ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"30" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/964/22
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву (вх. №2-381/22 від 27.05.2022) заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову,
подану разом з матеріалами позовної заяви за вх. №1003/22 від 27.05.2022
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552)
в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691)
до відповідача: Приватного підприємства «Лаіка Секюріті» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10; код ЄДРПОУ 37130844),
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40055626),
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом, поданим в інтересах держави в особі Одеської міської ради, до відповідача - Приватного підприємства «Лаіка Секюріті».
У позовній заяві заступник керівника Одеської обласної прокуратури просить зобов`язати Приватне підприємство «Лаіка Секюріті» привести земельну ділянку, кадастровий номер: 5110137500:35:002:0002, загальною площею 0,1455 га, розташовану за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, до попереднього стану відповідно до технічного паспорту від 05.04.2011, шляхом демонтажу та знесення за власний рахунок самочинно зведених на ній об`єктів нерухомого майна та їх елементів, зокрема: незавершеної будівництвом в рівні третього поверху будівлі, зведеної шляхом улаштування фундаментів, залізобетонних монолітних колон, конструкцій перекриття та стін з газобетонних блоків; залізобетонних монолітних колон та конструкцій перекриття, зведених впритул до фасадної стіни існуючого будинку-пам`ятки; окремої конструкції із монолітних колон та перекриття, зведених впритул до лівої торцевої стіни існуючого будинку-пам`ятки; залізобетонної фундаментної плити по периметру будинку-пам`ятки; окремої споруди нижче рівня землі (басейн) зліва від існуючого будинку-пам`ятки.
Разом з позовною заявою заступником керівника Одеської обласної прокуратури подано заяву про забезпечення позову (вх. №2-381/22 від 27.05.2022), в якій заявник просить:
1) вжити заходи забезпечення у справі за позовною заявою обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ПП «Лаіка Секюріті», третя особа на стороні позивача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобов`язання привести земельну ділянку по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі до попереднього стану шляхом демонтажу, знесення об`єктів самочинного будівництва, шляхом заборони ПП «Лаіка Секюріті» та будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі;
2) заборонити ПП «Лаіка Секюріті» та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо новоутвореного (новозбудованого) нерухомого майна по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказав наступне.
Обласною прокуратурою встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, розташовані нежитлові будівлі, загальною площею 650,5 кв.м, власником яких є ПП «Лаіка Секюріті» на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2012.
До складу вказаного нерухомого майна входить будинок, загальною площею 480,2 кв.м, що є об`єктом культурної спадщини - пам`яткою історії місцевого значення, прийнятою під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 25.12.1984 № 652, яка розташована на території Центрального історичного ареалу м. Одеси, у межах комплексної охоронної зони історичної забудови центральної частини міста.
Разом з тим, на цей час ПП «Лаіка Секюріті» на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси за вказаною адресою, впритул до будівлі пам`ятки історії та за відсутності оформленого у встановленому законом порядку права на виконання будівельних робіт проводяться роботи з будівництва нових об`єктів нерухомого майна.
Так, за результатами проведеної управлінням ДАБК Одеської міської ради перевірки дотримання суб`єктом містобудування ПП «Лаіка Секюріті» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на будівельному майданчику по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі встановлено факт виконання ПП «Лаіка Секюріті» на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси за вказаною адресою самочинних будівельних робіт з будівництва споруди (будівлі) в рівні першого поверху, шляхом улаштування фундаментів, залізобетонних монолітних колон та конструкції перекриття (з одного боку будівлі-пам`ятки), а також будівництва споруди нижче рівня землі (з іншого боку), про що складено акт від 01.11.2021.
В ході проведення перевірки встановлено, що будівля по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі є об`єктом культурної спадщини місцевого значення. Орієнтовна довжина будівлі складає 19 м. Тобто охоронна зона навколо даної будівлі становить 38 м. Однак, будівельні роботи з будівництва об`єктів з обох сторін будівлі, яка є об`єктом культурної спадщини, виконуються на відстані менш, ніж 38 м, та навіть впритул до неї.
З урахуванням викладеного, за результатами проведеної перевірки управлінням ДАБК Одеської міської ради вжито заходи архітектурно-будівельного контролю, зокрема: 01.11.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постановою від 08.11.2021 № 070/21/387-вих на ПП «Лаіка Секюріті» накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; замовнику будівництва 01.11.2021 видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, та про зупинення підготовчих і будівельних робіт.
Надалі, 19.11.2021 управлінням ДАБК Одеської міської ради із залученням представників Департаменту архітектури та містобудування ОМР, Департаменту земельних ресурсів ОМР, Департаменту з благоустрою міста ОМР та Приморської районної адміністрації ОМР, проведено комісійне обстеження об`єкта будівництва за вищевказаною адресою.
Під час обстеження встановлено, що будівельні роботи не зупинено та їх виконання продовжувалось, а саме: будівництво будівлі в рівні другого поверху впритул до будинку пам`ятки архітектури, будівництво споруди нижче рівня поверхні землі, улаштування залізобетонної фундаментної плити по периметру вказаного будинку, а також улаштування залізобетонних колон, про що складено відповідний акт.
На цей час самочинне будівництво за вказаною адресою не зупинено.
Так, під час огляду земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, проведеного 04.05.2022 в межах кримінального провадження № 42021160000000338 від 09.07.2021 за участю спеціалістів управління ДАБК Одеської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, КУ «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» Одеської міської ради, встановлено, що на вказаній земельній ділянці окрім двоповерхової будівлі-пам`ятки розташовані об`єкти самочинного будівництва у вигляді недобудованих будівель та споруд.
Зокрема, встановлено: факт будівництва споруди (будівлі) в рівні третього поверху, шляхом улаштування фундаментів, залізобетонних монолітних колон, конструкцій перекриття та стін з газобетонних блоків; факт улаштування залізобетонних монолітних колон та конструкцій перекриття до фасадної стіни існуючого будинку; факт будівництва окремої конструкції із монолітних колон та перекриття до лівої торцевої стіни існуючого будинку; факт будівництва зліва від існуючого будинку окремої споруди нижче рівня землі, зовні схожої на басейн.
Водночас, згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, рішень щодо передачі вищевказаної земельної ділянки у власність або користування Одеською міською радою не приймалось.
Таким чином, земельна ділянка по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі, на якій ПП «Лаіка Секюріті» проводяться будівельні роботи, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, яка відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, п. «б» ч. 1 ст. 80, ст. 83 Земельного Кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділена повноваженнями власника цієї земельної ділянки.
Прийнявши до уваги, що будівельні роботи проводяться ПП «Лаіка Секюріті» на земельній ділянці територіальної громади, не відведеній замовнику будівництва для цієї мети та за відсутності відповідної дозвільної документації, заявник наголосив, що об`єкти нерухомого майна, які будуються по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі, у розумінні ст. 376 ЦК України є об`єктами самочинного будівництва, які підлягають знесенню, а земельна ділянка - приведенню до попереднього стану.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При цьому, суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії, було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
По суті забезпечення позову це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача та інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення у випадку задоволення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Як вказав заявник, станом на даний час ПП «Лаіка Секюріті» на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси по вул. Італійський бульвар, 7/9, впритул до будівлі пам`ятки історії та за відсутності оформленого у встановленому законом порядку права на виконання будівельних робіт, проводяться роботи з будівництва нових об`єктів нерухомого майна.
Окрім того, за інформацією заявника, незважаючи на те, що вищевказане самочинне будівництво проводиться в охоронній зоні будівлі-пам`ятки та впритул до неї, згідно з даними Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, в електронній базі Департаменту наразі відсутні відомості щодо надання дозволу на проведення будівельних робіт за зазначеною адресою, як того вимагають положення ст.ст. 22, 24, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Надаючи правову оцінку доводам заявника, суд дослідив надані до матеріалів заяви докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування заходів до забезпечення позову.
Так, судом було проаналізовано, зокрема:
- Акт огляду Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 03.06.2021 з додатками;
- Направлення УДАБК ОМР для проведення планового (позапланового) заходу від 08.10.2021 №000726;
- Акт УДАБК ОМР від 01.11.2021 № 000726, складений за результатами проведення планового (позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2021, складений головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР;
- Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.11.2021, складений головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР;
- Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 01.11.2021, складений головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР;
- Постанова №070/21/387-вих від 08.11.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- Акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 19.11.2021, складений головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК ОМР;
- Протокол огляду місця події від 04.05.2022.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України)
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сукупність наданих заявником доказів на даному процесуальному етапі розгляду справи свідчить про те, що Приватним підприємством «Лаіка Секюріті» станом на даний час виконуються будівельні роботи з нового будівництва за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9. Разом з тим, надані до суду матеріали заяви свідчать про відсутність відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.
Слід врахувати, що кожний день самочинного будівництва може призвести до ускладнень виконання рішення у справі за даним позовом у разі його ухвалення на користь держави, адже зростає технічна складність та вартість робіт щодо знесення, демонтажу об`єктів самочинного будівництва.
Відтак, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Водночас суд погоджується з доводами заявника, що необхідність у забезпеченні вказаної позовної заяви шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо новоутвореного (новозбудованого) нерухомого майна Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі викликана тим, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимог щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Так, нова реєстрація права власності на нерухоме майно за вказаною адресою може стати підставою звернення до суду з новим позовом про її скасування.
Суд вважає, що забезпечення позову у вигляді заборони проведення будівельних робіт та вчинення реєстраційних дій щодо новоутвореного нерухомого майна дасть змогу в подальшому ефективно здійснити захист порушених прав та інтересів позивача, у випадку їх порушення, та виконати завдання господарського судочинства.
Зазначений спосіб забезпечення відповідає предмету позову. Водночас, його вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими та не позбавлять ПП «Лаіка Секюріті» права на здійснення будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар 7/9 - після винесення рішення у даній справі в залежності від результату вирішення спору.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частинами першою та четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків ПП «Лаіка Секюріті» у зв`язку із вжиттям заходу забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, ПП «Лаіка Секюріті» не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Разом з цим, суд звертає увагу, що за наявності доказів, які б спростовували доводи прокуратури щодо необхідності забезпечення позову, ПП «Лаіка Секюріті» не позбавлене права звернутися до Господарського суду Одеської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву (вх. №2-381/22 від 27.05.2022) заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі за позовною заявою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства «Лаіка Секюріті», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про зобов`язання вчинити певні дії, шляхом заборони Приватному підприємству «Лаіка Секюріті» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10; код ЄДРПОУ 37130844) та будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
3. Заборонити Приватному підприємству «Лаіка Секюріті» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10; код ЄДРПОУ 37130844) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо новоутвореного (новозбудованого) нерухомого майна по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі.
Стягувачем за даною ухвалою є: Одеська міська рада (65026, м. Одеса, площа Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691).
Боржником за даною ухвалою є: Приватне підприємство «Лаіка Секюріті» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10; код ЄДРПОУ 37130844).
Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання в строк, встановлений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили 30 травня 2022 р. та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Волков Роман Володимирович
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104538203 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні