Рішення

від 13.06.2022 по справі 921/559/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

14 червня 2022 рокуСправа № 921/559/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянув заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця Пушкаря Сергія Володимировича №б/н (вх. №3473) від 31.05.2022 про стягнення судових витрат, понесених на надання правової допомоги у справі

за позовом: Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78", вул. Руська, 23, м. Тернопіль, 46025

до відповідача: Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільська обласна рада, вулиця Грушевського, 8, Тернопіль, Тернопільська область, 46002

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Пушкар Сергій Володимирович, АДРЕСА_1

про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії

без виклику представників сторін.

Суть справи:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2022 у позові відмовлено повністю.

На адресу суду 03.06.2022 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця Пушкаря Сергія Володимировича надійшла заява №б/н (вх. №3473) від 31.05.2022 про стягнення судових витрат, понесених на надання правової допомоги в сумі 30 000 грн.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 03.06.2022, у зв`язку з перебуванням судді Гевка В.Л., в провадженні якого перебувала справа №921/559/21, у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого вказану вище заяву передано на розгляд судді Руденку О.В.

Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" у клопотанні №б/н (вх. №3497) від 03.06.2022 щодо стягненні із нього витрат на правничу допомогу адвоката зазначає, що вартість послуг адвоката в розмірі 30 000 грн є значно завищено і не відповідає складності наданих послуг.

За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, господарським судом встановлено наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Позивачем дана процесуальна норма дотримана.

Частиною 8 статті 129 ГПК України вказано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як слідує із матеріалів справи, 20.12.2021 між Фізичною особою - підприємцем Пушкарем Сергієм Володимировичем (Клієнт) та Гордєєвим Юрієм Володимировичем (Адвокат), був укладений договір про надання правової допомоги, згідно із п.8. якого Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу під час розгляду Господарським судом Тернопільської області справи за позовом КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" до Тернопільської міської ради про визнання недійсним та скасування державної реєстрації права власності. При наданні правової допомоги по даному договору Адвокат зобов`язується діяти відповідно до вимог чинного законодавства України, виключно в інтересах Клієнта.

У п.2 укладеного правочину сторони погодили, що розмір гонорару Адвокату визначається у відповідності до вимог Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" і підлягає оплаті упродовж 5 календарних днів з часу надання правової допомоги і становить 30 000 грн. У випадку несвоєчасної оплати Клієнтом послуг Адвоката, останній має право в односторонньому порядку розірвати дану угоду.

Сторонами також було підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), згідно якого Адвокатом надано наступні послуги:

- на подання клопотання на ознайомлення із матеріалами справи №921/559/21 та аналіз справи потрачено 5 годин, що складає 6 000 грн;

- на аналіз законодавства та пошук судової практики для здійснення представництва інтересів по справі потрачено 5 годин, що складає 6 000 грн;

- на складання та подання до суду документів по суті справи: "Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача" потрачено 5 годин, що складає 6 000 грн;

- на підготовку та участь у п`ятьох судових засіданнях в межах справи №921/559/21 потрачено 10 годин, що складає 12 000 грн.

В детальному описі, який складено ФОП Пушкарем С.В. від 31.05.2022 вказано, що для здійснення належного представництва його інтересів у справі №921/559/21 адвокатом було затрачено 25 годин.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі-Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану її учасників.

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" у клопотанні №б/н (вх. №3497) від 03.06.2022 щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу адвоката зазначає, що вартість послуг адвоката в розмірі 30 000 грн є значно завищено і не відповідає складності наданих послуг, посилаючись на те, що згідно офіційних відомостей Держстату України, які оприлюднені та є загальновідомими, розмір місячної заробітної плати у Тернопільській області на листопад 2021 становить 12 224 грн, а на даний час становить 11 455 грн.

Проте, на переконання суду, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Гордєєва Ю.В. судом враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу наданих юридичних послуг так і доцільність понесених витрат.

У даній справі перелічені вище принципи в повній мірі не дотримані.

Суд погоджується із тим, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Але суд вважає неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг.

У постанові № 922/1163/18 від 06.03.2019 Верховним Судом висловлені позиції щодо отримання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: "за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

Водночас, Договір про надання правової допомоги від 20.12.2021 фактично не містить порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру). У ньому лише зазначається порядок оплати такої професійної правової допомоги на загальну суму 30 000 грн.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу третя особа та адвокат визначили в Акті здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), зазначивши конкретну надану послугу та розмір адвокатського гонорару при її наданні.

На переконання суду, складання та подання до суду пояснення третьої особи у справі №921/559/21 включає в себе ознайомлення з матеріалами справи, аналіз законодавства та пошук судової практики для здіснення представництва інтересів по справі. Більше того, як вбачається зі змісту самого пояснення (№б/н вх.№10 від 30.12.2021), у ньому відсутні посилання на судову практику, а лише проаналізовано судові рішення по справах №921/555/17-г/14, №921/105/19, №921/64/22, учасниками яких були позивач та відповідач по даній справі.

Відтак витрати за їх проведення не можуть відшкодовуватися окремо як правова допомога.

За вище перелічені послуги в сукупності сторони визначили 18 000 грн, разом з тим, враховуючи наведене суд вважає, що такий розмір витрат є завищеним, а тому у цій частині до задоволенню підлягають витрати у розмірі 6 000 грн.

Окрім цього, в Акті визначено загальну суму витрат за участь адвоката позивача у судових засіданнях 21.12.2021, 21.01.2022, 10.02.2022, 09.05.2022, 26.05.2022 в розмірі 12 000 грн, загальний витрачений час складає 10 годин. Однак, суд констатує, що розмір такого відшкодування за участь адвоката у судових засіданнях не відповідає реальному часу проведення судових засідань та є явно завищеним. Так, як вбачається із протоколів судових засідань, судове засідання 21.12.2021 тривало 53 хв., судове засідання 21.01.2022 - 19 хв., судове засідання 10.02.2022 - 74 хв., судове засідання 09.05.2022 - 34 хв., судове засідання 26.05.2022 - 66 хв., що в сукупності складає 4 год. 10 хв.

З наведеного в сукупності, суд виходить із розрахунку, зазначеному в Акті здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), і вважає, що сума адвокатського гонорару за одну годину судового засідання, становить 1200 грн (12 000 грн : 10 годин), а однієї хвилини - 20 грн (1200 грн : 60 хв.).

Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи потрачений час адвокатом на участь у п`яти судових засіданнях - 4 год. 10 хв., заявлені вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 5 000 грн.

Отже, загальна сума юридичних послуг, наданих позивачу адвокатом Гордєєвим Ю.В., яка підтверджена наданими належними доказами, становить 11 000 грн.

Відтак, зважаючи на характер спору, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на виконання робіт, суд вважає за доцільне заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця Пушкаря Сергія Володимировича №б/н (вх. №3473) від 31.05.2022 про стягнення судових витрат, понесених на надання правової допомоги задовольнити частково, а саме у розмірі 11 000 грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця Пушкаря Сергія Володимировича №б/н (вх. №3473) від 31.05.2022 про стягнення судових витрат, понесених на надання правової допомоги у справі №921/559/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" (вул. Руська, 23, м. Тернопіль, 46025, ідент. код 21132326) на користь Фізичної особи-підприємця Пушкаря Сергія Володимировича, АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) - 11 000 (одинадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті заяви відмовити.

4. Копію додаткового рішення направити учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

Комунальному підприємству Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78", вул. Руська, 23, м. Тернопіль, 46025;

- Виконавчому комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001;

- Тернопільській обласній раді, вулиця Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46002;

- Фізичній особі-підприємцю Пушкарю Сергію Володимировичу, АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне додаткове рішення складено 14.06.2022.

СуддяО.В. Руденко