Рішення

від 26.05.2022 по справі 541/84/22

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/84/22

Провадження №2/541/376/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 травня 2022 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої, судді Куцин В. М.,

секретаря судового засідання Калініченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду м. Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування, третя особа Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Наконечна Надія Павлівна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування після смерті батька на житловий будинок.

Просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить в тому числі житловий будинок з господарським спорудами, який належав померлому.

В установлені законом строки позивач подала заяву про прийняття спадщини та успадкувала частину майна батька спадкодавця, інші спадкоємці відсутні, оскільки дружина спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

І отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину майна спадкодавця, земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за місцем знаходження житлового будинку та господарських споруд АДРЕСА_1

14.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Наконечної Н.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку, але отримала відмову. У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії підставою для відмови зазначена відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями.

Станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано відповідно до довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація» від 07.12.2021.

У період з 01.01.2013 року і по даний час право власності на зазначений будинок також не реєструвалося.

ДКП «Миргородтехінвентаризація» була проведена інвентаризація будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 та виготовлений технічний паспорт. Всі будівлі збудовані у період з 1971 року по 1990 рік.

В зв`язку з вищевикладеним, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали судді від 18 січня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.03.2022 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Комишнянську селищну раду Миргородського району Полтавської області.

Ухвалою суду від 03 травня 2022 року підготовче провадження по справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити в повному обсязі (а.с. 50).

Представник відповідача Комишнянської селищної ради в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив проводити розгляд справи без участі представника (а. с. 52).

Представник відповідача виконавчого комітету Комишнянської селищної ради в судове засідання не з`явився.

Третя особа Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Наконечна Надія Павлівна в судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином,причину неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило (а.с. 51).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд встановив.

Батьками позивача ОСОБА_4 згідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 29.01.1967 року Черевківським сільзагс Миргородського району Полтавської області є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 08.05.1988 року позивачу після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.13).

За життя 11.10.2005 року ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно, в тому числі жилий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами на день своєї смерті заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ( а.с.38).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 14.04.2021 року Великобагачанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с.11).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 виданого виконавчим комітетом Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області 16.04.2020 року (а.с. 10).

24.11.2021 ОСОБА_7 подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (а. с. 36 зворот).

23.10.2021 позивач подала заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 та отримала 21.12.2021 року Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину майна спадкодавця, земельну ділянку з кадастровим номером 5323288605:05:001:0025 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за місцем знаходження житлового будинку та господарських споруд АДРЕСА_1 та зареєструвала право власності на своє ім`я на земельну ділянку (а.с. 37, 40 зворот, 15 зворот).

14.12.2021 постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Наконечної Н. П. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями (а.с.14).

Згідно довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація» №993 від 07.12.2021 була проведена інвентаризація будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 та виготовлений технічний паспорт. Всі будівлі збудовані у період з 1971 року по 1990 рік (а.с.16).

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 житловий будинок та господарські споруди збудовані до 1992 року (а.с. 17-19).

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за заповітом, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно.

Судом встановлено, що власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 .

Вказаний факт підтверджується доказами, дослідженими судом, зокрема: довідкою ДКП «Миргородтехінвентаризація» №993 від 07.12.2021, технічним паспортом на будинок садибного типу від 08.12.2021 року, що містить характеристику будівель та споруд, що збудовані за життя спадкодавця, довідкою виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району №02-24/21 від 16.06.2021 року, згідно якої ОСОБА_2 проживав за адресою АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно, зокрема, за заповітом, і регулюються Конституцією України, ЦК України та ЦПК України.

Так, згідно із ст.ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Статтею 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.

Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності, в тому числі, в порядку спадкування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 № 7, право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

05 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Оскільки відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами житловий будинок та господарські споруди за адресою АДРЕСА_1 збудовані до 1992 року, тому вони не є самочинним будівництвом.

Враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, оскільки всупереч положень ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано будь-яких заперечень проти заявлених позовних вимог суд вважає, що факт належності спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами підтверджений, а тому зазначений будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами входить до складу спадщини після його смерті.

Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом майна, яке належало померлому батьку ОСОБА_2 , оскільки його дружина ОСОБА_3 на час відкриття спадщини померла, спадкоємець ОСОБА_7 відмовилася в установлений законом спосіб від прийняття спадщини на користь позивача, ОСОБА_1 вчинила дії по прийняттю спадщини, тому набула право на це майно в порядку спадкування. Це право відповідачем не оспорюється, а відтак підстав для визнання спадщини відумерлою немає.

Оскільки право позивача на оформлення його спадкових прав на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами померлого ОСОБА_2 порушено, то воно підлягає судовому захисту.

Згідно ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За таких обставин суд вважає належним відповідачем Комишнянську селищну раду Миргородського району Полтавської області.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, тому позов підлягає до задоволення.

В зв`язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з роз`яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції», де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1217, 1268,1261 ЦК України,ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_4 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка села Бакумівка Миргородського району Полтавської області, проживає АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 .

Комишнянська селищна рада Миргородського району Полтавської області, вулиця Миру,84, смт. Комишня Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 26163478.

Виконавчий комітет Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, вулиця Миру,84, смт. Комишня Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04381536.

Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Наконечна Надія Павлівна, вулиця Незалежності,16, м. Миргород Полтавської області.

Повне судове рішення складено 30 травня 2022 року.

Суддя: В. М. Куцин