Рішення

від 24.07.2022 по справі 916/964/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/964/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,

розглянувши справу № 916/964/22

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552)

в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Приватного підприємства «Лаіка Секюріті» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10; код ЄДРПОУ 37130844),

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40055626),

про зобов`язання вчинити певні дії;

представники сторін:

від прокуратури Тунік Віталій Миколайович,

від позивача Танасійчук Галина Михайлівна,

від відповідача Рязанцев Дмитро Ігорович,

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом, поданим в інтересах держави в особі Одеської міської ради, до відповідача - Приватного підприємства «Лаіка Секюріті».

У позовній заяві заступник керівника Одеської обласної прокуратури просить зобов`язати Приватне підприємство «Лаіка Секюріті» привести земельну ділянку, кадастровий номер: 5110137500:35:002:0002, загальною площею 0,1455 га, розташовану за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, до попереднього стану відповідно до технічного паспорту від 05.04.2011, шляхом демонтажу та знесення за власний рахунок самочинно зведених на ній об`єктів нерухомого майна та їх елементів, зокрема: незавершеної будівництвом в рівні третього поверху будівлі, зведеної шляхом улаштування фундаментів, залізобетонних монолітних колон, конструкцій перекриття та стін з газобетонних блоків; залізобетонних монолітних колон та конструкцій перекриття, зведених впритул до фасадної стіни існуючого будинку-пам`ятки; окремої конструкції із монолітних колон та перекриття, зведених впритул до лівої торцевої стіни існуючого будинку-пам`ятки; залізобетонної фундаментної плити по периметру будинку-пам`ятки; окремої споруди нижче рівня землі (басейн) зліва від існуючого будинку-пам`ятки.

В обґрунтування позову вказує, що станом на даний час Приватним підприємством «Лаіка Секюріті» на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси за адресою м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, впритул до будівлі пам`ятки історії, та за відсутності оформленого у встановленому законом порядку права на виконання будівельних робіт, проводяться роботи з будівництва нових об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою від 01.06.2022 прийнято позовну заяву (вх. № 1003/22 від 27.05.2022) заступника керівника Одеської обласної прокуратури до розгляду, відкрито провадження у справі №916/964/22, яку ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.06.2022, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, запропоновано третій особі надати пояснення по суті спору з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України - до 29.06.2022.

Разом з позовною заявою заступником керівника Одеської обласної прокуратури подано заяву про забезпечення позову (вх. №2-381/22 від 27.05.2022), в якій заявник просив:

1) вжити заходи забезпечення у справі за позовною заявою обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ПП «Лаіка Секюріті», третя особа на стороні позивача - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобов`язання привести земельну ділянку по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі до попереднього стану шляхом демонтажу, знесення об`єктів самочинного будівництва, шляхом заборони ПП «Лаіка Секюріті» та будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі;

2) заборонити ПП «Лаіка Секюріті» та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо новоутвореного (новозбудованого) нерухомого майна по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі.

Ухвалою від 30.05.2022 задоволено заяву про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству «Лаіка Секюріті» та будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, заборонено Приватному підприємству «Лаіка Секюріті» та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо новоутвореного (новозбудованого) нерухомого майна по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі.

29.06.2022 до суду надійшла заява відповідача (вх. №11689/22) про продовження процесуального строку для подання відзиву.

Протокольною ухвалою від 29.06.2022 відкладено підготовче судове засідання на 25.07.2022.

22.07.2022 до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача (вх. № 14064/22) про визнання позову, в якій представник повідомив, що Приватне підприємство «Лаіка Секюріті» визнає позовні вимоги у даній справі в повному обсязі та просить ухвалити рішення про задоволення позову.

25.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо підстав представництва прокуратурою інтересів Одеської обласної державної адміністрації у даній справі.

Звертаючись до суду з даною позовною заявою, прокурор мав на меті захист порушених інтересів держави щодо здійснення належної охорони об`єктів культурної спадщини та їх збереження, а також захист майнових прав територіальної громади міста Одеси як власника земельної ділянки.

Як зазначено у позовній заяві, станом на дату звернення обласної прокуратури до суду з цим позовом Одеською міською радою не подано до суду позову про приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення самочинно зведених об`єктів нерухомого майна та їх елементів, що є свідченням бездіяльності уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах, що, в свою чергу, покладає на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави в суді.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до положень ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних тощо) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 по справі № 915/20/18).

Із наведених положень чинного законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Позиція щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку бездіяльності уповноважених на здійснення функцій держави органів закріплена також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся (постанова Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18).

З метою захисту державних інтересів, зокрема, поновлення прав територіальної громади м. Одеси на самочинно забудовану земельну ділянку Одеська обласна прокуратура вбачає необхідність звернення до суду з даним позовом в межах дискреційних повноважень.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Листом від 13.12.2021 №15/3/2-2130вих-21 Одеська обласна прокуратура повідомила Одеську міську раду про виконання відповідачем самочинних робіт на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, впритул до будівлі-пам`ятки історії та без права на виконання таких робіт. Просила повідомити, які заходи вжито чи вживаються Одеською міською радою для захисту інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах.

Листом від 24.12.2021 № 01-3/475-Г Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі управління) за дорученням першого заступника Одеського міського голови повідомило прокуратуру, що управлінням неодноразово проводилися позапланові перевірки виконання відповідачем будівельних робіт, в результату яких складалися відповідні акти, протоколи та приписи про усунення порушень. Також, на відповідача накладалися штрафи за виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності. Вказані приписи та постанови про накладення штрафів відповідач оскаржує в Одеському окружному адміністративному суді.

Листом від 23.11.2021 управління повідомило прокуратуру, що будівельні роботи відповідачем не зупинено та просило вжити відповідні заходи прокурорського реагування.

Листом від 25.05.2022 №15/3/2-454ВИХ-22 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура повідомила Одеську міську раду про скерування найближчим часом позовної заяви до Господарського суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, розташовані нежитлові будівлі, загальною площею 650,5 кв.м, власником яких є ПП «Лаіка Секюріті» на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2012, зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Машкіною Н.О. за № 690.

До складу вказаного нерухомого майна входить будинок (літ. А згідно Технічного паспорту від 05.04.2011; Т.1, а.с. 108-117), загальною площею 480,2 кв.м, що є об`єктом культурної спадщини пам`яткою історії місцевого значення, прийнятою під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 25.12.1984 № 652, яка розташована на території Центрального історичного ареалу м. Одеси, у межах комплексної охоронної зони історичної забудови центральної частини міста.

Разом з тим, як зазначено у позовній заяві Одеською обласною прокуратурою, станом на даний час ПП «Лаіка Секюріті» на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси за вказаною адресою, впритул до будівлі- пам`ятки історії та за відсутності оформленого у встановленому законом порядку права на виконання будівельних робіт проводяться роботи з будівництва нових об`єктів нерухомого майна, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

На підставі направлення для проведення позапланового заходу за № 000726 від 08.10.2021 та наказу № 01-13/420ДАБК від 08.10.2021, виданих управлінням ДАБК Одеської міської ради, Управлінням здійснено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування ПП «Лаіка Секюріті» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на будівельному майданчику за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9.

За результатами проведеної перевірки у присутності спеціалістів інспекційного відділу Управління та уповноваженого представника ПП «Лаіка Секюріті» - адвоката Рязанцева Д.І. (від підписання Акту відмовився), встановлено факт виконання ПП «Лаіка Секюріті» за зазначеною адресою на землях територіальної громади м. Одеси самочинних будівельних робіт з будівництва споруди (будівлі) в рівні першого поверху, шляхом улаштування фундаментів, залізобетонних монолітних колон та конструкції перекриття (з одного боку будівлі-пам`ятки), а також будівництва споруди нижче рівня землі (з іншого боку), про що складено акт від 01.11.2021.

В ході проведення перевірки встановлено, що будівля по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі є об`єктом культурної спадщини місцевого значення. Орієнтовна довжина будівлі складає 19 м. Тобто охоронна зона навколо даної будівлі становить 38 м.

Однак, будівельні роботи з будівництва будівель з обох сторін будівлі, яка є об`єктом культурної спадщини, виконуються на відстані менш, ніж 38 м.

Відповідно до п. 11.1 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 за № 45, клас наслідків (відповідальності) визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків (відповідальності) визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Клас наслідків об`єктів будівництва встановлюється відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДСТУ 8855:2019 визначення класу наслідків (відповідальності).

Частиною 5 статті 32 зазначеного Закону, до незначних наслідків (CC1) не можуть бути віднесені об`єкти, нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки).

Відповідно до п. 4.15 ДСТУ 8855:2019 визначення класу наслідків (відповідальності), незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 потрібно встановлювати клас наслідків (відповідальності) не менш ніж СС2 - для об`єктів, нове будівництво яких здійснюють в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини.

Отже, об`єкти, будівництво яких відбувається за вказаною адресою, належать до середнього класу наслідків СС2.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Таким чином, для виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою ПП «Лаіка Секюріті» мало одержати від органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідний дозвіл.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що виконання будівельних робіт проводилось без права на їх виконання, чим порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також п. 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466, за результатами перевірки спеціалістом інспекційного відділу Управління 01.11.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та призначено розгляд справи на 08.11.2021 об 11.30 у приміщенні Управління.

Також, 01.11.2021 спеціалістом інспекційного відділу Управління видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого вимагалось усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно побудованих об`єктів за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, який, як зазначено в самому приписі, надіслано відповідачу Укрпоштою.

Крім того, 01.11.2021 спеціалістом інспекційного відділу Управління видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, відповідно до якого вимагалось зупинити виконання будівельних робіт з 01.11.2021.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 08.11.2021 начальник інспекційного відділу Управління виніс постанову № 070/21/387-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПП «Лаіка Секюріті» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 880 230,00 грн.

Надалі, 19.11.2021 управлінням ДАБК Одеської міської ради із залученням представників Департаменту архітектури та містобудування ОМР, Департаменту земельних ресурсів ОМР, Департаменту з благоустрою міста ОМР та Приморської районної адміністрації ОМР, проведено комісійне обстеження об`єкта будівництва за вищевказаною адресою.

Під час обстеження встановлено, що будівельні роботи не зупинено та їх виконання продовжувалось, а саме: будівництво будівлі в рівні другого поверху впритул до будинку пам`ятки архітектури, будівництво споруди нижче рівня поверхні землі, улаштування залізобетонної фундаментної плити по периметру вказаного будинку, а також улаштування залізобетонних колон, про що складено відповідний акт (Т.1, а.с. 88-91).

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

23.11.2021 на адресу обласної прокуратури надійшов лист від Управління ДАБК ОМР з проханням вжити заходів прокурорського реагування за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9.

Обласною прокуратурою до Одеської міської ради скеровано лист від 13.12.2021 № 15/3/2-2130, в якому повідомлено про вказані порушення та запитано інформацію стосовно вжитих уповноваженим органом заходів, направлених на захист інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах, зокрема, інтересів територіальної громади міста щодо земельної ділянки по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі. Вказаний лист Одеською міською радою було передано на розгляд управління ДАБК ОМР.

Відповідно до листа управління ДАБК ОМР від 24.12.2021 № 01-3/475-Г вбачається, що Одеською міською радою не вживалось відповідних заходів, направлених на захист інтересів держави, зокрема, у судовому порядку.

Водночас право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК України), землекористувачі (стаття 95 ЗК України), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 102-1 ЗК України) або з інших передбачених законом підстав.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Виходячи зі змісту ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам тощо.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 116 ЗК України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Виходячи з положень наведених норм законодавства, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Разом з тим, згідно з інформацією з Державного земельного кадастру (Т.1, а.с. 19-23) видом використання земельної ділянки, кадастровий номер: 5110137500:35:002:0002, загальною площею 0,1455 га, розташованої за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, є реконструкція будівлі з розміщенням дипломатичного представництва з влаштуванням мансардного поверху та його подальшої експлуатації.

Інформація щодо реєстрації права власності, іншого речового права на зазначену земельну ділянку у Державному земельному кадастрі відсутня.

Згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (лист № 01-19/212 від 03.05.2022) рішень щодо передачі вищевказаної земельної ділянки у власність або користування Одеською міською радою не приймалось.

Таким чином, земельна ділянка по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі, на якій відповідачем проводяться будівельні роботи, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, яка відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, п. «б» ч. 1 ст. 80, ст. 83 Земельного Кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділена повноваженнями власника цієї земельної ділянки, в тому числі щодо захисту прав територіальної громади на неї.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Водночас, як вказано прокуратурою, згідно з даними інтернет-порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що є відкритими для всіх фізичних та юридичних осіб, документи, які надають право на проведення будівельних робіт за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, органами державного архітектурно-будівельного контролю не реєструвались.

Згідно з положеннями ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

При цьому, згідно з інформацією Приморської окружної прокуратури м. Одеси, наданою в листі №52-2523ВИХ-22 від 18.05.2022, під час огляду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного в межах кримінального провадження № 42021160000000338 від 09.07.2021, за участю спеціалістів управління ДАБК Одеської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, КУ «Одеське міське проєктно-виробниче бюро архітектури та містобудування» Одеської міської ради, встановлено, що на вказаній земельній ділянці окрім двоповерхової будівлі-пам`ятки розташовані об`єкти самочинного будівництва у вигляді недобудованих будівель та споруд, які займають площу земельної ділянки - 717,3 кв.м, з них: двоповерхова будівля-пам`ятка - 315,6 кв.м, об`єкт незавершеного будівництва - 269 кв.м, недобудована навісна конструкція - 132,7 кв.м.

Як вбачається з протоколу огляду місця події (Т. 1, а.с. 100-103), встановленим є факт будівництва споруди (будівлі) в рівні третього поверху, шляхом улаштування фундаментів, залізобетонних монолітних колон, конструкцій перекриття та стін з газобетонних блоків; факт улаштування залізобетонних монолітних колон та конструкцій перекриття до фасадної стіни існуючого будинку; факт будівництва окремої конструкції із монолітних колон та перекриття до лівої торцевої стіни існуючого будинку; факт будівництва зліва від існуючого будинку окремої споруди нижче рівня землі, зовні схожої на басейн.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що будівельні роботи проводяться ПП «Лаіка Секюріті» на земельній ділянці територіальної громади, що не була відведена замовнику будівництва для цієї мети та за відсутності відповідної дозвільної документації, об`єкти, що будуються по Італійському бульвару, 7/9 в м. Одесі, у розумінні ст. 376 ЦК України є об`єктами самочинного будівництва, які підлягають знесенню, а земельна ділянка - приведенню до попереднього стану.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч. 1 ст. 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини 2 статті 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина 2 статті 373 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Частинами 1, 2 ст. 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Обґрунтованість заявленої позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва узгоджується з відповідною судовою практикою. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 викладено правовий висновок, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Слід зазначити, що відповідно до інформації Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (лист № 01-12/3046 від 02.07.2021), будинок по бульвару Італійському, 9 (юридична адреса: бульвар Італійський, 7/9) - будинок, у якому жив відомий хімік, декан фізичко-математичного факультету Новоросійського університету, професор Є.Ф. Клименко (1839-1922). Під охорону держави прийнятий рішенням Одеського обласного виконавчого комітету 25.12.1984 за № 652 як пам`ятка історії місцевого значення (Т. 1, а.с. 33).

Зазначений об`єкт розташований на території Центрального історичного ареалу, межі та режими використання якого визначені науково-проєктною документацією, затвердженою наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 за № 728/0/16-8 «Про затвердження науково-проєктної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».

Преамбулою Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Частина 2 ст. 24 цього ж Закону передбачає, що використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Відповідно до положень ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Водночас в електронній базі Департаменту культури наразі відсутні відомості щодо надання дозволу на проведення будівельних робіт за зазначеною адресою.

Таким чином, дії ПП «Лаіка Секюріті», в результаті яких здійснюється самочинне будівництво впритул до будівлі, яка є пам`яткою архітектури, порушують інтереси держави щодо здійснення належної охорони об`єктів культурної спадщини та їх збереження.

Самочинне зведення об`єкта нерухомого майна за вказаною адресою порушує майнові права територіальної громади міста Одеси як власника відповідної земельної ділянки, а отже, суперечить суспільним інтересам.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічна за змістом норма щодо наявності у відповідача права визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, закріплена у ч. 1 ст. 191 ГПК України.

Частина 4 вказаної статті також зазначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, шо доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, здійснивши ґрунтовний аналіз долучених до матеріалів справи доказів у їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, суд за результатами підготовчого провадження доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України та частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, за загальним правилом, встановленим ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з платіжним дорученням № 332 від 25.03.2022 Одеською обласною прокуратурою за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, суд вважає доцільним розподілити судовиі витрати у справі наступним чином: 50 відсотків сплаченого судового збору у сумі 1240,50 грн підлягає поверненню прокуратурі з державного бюджету, а решта 50 відсотків підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 53, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 91, 129, 130, ч. ч. 3, 4 ст. 185, 191, 232, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) до Приватного підприємства «Лаіка Секюріті» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10; код ЄДРПОУ 37130844), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40055626), про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Зобов`язати Приватне підприємство «Лаіка Секюріті» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10; код ЄДРПОУ 37130844) привести земельну ділянку, кадастровий номер: 5110137500:35:002:0002, загальною площею 0,1455 га, розташовану за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7/9, до попереднього стану відповідно до технічного паспорту від 05.04.2011, шляхом демонтажу та знесення за власний рахунок самочинно зведених на ній об`єктів нерухомого майна та їх елементів, зокрема: незавершеної будівництвом в рівні третього поверху будівлі, зведеної шляхом улаштування фундаментів, залізобетонних монолітних колон, конструкцій перекриття та стін з газобетонних блоків; залізобетонних монолітних колон та конструкцій перекриття, зведених впритул до фасадної стіни існуючого будинку-пам`ятки; окремої конструкції із монолітних колон та перекриття, зведених впритул до лівої торцевої стіни існуючого будинку-пам`ятки; залізобетонної фундаментної плити по периметру будинку-пам`ятки; окремої споруди нижче рівня землі (басейн) зліва від існуючого будинку-пам`ятки. Встановити для відповідача термін вчинення вказаних дій строком в 30 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Одеській обласній прокуратурі (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) судовий збір у розмірі 1240,50 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 332 від 25.03.2022, за наступними реквізитами: отримувач коштів Одеська обласна прокуратура (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552); рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Лаіка Секюріті» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10; код ЄДРПОУ 37130844) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) 1240,50 грн витрат зі сплати судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів Одеська обласна прокуратура (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552); рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25 липня 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 04 серпня 2022 р.

Суддя Р.В. Волков