Постанова

від 09.05.2022 по справі 522/3165/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3165/22

Провадження № 3/522/3365/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кірющенко О.М., прокурора Острик О.В., адміністративні матеріали, що надійшли з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживав на момент складання протоколу за адресою: АДРЕСА_1 , (на теперішній час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2022 року застосовано привід до ОСОБА_1 на 10 травня 2022 року о 10 год. 30 хв. та строк розгляду справи було зупинено до забезпечення явки останнього в судове засідання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 з`явився до суду, тому відпали обставини зупинення провадження у справі, суд вважає за необхідне провадження у справі відновити.

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №4/2022 від 02.02.2022 року, встановлено, що ОСОБА_1 , з 03 березня 2017 року знаходячись на службі в Національній поліції України, з 12 жовтня 2020 року перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угрупувань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання капітан поліції, спеціальний жетон з індивідуальним номером 0092791, будучи суб`єктом декларування, всупереч встановленим п. 3, п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю, подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2020 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 282 740,18 гривень. Вказані дії ОСОБА_1 містять ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією, є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У свою чергу, п. 1 ч. 3 ст. 49 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров`я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи, які відмовляються від взяття на себе зобов`язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Підпунктом «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції, якому присвоєно спеціальне звання поліції, а також має службове посвідчення та спеціальний жетон.

Встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 03 березня 2017 року № 392 о/с, у відповідності до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України, призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Южненського відділення поліції Лиманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, присвоєно йому спеціальне звання «рядовий поліції» та закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0092791, тим самим наділено владними повноваженнями на час проходження служби в Національній поліції України.

При цьому, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10 квітня 2017 року № 687 о/с ОСОБА_1 відряджено з 06 березня 2017 року по 04 липня 2017 року на курси первинної професійної підготовки до Одеського державного університету внутрішніх справ.

Під час проходження служби в Національній поліції України, на підставі рапорта від 21 серпня 2020 року та рішення атестаційної комісії № 17 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27 серпня 2020 року, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12 жовтня 2020 року № 1389 о/с, капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угрупувань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Після чого, на підставі рапорта від 14 квітня 2021 року, у зв`язку із організаційно - штатними змінами, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30 квітня 2021 року № 730 о/с, капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, на якій проходить службу по теперішній час.

У порядку ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, яку після складання власноручно підписав.

Таким чином, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угрупувань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання капітан поліції, спеціальний жетон з індивідуальним номером 0092791 та склавши Присягу на вірність Українському народові, ОСОБА_1 є поліцейським, тому на нього поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Пунктом 5 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що перебачено ч. 9 ст. 12 цього Закону.

Згідно положень статей 251-253 Цивільного Кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він може визначатися рокам, місяцями, тижнями, днями або годинами. Його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 959/29089), щорічна декларація декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

На виконання встановлених ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» вимог, яких суб`єкт декларування зобов`язаний дотримуватись, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угрупувань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання капітан поліції та спеціальний жетон з індивідуальним номером 0092791, ОСОБА_1 , за формою, визначеною Національним агентством з питань запобігання корупції, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті https://nazk.gov.ua, 20 січня 2021 року о 20 годині 38 хвилині подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2020 рік (за період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно), унікальний ідентифікатор документа - а78793е5-b364-48d0-96db-671e687d81ce.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

в) у разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Водночас, п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

У свою чергу, Одеським управління ДВБ Національної поліції України для організації розгляду та прийняття рішення отримано обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, який разом з матеріалами повної перевірки надійшов листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 30 вересня 2021 року № 433-01/72492-21.

Згідно обґрунтованого висновку Національного агентства з питань запобігання корупції, уповноваженою особою Національного агентства головним спеціалістом третього відділу Управління проведення повних перевірок ОСОБА_2 проведено повну перевірку щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2020 рік, унікальний ідентифікатор документа а78793е5-b364-48d0-96db-671e687d81ce, поданої 20 січня 2021 року до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угруповань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 .

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2020 рік подав завідомо недостовірні відомості про вартість на дату набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою автомобіля марки «Lexus»,моделі IS 200, чорного кольору, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , який на праві власності належить члену сім`ї (пасинку) ОСОБА_3 , вказавши вартість цього транспортного засобу у розмірі 560 000 гривень.

Відповідно до п. 3 Договору купівлі продажу транспортного засобу від 09 жовтня 2020 року № 7466/20/022441, укладеного між TOB «Ф.А.Р.Т.» (код ЄДРПОУ 41293603) та ОСОБА_3 , який є членом сім`ї (пасинком) суб`єкта декларування, наданого територіальним сервісним центром МВС № 5141, вартість автомобіля марки «Lexus», моделі IS 200, чорного кольору, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , становить 278 000 гривень.

Під час перевірки отримано пояснення від ОСОБА_1 , який пояснив, що автомобіль марки «Lexus», моделі IS 200, чорного кольору, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , члену сім`ї (пасинку) ОСОБА_3 купили дід та баба його батька. У своїх поясненнях, ОСОБА_1 також наголошує на тому, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» зазначеної декларації вказував вартість транспортного засобу на дату набуття у власність членом сім`ї (пасинком) у розмірі 278 000 гривень, однак при заповненні відповідних полів форми документа в ІТС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» не дозволило вказати відомості про джерела і достовірну вартість автомобіля, а також виправити помилки.

Наданими поясненнями ОСОБА_1 підтвердив свою обізнаність про дійсну вартість на дату набуття у власність ОСОБА_3 , який є членом сім`ї (пасинком), автомобіля марки «Lexus», моделі IS 200, чорного кольору, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , так як повідомив, що намагався внести відомості про вартість даного транспортного засобу саме у розмірі 278 000 гривень.

У свою чергу, п. 4 Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування передбачено, що суб`єкт декларування підтверджує ознайомлення із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації та надає згоду на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки.

Пунктом 1 Правил заповнення форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування у Реєстрі.

Згідно п. 8 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 року за № 959/29089), після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису. Перед підписанням документа суб`єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей та про надання згоди на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.

Разом з цим, за результатами перевірки також встановлено, що ОСОБА_1 у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік подав завідомо недостовірні відомості про отримані суб`єктом декларування та членом сім`ї (дружиною) ОСОБА_4 упродовж звітного періоду доходи.

Так, при заповненні відповідних полів форми щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2020 рік, ОСОБА_1 подав завідомо недостовірні відомості про дохід члена сім`ї (дружини) ОСОБА_4 від ТОВ «ТОТ» (код ЄДРПОУ 31000330) у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи, вказавши дохід у розмірі 68 334 гривні, а в якості джерела доходу ОСОБА_4 .

Згідно Довідки з ТОВ «ТОТ» (код ЄДРПОУ 31000330) із вих. № 3 від 11.08.2021, підписаної директором товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , яка є членом сім`ї (дружиною) суб`єкта декларування, у 2020 році ТОВ «ТОТ» (код ЄДРПОУ 31000330) нараховано заробітну плату у розмірі 68 379 гривень, де остання працювала на посаді юриста.

Під час перевірки отримано пояснення від ОСОБА_1 , який пояснив, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначеної декларації вказував дохід члена сім`ї (дружини) ОСОБА_4 у розмірі 68 379 гривень, а джерело доходу ТОВ «ТОТ» (код ЄДРПОУ 31000330), однак через збій в ІТС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» інформація не була належним чином відображена. Наданими поясненнями ОСОБА_1 підтвердив свою обізнаність про дійсний розмір та джерело доходу члена сім`ї (дружини) ОСОБА_4 .

Згідно витягу з особової картки ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, наданого листом управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області з вих. № 14/708 від 18.06.2021, ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 21 324,82 гривні.

У своїх поясненнях, ОСОБА_1 також повідомив, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначеної декларації вказував свій дохід у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи, у розмірі 21 324,82 гривні, а джерело доходу - Головне управління Національної поліції в Одеській області, однак через збій в ІТС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» інформація не була належним чином відображена. Наданими поясненнями ОСОБА_1 підтвердив свою обізнаність про дійсний розмір та джерело цього доходу.

Згідно Довідки із управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виданої ОСОБА_1 , суб`єкту декларування у 2020 році Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради нараховано щомісячну одноразово допомогу при народженні першої дитини у розмірі 10 320 гривень.

У своїх поясненнях, ОСОБА_1 зауважив, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначеної декларації вказував свій дохід у вигляді щомісячної одноразової допомоги при народженні першої дитини у розмірі 10 320 гривень, а джерело доходу Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, однак через збій в ІТС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» інформація не була належним чином відображена. Наданими поясненнями ОСОБА_1 підтвердив свою обізнаність про дійсний розмір та джерело цього доходу.

Отже, на думку органу, що склав протокол, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2020 рік, ОСОБА_1 подав завідомо недостовірні відомості про свій дохід, отриманий від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, які відрізняються від достовірних на суму 20 гривень (10 320 10 300 = 20).

Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У зв`язку з цим, при вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, яке полягає у поданні завідомо недостовірних відомостей у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2020 рік, стосовно майна та іншого об`єкта декларування, що має вартість, прожитковий мінімумів для працездатних осіб визначається у розмірі, установленому на дату подання декларації, тобто станом на 20 січня 2021 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у 2021 році прожитковий мінімумів для працездатних осіб в розрахунку на місяць установлено у розмірі 2 270 гривень.

Таким чином, на думку органу, який склав протокол, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби зі злочинними проявами, пов`язаними з діяльністю радикальних молодіжних угрупувань, і розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання капітан поліції, спеціальний жетон з індивідуальним номером 0092791, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія антикорупційного законодавства, а саме поліцейським, всупереч встановленим п. 3, п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам, ОСОБА_1 подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2020 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 282 740,18 гривень (282 000 + 740,18 = 282 740,18), що становить 124,55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (100 * 2 270 = 227 000 < 282 740,18/2 270 = 124,55 > 500 * 2 270 = 1 135 000), який діяв на дату подачі цієї декларації, тобто на 20 січня 2021 року.

При цьому, в ІТС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (https://public.nazk.gov.ua/search) виявлено 8 раніше поданих ОСОБА_1 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме:

- 22 березня 2018 року о 08 годині 49 хвилині подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2017 рік;

- 29 березня 2018 року о 10 годині 10 хвилині подано виправлену щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2017 рік;

- 02 березня 2019 року о 23 годині 14 хвилині подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2018 рік;

- 10 січня 2020 року о 13 годині 01 хвилині подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2019 рік;

- 10 січня 2020 року о 13 годині 51 хвилині подано виправлену щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2019 рік;

- 10 січня 2020 року о 13 годині 56 хвилині подано виправлену щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2019 рік;

- 18 січня 2021 року о 18 годині 04 хвилині подано декларацію кандидата на посаду за звітний 2020 рік;

- 20 січня 2021 року о 19 годині 57 хвилині подано виправлену декларацію кандидата на посаду за звітний 2020 рік.

Заповнення та успішна подача вищевказаних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з приводу встановлених Законом України «Про запобігання корупції» обмежень та вимог фінансового контролю, які взяв на себе обов`язок дотримуватись.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився разом зі своїм захисником адвокатом Кірющенко О.М., свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, не визнав, подав клопотання про закриття справи стосовно нього та просив її закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Пояснив, що 20.01.2021 року о 20 год. 38 хв. він подав через офіційний сайт НАЗК щорічну декларацію за 2020 рік та виявив самостійно технічні помилки в декларації, які відображалися на сайті НАЗК. Наміру подати завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації він не мав. При неодноразових спробах виправити помилки та зверненнях до працівників НАЗК, до цього часу в декларації за 2020 рік помилки не виправлені, у зв`язку із технічними не можливостями електронної системи НАЗК, що підтверджується його листами до НАЗК на 11 арк., які він долучив до поданого клопотання. Крім того, звернув увагу, що в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, у відповідності до Роз`яснень НАЗК від 03.02.2021 року №1, щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно фінансового контролю. Оскільки подання декларації та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані стосовно його пасинка ОСОБА_3 , який з липня 2018 року мешкає окремо від ОСОБА_1 та членів сім`ї останнього, тобто більш ніж 183 днів протягом звітного періоду.

Відображення в щорічній декларації ОСОБА_1 автомобіля марки «Lexus», моделі IS 200, було здійснено автоматично системою НАЗК з незрозумілих для ОСОБА_1 підстав, так як власником цього автомобіля є ОСОБА_3 . Допускав можливість зазначення таких даних, оскільки подану декларацію створював на підставі попередніх декларацій звідки й підтягнулися раніше зазначені дані його пасинка.

Крім того, в протоколі також зазначені технічні помилки при заповнені щорічної декларації за 2020 рік, а саме: заробітна плата дружини ОСОБА_4 у розмірі 45 гривен; та дохід ОСОБА_1 у розмірі 675 грн. 18 коп. Вищевикладена сума (675,18 + 45= 720,18) становить 720 гривень 18 копійок, що складає 0, 33 % від прожиткового мінімуму доходу для працездатних осіб, та не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, вказав, що перевірка була проведене ще в травні 2021 року, на підставі чого йому в червні 2021 року НАЗК відкрило доступ на один день, щоб він мав змогу виправити помилки, однак виправлена версія декларації знову не зберіглась.

Зазначені ОСОБА_1 обставини підтвердив й прокурор в судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Кірющенко О.М., підтримав свого підзахисного та просив справу стосовно нього закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Прокурор Острик О.В. в судовому засіданні протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, підтримала та просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Щодо подачі відомостей стосовно пасинка ОСОБА_1 , прокурор зазначила, що це є право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому він міг зазначити чи не зазначати його.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, заслухав пояснення особи, щодо якої складено протокол, думку учасників справи, дослідивши письмові докази, вважає, що провадження у справі необхідно закрити з таких підстав.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 10, 11 КУпАП установлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

За змістом ч. 4 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно з абз. 3 примітки до статті 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, згідно з п.2 роз`яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини, і наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов`язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 (справа №1-27/2010).

Отже, під час розгляду даної справи з урахуванням фабули правопорушення, що вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, підлягає перевірці факт подання ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у декларації, на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 227 000 грн. до 1 135 000 грн.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не подавав недостовірних відомостей у декларації за 2020-й рік, а навпаки, намагався виправити технічні помилки, які система НАЗК самостійно підтягнула. На підтвердження цього він надав переписку із технічною підтримкою НАЗК, в якій він повідомляв, що він подав декларацію за 2020-й рік, в якій виправив помилки, однак згодом на сайті НАЗК побачив, що виправлена версія декларації не зберіглась, а з`явилась невиправлена версія декларації.

Дослідженням письмових доказів у справі судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 цілеспрямовано подав завідомо недостовірні відомості у декларації за 2020-й рік. Натомість, судом встановлено, що ОСОБА_1 намагався виправити помилки в поданій декларації, однак система постійно не зберігала виправлену версію. Стосовно відомостей про заробітну платню його дружини ОСОБА_4 у розмірі 45 гривен; та дохід ОСОБА_1 у розмірі 675 грн. 18 коп., останній зазначив, що вищевикладена сума становить 720 гривень 18 копійок, що складає 0, 33 % від прожиткового мінімуму доходу для працездатних осіб, та не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Отже, судом беззаперечного встановлено, що у ОСОБА_1 був відсутній прямий умисел, спрямований на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки останній намагався виправити помилки у вказаній декларації, про що неодноразово повідомляв працівників НАЗК, однак система НАЗК не зберігала виправлену версію декларації.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що будь-які докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому, суд також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що ОСОБА_1 , не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст. 9, 10, 172-6, 221, 247, 251, 254, 268, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Відновити провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 .

Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживав на момент складання протоколу за адресою: АДРЕСА_1 , (на теперішній час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого 4 ст. 172-6 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси І.В. Циб