Ухвала

від 25.05.2022 по справі 539/1157/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/1157/22 Номер провадження 11-сс/814/449/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року про часткове задоволення клопотання про арешт майна, -

за участю: прокурора ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),-

власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а :

Зміст оскарженогосудового рішенняі встановленісудом першоїінстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року клопотання слідчого Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні , внесеному до ЄРДР за № 12022170570000227 від 29.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України задоволено частково; накладено арешт на 10 зразків глинисто- ґрунтової суміші , вилучених в ході проведення огляду місця події 28.04.2022 неподалік с. Іскрівці Лубенського району та поміщено їх на зберігання до камери речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.

В іншій частині клопотання відмовлено.

Накладаючи арешт на 10 зразків глинисто- ґрунтової суміші слідчий суддя вказав , що вказані речі відповідають критерію , визначеному ст. 98 КПК України та існує необхідність проведення експертних досліджень.

Відмовляючи у накладенні арешту на транспортні засоби , слідчий суддя вказала , що стороною обвинувачення не доведено необхідність накладення арешту на вищевказані транспортні засоби , які було вилучено під час огляду та в подальшому визнано речовим доказом.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

Прокурор звертаючись до апеляційного суду просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову , якою накласти арешт на :

екскаватор JCD JS220LC JBC JS22DCO2063034 та вантажний автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_1 , що перебувають у власності фермерського господарства «Вітас і К» (ЄДРПОУ 33268698), юридична адреса: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Жовтневе , директором якого являється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права відчуження (продажу, передачу в оренду, користування), а також права зміни комплектуючих частин екскаватора та вантажного автомобіля, у зв`язку із необхідністю проведення трасологічних експертиз, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку та помістити вказане майно на майданчик тимчасово тримання транспортних засобів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вулиця Київська, 2Б;

10 зразків глинисто-ґрунтової суміші, вилучених в ході проведення огляду місця події від 28.04.2022 неподалік с. Ісківці Лубенського району та помістити їх на зберігання до камери речових доказів Лубенського РВГІ ГУНП в Полтавській області.

Апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує тим , що транспортні засоби є речовим доказом у кримінальному провадженні та є можливим знаряддям вчинення кримінального правопорушення , а тому арешт на вказане майно є виправданим.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.

Власник майна в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача , заслухавши доводи сторін на підтвердження та спростування апеляційних вимог , проаналізувавши матеріали судового провадження , перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно ст.404 ч.1 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що слідчий суддя в повній мірі дотримався зазначених положень закону.

Положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту діяти в порядку, передбаченому КПКУкраїни.

Частиною першою, пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України встановлено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, в тому числі арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 1 ст.173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, викладені норми закону слідчим суддею при розгляді клопотання про накладення арешту на майно дотримані в повному обсязі, а відтак ним прийнято в частині наявності підстав для накладення арешту на майно та відмови у накладенні арешту на транспортні засоби, законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Натомість доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді про арешт майна є необґрунтованими.

Так, як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170570000227 від 28.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України .

Слідчий , звертаючись до слідчого судді з клопотанням , зазначив як підставу арешту майна - збереження речових доказів.

Слідчий суддя , розглядаючи клопотання, у повній мірі оцінив вказану у клопотанні підставу щодо накладення арешту на зразки, з`ясував можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні , а також усі інші обставини , які передбачають підстави для арешту або відмови у задоволенні клопотання та прийняв обґрунтоване рішення про необхідність накладення арешту на зразки та відмови у накладенні арешту на транспортні засоби.

Колегія суддів вважає непереконливими доводи апеляції прокурора, що слідчий суддя помилився у питанні відмови у накладенні арешту на транспортні засоби.

У цьому контексті доводів апеляції, колегія суддів звертає увагу на таке.

Стадія досудового розслідування полягає у діяльності слідчого, прокурора щодо збирання, перевірки й оцінки доказів, на підставі яких встановлюються обставини, що мають значення в справі, викривається і притягується як обвинувачений особа, що скоїла злочин, застосовуються заходи з забезпечення кримінального провадження.

Предметом доказування у зазначеному кримінальному провадженні , яке в даний час здійснюється по факту вчинення злочину , є факт видобутку природних копалин.

Як вбачається із матеріалів провадження та пояснень прокурора в апеляційному суді, органом досудового розслідування вчинені процесуальні дії по фіксації обставин, які підлягають доказуванню, а зокрема відібрані зразки як із території так і транспортних засобів.

Водночас прокурором не доведено як слідчому судді так і в апеляційному суді, в чому ж полягає потреба у обмеженні права користування власником своїми транспортними засобами.

Нібито потреба у проведенні трасологічної експертизи, на яку посилається прокурор, є досить непереконливою.

Інших доводів на підтримання своєї апеляційної скарги прокурором не наведено.

Є очевидним той факт, що транспортні засоби використовуються їх власником, як суб`єктом господарювання, за цільовим призначенням.

Отже колегія суддів вважає , що накладення арешту на майно і відповідно позбавлення власника права користування ним є неспівмірним із потребами досудового слідства.

За таких обставин апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст.403,420,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року про часткове задоволення клопотання про арешт майна-без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4