Рішення

від 30.05.2022 по справі 420/26752/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26752/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 41167090, місцезнаходження: 67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Вернидуба, 31, адреса для листування: 49051, м. Дніпро, а/с 3159) до Одеської митниці(код ЄДРПОУВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання дій протиправними, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 23 грудня 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 41167090, місцезнаходження: 67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Вернидуба, 31, адреса для листування: 49051, м. Дніпро, а/с 3159) до Одеської митниці(код ЄДРПОУВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання дій протиправними, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості, в якій позивач просить:

·визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН ОДЕСА» за першим методом митної оцінки за ціною товару щодо товарів які імпортуються;

·скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000848;

·визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500020/2021/000171/2 від 04.12.2021 року.

Ухвалою від 29 грудня 2021 року прийнято до провадження та відкрито загальне-позовне провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ « 100 ШИН ОДЕСА» (покупець) та «MaxionWheelsWerkeGmbH»(продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № OD100-MAX21 від 15.02.2021року, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує колісні диски, асортимент, бренд, кількість та ціна, вказані у Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору.

На підставі проформи № 90671143 від 22.11.2021 року відповідно до умов договору ТОВ « 100 ШИН ОДЕСА» здійснило попередню плату, відповідно до платіжного доручення.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митного органу електронна митна декларація № UA500020/2021/222136 від 02.12.2021 року.

В митній декларації митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 2,37 Євро/кг.

На вимогу митного органу було надано додаткові документи, а саме: лист пояснення, банківський платіжний документ та переклад митної декларації країни відправлення.

Проте, відповідачем в супереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання МД та наданих документів винесено картку відмову у прийнятті митної декларації № UA500020/2021/000848 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500020/2021/000171/2 від 04.12.2021 року, за яким митну вартість визначено за резервним методом га рівні 6,16 дол. США/кг.

Не погоджуючись з рішенням митного органу позивачем 06.12.2021 року було подано нову митну декларацію № UA500020/2021/222556, за якою товар був випущений у вільний обіг.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, вважає їх протиправними, з огляду на таке.

Так, позивач зазначив, що в рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у поданому коносаменті не визначені умови оплати фрахту, однак до митного оформлення позивачем була надана автотранспортна накладна (CMR) від 25.11.2021 року № 219250, а документ з назвою «коносамент» до митного оформлення не надавався.

Автотранспортна накладна № 219250 містить всі необхідні реквізити що дозволяє її ідентифікувати з партією що оцінюється.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення.

Відповідно до ст. 6 вказаної конвенції встановлено перелік обов`язкових даних, що повинні бути відображені в вантажній накладній, зокрема: 1) дата і місце складання ВН; 2) ім`я та адреса відправника; 3)ім`я та адреса перевізника; 4) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; 5) ім`я та адреса одержувача; 6) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; 7) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; 8) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; 9) платежі пов`язані з перевезенням; 10) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; 11) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної конвенції.

Таким чином, зазначення умов оплати фрахту, а саме: «freightcollect», «freightprepaid», «freightasarranged» не є обов`язковими.

Стосовно зазначення відповідачем в рішенні «рахунок-фактура від 25.11.2021 року № 90671529 вказані умови передплати 100% від заявленої вартості, та надані банківські платіжні документи не містять банківських печаток та підпису уповноваженої особи» позивач зазначає таке.

Позивачем до митного оформлення був наданий банківський платіжний документ від 23.11.2021 року б/н, який підтверджує здійснення 100% попередньої оплати за поставлений товар.

В якості додаткового документу разом з листом поясненням позивач надав банківський платіжний документ б/н від 23.11.2021 року за підписом та з печаткою банку платника.

Таким чином, зазначення відповідачем про відсутність на платіжних документах банківських печаток - не відповідає дійсності відповідно до наданих документів.

Стосовно зазначень в рішенні «відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів» позивач зазначає, що відповідно до умов перевезення FCA (FREECARRIER)Інкотермс 2010 це означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. У вказаних умовах зазначено, що укладення договору страхування як для покупця так і для продавця не є обов`язковим.

Оскільки відповідно до умов поставки FCAKonigswinter, страхування товару не є обов`язковим, то таке страхування ні продавцем ні покупцем не здійснювалось, про що митний орган було повідомлено у листі поясненні від 03.12.2021 року.

Також стосовно тверджень відповідача у рішенні «зазначено у наданих до митного оформлення контракті, специфікації, інвойсах, пакувальних листах, печатка та підпис іноземного контрагенту є ідентичними на всіх документах, маючи однаковий нахил та взаємо розташування один до одного. Зазначене вказує на використання факсиміле чи проставлення відміток іноземного контрагента за допомогою комп`ютерної техніки, що свідчить про можливо наявні ознаки підробки» позивач заперечує, з огляду на те, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції «про захист прав людини та основоположних свобод» кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Тому, позивач вважає, що рішення митного органу не може ґрунтуватись на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

Також позивач зазначив, що відповідачем неправомірно застосовано резервний мето при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об`єктивної можливості їх застосування. Твердження відповідача про відсутність інформації про операції з ідентичними товарами, не відповідає дійсності, оскільки Одеською митницею вже було здійснено митне оформлення за ідентичним товаром, який поставлявся позивачем.

До суду 19 січня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 4224/22), відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000171/2 від 04.12.2021 року, а саме:

1.у поданому коносаменті від 25.11.2021 року № 219250 не визначені умови оплати фрахту: «freightcollect», «freightprepaid», «freightasarranged» тощо;

2.рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2021 року № 90671529 вказані умови передплати 100% від заявленої вартості, та надані банківські платіжні документи не містять банківських печаток та підпису уповноваженої особи;

3.відповідно до ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів;

4.відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах FCAKonigswinter, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

5.у наданих до митного оформлення контракті, специфікації, інвойсах, пакувальних листах, печатка та підпис іноземного контрагента є ідентичними на всіх документах, маючи однаковий нахил та взаємо розташування один до одного. Зазначене вказує на використання факсиміле чи проставлення відміток іноземного контрагента за допомогою комп`ютерної техніки, що свідчить про можливо наявні ознаки підробки.

З урахуванням, наявних у митної декларації розбіжностей запропоновано надати додаткові документи.

Так, листом від 03.12.2021 року № б/н ТОВ « 100 ШИН ОДЕСА» надано пояснення стосовно розбіжностей.

Таким чином, вказані розбіжності усунені не були, а декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України.

Оскільки, в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подано витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю, та видана картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

21 січня 2022 року (вхід. № 4950/22) через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів відповідача вважає їх необґрунтованими та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 09 лютого 2022 року, що занесена до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16 березня 2022 року.

У зв`язку з веденням воєнного стану в Україні, судове засідання, призначене на 16 березня 2022 року не відбулося та не призначено дату наступного судового засідання через існуючу загрозу життю та здоров`ю людей.

У зв`язку з наявністю в матеріалах справи заяви представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження та належного повідомлення відповідача, судом ухвалою від 20 травня 2022 року продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Так,15.02.2021 року між ТОВ « 100 ШИН ОДЕСА» (покупець) та «MaxionWheelsWerkeGmbH»(продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № OD100-MAX21,відповідно до умов якого продавець відвантажує товар, а покупець приймає та оплачує колісні диски: асортимент, бренд, кількість та ціна, вказані у Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору (а.с.14-16).

Загальна вартість товару за вказаним договором вказується в інвойсі, що надається до кожної окремої поставки (п.3.2 Договору).

Базисними умовами поставки є ті умови, що вказані в Інвойсі. Умови поставки мають відповідати правилам Інкотермс 2010 (п.4.1 Договору).

Так, матеріалами справи встановлено, що на підставі проформи № 60971143 від 22.11.2021 року відповідно до умов договору позивачем здійснено попередню плату, відповідно до платіжного доручення б/н від 23.11.2021 року (а.с.18-20).

Так, матеріалами справи підтверджено, що сторонами узгоджено Інвойс № 90671529 від 25.11.2021 року відповідно до якого здійснюється поставка товару, а саме:

-Диск, розмір 22,5Х9,00 «alive»(артикул 292090053104) в кількості 168 шт., ціна за одиницю товару на умовах FCA (Konigswinter), Євро 89,80, вартість 15086,40 Євро;

-Диск, розмір 22,5Х11,75 (артикул 292089953104) в кількості 168 шт., ціна за одиницю товару на умовах FCA (Konigswinter), Євро 88,80, вартість 14918,40 Євро;

-Диск, розмір 22,5Х11,75 (артикул 292084253104) в кількості 108 шт., ціна за одиницю товару на умовах FCA (Konigswinter), Євро 96,80, вартість 10454,40 Євро;

-Диск, розмір 22,5Х9,00 «alive»(артикул 292064053104) в кількості 46 шт., ціна за одиницю товару на умовах FCA (Konigswinter), Євро 89,80, вартість 4130,80 Євро;

Всього: 490 шт. 44590,00 Євро (а.с. 22-23).

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була надана до Одеської митниці електронна митна декларація № UA500020/2021/222136 від 02.12.2021 року (а.с.24-25)

Позивачем до митної декларації було надано всі наявні у позивача документи.

Також, на вимогу митного органу декларантом 03.12.2021 року було направлено до митного органу лист № б/н від 03.12.2021 року разом з яким надано: лист пояснення, банківський платіжний документ, що стосується товару з підписом та печаткою посадової особи банку б/н від 23.11.2021 року та переклад митної декларації країни відправлення 21DE715266079614E0.

За результатами визначення правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті,що стало підставою прийняття оскаржуваного рішення.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000171/2 від 04.12.2021 року, а саме:

1.у поданому коносаменті від 25.11.2021 року № 219250 не визначені умови оплати фрахту: «freightcollect», «freightprepaid», «freightasarranged» тощо;

2.рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2021 року № 90671529 вказані умови передплати 100% від заявленої вартості, та надані банківські платіжні документи не містять банківських печаток та підпису уповноваженої особи;

3.відповідно до ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів;

4.відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах FCAKonigswinter, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

5. у наданих до митного оформлення контракті, специфікації, інвойсах, пакувальних листах, печатка та підпис іноземного контрагента є ідентичними на всіх документах, маючи однаковий нахил та взаємо розташування один до одного. Зазначене вказує на використання факсиміле чи проставлення відміток іноземного контрагента за допомогою комп`ютерної техніки, що свідчить про можливо наявні ознаки підробки.

Також митним органом була видана картка відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000848 від 04.12.2021 року.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

За результатами визначення правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів№UA500020/2021/000171/2 від 04.12.2021 року, а саме:

1.у поданому коносаменті від 25.11.2021 року № 219250 не визначені умови оплати фрахту: «freightcollect», «freightprepaid», «freightasarranged» тощо;

2.рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2021 року № 90671529 вказані умови передплати 100% від заявленої вартості, та надані банківські платіжні документи не містять банківських печаток та підпису уповноваженої особи;

3.відповідно до ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів;

4.відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах FCAKonigswinter, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

5. у наданих до митного оформлення контракті, специфікації, інвойсах, пакувальних листах, печатка та підпис іноземного контрагента є ідентичними на всіх документах, маючи однаковий нахил та взаємо розташування один до одного. Зазначене вказує на використання факсиміле чи проставлення відміток іноземного контрагента за допомогою комп`ютерної техніки, що свідчить про можливо наявні ознаки підробки.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Так, в рішенні про коригування митної вартості товару вказано, що у поданому декларантом коносаменті не визначені умови оплати фрахту.

Матеріалами справи підтверджено, що до митного оформлення була надана автотранспортна накладна (CMR) від 25.11.2021 року № 219250, яка містить всі необхідні реквізити, що дозволяє ідентифікувати товар та умови поставки.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення.

Статтею 6 вказаної Конвенції встановлено перелік обов`язкових даних, що повинні бути відображені в вантажній накладній, зокрема: 1) дата і місце складання ВН; 2) ім`я та адреса відправника; 3)ім`я та адреса перевізника; 4) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; 5) ім`я та адреса одержувача; 6) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; 7) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; 8) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; 9) платежі пов`язані з перевезенням; 10) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; 11) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної конвенції.

Таким чином, суд погоджується з думкою позивача, що зазначення умов оплати фрахту, а саме: «freightcollect», «freightprepaid», «freightasarranged» не є обов`язковими, та не впливає на зміну розміру вартості товару.

Стосовно зазначення відповідачем в рішенні: «рахунок-фактура від 25.11.2021 року № 90671529 вказані умови передплати 100% від заявленої вартості, та надані банківські платіжні документи не містять банківських печаток та підпису уповноваженої особи», суд зазначає таке.

Позивачем до митного оформлення був наданий банківський платіжний документ від 23.11.2021 року б/н, який підтверджує здійснення 100% попередньої оплати за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджено, що в якості додаткового документу разом з листом поясненням позивач надав банківський платіжний документ б/н від 23.11.2021 року за підписом та з печаткою банку платника.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем надані докази на підтвердження оплати товару.

Стосовно зазначень в рішенні: «відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів» суд зазначає, що відповідно до умов перевезення FCA (FREECARRIER) Інкотермс 2010 - продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Тобто за вказаними умовами поставки, укладення договору страхування як для покупця так і для продавця не є обов`язковим.

Позивач зазначив, що оскільки відповідно до умов поставки FCAKonigswinter, страхування товару не є обов`язковим, то таке страхування ні продавцем, ні покупцем не здійснювалось, тому такі витрати не мають бути включені до митної вартості.

Стосовно тверджень відповідача у рішенні, що «у наданих до митного оформлення контракті, специфікації, інвойсах, пакувальних листах, печатка та підпис іноземного контрагенту є ідентичними на всіх документах, маючи однаковий нахил та взаємо розташування один до одного, зазначене вказує на використання факсиміле чи проставлення відміток іноземного контрагента за допомогою комп`ютерної техніки, що свідчить про можливо наявні ознаки підробки», суд зазначає, що з урахуванням того, що до суду не надано доказів на підтвердження сумнів митного органу щодо достовірності документів, суд погоджується з думкою позивача, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції «про захист прав людини та основоположних свобод» кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

А тому суд погоджується з доводами позивача, що викладені умови контракту, особливості сплати, строки виробництва та їх недотримання не впливають на митну вартість задекларованого товару.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, яка відбулась між сторонами, але митний орган не врахував наданих позивачем пояснень.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 41167090, місцезнаходження: 67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Вернидуба, 31, адреса для листування: 49051, м. Дніпро, а/с 3159) до Одеської митниці (код ЄДРПОУВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання дій протиправними, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості,-задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Одеської митниці (код ЄДРПОУВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН ОДЕСА» за першим методом митної оцінки за ціною товару щодо товарів, які імпортуються за електронною митною декларацією № UA500020/2021/222136 від 02.12.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000171/2 від 04.12.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000848 від 04.12.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), на користь товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 41167090, місцезнаходження: 67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Вернидуба, 31, адреса для листування: 49051, м. Дніпро, а/с 3159) судовий збір в розмірі 4540 грн. 00 коп. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко