ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" травня 2022 р. Справа №907/890/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" б/н від 23.12.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/4301/21 від 24.12.2021)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 (повний текст складено 13.12.2021, суддя Ремецькі О.Ф.) про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження
у справі №907/890/20
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
за участю представників:
від апелянта: Дурдинець Р.Ю. - адвокат (в режимі відеоконференції), Бондаренко В.О. - адвокат (в режимі відеоконференції),
боржник: ОСОБА_1 особисто (в режимі відеоконференції),
арбітражний керуючий Лошак О.В. (в режимі відеоконференції),
від інших учасників справи про банкрутство: не з`явились
Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 у справі №907/890/20 затверджено підсумковий звіт керуючого реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Лошака Олега Васильовича у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за наслідками проведення процедури погашення боргів; припинено дію мораторію; звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів; визнано погашеними грошові вимоги кредиторів до фізичної особи ОСОБА_1 , а також грошові вимоги кредиторів (їх правонаступників), які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи; закрито провадження у справі №907/890/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить прийняти постанову, якою змінити ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 про закриття провадження по справі в частині підстави та наслідків закриття провадження, а саме закрити провадження у справі №907/890/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з підстави передбаченої ч.7 ст.123 КУзПБ без наслідків визнання вимог кредиторів погашеними та звільнення боржника від боргів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 справу №907/890/20 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» залишено без руху. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 09.02.2022.
26.01.2022 на електронну адресу суду від представника скаржника надійшли додаткові пояснення б/н від 25.01.2022 (вх. №01-04/496/22 від 26.01.2022).
07.02.2022 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 06.02.2022 (вх.№01-04/759/22 від 07.02.2022).
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 відкладено розгляд справи № 907/890/20 на 02.03.2022.
У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки відвідувачів та працівників суду, розгляд судової справи №907/890/20 призначений на 02 березня 2022 року не відбувся.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2022 призначено розгляд справи на 06.04.2022. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 розгляд справи відкладено на 18.05.2022.
В судовому засіданні 18.05.2022 представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, просили оскаржену ухвалу змінити в частині підстави та наслідків закриття провадження, а саме закрити провадження у справі №907/890/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з підстави передбаченої ч.7 ст.123 КУзПБ без наслідків визнання вимог кредиторів погашеними та звільнення боржника від боргів.
Боржник та арбітражний керуючий Лошак О.В. надали суду пояснення щодо фактичних обставин справи, просили залишити оскаржену ухвалу суду без змін.
Інші учасники справи явки в судове засідання не забезпечили. Явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників апелянта та учасників справи про банкрутство, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими частково, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.03.2021 відкрито провадження у справі № 907/890/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією фізичної особи за пропозицією боржника призначено арбітражного керуючого Лошака Олега Васильовича.
Оголошення про відкриття провадження у справі №907/890/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 05.03.2021 за №66059.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області за результатами попереднього засідання від 31.05.2021 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області на загальну суму 119 557,16 грн., в наступній черговості: сума 4540,00 грн. сплаченого судового збору відшкодовується позачергово; до другої черги 54 141,74 грн., та до третьої черги 60 875,42 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на загальну суму 974518,32 грн., в наступній черговості: сума 4540,00 грн. сплаченого судового збору відшкодовується позачергово; до третьої черги 974518,32 грн.; Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на загальну суму 19 228,91 грн., в наступній черговості: сума 4540,00 грн. сплаченого судового збору відшкодовується позачергово; до третьої черги 19 228,91 грн.
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Лошака О.В., визнано ОСОБА_1 банкрутом, введено процедуру погашення боргів боржника, призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Лошака О.В., оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.10.2021 визнано АТ КБ «ПриватБанк» кредитором ОСОБА_1 на суму 11039,91 дол. США (294 218,02 грн.) - вимоги другої черги, 4540,00грн. сплаченого судового збору - позачергово.
24.11.2021 керуючий реалізацією майна боржника арбітражний керуючий Лошак О.В. подав суду клопотання про затвердження звіту та закриття справи про неплатоспроможність боржника.
Постановляючи оскаржену ухвалу про затвердження звіту керуючого реалізацією майна боржника та закриття провадження у справі, місцевий господарський суд дійшов наступних висновків: на день постановлення судом постанови про завершення процедури реструктуризації боргів та переходу до процедури реалізації майна боржника кредиторами зауважень до перевірки декларацій боржника суду та керуючому реструктуризацією майна не подано; АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду належних та допустимих доказів стосовно наявності у членів сім`ї боржника, окрім тих, що зазначені у поданих суду деклараціях, відповідного зв`язку з боржником, проведення ними часткового розрахунку за борговими зобов`язаннями останнього, або вчинення відповідних правочинів на їх користь, тощо, що не доводить обгрунтованості позиції кредитора стосовно неможливості затвердження Звіту керуючого реалізацією майна боржника; подані кредитором відомості про те, що місце проживання боржника належить на праві власності арбітражному керуючому не спростовує того, що на день відкриття судом провадження у справі, боржником не використовується надане йому арбітражним керуючим для тимчасового проживання відповідне майно; керуючим реструктуризацією майна боржника було проведено інвентаризацію майна боржника, та виявлено відсутність будь-якого майна останнього; відсутність місця знаходження транспортного засобу та не результативність пошуку такого є достатніми підставами для вирішення питання щодо завершення справи про неплатоспроможність боржника.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено без з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також порушенням норм процесуального права.
Так, апелянт вказує, що в оскарженій ухвалі на нададано жодної оцінки доводам АТ КБ «ПриватБанк», що боржник ввів суд та кредиторів в оману щодо свого місця проживання, чим порушив вимоги п.2 ч.1 та п.11 ч.3 ст.116 КУзПБ.
Зокрема, боржник не надав, а арбітражний керуючий не перевірив відомості щодо зареєстрованого місця проживання боржника. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та у доданих до неї деклараціях про майновий стан за 2018-2020 роки боржник вказує, що немає зареєстрованого місця проживання, що суперечить приписам ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання ва Україні», оскільки здійснити реєстрацію свого місця проживання є обов`язком громадянина України. У матеріалах справи №907/890/20 відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 дійсно не має зареєстрованого місця проживання. Також апелянт звертає увагу, що арбітражний керуючий не використав надане йому законом право та не звернувся до органів реєстрації місця проживання з запитом щодо підтвердження місця проживання боржника.
Боржник надав суду та кредиторам завідомо неправдиві відомості про своє фактичне місце проживання. В якості свого фактичного місця проживання ОСОБА_1 зазначив адресу: АДРЕСА_1 . Проте, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вищевказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2 - арбітражному керуючому, який бере участь у даній справі. Наведене свідчить про те, що боржник фактично не проживає у вказаній квартирі і свідомо надав завідомо неправдиву інформацію щодо свого місця проживання або про те, що боржник дійсно проживає за вказаною адресою і арбітражний керуєчий має конфлікт інтересів, про який він не повідомив суд.
У деклараціях про майновий стан, які додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначив, що проживав за адресою АДРЕСА_1 . протягом 2019-2020 років, водночас в судових засіданнях арбітражний керуючий стверджував, що такий факт мав місце протягом кількох місяців до його вступу у справу.
Тобто, суд першої інстанції не встановив адресу ані зареєстрованого, ані фактичного місця проживання боржника.
В оскаржуваній ухвалі суд не надав оцінки доводам АТ КБ «ПриватБанк», що під час процедури реструктуризації боргів та під час процедури погашення боргів не дотримано вимоги ч.5 ст.116 КУзПБ. У деклараціях за 2018-2020 роки, які додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність взагалі не зазначені члени сім`ї боржника, відомості про членів сім`ї боржника, їх майно та доходи під час прийняття судом рішення про закриття провадження у справі не перевірено. Однак, як стало відомо АТ КБ «ПриватБанк» боржник має повнолітніх дітей, а також батьків. Таким чином, декларації про майновий стан ОСОБА_1 не відповідають вимогам чинного законодавства, а незазначення таких відомостей боржником призвело до безпідставного звільнення ОСОБА_1 від боргів.
Апелянт зазначає, що в оскарженій ухвалі також не було надано жоодної оцінки доводам АТ КБ «приватБанк», що під час процедури реструктуризації боргів та процедури погашення боргів не в повному обсязі дотримані вимоги щодо складання опису та оцінки майна боржника - транспортного засобу. Як вбачається з відповіді Територіального сервісного центру ГСЦ МВС України від 25.05.2021 за ОСОБА_1 на праві власності зареєстрований автомобіль ВАЗ 2215, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Проте, боржник переховує від кредиторів та керуючого реалізацією належний йому на праві власності транспортний засіб. Сам по собі факт оголошення вказаного транспортного засобу у розшук в межах виконавчих проваджень, відкритих відносно боржника, жодним чином не пояснює, чому боржник ухиляється від передання частини ліквідаційної маси керуючому реалізацією.
Таким чином, на переконання апелянта, визнання вимог кредиторів погашеними за наявності у боржника транспортного засобу є грубим порушенням прав кредиторів.
Апелянт також заявив клопотання про здійснення огляду наступних доказів: декларації про майновий стан боржника за 2018 та 2020 роки; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 , відеозапис судового засідання у справі від 24.11.2021 (з 05 хв. 10 с. по 05.хв.30с.) в частині пояснень арбітражного керуючого ОСОБА_2 .
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що огляд перелічених апелянтом доказів, є етапом дослідження матеріалів справи та надання оцінки доказам відповідно до ст.86 ГПК України, вказані докази є письмовими та були оглянуті судом в засіданні за участі представників учасників справи в режимі відеоконференції.
У додаткових поясненнях у справі скаржник просить врахувати судову практику Верховного Суду, а саме правові висновки щодо обов`язку боржника подавати декларації про свій майновий стан як невід`ємної складової провадження у справі про неплатоспроможність, щодо кола осіб, які відносяться до сім`ї боржника та є суб`єктами декларування, а також щодо принципу повноти дій ліквідатора.
Боржник у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів кредитора та вказує, що для прийняття рішення про закриття провадження на підставі ч.7 ст.123 КУзПБ як просить скаржник, необхідно, щоб боржник у декларації про майновий стан зазначив неповну та/або недостовірну інформацію про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, або щоб боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену інформацію. Однак, боржник вказує, що перевірка декларацій має бути здійснена на стадії реструктуризації боргів боржника, після чого є ще право подати виправлену декларацію. Натомість апелянтом було заявлено бажання розкриття майнового стану сина та батьків, які живуть окремо та самостійно, після визнання боржника банкрутом на стадії погашення боргів, що унеможливлює застосування у цьому випадку ч.7 ст 123 КУзПБ.
Боржник пояснює, що вважав, що при заповненні декларацій у п.2 «зареєстроване місце проживання/перебування» необхідно вказати або місце реєстрації - якого у боржника не було (так як частка квартири за попередньою адресою АДРЕСА_3 була реалізована державною виконавчою службою на прилюдних торгах) або місце перебування. На момент заповнення декларацій місцем тимчасового пороживання/перебування була адреса: АДРЕСА_1 . В кінці лютого 2021 боржник повідомив власнику квартири про припинення проживання в квартирі, таким чином, до вступу арбітражного керуючого ОСОБА_2 у справу до 02.03.2021 боржник фактично припинив проживати у вказаній квартирі, залишивши за собою право отримувати поштову кореспонденцію на вказану адресу. Власник квартири проживає за іншою адресою, а зареєстрований з 18.08.2020 за адресою АДРЕСА_4 . Окрім цього, 18.01.2022 боржник отримав довідку №240/13-21 Ужгородської міської ради проте, що він, ОСОБА_1 відповідно до відомостей територіальної громади зареєстрованим по місту Ужгороду не значиться.
Щодо батьків боржник пояснює, що вони проживають окремо з другим своїм сином і племінниками, на підтвердження чого боржник подає довідки відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.
Стосовно повнолітнього сина ОСОБА_3 , 1995 р.н. (прізвище змінено на дівоче прізвище матері після розлучення зі ОСОБА_1 у 2010 році), боржник вказує, що син проживає з 2013 року у Львові.
Боржник наголошує, що станом на дату заповнення декларацій він вважав відсутнім обов`язок подавати декларації щодо майна батьків та повнолітнього сина, які проживають окремо, а враховуючи, що вказане питання вирішувалось на рівні Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду (постанова від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, на яку покликається скаржник), так вважав не один боржник. Якщо б у справі про неплатоспроможінсть ставилось питання усунення відповідних недоліків декларацій, то вони б були усунуті в межах доступної боржнику інформації.
Стосовно транспортного засобу ВАЗ-2115, 2005 р.в., боржник вказує, що через незадовільний технічний стан здійснив розукомплектування цього транспортного засобу на автозапчастини, які було продано або передано на утилізацію. Внаслідок цього транспортний засіб вибув з користування без зняття його з реєстрації у відповідних державних органах.
Окрім того, боржник наводить доводи щодо незгоди з визнанням вимог АТ КБ «ПриватБанк» його кредитором.
На підтвердження наведених аргументів до відзиву боржник додав фотокопію паспорта ОСОБА_2 з відміткою про місце реєстрації, довідку відділу реєстрації місця проживання ВК Ужгородської МР від 19.01.2022 №276/13-21, довідки відділу реєстрації місця проживання ВК Ужгородської МР від 18.01.2022 №270/13-21, довідки ФОП Гавалець Є.О. від 11.05.2021 №15, довідку місця проживання ВК Ужгородської МР від 18.01.2022 №240/13-21, копія нотаріально завіреного паспорта Тезги О.В., довідки ТОВ «Ресторація «На Ринку» від 17.01.2022 №02-РнР, довідки ТОВ «Бізнес-Центр «Лемки» від 17.01.2022 №01-БЦЛ, довідки ТОВ «Мінпрод Галичина» від 17.01.2022 №03-Мга.
Колегія суддів апеляційної інстанції не бере вказних доводів до уваги, оскільки такі було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, і всупереч вимогам ч.3 ст.269 ГПК України, боржник не обгрунтував об`єктивної неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд враховує, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі порушувались апелянтом під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також те, що подані боржником довідки датовані січнем 2022 року, тобто викникли в часі пізніше, від постановлення оскарженої ухвали, що унеможливлює їх врахування під час апеляційного перегляду справи.
Інші учасники справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим було вчинено дії з пошуку майна боржника, а саме вчинено ряд запитів у компетентні органи, та отримано ряд відповідей:
1) отримано від Мукачівського прикордонного загону листа від 09.04.2021 №23/3431 про неможливість надання витребуваної інформації.
2) Керуючому реалізацією майна боржника надійшла відповідь Державної служби морського та річкового транспорту України датована 31.05.2021 про відсутність записів в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України щодо суден, власником або судновласником яких є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
3) Отримано лист від управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 23.04.2021 №165/1007/118.21 про те, що проведений пошук в реєстрі бази даних не виявив відомостей про надання (отримання, реєстрацію) документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів замовнику: ОСОБА_1 , управлінням ДАБІ у Закарпатській області у період з січня 2018 по теперішній час відсутні.
4) Отримано лист від управління Держпраці у Закарпатській області від 26.04.2021 №07-07/3334 в якому зазначено: що за ОСОБА_1 об`єктів котлонагляду, об`єктів підвищеної небезпеки, підіймальних споруд, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що непідлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі згідно облікових даних Управління Держпраці немає".
5) Головне управління ДПС у Закарпатській області від 16.04.2021 повідомило про наступні доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2018 по 4 квартал 2020, а саме:
" - 3 квартал 2018 ПП "ЦНПНТ "Малес" (код 23728945) - 6097,55 грн. (додаткове благо);
- 3-4 квартали 2019, 2 квартал 2020: ДП "Клевер Форс" (код 33194747) - 4224 грн. (вартість дарунків, а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), 1556,1 грн. (додаткове благо);
- 1 квартал 2020: відсутня інформація про доходи;
- 2 кв. 2020: ТОВ "ФМСД" (код 39540982) - 1180,75 грн. (вартість дарунків, а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), 2784,25 грн. (додаткове благо);
- 3-4 кв. 2020: відсутня інформація про отримані доходи.
Разом з тим зазначено, що вищезазначений громадянин згідно облікових баз даних ГУ ДПС у Закарпатській області знаходиться на обліку у стані 11 - ПРИПИНЕНО, але не знято з обліку.
Згідно поданої декларації про майновий стан і доходи фізичної особи підприємця Стасюка Володимира Михайловича за 2019 рік - 0,0 грн., за 2018 рік та 2020 рік декларацію про майновий стан і доходи не подавав.
Також повідомлено, що Головне управління ДПС у Закарпатській області не володіє інформацією про майно, задеклароване такою особою при перетинанні кордону до 02.03.2021".
6) Державна авіаційна служба України листом від 26.04.2021 повідомила, що у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) повітряні судна не зареєстровані.
7) Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом від 14.05.2021 повідомило, що за ОСОБА_1 рахувалась земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_5 , однак 20.11.2018 р. право власності на неї припинено.
8) З інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 нерухомого майна у власності останнього не виявлено.
9) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області в листі від 28.04.2021 повідомило, що згідно електронного обліку захисних споруд Закарпатської області за ОСОБА_1 захисні споруди не значаться.
10) Філія "Головного інформаційно-обчислювального центру" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 06.05.2021 повідомила, що інформації про вагони за ОСОБА_1 , як власника, в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів країн СНД і Балтії немає. Крім того, зазначений боржник відсутній в довіднику "Собственники грузовых вагонов государств учасников Содружества". Також в інформаційних базах даних відсутні відомості про зареєстровані локомотиви зазначеного боржника.
11) Головне управління статистики в Закарпатській області листом від 14.05.2021 повідомило, що подання статистичної інформації для фізичних осіб не передбачено, отже статистична звітність ОСОБА_1 відсутня.
12) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в листі від 23.04.2021 повідомила, що ОСОБА_1 серед власників, які володіють значними пакетами акцій (10 відсотків і більше акцій приватних акціонерних товариств та 5 відсотків і більше публічних акціонерних товариств) емітентів, серед власників голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, відсутній.
13) Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби від 13.05.2021 повідомив, що на виконанні в Ужгородському МВ ДВС перебувають ВП №54945233, 56252166, 54460141, 53434864, 58366363, 55671727, 50120600, 48449042, 48611986, стосовно яких 12.05.2021 винесені постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.
14) Територіальний сервісний центр МВС №2141 листом від 25.05.2021 №31/7/1-530 повідомив, що за ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1 ) значиться зареєстрованим один транспортний засіб - ВАЗ-2115, 2005 року випуску, сірого кольору, VIN- НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , номер та серія знака НОМЕР_2 .
15) Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області листом від 05.07.2021 №960/106/9-2021 повідомило наступне: "Повідомляємо Вам, що вказаний в ухвалі господарського суду Закарпатської області від 31.05.2021 (справа №907/890/20) транспортний засіб марки ВАЗ-2115, 2005 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , внесений до інформаційної підсистеми "Гарпун" 05.07.2021 року.
У випадку виявлення транспортного засобу, Вас буде повідомлено про його затримання".
Провести оцінку транспортного засобу марки ВАЗ-2115, 2005 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_2 можливо буде провести після його виявлення Національною поліцією України з врахуванням його технічного стану та товарного вигляду (орієнтовна ціна продавців на даний транспортний засіб 2005 року випуску на сайті auto.ria.com, не в аварійному стані, є в ціновому діапазоні 51000 грн. - 94 000 грн.).
На виконання п.7 постанови Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2021 по справі №907/890/20 керуючим реалізацією майна банкрута було проведено інвентаризацію майна банкрута - ФО ОСОБА_1 , однак крім вищевказаного транспортного засобу, який перебуває у розшуку, іншого майна у ході інвентаризації, яке можливо було б включити в інвентаризаційний опис - не виявлено.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відомості щодо боржника та членів його родини щодо прав власності на нерухоме майно або наявності речових прав на таке майно відсутні.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення про можливі наявні судові рішення щодо присудження до стягнення активів на користь боржника та членів його сім`ї відсутні.
Відомості щодо фактів наявності порушених кримінальних проваджень щодо боржника та його сім`ї відсутні.
Постановою суду від 07.07.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Лошака О.В., визнано ОСОБА_1 банкрутом, введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 , призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Лошака Олега Васильовича.
На виконання покладених повноважень керуючого реалізацією майна боржника, арбітражним керуючим повторно було проведено інвентаризацію майна боржника, за результатами якої було виявлено відсутність будь-якого майна у останнього (інвентаризаційний опис в матеріалах справи).
У зв`язку з відсутністю будь-яких активів у боржника зборами кредиторів 22.11.2021 (в порядку заочного голосування) було прийнято рішення клопотати перед судом про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі.
Водночас, як вбачається із поданої боржником декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2020 рік, боржник вказав, що зареєстроване місце проживання відсутнє, місце фактичного проживання - АДРЕСА_1 , квартири, що перебувають в оренді - АДРЕСА_1 .
У декларації за 2019 боржник вказав, що зареєстроване місце проживання відсутнє, місце фактичного проживання - АДРЕСА_1 , квартири, що перебувають в оренді - відсутні.
У декларації за 2018 боржник вказав, що зареєстроване місце проживання відсутнє, місце фактичного проживання - АДРЕСА_5 , інформація про інше нерухоме майно, що перебуває у власності - магазин-кафе за адресою АДРЕСА_5 , відомості щодо житлових будинків чи квартир - відсутні.
Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи).
Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються, зокрема, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника.
Згідно із ч.3 ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Відповідно до п.6 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми декларації про майновий стан боржника, у розділі «Загальні відомості» боржник зазначає адресу реєстрації місця проживання/перебування та адресу фактичного місця проживання, якщо ця адреса не збігається з адресою реєстрації місця його проживання.
На підтвердження фактичного місця проживання до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність боржник надав копію договору оренди квартири за адресою АДРЕСА_1 ., від 21.12.2020, укладеного між ОСОБА_2 як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем. Відповідно до п.4.1. вказаного договору строк оренди приміщення, що орендується, складає три місяці з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом прийому-передачі, відповідно до п.5.1. договору розмір та строк сплати орендної плати сторонами обумовлено в додатку №1 до договору. Однак, в матеріалах справи відсутні акт прийому-передачі приміщення і додаток №1 до договору, що унеможливлює встановлення обставин щодо фактичного часу проживання боржника у квартирі арбітражного керуючого, зокрема, дати повернення приміщення арбітражному керуючому.
У зв`язку з цим неможливим є перевірити декларації боржника в частині зазначення фактичного місця проживання.
Встановлення вказаних обставин має також значення для визначення підсудності справи та повинно було бути достеменно встановлено господарським судом під час відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи.
Окрім того, у деклараціях про майно за 2018-2020 роки боржник не надав суду відомостей щодо майна, доходів та витрат батьків та повнолітнього сина, які проживають окремо.
У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 викладено наступні правові висновки.
Аналіз положень частини третьої статті 116 КУзПБ свідчить про те, що декларація про майновий стан боржника є невід`ємним додатком заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи п.11 ч.3 ст.116 КУзПБ, визначені наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність».
У свою чергу, вимоги щодо змісту такої декларації передбачені частиною п`ятою статті 116 КУзПБ. Так, декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (абзац 1 частини п`ятої статті 116 КУзПБ).
Абзацом 2 частини п`ятої статті 116 КУзПБ визначено, що до членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
З моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Кодекс України з процедур банкрутства як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством юридичних осіб та неплатоспроможністю фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Коло членів сім`ї боржника відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ визначено у зв`язку із встановленням його обов`язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 КУзПБ.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Відповідно до частини сьомої статті 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, серед іншого, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.
Таке розуміння застосування поняття "член сім`ї" у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім`ї боржника у частині п`ятій статті 116 КУзПБ осіб, які не є членами сім`ї в розумінні статті 3 СК України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`ки.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, судове тлумачення частини п`ятої статті 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників- фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що боржник мав обов`язок зазначити у деклараціях відомості щодо батьків та повнолітнього сина, в тому числі після висловлення кредитором (апелянтом) відповідних зауважень щодо врахування наведених правових висновків Верховного Суду під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.
При цьому, нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
Із врахуванням наведених висновків суд мав обов`язок перевірити відомості у деклараціях боржника навіть за відсутності зауважень керуючого реструктуризацією за наслідками їх перевірки, і незалежно від наявності доводів кредиторів, та надати цим відомостям відповідну оцінку.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ, є можливим лише на стадії процедури реструктуризації боргів. Натомість на стадії процедури погашення боргів застосуванню підлягає п.9 ч.1 ст.90 КУзПБ.
Водночас апелянт, обгрунтовуючи вимоги скарги, покликається на принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та вказує, що за своєю сутністю процедура погашення боргів боржника-фізичної особи відповідає процедурі ліквідації боржника-юридичної особи, а тому за відсуності чітко унормованого порядку завершення процедури погашення боргів, мають застосовуватись положення ст.65 КУзПБ щодо подання та затвердження звіту ліквідатора.
Колегія суддів зазначає, згідно статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зважаючи на норму права статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, та відсутність окремого порядку подання та затвердження звіту керуючого реалізацією майна боржника, такий звіт підлягає поданню та затвердженню в порядку подання та затвердження звіту ліквідатора, визначеному статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно зі статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.
На виконання вимог статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства керуючим реалізацією майна боржника до підсумкового звіту були додані акт інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси та реєстр вимог кредиторів.
Крім того, керуючим реалізації майна боржника було зазначено, що реалізація об`єктів ліквідаційної маси не проводилась у зв`язку з відсутністю у боржника майна, яке підлягало би включенню до ліквідаційної маси, у зв`язку з чим, до підсумкового звіту в якості окремого додатку не додаються відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджували би відчуження активів боржника під час процедури погашення боргів.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що за боржником зареєстровано право власності на транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2215, колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN- НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , номер та серія знака НОМЕР_2 . Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області листом від 05.07.2021 №960/106/9-2021 повідомило, що вказаний транспортний засіб марки ВАЗ-2115, 2005 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , внесений до інформаційної підсистеми «Гарпун» 05.07.2021. Станом на дату завтердження звіту керуючого реалізацією, транспортний засіб не розшукали, з реєстрації він знятий не був.
Боржник вказані обставини не заперечує, зазначає, що вказаний автомобіль розібрав на запчастини та продав чи передав на утилізацію у зв`язку з незадовільним технічним станом. Однак, жодних доказів на підвердження зазначеного (доказів технічного облуговування, купівлі-продажу запчастин, квитанцій про передання на утилізацію тощо) матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції мав обов`язок достеменно встановити вказані обставини щодо фактичної відсутності автомобіля у володінні боржника.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає передчасним затвердження місцевим господарським судом підсумкового звіту керуючого реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Лошака Олега Васильовича у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за наслідками проведення процедури погашення боргів, та відповідно закриття провадження у справі.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими, проте підлягають задоволенню частково, а саме ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 у справі №907/890/20 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Лошаку О.В. у затвердженні підсумкового звіту керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за наслідками проведення процедури погашення боргів та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п.1, п.4 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.86, 269, 270, 277, 280, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" б/н від 23.12.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/4301/21 від 24.12.2021) - задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 у справі №907/890/20 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Лошаку О.В. у затвердженні підсумкового звіту керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за наслідками проведення процедури погашення боргів.
Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на боржника в порядку ч.2.ст.133 КУзПБ
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 30.05.2022.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2022 |
Оприлюднено | 28.06.2022 |
Номер документу | 104536964 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні