Рішення

від 25.05.2022 по справі 921/559/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/559/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78, вул. Руська, 23, м. Тернопіль, 46025

до відповідача: Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільська обласна рада, вулиця Грушевського, 8, Тернопіль, Тернопільська область, 46002

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Пушкар Сергій Володимирович, АДРЕСА_1

про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії

За участі представників:

Позивача: адвокат Гаврищук Віктор Валерійович, ордер на надання правової допомоги серія ТР №075887 від 22.11.2021 (без обмежень), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.12.2009, посвідчення №01 від 23.03.2015 ;

Відповідача: Гулкевич Світлана Богданівна, посвідчення №855; витяг з ЄДР ;

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : не з`явився;

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : адвокат Гордєєв Юрій Володимирович, ордер на надання правової допомоги серія ТР №084149 від 21.12.2021 (без обмежень), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №543 від 24.04.2009.

1. Судові процедури.

1.1. Суть та рух справи.

Позивач Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №б/н від 25.08.2021 (вх.№619 від 25.08.2021) до відповідача - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, у якій просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської Ради від 04.08.2021 Про продовження договору оренди майна комунальної власності без проведення аукціону №668 та від 11.08.2021 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради №705; - зобов`язати виконком Тернопільської міської Ради вчинити дії відмовити в продовженні договору оренди майна комунальної власності, який укладений і продовжується вперше з фізичною особою Пушкарем Сергієм Володимировичем.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 для розгляду справи №921/559/21 визначено суддю Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.09.2021.

Ухвалою суду від 28.09.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільську обласну раду (код ЄДРПОУ 24630220, вул. М. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021).

Ухвалою суду від 25.11.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Пушкара Сергія Володимировича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.

У судовому засіданні 21.01.2022 судом протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження по 09.02.2022, закрито підготовче провадження з 10.02.2022 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2022.

У судовому засіданні 10.02.2022 суд розпочав розгляд справи по суті.

У відповідності до статті 216 ГПК України судове засідання по розгляду справи по суті неодноразово відкладалось, востаннє на 26.05.2022.

У призначене судове засідання 26.05.2022 прибули повноважні представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача участі повноважного представника у судовому засіданні не забезпечила, будь яких заяв чи клопотань суду не надала.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Судом, у судовому засіданні 26.05.2022, після виходу з нарадчої кімнати, оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

1.2. Розгляд клопотання позивача про залучення третьої особи на стороні позивача.

У вступній частині позовної заяви позивачем зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Тернопільську обласну раду.

Суд, розглянувши та оцінивши клопотання позивача про залучення третьої особи та заперечення на нього відповідача, враховуючи предметом даного спору, а також те, що згідно п. 2 Статуту №12 від 09.02.2008 позивача зазначено, що аптека є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, управління яким здійснює Тернопільська обласна рада.

Крім того, беручи до уваги, що Аптека підпорядкована, підзвітна і підконтрольна Тернопільській обласній раді, а власником і засновником аптеки є Тернопільська обласна рада.

Суд, враховуючи вищезазначене, вважаючи, що рішення суду у даній судовій справі може вплинути на права та обов`язки Тернопільської обласної ради, а тому, з метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою від 28.09.2021, у порядку статті 50 ГПК України, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільську обласну раду (код ЄДРПОУ 24630220, вул. М. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021).

1.3. Розгляд клопотання позивача про залучення третьої особи на стороні відповідача.

Представником позивача у судовому засіданні підтримано подане через канцелярію суду клопотання без номера від 25.11.2021 (вх.№9628 від 25.11.2021) про залучення третьої особи.

У даному клопотанні просить суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Пушкара Сергія Володимировича.

Дане клопотання обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 04.08.2021 №668 та від 11.08.2021 №705 напряму стосується прав та обов`язків ФОП Пушкара С.В.

Враховуючи предмет спору, а також те, що Рішеннями Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, які у позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати, продовжено, без проведення аукціону, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, який укладений та продовжується з фізичною особою-підприємцем Пушкарем Сергієм Володимировичем на нежитлові приміщення комунальної власності, вважаючи, що рішення суду у даній судовій справі може вплинути на права та обов`язки Фізичної особи-підприємця Пушкара Сергія Володимировича, суд, ухвалою від 25.11.2021, з метою повного та всебічного розгляду справи, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Пушкара Сергія Володимировича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , що проживає у АДРЕСА_1 ).

1.4. Розгляд клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

26.05.2022 позивач - Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження (б/н від 26.05.2022(вх№3504 від 26.05.2022)).

Суд, надавши оцінку поданому позивачем - Комунальним підприємством Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 клопотанню про зупинення провадження у справі та заслухавши у судовому засіданні представників сторін, відмовив у задоволенні зазначеного клопотання з підстав, зазначених в ухвалі від 26.05.2022.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що Тернопільська міська рада, в тому числі і виконавчий комітет не являється власником спірного приміщення, і що передаючи його в оренду порушує права на нього, оскільки приміщенням володіє позивач на праві господарського відання, яке йому надав власник Тернопільська обласна Рада.

Вважає, що наслідки таких рішень призвели до припинення цивільних прав та інтересів позивача як володільця.

Також вказує на те, що продовжуючи договір оренди виконком не врахував, що він був фіктивним і не починав діяти, а також, що порушена процедура розгляду та подачі документів, що містять неправдиві відомості.

У своїх позовних вимогах позивач, із посиланням на приписи Закону, також твердить, що виконком та міська рада не є власником даного приміщення і не вправі передавати його в оренду, і що порушені його права як володільця.

Одночасно, вважає, що за будь яких обставин, право власності на нежитлове приміщення за адресою : м. Тернопіль, вул. Руська,23, належить Тернопільській обласній раді і вказане майно може бути передане тільки їй, як і право вимоги про оплату за користування вказаним майном.

Крім того, відповідно до Договору оренди укладеного між ФОП Пушкар С.В. та КП «Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради» від 10.09.2018 року, чинність даного договору припиняється у разі відчуження власником орендованого майна. Оскільки 12 грудня 2019 року право власності на вказане майно було зареєстроване державним реєстратором за Тернопільською обласною радою то договір оренди укладений між ФОП Пушкар С.В. та КП «Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради» від 10.09.2018 року втратив свою чинність та фактично був припинений.

Також, у відповідності до укладеного договору оренди індивідуально визначеного майна від 10 вересня 2018 року повинно було відбутися складання акта приймання-передачі приміщення, це основна умова договору оренди. Як встановлено Господарським судом Тернопільської області у справі №921/613/19 ТМР було порушено п. 7.1 майно передана не було, та підписання акту прийому передачі не було.

Тобто, стверджує про відсутність факту передачі приміщення, а зазначає, що був лише складений акт обстеження приміщення від 10 вересня 2018 року за участі: фізичної особи Пушкар С.В. та членів комісії КП «ПМТЗ» ТМР.

Як слідує із позовної заяви ФОП Пушкаря С.В. до КП «ПМТЗ» ТМР до використання приміщення він так і не приступив та дане приміщення йому ніхто не передавав. Даний факт також підтверджує, що мирова угода укладена між ФОП Пушкаря С.В. до КП «ПМТЗ» ТМР у справі №921/613/19, згідно якої фактичної передачі приміщення не було, тобто відносини оренди так і не виникли.

В той же час, як судом визнано, що орендодавцем порушено вимоги ст.283 ГКУ на яку посилався позивач, згідно якої орендодавець передає у користування майно.

Тобто права та обов`язки орендаря повинні були перейти до ФОП Пушкаря С.В. тільки після реальної передачі речі, чого не відбулося як і договору оренди.

Крім того, як слідує із рішень та додатків до них були вказані неправдиві відомості майже у всіх розділах переліку майна, тобто міськвиконком і тут порушив вимоги Закону, оскільки не перевірив документи, в зв`язку з чим позивач готує відповідні заяви в правоохоронні органи.

На підставі зазначеного позивач - Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 звернувся до господарського суду із вимогами про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської Ради від 04.08.2021 року «Про продовження договору оренди майна комунальної власності без проведення аукціону» № 668 та від 11.08.2021 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради» № 705; зобов`язати виконком Тернопільської міської Ради вчинити дії - відмовити в продовженні договору оренди майна комунальної власності , який укладений і продовжується вперше з фізичною особою Пушкарем Сергієм Володимировичем.

2.2. Правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву.

Відповідач у наданому суду відзиві на позовну заяву б/н від 09.09.2021, зазначає що виконавчий комітет Тернопільської міської ради вважає позов комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" безпідставним та необґрунтованим і просить суд повністю відмовити в його задоволенні, з підстав, зазначених у відзиві на позов.

2.3. Правова позиція третьої особи - Тернопільської обласної ради, викладена у наданих суду поясненнях.

У наданих суду Поясненнях №07-1544 від 13.10.2021(вх№8476 від 18.10.2021) позивач зауважує, що відповідно до положень Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та установчих документів Тернопільська обласна рада є власником і засновником та здійснює управління аптекою №78 у зв`язку з чим підтримує її позицію як позивача у справі №921/559/21.

Одночасно зазначає, що Аптека №78 як окрема юридична особа, є суб`єктом права, що здатна від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді, а тому зазначає, що Тернопільська обласна рада не виступала стороною у зазначених у позовній заяві договірних відносинах.

На підставі зазначеного, просить проводити розгляд справи №921/559/21 без участі уповноважених представників Тернопільської обласної ради.

2.4. Правова позиція третьої особи Фізичної особи-підприємця Пушкара С.В., викладена у наданих суду поясненнях.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Пушкар С.В. у наданих суду поясненнях (б/н від 30.12.2021(вх№10 від 04.01.2022)) вважає позов КП Комунального підприємства Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 безпідставним та необґрунтованим, з підстав за зазначених у поясненнях.

3. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд. Фактичні обставини встановлені судом. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявність обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з нормами статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено в ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача та заперечення відповідача, взявши до уваги пояснення третіх осіб, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За змістом статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Аналогічне положення закріплено у частині десятій статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Як вбачається із змісту зазначених норм, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв`язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від:

- 04.08.2021 "Про продовження договору оренди майна комунальної власності без проведення аукціону" №668, після розгляду звернення фізичної особи - підприємця Пушкара Сергія Володимировича, представлений звіт про оцінку майна та рецензію на нього, довідку балансоутримувача про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати, керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду державного та комунального майна», Порядком передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» продовжено, без проведення аукціону, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, який укладений та продовжується вперше з фізичною особою - підприємцем Пушкарем Сергієм Володимировичем (юридична адреса: АДРЕСА_1 ) на нежитлові приміщення комунальної власності, згідно з додатком що додано до позову.

Комунальному підприємству "Підприємству матеріально-технічного забезпечення" Тернопільської міської ради запропоновано продовжити договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, згідно даного рішення та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Ігоря Крисоватого ;

- від 11.08.2021 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради» № 705 внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 04.08.2021 №668 «Про продовження договору оренди майна комунальної власності без проведення аукціону», а саме:

1.1. Замість слів «Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна» читати «Комунальному підприємству «Підприємство матеріально - технічного забезпечення» Тернопільської міської ради»;

1.2. Додаток до рішення викласти в новій редакції, згідно з додатком, який додано до позову.

2. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Ігоря Крисоватого.

Згідно із додатками загальна площа об`єкта 633,70 кв.м., термін продовження договору 35 місяців. Орган який уповноважений управляти майном - відділ торгівлі та захисту прав споживачів Тернопільської міської Ради. Назва об`єкта оренди - нежитлові приміщення , 1 поверх, підвал.

Предметом даного спору є заявлені вимоги позивача Комунального підприємства Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78 до відповідача - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської Ради від 04.08.2021 Про продовження договору оренди майна комунальної власності без проведення аукціону №668 та від 11.08.2021 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради №705; - зобов`язання виконкому Тернопільської міської Ради вчинити дії відмовити в продовженні договору оренди майна комунальної власності, який укладений і продовжується вперше з фізичною особою Пушкарем Сергієм Володимировичем.

Суд бере до уваги, що у справі № 921/105/19 після її неодноразового розгляду та скасування частини судових рішень, є чинними у даний час рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2020, яке переглядалось в апеляції та постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 залишено без змін.

У межах цієї справи судами встановлено такі обставини, які враховуються судом і при розгляді даної справи, а саме, що:

- 05.11.1991 на виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" та від 26.03.1991 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", якою також затверджено перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

- Згідно цього переліку до власності областей передано, зокрема, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду, аптечні склади, магазини аптечні, інші місцеві підприємства, організації та установи, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.

- Пунктом 3 вищевказаної постанови встановлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів.

- Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311, виконавчий комітет Тернопільської обласної Ради народних депутатів прийняв рішення № 300 від 26.12.1991 "Питання розмежування майна між комунальною власністю області, районів і м. Тернополя", яким затвердив перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), встановивши, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Відповідно до затвердженого даним рішенням переліку майна до комунальної власності були передані, зокрема, аптечні склади, аптечні магазини.

- 16.07.1992 Тернопільська обласна Рада народних депутатів ХХІ скликання прийняла рішення "Про комунальну власність області", яким затвердила Перелік об`єктів комунальної власності області і передала їх в управління обласної державної адміністрації, передбачивши з цією метою в структурі адміністрації утворення відповідного органу. Цим рішенням встановлено, що комунальна власність області не може відчужуватися, передаватись в оренду, змінювати суб`єкта власності, використовуватись не за призначенням, перепрофільовуватись без згоди на те обласної Ради народних депутатів.

- Відповідно до Переліку об`єктів комунальної власності області, що передаються в управління обласної державної адміністрації, до згаданого вище рішення, у розділі "Виробниче об`єднання Фармація" по м. Тернополю зазначено аптеку №78.

- На підставі рішення виконкому Тернопільської обласної ради народних депутатів від 28.02.1989 №54 "Про організацію обласного виробничого об`єднання Фармація з 01.03.1989 на базі ліквідованого аптечного управління облвиконкому створено обласне виробниче об`єднання Фармація із безпосереднім підпорядкуванням виконкому обласної Ради народних депутатів та затверджено його статут.

- Відповідно до пункту 2 цього рішення обласному виробничому об`єднанню Фармація підпорядковано 16 центральних районних аптек, аптечну мережу міста Тернополя, обласний аптечний склад, контрольно-аналітичну лабораторію і майстерню по ремонту та виготовленню спеціального аптечного устаткування.

- Наказом обласного Фонду комунального майна Тернопільської обласної ради народних депутатів від 17.12.1993 №51 "Про створення державно-комунальної аптеки № 78" утворено державно-комунальне підприємство аптеку № 78. Відповідно до пунктів 3 та 4 даного наказу обласному виробничому об`єднанню "Фармація" доручено провести до 01.01.1994 розподільчий баланс між обласним виробничим об`єднанням "Фармація" і ДК аптека № 78; забезпечити аптеку № 78 основними та обіговими засобами у відповідності з актами проведених інвентаризації та розподільчого балансу станом на 01.01.1994.

- Розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 09.02.2008 № 12 затверджено статут комунального підприємства Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека № 78 у новій редакції, з якого вбачається, що комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека № 78" є правонаступником державно-комунальної аптеки № 78 м. Тернопіль, власником і засновником аптеки є Тернопільська обласна рада. За статутом аптека є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, управління яким здійснює Тернопільська обласна рада. Згідно з пунктом 3.1 статуту аптека для виконання статутних завдань має майно, яке є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області і належить їй на правах господарського відання.

- 15.03.2007 виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення № 314 про оформлення права власності на нежитлове приміщення в м. Тернопіль по вул. Руська, 23, загальною площею 634,3 кв. м, за Тернопільською міською радою, на підставі якого 18.04.2007 державним реєстратором речових прав оформлено відповідне свідоцтво на право власності.

При новому розгляді справи Західний апеляційний господарський суд у постанові № 921/105/19 від 09.12.2020 встановив такі обставини та дійшов таких висновків:

Постановою Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" від 05.11.1991 № 311 відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" та від 26.03.1991 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), що додається.

На підставі статей 32, 35 Закону України "Про власність", статті 7 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Постанови Верховної Ради України від 05 червня 1992 року № 2415- XII "Про внесення змін і доповнень до Постанови Верховної Ради України від 05 березня 1992 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про Представника Президента України" 16.07.1992 Тернопільська обласна Рада народних депутатів прийняла рішення "Про комунальну власність області", пунктами 1 і 2 якого вирішено: затвердити перелік об`єктів комунальної власності області, що додається; встановити, що комунальна власність області не може відчужуватися, передаватись в оренду, змінювати суб`єкта власності, використовуватися не за призначенням, перепрофільовуватись без згоди на те обласної Ради народних депутатів.

Отже, на підставі рішення Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 16.07.1992 "Про комунальну власність області" майно аптеки № 78, що розташована в м. Тернополі по вул. Руська 23 було віднесено до спільної власності територіальної громади області. Із зазначеним висновком погодився Верховний суд у даній справі.

Враховуючи зазначені обставини, Верховний Суд направляючи дану справу на новий розгляд, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання недійсним та скасування прийнятого Тернопільською міською радою рішення від 15.03.2007 №314, яке порушує право власності Тернопільської обласної ради на нежитлове приміщення аптеки № 78 за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23, загальною площею 634,3 кв. м. Однак, колегія суддів Верховного суду вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо визначення початку перебігу строку позовної давності.

У даній справі, виконавчим комітетом Тернопільської міської ради подано письмову заяву б/н від 13.05.2019 (вх. № 8128 від 13.05.2019) про сплив позовної давності та застосування правових наслідків, які з цього випливають. Позивач ніяких причин пропуску позовної давності не навів.

Натомість, Тернопільська обласна рада як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції вказують на те, що на вимоги про визнання права власності та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №314 від 15.03.2007 Про оформлення права власності за Тернопільською міською радою позовна давність не поширюється.

Водночас, позивач (апелянт) зазначав, що початком перебігу строку позовної давності за вимогою про скасування Свідоцтва про право власності Тернопільської міської ради серії САВ №051362 від 18.04.2007, слід вважати 22.09.2017, а саме дату отримання позивачем листа від КП "Тернопільська обласна аптека №78" № 160 від 21.09.2017. Оскільки, саме з даного повідомлення Тернопільська обласна рада довідалася про наявність у Тернопільської міської ради оспорюваного свідоцтва, то за цією вимогою строк позовної давності на звернення до суду триває та не є пропущеним.

У своїй постанові від 21.01.2020 Верховний Суд (направляючи справу на новий розгляд) вказівки якого в силу статті 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, зазначив про необхідність встановити момент, з якого у позивача була реальна можливість дізнатися про порушене право, дослідити обставини чи знала або могла знати про порушення своїх прав Тернопільська обласна рада.

З`ясовуючи початок перебігу строку позовної давності щодо позовних вимог у цій справі, з метою визначення правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України колегія суддів зважала на таке.

За змістом статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу положень статті 261 ЦК України, позивач повинен довести той факт, що він не знав або не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих обставинах (визначене законодавством право отримувати публічну інформацію з державних реєстрів тощо), а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.

Колегія суддів враховує, що Тернопільську обласну раду було залучено як належного позивача у судовій справі № 2-а-61/10/1970 за поданим у 2010 році адміністративним позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання нечинними з моменту прийняття рішень в частині оформлення за Тернопільською міською радою права власності, зокрема, на приміщення спірної аптеки №78.

Закриваючи провадження у справі № 2-а-61/10/1970 Тернопільський окружний адміністративний суд в ухвалі від 24.03.2010 зазначив, що предметом спору у даній адміністративній справі є відновлення порушеного права позивача, а саме права власності на спірні приміщення аптек, що знаходяться у місті Тернополі. Тобто, у даному випадку існують правовідносини між Тернопільською обласною та Тернопільською міською радами як суб`єктами права власності на нерухоме майно, а тому даний спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства, шляхом визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради та визнання права власності за Тернопільською обласною радою".

З наведеного вбачається, що станом на березень 22.03.2010 Тернопільській обласній раді було відомо про прийняття відповідачем-1 оспорюваного рішення. Однак, позовну вимогу про його скасування до господарського суду, позивачем заявлено лише 21.02.2019 року, тобто з пропуском встановлено статтею 257 ЦК України трьохрічного строку.

Також, станом на березень 2010 року Тернопільській обласній раді було відомо про порушення відповідачем 1 її прав, та можливість його поновлення, шляхом звернення до господарського суду з позовом про визнання права власності на спірне майно.

Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним Свідоцтва САВ №051362 від 18.04.2007, то суд звертає увагу на те, що апелянт (позивач) стверджує, що він фактично дізнався про його існування лише 22 вересня 2017 року (дата отримання позивачем листа від КП Тернопільська обласна аптека №78 № 160 від 21.09.2017).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення).

У пункті 2 рішення №314 від 15.03.2007 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Про оформлення права власності за Тернопільською міською радою, що оспорювалося Тернопільською обласною радою у окружному адміністративному суді в 2010 році, виконком Тернопільської міської ради доручив ТОВ Міське бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності на спірне приміщення. Ці відомості були відомі позивачу ще у березні 2010 році.

Згідно до чинного на той час п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Саме у реєстраційних справах, що знаходились у БТІ, серед інших, містилися правовстановлювальні документи, що підтверджують права на нерухоме майно.

Під час судового розгляду адміністративної справи №2-а-61/09/1970 Тернопільським окружним адміністративним судом було залучено до участі у справі відповідачем -2 ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації".

Таким чином, Тернопільська обласна рада, знаючи про п.2 прийнятого Тернопільською міською радою рішення №314 від 15.03.2007, мала можливість отримати відповідні відомості щодо свідоцтва при розгляді адміністративної справи, як від Тернопільської міської ради, так і від Бюро технічної інвентаризації в ході судового розгляду ще у березні 2010 року.

Із наведеного в сукупності суд констатує, що у позивача була можливість дізнатися про порушення його прав органами місцевого самоврядування - відповідачами у справі ще у березні 2010 року. Однак, з відповідним позовом до суду Тернопільська обласна рада звернулася лише у лютому 2019 року, тобто з пропуском встановлено статтею 257 ЦК України трьохрічного строку.

З огляду на наведене, суди у справі № 921/105/19 застосували до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності та, з цих підстав, відмовили у задоволенні позовних вимог. В цій частині вказані рішення набрали законної сили, і є чинними.

При цьому у своїх вимогах позивач посилається, в основному на те, що продовжуючи договір оренди відповідач не врахував того, що він не був належним власником спірного майна. Практично усі підстави позову базуються на цьому твердженні позивача.

На підтвердження того, що виконком та міська Рада не є власником даного приміщення і не вправі передавати його в оренду, і що порушені права позивача як володільця, позивач посилається на положення статті 328 ЦК України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду), яка визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений.

Проте суд критично оцінює таке посилання позивача з огляду на таке.

Частиною 1 статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 327 даного Кодексу у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

У частині другій статті 4 ЦК України закріплено норму про те, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Закон №1952-IV.

За визначенням, наведеним в пункті 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 3 цього Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

За вимогами частини 1 статті 4 Закону №1952-IV право власності підлягає державній реєстрації.

Згідно з приписами частини 1 статті 5 вказаного Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 5 статті 12 Закону №1952-IV унормовано, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до актуальної інформації поданої відповідачем суду з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.09.2021 року об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 198090431101 приміщення аптеки, загальною площею 634,3 кв.м, за адресою Тернопільська обл., м. Тернопіль, вулиця Руська, будинок 23, належить на праві комунальної власності Тернопільській міській раді.

Отже, зазначені відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як офіційно визнаний і підтверджений державою факт набуття Тернопільською міською радою права власності на нежитлове приміщення аптеки загальною площею 634,3 кв.м, за адресою Тернопільська обл., м. Тернопіль, вулиця Руська, будинок 23, на підставі норм Закону№1952-IV є достатнім підтвердженням права власності Тернопільської міської ради та одночасно спростовують, що є належним чином оформлене права власності за Тернопільською обласною радою на вказане спірне приміщення.

При цьому, суд має за необхідне звернути увагу на те, що у даний час право власності на спірний об`єкт зареєстровано за Тернопільською міською радою, а тому, у позивача відсутні підстави однозначно стверджувати, що відповідач оскаржуваними рішеннями порушив права чи інтереси позивача, з тих підстав, що Тернопільська міська рада є неналежним власником спірного майна.

Суд, також враховує те, що у справі № 921/64/22 за позовом комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна аптека №78 до Тернопільської міської ради, комунального підприємства «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради, ФОП - Пушкара Сергія Володимировича та виконавчого комітету Тернопільської міської ради, позивач в даній справі № 921/551/21 намагається оскаржити правомірність реєстрації права власності спірного об`єкту за Тернопільською міською радою.

Таким чином, якщо в межах справи № 921/64/22 будуть встановлені суттєві нові обставини, які можливо буде розцінити як нововиявлені для даної справи № 921/551/21, то позивач не позбавлений буде, у такому випадку, права ініціювати провадження з перегляду справи № 921/551/21 за нововиявленими обставинами.

Проте, у даний час суд вважає недоведеним позивачем поданими ним обґрунтуваннями та доказами порушення його прав чи інтересів зі сторони відповідача та підстав для задоволення позову, а тому у позові суд відмовляє повністю.

4. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позову повністю, суд, судові витрати покладає повністю на позивача у справі.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 1, 2, 42, 50, з 74 по 79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ

1.В позові відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Позивач Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради Тернопільська обласна аптека №78, вул. Руська, 23, м. Тернопіль, 46025, (код ЄДРПОУ 21132326) ;

Відповідач - Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, (код ЄДРПОУ 04058344) ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Тернопільська обласна рада, вулиця Грушевського, 8, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46002, (код ЄДРПОУ 24630220) ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Фізична особа-підприємець Пушкар Сергій Володимирович, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено на протязі трьох робочих днів - 31.05.2022.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам за їх зверненням.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко