Рішення

від 30.05.2022 по справі 924/90/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2022 р. Справа № 924/90/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши справу у залі судового засідання № 204

за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Володимирівни, м. Київ

про стягнення 129797,96 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку,

Представники сторін:

позивача: Демчук Л.Г. - представник згідно виписки з ЄДР

відповідача: Кравчук В.І. - представник згідно ордеру.

У судовому засіданні 31.05.2022р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.02.2022р. відкрито провадження у справі № 924/90/22 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.02.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/90/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.05.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Хмельницька міська рада звернулася з позовом до суду, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця Майорової (Коваленко) Катерини Володимирівни 129797,96 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Квітки Цісик, 1-Б (вул. Колгоспна, 1-Б) у м. Хмельницькому.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач була власником приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м, будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м по вул. Квітки Цісик, 1-Б (вул. Колгоспна, 1-Б) в м. Хмельницькому на підставі договору дарування від 04.11.2008р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.02.2021р. Крім того, головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було повідомлено, що фізична особа-підприємець Майорова К.В. за земельну ділянку по вул. Квітки Цісик жодних коштів орендної плати / земельного податку у 2017-2020 роках не сплачувала. Тому, відповідачу було нараховано на сформовану земельну ділянку площею 3986 кв.м у період з 01.01.2018р. по 01.06.2020р. 129797,96 грн безпідставно збережених коштів, що відповідають орендній платі за користування земельною ділянкою.

Хмельницькою міською радою подано клопотання від 31.01.2022р. про поновлення строку позовної давності. В обґрунтування даного клопотання позивачем зазначено, що в березні 2021 року міською радою було подано позов до Хмельницького міськрайонного суду про стягнення з Майорової К.В. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у зв`язку з тим, що остання не була зареєстрована як фізична особа-підприємець. 15.11.2021р. ухвалою Хмельницького міськрайонного суду по справі № 686/7898/21 провадження у справі було закрито у зв`язку із віднесенням розгляду даної справи до юрисдикції господарського суду, так як у спірний період особа була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.01.2022р. апеляційну скаргу Хмельницької міської ради було залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2021р. без змін. Таким чином, в подальшому Хмельницькою міською радою було подано позов до господарського суду Хмельницької області.

Хмельницькою міською радою подано до суду відповідь на відзив від 10.05.2022р., у якій звернуто увагу на те, що позивач стягує кошти за період з 2018р. по 2020р., саме коли визначається, що граничний (найменший) розмір орендної плати 3%, а найбільший розмір орендної плати 12%, і саме в той період коли прив`язки до земельного податку відповідно до норм ПК України не здійснено. Таким чином, дану аналогію не може бути застосовано до стягнення коштів з Майорової К.В., так як 2017 рік не охоплюється предметом позову. При цьому, застосування відсоткової ставки 4,5% при обрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою жодним чином не суперечить вимогам ПК України та рішенню від 29.08.2012р. № 64. Крім того, стосовно неповідомлення міською радою відповідача про необхідність укладення договору оренди землі позивачем відмічено, що відповідно до ст. 123 ЗК України відповідний орган місцевого самоврядування надає земельні ділянки у користування на підставі клопотання особи зацікавленої в отриманні у користування такої земельної ділянки.

Щодо посилань відповідача на договір оренди земельної ділянки № 377/01 від 10.11.2020р. Хмельницька міська рада відзначає, що вказаний договір укладений стосовно іншої особи, інший період часу та не є предметом позову. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до п. 2.4. рішення № 64 від 29.08.2012р. обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням фактичного функціонального використання приміщень, будівель, споруд, розташованих на ній, про що орендар має вказати у своїй заяві щодо передачі в оренду земельної ділянки. Проте, ОСОБА_1 до міської ради не зверталась для отримання земельної ділянки, кадастрових планів та планів землекористування не подавала, тому позивачем і застосовувалась середня орендна ставка 4,5% - для обслуговування складів.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов від 25.04.2022р., у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, зокрема, що, враховуючи норми Податкового кодексу України (ст. 288) в даному спорі має застосовуватися пп. 1.3.1. п. 1.3. рішення Хмельницької міської ради від 27.01.2016р. № 2 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради", яким у 2018-2020 роках встановлювалися в м. Хмельницькому ставки земельного податку: за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки. Тому відповідач вважає безпідставним розрахунок орендної плати у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 3986 кв.м з огляду на визначені в пп. 1.3.1. рішення Хмельницької міської ради № 2 від 27.01.2016р. ставку земельного податку на рівні 1%. Також, як стверджує відповідач, позивач не вказує, які саме дії він вчиняв для укладення договору оренди з відповідачем та чи направляв проект договору оренди або ж листи з повідомленням про необхідність з`явитися для укладення договору оренди.

Крім того, у відзиві відповідач вказує про невірність розрахунків наведених позивачем у позовній заяві щодо тієї ж земельної ділянки згідно договору оренди землі № 377/01 від 10.11.2021р., укладений між позивачем та ОСОБА_2 . Так, відповідно до п. 9 вказаного договору розрахунок орендної плати позивачем визначено в залежності від функціонального призначення землі та об`єктів нерухомого майна на ній, а саме: за 3685 кв.м 3%, за 116 кв.м 4%, за 47 кв.м 4,5%, за 138 кв.м 6%. Тобто, враховуючи функціональне призначення об`єктів нерухомого майна розміщених на земельній ділянці при визначенні орендної плати з ОСОБА_2 , застосовано складений коефіцієнт, відповідно до якого за 3986 кв.м позивач визначив, що земельний податок становить 12361,71 грн, а орендна плата 38946,86 грн.

Разом з тим, за твердженнями відповідача позивач не надав до позову акта обстеження земельної ділянки спірної земельної ділянки на підтвердження встановлення дійсної площі земельної ділянки. При цьому матеріали справи не містять доказів використання спірної земельної ділянки саме відповідачем, тому площа 3986 кв.м взагалі не може братися до розрахунку безпідставно збережених сум відповідачем. Відповідачем фактично могла використовуватися земельна ділянка виключно під об`єктами нерухомого майна площею 693,4 кв.м, які знаходилися у її власності.

Представником відповідача подано заяву від 26.04.2022р., у якій просить суд застосувати в даному спорі строк позовної давності і відмовити у задоволенні позовних вимог на суму 60428,88 грн за період часу з 01.01.2018р. по 01.02.2019р.

У додаткових поясненнях від 27.05.2022р. представником відповідача зазначено, що визначення і сплата орендної плати в розмірі 1% від НГО відповідає п. 2.6. рішення Хмельницької міської ради від 29.08.2012р. № 64, пп. 1.3.1 п 1.3. рішення Хмельницької міської ради від 27.01.2016р. № 2 та п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України. Також відповідач наполягає, що саме з площі 693,4 кв.м позивач мав би проводити обрахунок безпідставно збережених сум орендної плати в межах строків позовної давності, оскільки лише ця площа могла використовуватися і є офіційно визначеною в документах і Державному реєстрі речових прав.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

04.11.2008р. між ОСОБА_3 (дарувальниця) та ОСОБА_4 (обдарована) укладено договір дарування нежитлових приміщень, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла в дар будівлю: майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлю адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, будівлю складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлю майстерні загальною площею 137,0 кв.м, приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Згідно витягів №№ 20932018, 20932014, 20932009, 20932004 від 16.11.2008р. Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на підставі договору дарування від 04.11.2008р. зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на будівлю майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлю адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, будівлю складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлю майстерні загальною площею 137,0 кв.м, приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмельницької міської ради № 20 від 15.12.2010р. затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького, виконану Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Дніпромісто". Рішення набирає чинності з 01.01.2011р.

Рішенням Хмельницької міської ради № 64 від 29.08.2012р. вирішено впорядкувати орендну плату за землю, передбачивши застосування під час розрахунку орендної плати за землю відсотки від нормативної грошової оцінки згідно додатка.

Так, згідно додатка до рішення Хмельницької міської ради № 64 від 29.08.2012р. розмір річної орендної плати в м. Хмельницькому на земельні ділянки:

для розміщення, будівництва та обслуговування бетонозмішувальних вузлів, очисних споруд, будівлі АПК, зимовника, майстерні, ангарів, доків, приміщення холодильника, вагової, камери схову, свердловини складає 3% від НГО (п. 2 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування боксів, гаражів для зберігання автотранспорту юридичних осіб, суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, крім індивідуальних гаражів складає 4% від НГО (п. 5 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування складів складає 4,5% від НГО (п. 6 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування адміністративно-господарських будівель складає 6% від НГО (п. 8 додатку).

Рішенням Хмельницької міської ради № 2 від 27.01.2016р. вирішено встановити ставки земельного податку в м. Хмельницькому, зокрема, за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки (п. 1.3.1. рішення).

Згідно свідоцтва про шлюб від 20.05.2017р. Серія НОМЕР_1 27.04.2017р. зареєстровано шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу Майорова.

Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 211053915, 211051465, 211059104, 211050110, 211048020 від 02.06.2020р. на підставі договору дарування № 382 від 02.06.2020р. за ОСОБА_2 02.06.2020р. зареєстровано право власності на будівлю майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлю адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, будівлю складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлю майстерні загальною площею 137,0 кв.м, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулося із листом № 1852/0213 від 23.07.2020р. до Хмельницького управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області про надання інформації щодо сплачених сум орендної плати/земельного податку ОСОБА_4 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3986 га за період 2017-2020рр.

На вказаний запит Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області листом від 29.07.2020р. повідомлено, що задекларованих та сплачених сум земельного податку/орендної плати ОСОБА_4 за період 2017-2020рр. не декларувалось.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005505502020 від 26.08.2020р. власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3986 га, є Хмельницька міська рада.

Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулося із листом № 2412/02-14 від 23.09.2020р. до відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому просило надати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6810100000:12:002:0053) за періоди 2017-2020рр. При цьому у листі зазначено, що розпорядженням міського голови від 19.02.2016р. № 53-р "Про перейменування вулиць, провулків, проїздів, розташованих на території м. Хмельницького" вулиця Колгоспна перейменована на вулицю Квітки Цісик.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.09.2020р. № 6-22-0.33-1267/116-20 та від 09.10.2020р. № 18-22-0.33-1323/116-20, наданих відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 3986 кв.м, за 2017-2019рр. становить 1236171,00 грн.

Згідно рішення Хмельницької міської ради № 38 від 07.10.2020р. вирішено надати ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 3985 кв.м, розташованої у АДРЕСА_2 , терміном на 10 років.

10.11.2020р. між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі № 377/01, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення міської ради від 07.10.2020р. № 38 із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, яка розташована в АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3986 кв.м.

Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 38946,86 грн в рік, що становить 6% під адміністративну будівлю та приміщення охорони, 4,5% під склад, 4% під гаражі та 3% під майстерні, проїзди, площадки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.11.2020р. Хмельницькою міською радою передано ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 3869 кв.м, кадастровий номер 6810100000:12:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для обслуговування приміщення охорони, будівлі майстерні, будівлі складу, будівлі адмінприміщення та гаражів, будівлі майстерні.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 232400324 від 13.11.2020р. земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 0,3986 га на підставі договору № 377/01 від 10.11.2020р. перебуває в оренді у ОСОБА_2 . Розмір плати за користування 38946,86 грн.

Відповідно до розрахунку розмір орендної плати за земельну ділянку площею 3986 кв.м (землі промисловості, транспорту, в`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) становить 38946,86 грн, з яких 34285,20 грн нараховано на площу 3685 кв.м, 1438,92 грн - 116,00 кв.м, 656,42 грн 47,00 кв.м, 2566,32 грн 138 кв.м.

Згідно розрахунку розміру орендної плати від 27.01.2021р. № 70/02-15 Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради загальна сума неодержаного доходу орендної плати за землю від ОСОБА_1 за період з 01.01.2018р. по 01.06.2020р. складає 129797,96 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 244163808 від 12.02.2021р. ОСОБА_4 є власником: приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.

Відповідно до довідки від 03.04.2022р. № 6825-5000687830 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .

Згідно довідки від 03.04.2022р. № 6825-5000688125 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстроване місце проживання ОСОБА_5 є: АДРЕСА_5 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_6 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021р. прийнято до розгляду справу № 686/7898/21 за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2021р. закрито провадження у справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 129797,96 грн.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.01.2022р. ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2021р. залишено без змін.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: кадастрового плану земельної ділянки 6810100000:12:002:0053; позовної заяви від 29.03.2021р. № 02-24-296, поданої до Хмельницького міськрайонного суду; технічного паспорту, складеного Бюро технічної інвентаризації Хмельницької області від 17.11.2008р., на приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 693,4 кв.м, власником яких є ОСОБА_4 ; акта встановлення та погодження меж землекористування ОСОБА_2 .

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника об`єктів нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій ці об`єкти розміщені, за період з 01.01.2018р. до 01.06.2020р.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 244163808 від 12.02.2021р. (а.с. 14-15), ОСОБА_6 з 16.11.2008р. є власником: 1) приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; 2) будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; 3) будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; 4) будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; 5) будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.

Відповідно до приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Однак, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду 09.11.2021р. у справі № 905/1680/20, від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020р. у справі № 922/981/18, від 09.02.2021р. у справі № 922/3617/19.

Відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічні положення містяться у статті 120 Земельного кодексу України.

Тобто існує принцип єдності та цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій він розташований.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку.

Враховуючи, що ОСОБА_6 на підставі договору дарування нежитлових приміщень від 04.11.2008р. (а.с. 77-78) була власником: 1) приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м; 2) будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м; 3) будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м; 4) будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м; 5) будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, що знаходяться на земельній ділянці по вул. Квітки Цісик (Колгоспна), 1 Б в м. Хмельницькому, відповідач має право на використання вказаної земельної ділянки.

Згідно з частинами 1-2 статті 79-1 Земельного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частин 3-9 вищезазначеної статті сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічний висновок містяться у постанові Верховного Суду від 29.05.2020р. у справі № 922/2843/19.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно з ч. 8 ст. 24 даного Закону на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.08.2020р. № НВ-0005505502020 (а.с. 21), земельній ділянці по вул. Колгоспна (Квітки Цісик), 1-Б м. Хмельницькому площею 0,3986 га присвоєно кадастровий номер 6810100000:12:002:0053, державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі проведена 03.10.2014р., дана земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Таким чином, земельна ділянка по вул. Колгоспна (Квітки Цісик), 1-Б м. Хмельницькому площею 0,3986 га є сформована як об`єкт цивільних прав.

У випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20.

З огляду на викладене ОСОБА_6 , як фактичний користувач земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.02.2021р. у справі № 922/3617/19.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Зі змісту положень частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", пункту 289.1 статті 289 ПК України слідує, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі № 905/1680/20, постанові Верховного Суду від 09.02.2022р. у справі № 910/8770/19.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з частинами 1, 2 статті 20, частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи положення ПК України та законодавства про оцінку земель (Закон України "Про оцінку земель", Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016р. № 489, Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213, Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051) у постанові від 09.11.2021р. у справі № 905/1680/20 зробила висновок, що належними доказами на обґрунтування оцінки землі є довідка, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічна документація на земельну ділянку, виготовлена компетентним органом.

Сторонами на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується відповідачем, надано Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.09.2020р. № 6-22-0.33-1267/116-20 (а.с. 19) та від 09.10.2020р. № 18-22-0.33-1323/116-20 (а.с. 90), згідно яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, площею 3986 кв.м по вул. Квітки Цісик, 1-Б у м. Хмельницькому становила у 2017-2019 роках 1236171,00 грн. Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків розміру орендної плати (а.с. 24, 89) нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки також становить 1236171,00 грн.

Зазначені Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сформовані відповідно 24.09.2020р. та 09.10.2020р., підписані головним спеціалістом Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Березовською Н.П.

Відповідно до пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2018 р. і упродовж 2020 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, у 2018-2020 роках граничний (мінімальний) розмір орендної плати у 3 % від нормативної грошової оцінки землі прямо визначався законом. Натомість у 2017 році річний розмір орендної плати не міг бути меншим від розміру земельного податку, тобто прив`язувався до останнього (земельного податку), який, у свою чергу, мав встановлюватися для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, що неможливо визначити без відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2019р. у справі № 912/249/18 і враховується судом відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч. 4 ст. 236 ГПК України, а також у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021р. у справі № 924/98/21.

При цьому, як встановлено судом, рішенням Хмельницької міської ради № 64 від 29.08.2012р. вирішено впорядкувати орендну плату за землю, передбачивши застосування під час розрахунку орендної плати за землю відсотки від нормативної грошової оцінки згідно додатка.

Так, згідно додатка до рішення Хмельницької міської ради № 64 від 29.08.2012р. розмір річної орендної плати в м. Хмельницькому на земельні ділянки:

для розміщення, будівництва та обслуговування бетонозмішувальних вузлів, очисних споруд, будівлі АПК, зимовника, майстерні, ангарів, доків, приміщення холодильника, вагової, камери схову, свердловини складає 3% від НГО (п. 2 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування боксів, гаражів для зберігання автотранспорту юридичних осіб, суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, крім індивідуальних гаражів складає 4% від НГО (п. 5 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування складів складає 4,5% від НГО (п. 6 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування адміністративно-господарських будівель складає 6% від НГО (п. 8 додатку).

Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 рішення Хмельницької міської ради № 2 від 27 січня 2016 року встановлено в м. Хмельницькому ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативно-грошову оцінку яких проведено у розмірі 1 % від їх нормативно-грошової оцінки. Однак, враховуючи те, що позивач проводить розрахунок заявлених до стягнення коштів у період з 01 січня 2018 року по 01 червня 2020 року у розмірі 4,5 % від нормативно-грошової оцінки, помилковими є доводи відповідача, що розрахунок орендної плати за спірний період має проводитися відповідно до пп. 1.3.1 п. 1.3 рішення Хмельницької міської ради № 2 від 27 січня 2016 року у розмірі 1 % від нормативно грошової оцінки. Застосування ставки земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки було б правомірним в період до 2018 року.

Таким чином, зважаючи на те, що на спірній земельній ділянці розміщені різні об`єкти нерухомості, що належали відповідачу на праві власності, а саме: 1) приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м; 2) будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м; 3) будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м; 4) будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м; 5) будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, та стосовно яких рішенням міської ради визначено різні ставки орендної плати, а також враховуючи те, що п. 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2018р.) визначено граничний (мінімальний) розмір орендної плати у 3%, суд дійшов висновку, що Хмельницькою міською радою правомірно застосовано при обрахуванні орендної плати середній показник орендної ставки у 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій розміщені склади відповідача. При цьому, судом також взято до уваги, що орендна ставка на земельну ділянку, на якій розміщене адмінприміщення відповідача, складає найбільше - 6%, а площа зазначеного об`єкта нерухомості займає близько 48% від площі інших об`єктів нерухомості належних відповідачу. Тому, визначення міською радою орендної ставки у 4,5% не суперечить нормам Податкового кодексу України та рішенню Хмельницької міської ради.

Отже, позивачем обґрунтовано відповідно до вимог чинного законодавства здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, що становить 129797,96 грн (за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. = 55627,70 грн (1236171,00 грн НГО * 4,5% від НГО); за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. = 55627,70 грн (1236171,00 грн НГО * 4,5% від НГО); за період з 01.01.2020р. по 31.05.2020р. (крім березня) = 18542,56 грн (1236171,00 грн НГО * 4,5% від НГО / 12 місяців * 4 місяці).

Щодо тверджень відповідача про те, що останнім могла використовуватися земельна ділянка виключно під об`єктами нерухомості, які знаходилися у його власності, а саме з площі 693,4 кв.м, і з якої мав би проводитися розрахунок безпідставно збережених сум судом зазначається, що користування землею без належних правових підстав здійснюється особою саме у тих межах, що встановлені технічною документацією на земельну ділянку. Як стверджується матеріалами справи, Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.09.2020р. № 6-22-0.33-1267/116-20 та від 09.10.2020р. № 18-22-0.33-1323/116-20 встановлюють площу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, на якій розташовані об`єкти нерухомості відповідача, саме у розмірі 3986 кв.м.

Набуті відповідачем об`єкти нерухомості, будучи згідно з ст. 181 ЦК України, нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаними зі спірною земельною ділянкою. Тому передача відповідачу права власності на будівлі автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі.

Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що останнім фактично використовується земельна ділянка площею 693,4 кв.м, а не 3986 кв.м, а також того, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно інших осіб. До того ж, судом взято до уваги, що згідно договору оренди землі № 377/01 від 10.11.2020р. земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 3986 кв.м була передана в оренду ОСОБА_2 , якому на підставі договору дарування № 382 від 02.06.2020р. перейшли у власність об`єкти нерухомості, що раніше належали відповідачу (витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 211053915, 211051465, 211059104, 211050110, 211048020 від 02.06.2020р.). При цьому, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна чотири одноповерхових капітальних нежитлових будівлі, одна двоповерхова капітальна нежитлова будівля та одна триповерхова капітальне нежитлова будівля, а також інші об`єкти інфраструктури проїзди та площадки 3415 кв.м (п. 2 договору). Тобто, з наведеного слідує, що на спірній земельній ділянці для обслуговування об`єктів нерухомості площею 693,4 кв.м використовуються інші інфраструктурні об`єкти (проїзди, площадки) площею 3415 кв.м, що також підтверджується кадастровим планом земельної ділянки. Протилежного ні відповідачем, ні матеріалами справи не спростовано. Відсутність акта обстеження земельної ділянки не позбавляє права відповідача на використання вищевказаної земельної ділянки, яка є сформованою відповідно до вимог земельного законодавства.

Посилання відповідача на розрахунок орендної плати позивачем з ОСОБА_2 , згідно якого орендну плату визначено в залежності від функціонального призначення землі та обертів нерухомого майна на ній (3685 кв.м - 3%, 116 кв.м 4%, 47 кв.м 4,5%, 138 кв.м 6%), судом відхиляються, оскільки єдиною сформованою земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно, є земельна ділянка площею 3986 кв.м, кадастровий номер 6810100000:12:002:0053. Матеріали справи не місять доказів, що зі спірної земельної ділянки виділялися інші ділянки та яким присвоювалися кадастрові номери, тобто були сформовані інші земельні ділянки, як об`єкти цивільних прав. Також судом зазначається, що договірні орендні правовідносини Хмельницької міської ради з ОСОБА_2 та стягнення з останнього безпідставно збережених коштів не є предметом дослідження у даній справі.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо того, що позивач не звертався до відповідача із пропозицією про укладення договору оренди, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 319 та статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Зміст наведених норм законодавства переконливо свідчить про те, що серед кола обов`язків власника земельної ділянки (в цьому випадку позивача) відсутній як його обов`язок спонукати власника будівлі чи споруди до формування земельної ділянки для їх експлуатації та обслуговування, так і обов`язок із самостійного (за власною ініціативою) формування земельної ділянки без подання землекористувачем відповідної заяви.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності та заяви позивача про поновлення строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

У справі, що розглядається, судом встановлено, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021р. прийнято до розгляду справу № 686/7898/21 за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Проте, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2021р., яка залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.01.2022р., закрито провадження у справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 129797,96 грн з тих підстав, що даний спір віднесено до господарської юрисдикції.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно поштового штампу в описі вкладення у цінний лист позивача останній звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом 31.01.2022р. до фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Володимирівни, тобто менше місяця після того, як позивач дізнався, що даний спір підвідомчий господарському суду Хмельницької області.

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 922/1467/19 дійшов висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Дійшовши зазначеного висновку, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду вбачає підстави для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018р. у справі № 908/828/17, від 11.09.2018р. у справі № 904/191/18, від 11.12.2018р. у справі № 917/100/17, від 11.12.2019р. у справі № 924/1236/17, від 21.01.2020р. у справі № 910/2538/19 про те, що в разі подання позову з недодержанням правил підсудності і наступного саме закриття провадження у справі, а не відмови або повернення позову, подання такого позову перериває перебіг позовної давності.

Отже, в даному випадку, перебіг строку позовної давності розпочався 31.01.2019р. та на момент звернення Хмельницької міської ради 31.01.2022р. до господарського суду Хмельницької області з позовом строк позовної давності в частині періоду часу, вказаного в позовній заяві (розрахунок розміру орендної плати), з 15.04.2018 р. по 30.01.2019р. сплинув.

За змістом ст. 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

При цьому, очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, надавши оцінку наявним у справі доказам і доводам сторін, з огляду на факт відкриття провадження у справі Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, тривалий час розгляду справи, а також апеляційний та касаційний розгляд справи, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення позивача до господарського суду Хмельницької області з даною позовною заявою через незначний проміжок часу (менше місяця) після того, як позивач дізнався, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції, суд дійшов висновку, що строк позивачем пропущено з поважних причин.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.92).

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі № 902/326/16 та від 24.09.2019р. у справі № 922/1151/18.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини у даній справі, суд задовольняє клопотання позивача про поновлення строку позовної давності та відмовляє у клопотанні відповідача про застосування строку позовної давності в частині періоду з 01.01.2018р. по 01.02.2019р. включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, Хмельницька міська рада звернулася з позовом до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про стягнення безпідставно збережених коштів у березні 2021 року. З поданих позивачем матеріалів не вбачається конкретної дати подання (надіслання) до суду загальної юрисдикції позовної заяви. У позовній заяві відсутній штамп реєстрації позову та зазначено лише дату та номер позовної заяви (29.03.2021р. № 02-24-296). При цьому, згідно ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021р. прийнято до розгляду справу за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів. Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в даній справі позивачем пропущено строк позовної давності з огляду на термін розрахованого розміру орендної плати за період з 01.01.2018р. (дата початку розрахунку) по 15.04.2018р. (ухвала про прийняття позовної заяви, відкриття провадження у справі від 16.04.2021р.), що становить 16227,74 грн (13906,92 грн (орендна плата за три місяці: 4635,64 грн * 3 місяці) + 2317,82 грн (орендна плата за 15 днів квітня 2018 року: 4635,64 / 30 днів * 15 днів)).

Тому, у позові в частині стягнення 16227,74 грн необхідно відмовити з підстав пропуску позовної давності.

Судом враховується, що з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікацію Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Зокрема, у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України N 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 3986 кв.м обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 113570,22 грн (129797,96 грн - 16227,74 грн). У задоволенні позову про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 16227,74 грн суд відмовляє з підстав пропуску позовної давності.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (87,50%).

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Володимирівни, м. Київ про стягнення 129797,96 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку, задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Володимирівни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької міської ради (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, ідентифікаційний код 33332218) 113570,22 грн (сто тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят гривень 22 коп.) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Квітки Цісик, 1-Б (вул. Колгоспна, 1-Б) у м. Хмельницькому (р/р UA 968999980314030611000022775, ЄДРПОУ 37971775, одержувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц., мтг/24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу).

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Володимирівни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької міської ради (р/р UA 968999980314030611000022775, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37971775, одержувач коштів: ГУК у Хмел.обл./Хмельниц., мтг/21080500, призначення платежу інші надходження) 2170,88 грн (дві тисячі сто сімдесят гривень 88 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 16227,74 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.05.2022р.

СуддяС.В. Заверуха

Виготовлено 3 примірники:

1 - до справи;

2, 3 відповідачу ( АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ).

Електронні адреси:

позивача: rada@khm.gov.ua