Рішення

від 29.05.2022 по справі 140/10479/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/10479/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕМО-2020» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021 Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕМО-2020» (далі - ТзОВ «НЕМО-2020») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області видано наказ від 23.07.2021 №2195 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «НЕМО-2020» (код ЄДРПОУ 43839418)» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах з лютого 2021 року по травень 2021 року.

Представник товариства адвокат Колб С.О. відмовив у допуску до проведення вказаної перевірки, про що було складено акт в 16:50 27.07.2021 за №775/07-02/43839418.

27.07.2021 о 16:00 начальник ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «НЕМО-2020».

Позивач, на підставі пункту 94.1, підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «НЕМО-2020» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 27.07.2021.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.16).

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Ухвалою суду від 18.10.2021 провадження у цій справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі №140/7829/21 за позовом ТзОВ «НЕМО-2020» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу (а.с.29-30).

27.04.2022 суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі, а також запропонував учасникам справи в строк до 10.05.2022 подати до канцелярії суду додаткові пояснення щодо правової позиції у справі, з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №140/7829/21, та роз`яснив, що у випадку неподання додаткових пояснень справу буде вирішено на підставі наявних у ній заяв по суті справи та письмових доказів (а. с. 39).

В поданих до суду додаткових поясненнях від 10.05.2022 (а.с.45-48) представник відповідача Колб С.О. просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято 27.07.2021, проте позивач звернувся до суду вже після спливу строку в 96 годин (у вересні 2021 року), а відтак арешт вже є припиненим, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 23.07.2021 ГУ ДПС у Волинській області видано наказ №2195 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «НЕМО-2020» (код ЄДРПОУ 43839418)» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах з лютого 2021 року по травень 2021 року (а.с.5). На підставі вказаного наказу посадовим особам ГУ ДПС у Волинській області видані направлення на перевірку від 23.07.2021 №2182, №2183 (а. с. 6-7).

27.07.2021 в 16:50 було складено акт недопуску до проведення перевірки ТзОВ «НЕМО-2020» за №775/07-02/43839418, з якого вбачається, що представник товариства адвокат Колб С.О. був ознайомлений з наказом №2195 від 23.07.2021, проте ним прийнято рішення про недопуск до проведення перевірки, а недопуск зумовлений неправомірно виданим наказом та неправомірним виходом на перевірку (а. с.8).

27.07.2021 о 16:00 начальник ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «НЕМО-2020», на підставі підпункту 94.2.3 статті 94 ПК України (платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючих органів) (а. с. 4).

Судом також встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2021, яке набрало законної сили, у справі №140/7829/21 за позовом ТзОВ «НЕМО-2020» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 23.07.2021 №2195 в задоволенні позову відмовлено повністю (а. с.37-38).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно із підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

За приписами абзаців першого - третього пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до абзаців першого - третього пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно із підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 статті 94припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Отже, за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав. При встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим. Вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №140/2485/18, від 24.04.2020 у справі №805/4974/18-а та ін., та враховуються при вирішенні цієї справи).

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позову, оскільки ГУ ДПС у Волинській області звернулося до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТзОВ «НЕМО-2020», накладеного рішенням керівника контролюючого органу від 27.07.2021, лише 23.09.2021, тобто після спливу строку у 96 годин, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення, а застосований вказаним рішенням адміністративний арешт, в силу вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України, на момент звернення до суду вважається припиненим.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх