Рішення

від 29.05.2022 по справі 320/5465/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2022 року справа №320/5465/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Агро» до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Сім Агро» (далі позивач) з позовом до територіального підрозділу Державної служби України з безпеки на транспорті Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі відповідач), в якому просить суд:

скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №230104 від 15.12.2020, винесену в.о. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Бобком Ігорем Анатолійовичем, якою притягнуто ТОВ «Cім Агро» до відповідальності, передбаченої абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме про накладення штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.06.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 24.05.2021 разом із позовною заявою в новій редакції від 24.05.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 відкрито провадження у справі №320/5465/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.06.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що автомобільним перевізником, який здійснював перевезення вантажу з 27.10.2020 по 28.10.2020 було ТОВ «Тір Агро Спс», з яким позивачем укладено договір найму транспортного засобу, який станом на день винесення оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу використовувався саме в господарській діяльності ТОВ «Тір Агро Спс». Зазначені обставини підтверджуються товарно-транспортною накладною №22133А від 27.10.2020, у якій зазначено автомобільним перевізником ТОВ «Тір Агро Спс» та яка була надана посадовим особам Укртрансбезпеки під час перевірки документів, договором найму транспортного засобу №23/10-20-1-НВАП від 23.10.2020 та актом приймання-передачі транспортного засобу від 23.10.2020 до нього. Тому позивач вважає, що він не є суб`єктом відповідальності за статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у спірному випадку.

Позивач також вважає, що законом передбачено відповідальність суб`єкта господарювання лише за перевищення загальної ваги вантажу, що перевозиться, а не за перевищення ваги конкретної осі транспортного засобу. При цьому вантаж, що перевозився, був сипучим та завантаженим саме насипом, а тому його перевезення не може відбуватися з нерівномірним розміщенням.

Позивач вказує, що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваної постанови, оскільки посадові особи Укртрансбезпеки за результатами габаритно-вагового контролю не надали водію довідку про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу й місця його здійснення, провели останній на обладнанні, дані про повірку якого відсутні, а також не повідомили позивача про час і місце розгляду справи, позбавивши його можливості надати пояснення та зауваження по суті спору, та не направили позивачу копії оскаржуваної постанови.

16.07.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вказує, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства, адже позивачем не було надано доказів виконання договору найму транспортного засобу, зокрема тимчасового реєстраційного талону на ТОВ «Тір Агро Спс».

Відповідач також зазначив, що позивач завчасно повідомлявся про час і місце розгляду справи, за результатами розгляду якої позивачу була направлена копія оскаржуваної постанови.

Позивач скористався своїм правом та надав суду відповідь на відзив.

Від відповідача заперечення на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сім Агро» (місцезнаходження: 08340, Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільрада, Садівницьке товариство «Калина», вул. Медова, буд. 10, ідентифікаційний код 43453304) зареєстроване в якості юридичної особи 16.01.2020, номер запису 1 358 102 0000 002074 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Позивач є власником вантажного спеціалізованого сідлового тягачаЕ марки MAN, моделі TGX 18.440, р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 22.10.2020.

ТОВ «Тір Агро Спс» є власником спеціалізованого напівпричепу-самоскиду-Е марки Weightlifter, моделі 3STD-65, р.н. НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 07.11.2018.

23.10.2020 між позивачем та ТОВ «Тір Агро Спс» був укладений договір найму транспортного засобу №23/10-20-1-НВАП, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого позивач у порядку та на умовах, визначених таким договором, зобов`язався передати ТОВ «Тір Агро Спс» у тимчасове платне володіння та користування належний йому на праві власності вантажний спеціалізований сідловий тягачЕ марки MAN, моделі TGX 18.440, р.н. НОМЕР_1 .

23.10.2020 позивач та ТОВ «Тір Агро Спс» на виконання умов договору найму транспортного засобу №23/10-20-1-НВАП від 23.10.2020 склали акт приймання-передачі, відповідно до якого позивач передав, а ТОВ «Тір Агро Спс» прийняв у тимчасове володіння та користування належний позивачу на праві власності вантажний спеціалізований сідловий тягачЕ марки MAN, моделі TGX 18.440, р.н. НОМЕР_1 .

27.10.2020 між автомобільним перевізником ТОВ «Тір Агро Спс» в особі водія ОСОБА_1 та замовником (вантажовідправником) ПП «Фенікс Агро» була складена товарно-транспортна накладна №22133А про перевезення насипом 40 160 кг кукурудзи 2020 року за маршрутом Чернігівська обл., Носівський р-н, с. Коломійцівка м. Одеса, Митна площа, буд. 1, ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

28.10.2020 під час здійснення вказаного перевезення посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на підставі направлення на рейдову перевірку №026450 від 23.10.2020 у пункті габаритно-вагового контролю, розташованого на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса, 452 км + 811 м, здійснено габаритно-ваговий контроль, за результатами якого встановлено, що навантаження на одиничну вісь транспортного засобу становить 12,63 тонн замість нормативного навантаження в 11 тонн, а, отже, є більшим на 14,8%.

Зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями результатів зважування від 28.10.2020, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0005499 від 28.10.2020, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №037871 від 28.10.2020 та акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №242385 від 28.10.2020.

15.12.2020 за результатами розгляду вказаних матеріалів, про дату та місце розгляду яких позивач був повідомлений відповідачем 03.12.2020 шляхом направлення рекомендованого листа №0308300681390, в.о. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Бобко Ігор Анатолійович виніс оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №230104, якою за допущене перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% наклав на позивача адміністративно-господарський штраф, передбачений абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17 000,00 грн.

17.12.2020 відповідач направив позивачу копію оскаржуваної постанови рекомендованим листом №0308300679735.

Не погоджуючись із постановою відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання таких відносин на момент їх виникнення.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі Закон 2344).

Відповідно до статті 6 Закону 2344 державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі Положення 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 8 Положення 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі Порядок 1567).

Згідно з абзацом першим пункту 15 Порядку 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону 2344 встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону 2344).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» №879 від 27.06.2007 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок 879).

Відповідно до пункту 2 Порядку 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку 879).

Крім того, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункти 20, 21 Порядку 879).

При цьому, відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі Правила дорожнього руху). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки

У відповідності до абзацу першого пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється (абзац третій пункту 22.5 Правил дорожнього руху).

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як наслідок, суд критично ставиться до доводів позивача про те, що законом передбачено відповідальність суб`єкта господарювання лише за перевищення загальної ваги вантажу, що перевозиться, а не за перевищення ваги конкретної вісі транспортного засобу, адже великоваговим та/або великогабаритним транспортним засобом є транспортний засіб, фактична маса та/або навантаження на вісь (осі), та/або габарити якого перевищують допустимі значення, визначені абзацом першим пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Судом встановлено, що в спірному випадку навантаження на одиничну (другу) вісь транспортного засобу позивача (вантажного спеціалізованого сідлового тягачаЕ марки MAN, моделі TGX 18.440, р.н. НОМЕР_1 ) при проведенні 28.10.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області рейдової перевірки склала 12,63 тонн замість нормативного допустимого навантаження в 11 тонн, а, отже, є більшим на 14,8%, що підтверджується результатами зважування від 28.10.2020, довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0005499 від 28.10.2020, актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №037871 від 28.10.2020 та актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №242385 від 28.10.2020, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що в спірному випадку мало місце перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

При цьому насипний характер товару, що перевозився, не може впливати на доведеність вказаного правопорушення, адже автомобільний перевізник зобов`язаний неухильно дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема положень їх пункту 22.5, в абзаці третьому якого встановлена заборона на рух транспортних засобів та їх составів, якими перевозиться подільний товар, із навантаженням на одиночну вісь понад 11 т.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваної постанови, то суд зазначає, що на відповідача відповідно до пунктів 26 та 29 Порядку 1567 покладається обов`язок повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи та вручення (надіслання) копії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, зокрема, шляхом направлення рекомендованих листів із повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що 03.12.2020 позивач був повідомлений відповідачем шляхом направлення рекомендованого листа №0308300681390 про час і місце розгляду його справи.

Матеріалами справи також підтверджується, що 17.12.2020 відповідач направив позивачу копію оскаржуваної постанови рекомендованим листом №0308300679735.

Як наслідок, суд доходить висновку, що відповідач виконав належним чином свій обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи та надіслання копії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

При цьому факт неотримання водієм транспортного засобу довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, який відмовився у спірному випадку як від підписання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №037871 від 28.10.2020 та акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №242385 від 28.10.2020, так і від надання своїх пояснень про причини правопорушення, не є таким, що впливає на суть оскаржуваного позивачем рішення суб`єкта владних повноважень та відповідно не може бути підставою для його скасування.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в його постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, згідно з яким порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перевезення вантажу кукурудзи насипом, що здійснювалось належним позивачу транспортним засобом на підставі товарно-транспортної накладної від №22133А від 27.10.2020, здійснено з перевищенням вагових обмежень, за що автомобільний перевізник має бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності, передбаченої абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону 2344.

Разом із тим, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 КАС України одним з основних принципів адміністративного судочинства поряд із змагальністю сторін та диспозитивністю є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частинами першоючетвертою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на наступне.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 60 Закону 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені цією статтею, застосовуються до автомобільних перевізників.

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Матеріалами справи підтверджується, що водієм ТОВ «Тір Агро Спс» ОСОБА_1 при проведенні рейдової перевірки посадовим особам Управління Укртрансбезпеки в Одеській області була надана копія товарно-транспортної накладної №22133А від 27.10.2020, у якій зазначено автомобільним перевізником саме ТОВ «Тір Агро Спс», а не позивача, що безпідставно залишилося поза увагою відповідача при розгляді справи 15.12.2020 та винесенні ним оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не було надано доказів виконання договору найму транспортного засобу, адже в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі транспортного засобу до такого договору, відповідно до якого 23.10.2020 позивач передав, а ТОВ «Тір Агро Спс» прийняв у тимчасове володіння та користування належний позивачу на праві власності вантажний спеціалізований сідловий тягачЕ марки MAN, моделі TGX 18.440, р.н. НОМЕР_1 .

З огляду на це правові підстави для накладення на позивача, який не є автомобільним перевізником у спірному випадку, адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону 2344, відсутні, а оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.08.2019 у справі №806/1450/16.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, системно проаналізувавши положення законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №565 від 19.05.2021.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять.

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №230104 від 15.12.2020.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Агро» (ідентифікаційний код 43453304, місцезнаходження: 08340, Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільрада, Садівницьке товариство «Калина», вул. Медова, буд. 10) за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код відсутній, місцезнаходження: 03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 57) судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.