Рішення

від 18.05.2022 по справі 716/48/22

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/48/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2022 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря Кульки О.М. ,

представника позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вікнянської об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області в особі Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на гараж, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 , від імені якої діє представник адвокат Спіжавка Т.Г., звернулася до суду із позовом до Вікнянської об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області в особі Вікнянської сільської ради, в якому просила визнати за нею право власності на громадський будинок- гараж, площею 188,60 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що їй належить право власності на майновий пай (гараж), згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧВ № 007091 від 13.07.2016, виданий Митківською сільською радою, який був куплений у співвласників майнових паїв, відповідно до розміру їх часток.

Крім того зазначає, що замовила в Заставнівському РБТІ технічний паспорт на громадський будинок- гараж, що заходиться по АДРЕСА_1 та намагалася зареєструвати право власності на нього, однак не змогла цього зробити, оскільки СВК «Митків» припинив свою діяльність, а правовстановлюючі документи на вказане майно відсутні.

Позивачка посилається на те, що 05.11.2021 вона подала заяву до Державного реєстратора Вікнянської сільської ради для проведення реєстрації права власності на гараж, проте отримала відмову через відсутність правовстановлюючих документів.

Відсутність правовстановлюючих документів на громадський будинок-гараж, є перешкодою в оформленні права власності. Саме тому вона змушена звернутись до суду із даним позовом.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав повністю, обґрунтував його вищенаведеним та пояснив, що ОСОБА_2 придбала за готівку у громадян, які свого часу були членами колективного сільськогосподарського підприємства майнові паї та фактично отримала у володіння та користування зазначену будівлю гаража. У зв`язку із набуттям у власність вказаної нерухомості шляхом укладення договорів купівлі-продажу, позивачка 13 липня 2016 року отримала нове свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат). Проте зареєструвати право власності не має змоги, оскільки правовстановлюючі документи відсутні та СВК «Митків» припинив свою діяльність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та про те, що не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивачки, з`ясувавши дійсні обставини, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Згідно із ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна.

Речове право на чуже майно може виникати на підставі договору, закону, а також з інших підстав, встановлених законом.

Правомочність володіння визначається, як юридично забезпечена можливість здійснювати панування над річчю. Володіння є однією із складових правомочностей власника.

Майновий пай - це частка кожного члена КСП в майновому пайовому фонді, розмір якої залежить від трудової участі в діяльності цього підприємства. Право на майновий пай посвідчується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) (далі - Свідоцтво). У Свідоцтві зазначається сума, на яку члену реорганізованого КСП підлягає виділенню майно, що підлягало паюванню, та відсоток такого майна у загальному пайовому фонді.

Відповідно до пункту 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 (далі - Порядок), майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Згідно з абзацом шостим пункту 14 Порядку для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2018 року справа № 683/3148/17-ц (провадження № 61-44922св18), від 02 серпня 2019 року справа № 683/1964/17 (провадження № 61-1561св19), від 10 жовтня 2019 року справа №683/3145/17 (провадження № 61-48514св18).

В судовому засіданні встановлено, що позивачка, об`єднавши кілька майнових паїв (придбавши сертифікати на них) отримала, відповідно до вимог чинного законодавства, один сертифікат на майно, що належало раніше кільком невизначеним власникам - членам КСП, які продали свої права на свої частки у цьому майні позивач. Таким чином ОСОБА_2 має право на частку в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства СВК "Митків" с.Митків Заставнівського району, яка визначена в розмірі 6725 грн із загальної вартості майна КСП, яка становить 874000 грн на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧВ №007091, яке видане Митківською сільською радою 13.07.2016 (а.с.8). Таким чином, придбавши за договорами купівлі-продажу у колишніх членів КСП майнові паї позивачка отримала у володіння, користування та розпорядження частину майнового паю СВК «Митків», яка згідно структури майнових паїв припадає на будівлю гаража, площею 188,60 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Нормативно-правовим актом, який регулював питання виділення майна в натурі, є наказ Мінагрополітики від 14.03.2001 №62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» (далі - Наказ № 62), але він втратив чинність ще 24.05.2013, на підставі наказу Мінагрополітики та продовольства України від 11.04.2013. Втрата чинності Наказом №62 призвела до того, що певний час процедура виділення майна в натурі в рахунок майнового паю була повністю заблокована.

Згідно положень ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

06.06.2014 Державна реєстраційна служба України надала роз`яснення за №4299/05-15-14 щодо порядку оформлення прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів КСП, наступного змісту: «Враховуючи те, що наказ Мінагрополітики від 14.03.2001 р. № 62 втратив чинність і на даний час відсутній інший спеціальний нормативно-правовий акт, направлений на врегулювання порядку виділення членам реорганізованого сільськогосподарського підприємства майна, вважаємо, що свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі та акт приймання-передавання майна є підставою для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності». Інших нормативно-правових актів на заміну скасованому Наказу №62 так і не ухвалено.

Згідно п.14 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Відповідно до п.51 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1127, для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються:

- свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;

- акт приймання-передачі нерухомого майна.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СВК "Митків" припинив свою діяльність (а.с.6).

Згідно довідки Державного реєстратора від 09.06.2005 за № 3193, 07.06.2005 проведено припинення юридичної особи сільськогосподарського виробничого кооперативу «Митків» с.Митків, ідентифікаційний код 30713781 (а.с.7).

Із відповіді на запит адвоката, Брідоцький старостинський округ №1 повідомляє, що в архівах Брідоцького старостинського округу документи сільськогосподарського виробничого кооперативу «Митків» не зберігаються (а.с.16).

Із відповіді на запит адвоката, Вікнянська сільська ради Чернівецького району Чернівецької області повідомляє, що копій з книг реєстрації майнових паїв (журналу майнових паїв) сільськогосподарського виробничого кооперативу «Митків», який був зареєстровано 15.03.2000, а також рішень загальних зборів щодо виділення в натурі майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших правовстановлюючих документів щодо розпаювання в СВК «Митків», що в сільській раді відсутні (а.с.17).

Із відповіді на запит адвоката, архівний відділ Чернівецької районної державної адміністрації повідомляє, що при опрацюванні документів фонду №252 «СВК «Митків» с. Митків встановлено відсутність будь-яких відомостей щодо: книги реєстрації майнових паїв (журналу розподілу майнових паїв) сільськогосподарського виробничого кооперативу «Митків», який був заснований 15.03.2000; рішень загальних зборів співвласників сільськогосподарського виробничого кооперативу «Митків» про виділення майна в натурі ОСОБА_2 , або протоколів розпаювання майнових паїв; акту прийому-передачі майна ОСОБА_2 ; правовстановлюючих документів або рішень про перехід права власності на майновий пай - гараж до ОСОБА_2 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , члена сільськогосподарського підприємства СВК "Митків"(а.с.15).

21.07.2016 ОСОБА_2 виготовлено в Заставнівському РБТІ технічний паспорт на громадський будинок - гараж, площею 188,60 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вартість вказаного гаража становить 140000 грн. (а.с.12-14, 19) .

05.11.2021 позивачка ОСОБА_2 подала заяву до Державного реєстратора Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області для проведення реєстрації права власності на гараж, що розташований в АДРЕСА_1 .

Із рішення державного реєстратора № 62515828 від 23.12.2021 вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на гараж, що розташований АДРЕСА_1 (а.с.18).

За таких обставин позивачка не має можливості оформити право власності на належне їй нерухоме майно в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», хоча це майно фактично перебуває у її володінні. Відсутність іншого спеціального нормативно-правового акту, направленого на врегулювання порядку розподілу майна реорганізованого сільськогосподарського підприємства, позбавляє позивачку права провести державну реєстрацію право власності на вказане нерухоме майно та повноцінно користуватися ним.

Відповідно до ч.2 ст.335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйну нерухому річ. За такого законодавчого регулювання питання обґрунтованим та логічним є визначення відповідачем у справі саме Вікнянської сільської ради (правонаступника Митківської сільської ради), яка не вважає спірний гараж безхазяйною річчю та не заперечує визнання права власності на це майно за ОСОБА_2 ..

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Позивач повноважний обрати такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту рушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Положеннями ст.10 ЦК України передбачено наступне, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи №№2, 4, 7,11 до Конвенції.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 року майном у значенні етапі 1 Протоколу 1 до Конвенції, вважаються законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини поняття «майно» включає в себе, як «фактичне майно», так і майнові цінності, у тому числі і тоді, коли особа може претендувати на відповідну власність, тобто мати на неї право, про що зазначено у справі «Совтрансавто- Холдинг проти України» (заява № 48553/99).

Саме по собі право на майно може розглядатися за змістом ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо таке право буде конкретним, належним чином визначене у заявах. Заявлення особою про своє право власності може означати «володіння майном», про яке йдеться у ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо є достатні підстави для забезпечення цього права через суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи практику Європейського суду особа може звернутися за захистом свого права і тоді, коли вона ще не отримала майно, проте набуде його в законному порядку.

Отже в правовідносинах, що виникли, відсутній чинний та дієвий механізм набуття права власності на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що є порушенням одного з елементів верховенства права - принципу правової визначеності, що як наслідок впливає на можливість реалізувати гарантоване законом право на реалізацію правомочностей власника всіма учасниками правовідносин.

З врахуванням принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України, його складового елементу «принципу правової визначеності» (пункт 2.4. рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № З-рп/2016) саме дана процедура судового розгляду може бути єдиним ефективним засобом по відновленню порушених прав позивача.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленого позову з метою реалізації позивачкою свого права власності.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 16, 317, 318, 319, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263-265,273, 352,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на громадський будинок - гараж, площею 188,60 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін по справі:

позивачка- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), жителька АДРЕСА_3 ;

представник позивачки - Спіжавка Тарас Георгійович, адвокат, ордер про надання правової допомоги від 17.01.2022 ;

відповідач- Вікнянська об`єднана територіальна громада Чернівецького району Чернівецької області в особі Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, с.Вікно вул. Бажанського, 1 Чернівецького району Чернівецької області.

Повний текст рішення складено 30.05.2022

Суддя О.Пухарєва