину).

Доводи відповідача з посиланням на те, що скасування арешту майна підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства, встановленою ст. 174 КПК України, суд до уваги не приймає, оскільки, як зазначено вище, кримінальна справа не відкривалась.

Відповідно правової позиції сформульованих Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року у справі N 6-26цс13, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі N 372/2904/17-ц (провадження N 14-496цс18), із припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами. Із огляду на зазначене, будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження (кримінальної справи), з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. Арешт майна у такому разі з заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном. Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

При цьому суд також враховує правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19), відповідно якого спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

За наведених обставин підлягають задоволенню позовні вимоги у частині зняття арешту з вищевказаних квартир - припинення обтяження заборони на нерухоме майно, оскільки наявні заборони відчуження об`єктів нерухомого майна порушують права позивача, як власника квартири АДРЕСА_2 та співвласника квартири АДРЕСА_1 , на вільне володіння, користування та розпорядження цим майном, а також, як спадкоємця, на оформлення спадщини на спадкове майно - частку квартири АДРЕСА_1 .

У іншій частині позову слід зазначити наступне.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень таких прав поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема ст. 26 цього закону визначено порядок внесення відомостей до Державного реєстру прав.

За приписами частини 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Разом з тим, відповідно пункту 1 частини 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про виключення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей стосовно арештів на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 щодо обтяження нерухомого майна задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 278, 279, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві, третя особа: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 накладений на підставі заяви ЖРЗПЗ № 3224 від 10.09.2006 Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11.09.2006 року за реєстраційним номером 3712789 реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 накладений на підставі заяви ЖРЗПЗ № 3224 від 10.09.2006 Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11.09.2006 року за реєстраційним номером 3712586 реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Головне управління національної поліції у м. Києві, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40108583.

Третя особа - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33499803.

Повне судове рішення складено 30.05.2022 року.

Суддя