Постанова

від 22.05.2022 по справі 906/1004/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року Справа № 906/1004/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20, ухвалене суддею Маріщенко Л.О., повний текст рішення складено 20.12.2021 у справі №906/1004/20

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське"

до відповідача 1 Семенівської сільської ради

до відповідача 2 Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С"

про скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками

Приватне сільськогосподарське підприємство "Троянівське" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Семенівської сільської ради та до Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення 35-ї сесії сьомого скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за №848 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме:

1. номер паю 3 площею 2,5407га , кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

2. номер паю 22 площею 3,1710 га, кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

3. номер паю 89 площею 3,5698 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

4. номер паю 90 площею 3,6862 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

5. номер паю 219, площею 2,4545 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0031;

- визнати недійсними договори оренди не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок (часток, паїв), які були укладені 23.03.2020 між Семенівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області і ПСП "Полісся-С", а саме:

1. кадастровий № 1820880900:14:000:0029, номер договору оренди 36/20, номер запису про речове право 36107684;

2. кадастровий № 1820880900:14:000:0030, номер договору оренди 37/20, номер запису про речове право 3610522;

3. кадастровий № 1820880900:14:000:0031, номер договору оренди 39/20, номер запису про речове право 36106889;

4. кадастровий №1820880900:01:000:0548, номер договору оренди 38/20, номер запису про речове право 36107362;

5. кадастровий №1820880900:04:000:0262, номер договору оренди 35/20, номер запису про речове право 36107885;

- зобов`язати ПСП "Полісся-С" усунути і не чинити на майбутнє перешкоди ПСП "Троянівське" у користуванні наступними земельними ділянками, а саме:

1. площею 2,5407га , кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

2. площею 3,1710 га, кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

3. площею 3,5698 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

4. площею 3,6862 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

5. площею 2,4545 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20 позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення 35-ї сесії сьомого скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за № 848 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме:

1. номер паю 3 площею 2,5407 га , кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

2.номер паю 22 площею 3,1710 га, кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

3.номер паю 89 площею 3,5698 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

4.номер паю 90 площею 3,6862 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

5.номер паю 219,площею 2,4545га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся-С" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 року по справі №906/1004/20. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 року по справі №906/1004/20 про визнання незаконним та скасування рішення 35-ї сесії сьомого скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за № 848 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме:1 номер паю 3 площею 2,5407га , кадастровий номер 1820880900:01.000:0548; 2 номер паю 22 площею 3,1710 га, кадастровий номер 1820880900:04:000:0262; 3 номер паю 89 площею 3,5698 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0030; 4 номер паю 90 площею 3,6862 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0029; 5 номер паю 219, площею 2,4545 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/1004/20 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 р. поновлено Приватному сільськогосподарському підприємству "Полісся-С" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20, зупинено дію рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20, справу призначено на "24" лютого 2022 р. об 11:30год.

14.02.2022 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1004/20, забезпечення проведення якої просить доручити Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області.

Ухвалою від 15.02.2022 р. клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1004/20 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області (13312, Житомирська обл., м. Бердичів,вул. Житомирська, буд. 30-А).

Ухвалою від 24.02.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "24" березня 2022 р. о 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Бучинська Г.Б. перебуває у відпустці з 25.02.2022 р. по 03.04.2022 р.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/106 від 23.03.2022 р., у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Бучинської Г.Б., призначено заміну судді члена колегії у судовій справі №906/1004/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1004/20 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою від 24.03.2022 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою від 24.03.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "28" квітня 2022 р. о 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

Ухвалою від 24.03.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "23" травня 2022 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ). Зобов`язано Приватне сільськогосподарське підприємство "Троянівське" надати апеляційному суду оригінал договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 р. для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію вказаного договору для приєднання до матеріалів справи. А також, зобов`язано Семенівській сільській раді та Приватному сільськогосподарському підприємству "Троянівське" надати апеляційному суду витяг з книги обліку Великонизгірецької сільської ради про вчинений запис від 01.04.2016 р. за №32.

16.05.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від Семенівської сільської ради надійшов витяг з книги обліку Великонизгірецької сільської ради про вчинений запис від 01.04.2016 р. за №32р.

Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Василишин А.Р. перебуває у відпустці з 23.05.2022 р. по 27.05.2022 р.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/123 від 20.05.2022 р., у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р., призначено заміну судді члена колегії у судовій справі №906/1004/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1004/20 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою від 20.05.2022 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В..

23.05.2022 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" надійшла заява в якій представник просить суд розгляд апеляційної скарги проводити без участі представника. Вимоги, апеляційної скарги підтримує у повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції.

При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що поштове відправлення з рекомендованими повідомленнями, яким надсилався примірник ухвали суду від 28.04.2022 року на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" повернулось до суду апеляційної інстанції з позначкою органу зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту четвертого частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи, що ухвала суду від 28.04.2022 направлялася на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське", яка встановлена судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, колегія суддів вважає, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Троянівське" належним чином повідомлене про дату, час і місце судового засідання, навіть незважаючи на те, що процесуальні документи суду не були ним отримані та повернулися до суду з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №873/41/21.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20 позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" задоволено частково. Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав, що рішення Семенівської сільської ради №848 від 25.02.2020 порушує права Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" як орендаря, тому в цій частині рішення "Про укладання договорів оренди ПСП "Полісся - С" на невитребувані та нерозподілені земельні ділянки (частки паї) із земель колективної власності реформованого КСП "Здобуток Жовтня"" слід визнати недійсним. В решті позову відмовлено.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся-С" звертає увагу на те, що після підписання 18.03.2016 року договору оренди № 3-16, незважаючи на вимоги цього договору, обов`язкові дії, спрямовані на державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок представниками ПСП «Троянівське» виконані не були. Державна реєстрація зазначеного договору оренди земельних ділянок, тобто офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснена не була.

У своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що договір має відмітку про його реєстрацію у книзі реєстрації договорів оренди сільської ради. Далі, суд викладає умови Договору оренди стосовно того, що Договір набуває чинності лише після його державної реєстрації, одразу після чого безпідставно приходить до висновку, що Договір оренди набув чинності з моменту його постановки на облік у книзі сільської ради.

На думку апелянта, судом незаконно не застосовані існуючі вимоги стосовно саме державної реєстрації Договору та застосовані норми "Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)", затвердженого Постановою КМУ від 24 січня 2000 року №119.

Відтак, Договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 року повинен був бути зареєстрований саме у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відповідати вимогам щодо типового договору оренди землі, як це передбачено ст. 14 Закону України «Про оренду землі» та Постановою КМУ "Про затвердження договору оренди землі".

Крім того, згідно пункту №37, розділ "Зміна умов договору і припинення його дії", Договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 року, " Дія договору припиняється у разі отримання власником державного акту на право власності, або іншого правовстановлюючого документа на земельну ділянку (пай)".

Таким чином, внаслідок реформування (об`єднання) сільських рад, та оформлення комунальної власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано іншого власника земельних ділянок, зазначених у договорі оренди. Державна власність, в особі Бердичівської районної державної адміністрації змінена на Комунальну в особі Семенівської сільської ради.

Також, з матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем додана ксерокопія Договору оренді земельних ділянок. У зазначеній копії договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) № 3-16 від 18.03.2016 року відсутня печатка «Орендодавця» (Бердичівської районної державної адміністрації).

Крім того, всупереч вимогам ст. 91 ГПК України, жодна сторінка копії договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) № 3-16 від 18.03.2016 року не засвідчена позивачем належним чином. Позивач не підтвердив відповідність копії письмового доказу оригіналу (Договору оренди), який наданий ним до суду своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

На підставі розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області від 23.02.2016 за №35 ПСП "Троянівське" було вирішено передати в оренду терміном на 7 років нерозподілені (не витребувані) частки (паї, земельні ділянки) із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів Великонизгірської сільської ради, в кількості 9 паїв, загальною площею 26,5794 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно додатку до вказаного розпорядження в оренду ПСП "Троянівське" передавалися наступні невитребувані паї (земельні ділянки):

- пай №3 площею 2,5407 га;

- пай №4 площею 2,5400 га;

- пай №22 площею 3,1710 га;

- пай №89 площею 3,5698 га;

- пай №90 площею 3,6862 га;

- пай №214 площею 3,6018 га;

- пай №219 площею 2,4545 га;

- пай №220 площею 2,4484 га;

- пай №221 площею 2,5670 га.

18.03.2016 на підставі вказаного розпорядження між Бердичівською РДА (орендодавець) та ПСП "Троянівське" (орендар) було укладено договір оренди №3-16, згідно п. 2 якого, в оренду передано 9 невитребуваних паїв (земельні ділянки) загальною площею 26,5794 га.

Вказані в договорі паї були передані орендодавцю 18.03.2016, що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди невитребуваних паїв від 18.03.2016 №3-16.

Рішенням Семенівської сільської ради (відповідач-1) від 30.08.2019 № 686 ПСП "Полісся -С" (відповідач-2) було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на невитребувані та нерозподілені земельні частки (паї) із земель сільськогосподарського призначення на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту с. Великі Низгірці для подальшого укладання договору оренди на земельні ділянки згідно з додатком, а саме:

- пай №3 площею 2,5407 га;

- пай №22 площею 3,1710 га;

- пай №89 площею 3,5698 га;

- пай №90 площею 3,6862 га;

- пай №219 площею 2,4545 га.

В подальшому рішенням Семенівської сільської ради від 17.12.2019 р. №792 було затверджена технічна документація із землеустрою на вказані 5 із 9-ти невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), які вже перебували в оренді позивача, із наступним присвоєнням кадастрових номерів, а саме:

- пай №3 площею 2,5407 га кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

- пай №22 площею 3,1710 га кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

- пай №89 площею 3,5698 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

- пай №90 площею 3,6862 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

- пай №219 площею 2,4545 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

02.01.2020 державним реєстратором Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Санніковою І.В. на підставі рішення Семенівської сільської ради №792 від 17.12.2019 зареєстровано право власності сільської ради на вказані вище 5 (п`ять) земельних ділянок.

Рішенням Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за № 848 було передано в оренду ПСП "Полісся-С" земельні ділянки невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв):

- кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

- кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

Позивач вважає, що рішення відповідача-1 від 25.02.2020 №848 щодо передачі в оренду ПСП "Полісся -С" зазначених земельних ділянок, які фактично вже перебували в оренді позивача, явно обмежує і порушує речові права та інтереси останнього, тому таке рішення є незаконним.

Крім того, позивач вказав, що згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 23.03.2020 між Семенівською сільською радою, як орендодавцем, і ПСП "Полісся-С", як орендарем, були укладені договори з приводу вказаних 5-ти земельних ділянок, а наступного дня, тобто 24.03.2020 зареєстровані державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Богушем Олександром Васильовичем, а саме:

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0029, номер договору оренди 36/20, номер запису про речове право 36107684;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0030, номер договору оренди 37/20, номер запису про речове право 3610522;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0031, номер договору оренди 39/20, номер запису про речове право 36106889;

- кадастровий номер 1820880900:01:000:0548, номер договору оренди 38/20, номер запису про речове право 36107362.

- кадастровий номер 1820880900:04:000:0262, номер договору оренди 35/20, номер запису про речове право 36107885.

Відтак, на думку позивача, відповідач ПСП "Полісся-С", починаючи з весни 2020 року обробляє вказані земельні ділянки (невитребувані земельні паї), перешкоджаючи позивачу у реалізації його законного права на користування ними.

04.08.2020 позивач звернувся до ПСП "Полісся-С" з письмовою вимогою про припинення користування спірними земельними ділянками. Однак, ПСП "Полісся-С" користування цими земельними ділянками не припинило, відповіді на письмову вимогу надано не було.

На думку позивача, рішення Семенівської сільської ради щодо передачі ПСП "Полісся-С" невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), що фактично знаходилися в орендному користуванні позивача, є незаконним, тому і зазначені договори оренди земельних ділянок, які були укладені між відповідачами на підставі цього рішення, не можуть вважатися дійсними.

Також позивач вважає, що ПСП "Полісся-С" фактично не має правих підстав для користування вказаними земельними ділянками і, відповідно для створення перешкод позивачу у користуванні ними.

Вищенаведене стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20 позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення 35-ї сесії сьомого скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за № 848 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв).

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно зі ст.13 Конституції України, землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10).

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У відповідності до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача визнати незаконним та скасувати рішення 35-ї сесії сьомого скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за №848 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а також визнати недійсними договори оренди не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок (часток, паїв), які були укладені 23.03.2020 між Семенівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області і ПСП "Полісся-С".

У якості підстави заявлених вимог позивачем визначено обставини порушення відповідачами існуючого у позивача права користування земельними ділянками, переданими йому відповідно до договорів оренди земельних ділянок, укладених з Бердичівською РДА.

На підтвердження відповідних обставин позивачем долучено до матеріалів справи докази, які Господарським судом Житомирської області було досліджено та прийнято до уваги, зокрема: розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області від 23.02.2016 за №35, договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016р., витяг з журналу обліку договорів оренди по Великонизгірецькій сільській раді Бердичівського району, рішення 35-ї сесії сьомого скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за № 848.

Як встановлено апеляційним судом, позивач до матеріалів позовної заяви долучив копію договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016р., яка належним чином незасвідчена. Крім того, з вказаної копії вбачається, що зі сторони Бердичівської районної державної адміністрації (орендодавця) відсутня печатка. Оригінал даного договору до суду першої інстанції для огляду не надано.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 р. було зобов`язано позивача надати апеляційному суду оригінал договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 р. для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію вказаного договору для приєднання до матеріалів справи. Крім того, зобов`язано Семенівську сільську раду та Приватне сільськогосподарське підприємство "Троянівське" надати апеляційному суду витяг з книги обліку Великонизгірецької сільської ради про вчинений запис від 01.04.2016 р. за №32.

16.05.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від Семенівської сільської ради надійшла ксерокопія журналу обліку договорів оренди землі по Великонизгірецькій сільській раді, з якої вбачається, що під №32 вчинений запис невідомо про яку саме земельну ділянку, оскільки кадастровий номер земельної ділянки відсутній, в графі «Інформація про орендаря» зазначено, ТОВ «Тако», код ЄДРПОУ 33939991, адреса: м.Львів, вул.Зелена. Таким чином, вказаний витяг не підтверджує той факт що договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 р., дійсно був облікований у Великонизгірецької сільській раді.

Крім того, апелянтом до апеляційної скарги було додано адвокатський запит, який було направлено на адресу Бердичівської РДА про надання належним чином засвідченої копії договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) № 3-16 від 18.03.2016 року. З відповіді Бердичівської РДА за № 02-8 від 15.06.2021 року вбачається, що Договір оренди № 3-16 від 18.03.2016 року в матеріалах Бердичівської районної державної адміністрації не виявлено.

На виконання вимог апеляційного суду, позивач оригіналу договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 р. не надав.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Єдиним належним доказом достовірності наданих копій могло бути лише дослідження оригіналу договору, зокрема за ініціативою суду.

Отже, враховуючи неподання позивачем оригіналу власного примірника договору у повному обсязі, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо укладення сторонами договору, судом, відповідно до положень ч.6 ст.91 ГПК України, не береться до уваги доданий позивачем до позовної заяви договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 р..

Оскільки суду не було подано належних доказів укладення Договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 р.., колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем того факту, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Троянівське" є законним орендарем земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житоирської області загальною площею 26,5794 га., згідно договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 р.

Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує той факт, що матеріали справи містять копію договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 р., оригіналу договору позивачем не було подано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. При цьому відповідач заперечує факт існування вище вказаного договору оренди.

У пункті 7.3.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 зроблено висновок, що якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа (частини п`ята - шоста статті 91 ГПК України).

Отже, з огляду на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставини (факти), що обґрунтовують його вимоги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (ст. ст. 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" або "перевага доказів"; "наявність чітких та переконливих доказів"; "поза розумним сумнівом".

Апеляційний суд приймає до уваги, що 17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відомо, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

З огляду на досліджені докази, приєднані до матеріалів справи, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не доведено ні право користування спільними земельними ділянками на підставі укладених договорів оренди, ні порушення цього права відповідачами.

Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" до відповідача Семенівської сільської ради та до Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" про скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками як такого, на обґрунтування якого не було подано належних доказів, а відтак обставини , які підлягали доведенню, не були доведені позивачем.

Таким чином рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 слід скасувати, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" наведено достатні та переконливі доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області необхідно скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20 не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом.

За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. слід задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 09.12.2021 р. у справі №906/1004/20 скасувати повністю. Прийняти нове рішення.

Викласти резолютивну частину в наступній редакції:

"У задоволенні позову відмовити"

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд.2, літ.В, код ЄДРПОУ 32746583) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С" (13352, Житомирська обл., Бердичівський р-н, село Велики Низгірці, вул. Центральна, буд. 22, код ЄДРПОУ 31583243) - 3153 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1004/20 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "30" травня 2022 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Грязнов В.В.