КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження №62020100000000583 від 13.03.2020 прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді,прокурорподала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на корпоративні права ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460, дата створення 15.04.2004), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_6 , розмір статутного капіталу становить 19550000,00 грн., з забороною відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також в частині заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчим суддею при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що ПрАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» неоднарахово переоформлювалось, а належне йому майно передавалось в іпотеку, вказане свідчить про спроби маскування походження незаконних доходів та намагання заплутати органи досудового розслідування та суд. Крім того, можуть вчинятись дії направлені на з0міну засновників (кінцевих беніфіціарів) товариства, з метою знищення речей та предметів, які є предметом вчинення злочинів, містять сліди вчинених злочинів, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, у тому числі відчуження корпоративних - прав щодо вказаного підприємства і внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Як вважає колегія суддів, вказані норми закону слідчим суддею належним чином не дотримано.
Так, відповідно до наданих апеляційному суду матеріалів справи вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000583 від 13.03.2020, в якому повідомлено про підозру:
- ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 №671-ІХ), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 №361-ІХ);
- ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 №671-ІХ), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 №361-ІХ);
- ОСОБА_9 у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 №671-ІХ), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 №361-ІХ).
Досудовим розслідуванням установлено, що у 2016 році громадяни України, перебуваючи на її території створили стійке ієрархічне об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації.
До складу вказаної злочинної організації увійшли ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інші невстановлені наразі особи які, починаючи з 2017 року вчинили у складі цієї організації заволодіння коштами іноземних громадян шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах, з використанням електронно-обчислювальної техніки, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних внаслідок вчинення такого суспільно небезпечного протиправного діяння.
Залучення коштів відбувалося через спеціально створені Інтернет-сайти та трейдингові платформи під назвами:
- «Trade Capital», яка діяла на сайті www.tradecapital.com;
- «Fibonetix», яка діяла на сайті www.fibonetix.com;
- «Nobel Trade», яка діяла на сайті www.nobeltrade.com,
- «Forbslab», яка діяла на сайті www.forbslab.com;
- «Huludox», яка діяла на сайті www.huludox.com, які нібито дозволяли отримувати прибуток від начеб-то реальних торгів на фондовому ринку різними фінансовими інструментами. З метою введення інвесторів в оману, злочинної організації, за допомогою програмного інтерфейсу сайтів імітували здійснення угод з купівлі-продажу активів та фіктивне значне зростання прибутку від вкладених коштів.
Після цього особам, які вклали кошти та подали заявку на виведення прибутку у готівку, телефонували працівники спеціально створених колл-центрів, які вдаючи з себе представників вказаних торгівельних платформ, обманним шляхом вимагали внесення додаткових коштів в сумі 15% від отриманого прибутку в якості збору за обслуговування та комісії за переведення в готівку.
В подальшому акаунти вкладників блокувались, а розміщені на них кошти привласнювались учасниками злочинної групи.
Таким чином, шляхом обману, який виразився у запевненні потерпілих про реальність торгівлі різними фінансовими інструментами та можливість отримання прибутку, зловживаючи довірою, яка виникла в результаті віртуального знайомства з потерпілими та тимчасових дружніх відносин, ; часники злочинної організації, до складу якої входили ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені особи, розслідування стосовно яких здійснюється в інших країнах, достовірно знаючи про незаконність своїх дій та про те, що кошти, які потерпілі вносять під виглядом торгівлі фінансовими інструментами для отримання надуманого прибутку, останнім повернуті не будуть, починаючи приблизно з 08.04.2016, діючи умисно, систематично, в складі злочинної організації, з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах, заволоділи чужим майном - грошовими коштами іноземних громадян (268 осіб) на загальну суму 9 364 532, 46 євро, що є особливо великим розміром.
В подальшому, після вчинення шахрайства, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені учасники організованої групи - громадяни України, отримавши злочинним шляхом кошти потерпілих, вчинили фінансові операції та правочини з ними, шляхом перерахування та придбання на своє ім`я, близьких родичів та осіб з кола свого оточення рухомого та нерухомого майна (житлові та нежитлові приміщення, паркомісця, транспортні засоби).
Кошти ошуканих іноземних громадян вносилися на рахунки підконтрольних підприємств, зареєстрованих ОСОБА_7 зокрема: PETRAMKO HOLDING OU (Естонська Республіка 14468280), DATA MANAGEMENT EOOD (Республіка Болгарія 205017386), уповноваженою особою яких став ОСОБА_11 ; «Е-ВАТСН TECHNOLOGIES S.R.O.» (Чеська Республіка, 07587422), уповноваженою особою якої стала ОСОБА_12 ; «X-LIGHT MARKETING OU» (Естонська Республіка, 14522481); «WDI MEDIA MARKETING S.R.O.» (Чеська Республіка, 07587457), уповноваженою особою якої стала ОСОБА_13 ; «MAGNETS DIGITAL S.R.O.» (Чеська Республіка, 07601 115), уповноваженою особою якої стала ОСОБА_14 ; «VOLCANO MAX SOLUTIONS S.R.O.» (Чеська Республіка 06409873), «MOONFOCUS CONSULTING S.R.O.» (Чеська Республіка, 64109928), уповноваженою особою яких став ОСОБА_15 , а останньої з 07.09.2017 - ОСОБА_16 .
Управління діяльністю трейдингових платформ «Tradecapital», Fibonetix», «Nobel Trade» здійснювалося з IP-адреси НОМЕР_1 , яку було делеговано ТОВ «Квест Маркетинг» для забезпечення отримання останнім послуги з доступу до мережі Інтернет за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 5-А, в літері «10-А», на підставі договору від 13.12.2017 № ТОН-131217-1, який уклав з ТОВ «Гігатранс» ОСОБА_17 .
Постановою заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_18 від 12.10.2021 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №62020100000000583 від 13.03.2020 року речовим доказом.
13.10.2021 року прокурор відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, а саме на корпоративні права ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460, дата створення 15.04.2004), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_6 , розмір статутного капіталу становить 19550000,00 грн., з забороною відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також в частині заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.
Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання сторони обвинувачення, внесеного в межах кримінального провадження №62020100000000583 від 13.03.2020 року про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане в клопотанні майно, а саме того, що вказані корпоративні права мають якесь відношення до розслідування вказаного кримінального провадження.
Однак, такий висновок слідчого судді, на думку колегії суддів, є необґрунтованим та таким, який не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, з огляду на наступне.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих матеріалів справи, вказане у клопотанні прокурора майно корпоративні права ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460, дата створення 15.04.2004), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_6 , розмір статутного капіталу становить 19550000,00 грн., в повній мірі відповідають ознакам речового доказу, є предметом кримінального правопорушення та одержані внаслідок його вчинення.
При цьому, враховуючи вимоги ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, колегія суддів дійшла об`єктивного висновку про наявність правової підстави для задоволення вказаного вище клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на майно.
Тобто із наведеного вище вбачається наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України, для арешту вказаного майна.
Крім того, згідно вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном може бути застосована лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту, необ`єктивність і формальність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладення арешту на майно, а саме корпоративні права ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460, дата створення 15.04.2004), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_6 , розмір статутного капіталу становить 19550000,00 грн., з забороною відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також забороною державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів, оскільки, на думку колегії суддів, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні №62020100000000583 від 13.03.2020 року,спричинити втрату інформації, яка має доказове значення в ході здійснення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження №62020100000000583 від 13.03.2020 прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання сторони кримінального провадження №62020100000000583 від 13.03.2020 прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме корпоративні права ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460, дата створення 15.04.2004), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_6 , розмір статутного капіталу становить 19550000,00 грн., з забороною відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також забороною державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/715/2022 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_19
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2022 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 104527413 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні