Постанова

від 24.05.2022 по справі 380/12630/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12630/21 пров. № А/857/5671/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Затолочного В. С., Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання Рибачука А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі № 380/12630/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "КІВШСЕРВІС" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

суддя в 1-й інстанції Гулик А. Г.,

час ухвалення рішення 23.02.2022 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 03.03.2022 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Приватне підприємство "КІВШСЕРВІС" звернулося в суд з позовом до відповідача - Львівської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2021/00007.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська обл., м.Львів, вул.Костюшка, будинок 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства Ківшсервіс (код ЄДРПОУ 36763419, місцезнаходження: 80500, Львівська обл., Буський р-н, м.Буськ, вул.Довбуша, 14Г) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 (тридцять п`ять тисяч) грн. У задоволенні решти заяви представника позивача відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити. В обґрунтування вказаної апеляційної скарги зазначає, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано «принципу співмірності», закріпленого у ч.5 ст.134 КАС України. Щодо акту надання послуг №46 від 16 квітня 2021 року у розмірі 16875,00 грн зазначає, що послуги з аналізу рішення про коригування митної вартості та документів, наданих для митного оформлення, і підготовка супровідного листа із додатковими поясненнями у порядку ч.8 ст.55 МК України не є необхідними та неминучими, що в подальшому унеможливили б звернутися за захистом інтересів позивача в суд, а отже не пов`язані зі справою. Звертає увагу, що відповідно до акту надання послуг №47 від 13 травня 2021 року позивачу надано послуги на суму 23590,00 грн, які обґрунтовані співмірністю від ціни позову у розмірі 8%, однак вказана справа є справою незначної складності та по цій категорії справ є стала практика, до цих правовідносин застосовується незначна кількість нормативно-правових актів (зокрема декілька статтей МК України), матеріали справи містять незначну кількість документів (доказів), які підлягають оцінці судом при вирішенні цього спору, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань. При цьому, зауважує, що позовна заява складена на 3-ох аркушах, зміст якої містить наведення обставин справи, посилання на судову практику Верховного Суду із наведенням висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права, що вказує на те, що обсяг витраченого часу на підготовку позовної заяви є явно завищеним, а отже і вартість наданої послуги. Щодо акту надання послуг №59 від 30 серпня 2021 року позивачу надано послуги на суму 16000,00 грн, то апелянт зазначає, що частину аргументів зазначених у відповіді на відзив представник позивача дублює із наведеною аргументацією у позовній заяві, в той же час додаткові аргументи стосуються аналізу митних декларацій, що були взяті митницею в якості джерела для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, а тому час витрачений адвокатом на підготовку відзиву на позовну заяву є завищеним.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Вказує, що відповідач абсолютно необґрунтовано збільшив позивачу розмір митних платежів майже в 4,5 разів, а витрати на правову допомогу у спорі становлять близько 8% від ціни позову, що відповідає звичаям ділового обороту, тому розмір витрат є пропорційним до предмета спору. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення без змін.

Представник відповідача (апелянта) Тістечко Ю. Я. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Представник позивача Хома М. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване додаткове рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Задовольняючи частково заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що судова практика у спорах, пов`язаних з коригуванням митної вартості є усталеною, передбачуваною та містить роз`яснення правильності правозастосування релевантного нормативного регулювання, суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача такі судові витрати у розмірі 35000,00 грн.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, правова допомога позивачу надавалася на підставі договору №01-11/03-2020 про надання правової допомоги від 11 березня 2020 року (далі Договір) з адвокатським бюро «Олега Кириєвського «ФИРСТ ЧЕЙР ЛІГАЛ» (далі виконавець або Бюро).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. вказаного Договору бюро надає правову допомогу (адвокатські послуги) (надалі - послуги), а клієнт зобов`язується оплатити Бюро за надані послуги з дотриманням порядку, строків та умов, визначених відповідним Договором. Бюро надає клієнту послуги у межах усіх передбачених законодавством України видів адвокатської діяльності. За завданням клієнта, Бюро може надавати також інші послуги. Додатком до Договору сторони можуть деталізувати послуги, що надаються та порядок їх надання.

Підпункт 1.2 додаткової угоди №1 до Договору передбачає, що сторони погодили деталізувати порядок оплати послуг за представництво клієнта в суді першої інстанції у справі №380/12630/21 наступним чином: аналіз рішення про коригування митної вартості №1)А209000/2021/000003/2 та документів, наданих для митного оформлення, аналіз перспектив судового оскарження - 3 години (300 Євро); підготовка супровідного листа із додатковими поясненнями в порядку частини 8 статті 55 Митного кодекс України - 2 години (200 Євро); підготовка позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення Галицької митниці про коригування митної вартості товарів від 27 січня 2021 року №UA209000/2021 /000003/2 - 7 годин (700 Євро); підготовка відповіді на відзив у справі №380/12630/21 - 5 годин (500 Євро); участь в судових засіданнях від 13 вересня 2021 року та 27 вересня 2021 року у справі №380/12630/21 - 200 Євро; участь в судових засіданнях у інших судових засіданнях у суді першої інстанції у справі №380/12630/21 - не більше 200 Євро; підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що включає передоплату за участь в розгляді такої заяви в судовому засіданні у справі №380/12630/21 - 100 Євро; підготовка заяви про відшкодування витрат і участь в судовому засіданні щодо розгляду такої заяви - (100 Євро).

Згідно з пунктами 2.1.-2.7. Договору вартість послуг розраховується шляхом множення погодинної ставки Бюро на кількість робочого часу, витраченого на надання таких послуг. Погодинна ставка Бюро становить гривневий еквівалент 100 (сто) Євро 00 євроцентів, без ПДВ, - за 1 (одну) робочу годину. Оплата вартості послуг, здійснюється у «Гривні», у відповідності до курсу продажу «Євро», встановленому станом на дату виставлення Рахунку в обслуговуючому банку Бюро. Оплата послуг не пізніше ніж на 10 (десятий) банківський день з дати виставлення Рахунку. Порядок обчислення гонорару Бюро, порядок його сплати та відшкодування додаткових витрат, може визначатись сторонами додатково у додатках до Договору. Клієнт зобов`язується оплатити Бюро усі додаткові витрати, пов`язані із наданням послуг за цим Договором, за умови погодження таких витрат з Клієнтом. Виставлений та оплачений Рахунок є підтвердженням того, що послуги надані Бюро у повному обсязі та є належної якості, у відповідності до умов цього Договору, а також підтвердженням того, що сторони не мають претензій одна до одної стосовно якості, обсягу та оплати наданих послуг.

На підтвердження реальності понесених витрат на адвокатські послуги представником позивача надано: копію Договору №01-11/03-2020 від 11 березня 2020 року; копію додаткової угоди №1 від 04 жовтня 2021 року; копію рахунку №29 від 16 квітня 2021 року;копію акту надання послуг №46 від 16 квітня 2021 року; копію платіжного доручення від 19 квітня 2021 року;копію рахунку №34 від 13 травня 2021 року; копію акту надання послуг №47 від 13 травня 2021 року; копію платіжного доручення від 17 травня 2021 року; копію рахунку №56 від 30 серпня 2021 року; копію акту надання послуг №59 від 30 серпня 2021 року; копію платіжного доручення від 31 серпня 2021 року; копію рахунку №67 від 27 вересня 2021 року; копію акту надання послуг №71 від 27 вересня 2021 року; копію платіжного доручення від 30 вересня 2021 року; копію рахунку №2 від 24 січня 2022 року; копію акту надання послуг №1 від 24 січня 2022 року; копію платіжного доручення від 24 січня 2022 року.

Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, на підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатським бюро «Олега Кириєвського «ФИРСТ ЧЕЙР ЛІГАЛ» укладено договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №01-11/03-2020 від 11 березня 2020 року.

До вказаного вище договору надано додаткову угоду №1, в якій деталізовано порядок оплати послуг.

Так, зі змісту додаткової угоди вбачається, що аналіз рішення про коригування митної вартості та документів, наданих для митного оформлення, аналіз перспектив судового оскарження - 3 години (300 Євро); підготовка супровідного листа із додатковими поясненнями в порядку частини 8 статті 55 Митного кодекс України - 2 години (200 Євро); підготовка позовної заяви - 7 годин (700 Євро); підготовка відповіді на відзив - 5 годин (500 Євро); участь в судових засіданнях від 13 вересня 2021 року та 27 вересня 2021 року - 200 Євро; участь в судових засіданнях у інших судових засіданнях у суді першої інстанції - не більше 200 Євро; підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що включає передоплату за участь в розгляді такої заяви в судовому засіданні - 100 Євро; підготовка заяви про відшкодування витрат і участь в судовому засіданні щодо розгляду такої заяви - (100 Євро).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2022 року відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, мотивувавши його тим, що вартість наданих послуг до договору про надання правничої допомоги не відповідають критерію реальності витрат на вказану суму та розумності їхнього розміру та зазначає, що послуги з аналізу рішення про коригування митної вартості та документів, наданих для митного оформлення і підготовка супровідного листа із додатковими поясненнями у порядку ч.8 ст.55 МК України не є необхідними та неминучими, що в подальшому унеможливили б звернутися за захистом інтересів позивача в суд, а отже не пов`язані зі справою. Звертає увагу, що вказана справа є справою незначної складності та по цій категорії справ є стала практика, до цих правовідносин застосовується незначна кількість нормативно-правових актів (зокрема декілька статтей МК України), матеріали справи містять незначну кількість документів (доказів), які підлягають оцінці судом при вирішенні цього спору, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань. Також зауважує, що позовна заява складена на 3-ох аркушах, зміст якої містить наведення обставин справи, посилання на судову практику Верховного Суду із наведенням висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права, що вказує на те, що обсяг витраченого часу на підготовку позовної заяви є явно завищеним.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони.

Крім того, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що проведення аналізу рішення про коригування митної вартості та документів, наданих для митного оформлення, аналіз перспектив судового оскарження та підготовка супровідного листа із додатковими поясненнями в порядку частини 8 статті 55 Митного кодексу України безпосередньо не пов`язані із розглядом справи та виділятися окремо у вартість немає змісту, такі, на думку колегії суддів, повинні охоплюватися змістом підготовки та написання позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вартість написання позовної заяви оцінив у 700 євро, відповіді на відзив у 500 євро, однак колегія суддів зауважує, що вказана справа є справою незначною складності, по цій категорії справ є стала практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи мотивоване клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вважає, що сума 1700 євро вказана позивачем за надання цих послуг є надто завищеною.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, твердження представника позивача про високу ціну позову та велике значення справи для позивача оцінюється критично, оскільки вказані обставини не були обумовленими критеріями для розрахунку розміру адвокатських витрат при виставленні позивачу рахунку, а тому наведені обставини законодавцем нормативно закріплено як фактори, що впливають на можливість розгляду справи без виклику (повідомлення) сторін, разом з тим, не перебувають у причинному зв`язку з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо оплати праці за участь у судових засіданнях, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судові засідання 13 вересня 2021 року та 27 вересня 2021 року відбулися на стадії підготовчого провадження, тобто на відповідній стадії аналіз спірних матеріально-правових відносин не здійснювався, а судові засідання 19 січня 2022 року та 20 січня 2022 року тривали по 12 і 13 хвилин відповідно, а тому заявлена сума за участь у судових засіданнях є явно завищеною.

Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг колегія суддів вважає, що необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 4000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача колегія суддів вважає частково підставними та обґрунтованими, враховуючи наведені вище мотиви.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в частині визначення суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийняв додаткове рішення, неповно з`ясувавши обставини справи, у зв`язку з чим відповідно до вимогст.317 КАС України додаткове рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні; в решті суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильно і повно встановив обставини справи, тому відповідно дост.316 КАС Українидодаткове рішення в цій частині необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 242, 252, 295, 316, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити частково.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі № 380/12630/21 змінити та викласти абзац другий резолютивної частини додаткового рішення у наступній редакції:

«Стягнути з бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства "КІВШСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 36763419) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень».

У решті додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі № 380/12630/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді В. С. Затолочний А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 30 травня 2022 року.