Постанова

від 29.05.2022 по справі 420/859/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/859/20

Головуючий І інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 09.09.2021р.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТФРУТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

04.02.2020р. ТОВ «ФОРТФРУТ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019р. №0009530501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлені відповідачем під час перевірки фінансово-господарської діяльності позивача порушення, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 19.12.2019р. №0009530501, є необґрунтованими, адже ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу та не мають під собою правового підґрунтя.

Представник ГУ ДПС в Одеській області надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року (ухваленим у відкритому судовому засіданні) адміністративний позов ТОВ «ФОРТФРУТ» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.12.2019р. №0009530501. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області сплачений судовий збір у розмірі - 3033 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 06.10.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2021р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

19.10.2021р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач, у свою чергу, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «ФОРТФРУТ» (код ЄДРПОУ: 41098372) було зареєстровано як юридична особа з 27.01.2017р. (№15561020000061122) та перебуває на податковому обліку з дати його реєстрації.

01.10.2017р. позивач зареєстрований платником ПДВ.

У жовтні 2019р. на підставі направлень на перевірку від 28.10.2019р. №1038/05-01, №1037/05-01, №1036/05-01, №1035/05-01, №1031/05-01, №1032/05 01. №1349/05-01, №1034/05-01 та №1033/05-01, виданих ГУ ДПС в Одеській області, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України, «Плану - графіка проведення перевірок на 2019р.» та наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.10.2019р. за №915, посадовими особами відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ФОРТФРУТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 27.01.2017р. по 31.12.2018р.

За результатами вказаної перевірки посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області було складено акт від 22.11.2019р. №411/15-32-05-01/41098372, в якому було встановлено, що в порушення п.201.10 ст.201 ПК України за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р. на підставі порушень викладених в п.п.3.1.2.1 п.3.2.1 розділу III акта перевірки, ТОВ «ФОРТФРУТ» не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму заниження бази оподаткування ПДВ на загальну суму - 2021450 грн. та відповідно заниження суми з ПДВ на загальну суму - 404290 грн.

В подальшому, на підставі зазначеного вище акта перевірки, відповідачем було винесено та направлено ТОВ «ФОРТФРУТ» наступні податкові повідомлення-рішення вiд 19.12.2019p.:

- №0009580501, яким ТОВ «ФОРТФРУТ» збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму - 3034933 грн., у т.ч. 2427946 грн. основного платежу та 606987 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення ним п.п.44.1,44.2 ст.44., пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135ПК України;

- №0009550501, яким ТОВ «ФОРТФРУТ» збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ на загальну суму - 2624926 грн., в т.ч. - 2099941 грн. основного платежу та 524985 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п.п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198, п.п.201.4,201,7 ст.201 ПК України;

- №0009590501, яким ТОВ «ФОРТФРУТ» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 19100 грн., за порушення п.п.44.1,44.2 ст.44., пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України;

- №0009540501, яким ТОВ «ФОРТФРУТ» зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у загальному розмірі - 1757 грн. за порушення п.п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198, п.п.201.4,201.7 ст.201 ПК України.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ФОРТФРУТ» 28.12.2019р. звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування (справа №420/8122/19).

Разом із тим, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2020р. у справі №420/8122/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021р., вказаний позов ТОВ «ФОРТФРУТ» - залишено без задоволення.

Також, 19.12.2019р. відповідачем було прийнято ще одне податкове повідомлення-рішення №0009530501, в якому зазначено, що відповідно доп.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, ст.120 ПК України та на підставi акта від 22.11.2019р. №411/15-32-05-01/41098372 та даних Єдиного реєстру податкових накладних була встановлена відсутність складення та реєстрації ТОВ «ФОРТФРУТ» протягом граничного строку, передбаченого п.201.10 ст.201 ПК України податкових накладних на суму ПДВ - 404298,95 грн., у зв`язку з чим попереджено про необхідність скласти та зареєструвати податкові накладні у строк визначений п.120-1.2 ст.120-1ПК України та згідно зі ст.120-1ПК України застосовано штраф у розмірі - 202144,98 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із

обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може погодитися із наведеними висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, «грошовим зобов`язанням» платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або ж інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 цієї ж статті визначено, що «податковим зобов`язанням» - є сума коштів, яку платник податків, у т.ч. податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У свою чергу, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно, а також уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності (пп.21.1.1-21.1.5 п.21.1 ст.21 ПК України).

Згідно зі ст.62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як встановлено судами обох інстанції з матеріалів справи, змісту пояснень сторін та наданих ними доказів, за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки податковим органом встановлено відсутність складення та реєстрації ТОВ «ФОРТФРУТ» протягом граничного строку, передбаченого п.201.10 ст.201 ПК України, податкових накладних на суму ПДВ 404298,95 грн.

Так, операції платників з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість (п.185.1 ст.185 ПК України).

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У силу вимог п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14 ст.14 ПК України, «Єдиним реєстром податкових накладних» вважається реєстр відомостей стосовно податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно із наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За змістом окремих абзаців п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до положень п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст.192,201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З урахуванням наведених правових норм законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Так, як видно з матеріалів справи, обґрунтування позиції ТОВ «ФОРТФРУТ» фактично зводиться до посилання на те, що у 2018р. останнім не здійснювалося постачання товару (м`ясної продукції) у кількості - 42551,30 кг на загальну суму - 2021449,76 грн., а тому у позивача й не виникало обов`язку реєстрації відповідних податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних. Продукція, яка обліковувалась на балансі позивача станом на 31.12.2018р., знаходилася на складі ТОВ «ФОРТФРУТ» та реалізована ним протягом 2019р., після чого, в установлені законодавством строки, складені та зареєстровані податкові накладні.

Втім, матеріалами даної справи підтверджується, що податкові повідомлення-рішення вiд 19.12.2019р. №0009590501, №0009540501, №0009550501 та №0009580501, які були винесені ГУ ДПС в Одеській області за наслідками тієї ж податкової перевірки та фактично за тих самих підстав, що і в даній справі, вже були предметом судового розгляду в адміністративній справі №420/8122/19.

За правилами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що фактично аналогічні зауваження позивача (стосовно реалізації ним відповідного товару) вже були предметом розгляду в адміністративній справі №420/8122/19 та останні, до того ж, були визнані безпідставними судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевказані норми процесуального закону, рішення суду у справі №420/8122/19, в даному випадку, має безпосереднє значення при розгляді даної справи.

Як встановлено апеляційним судом та не заперечується позивачем, за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ «ФОРТФРУТ» за 2018р., у Товариства обліковуються залишки нереалізованих запасів м`ясної продукції.

Як вбачається зі змісту спірного акту перевірки, вході проведення цієї перевірки було встановлено, що по рахункам 201, 202, 25, 26, 631 ТОВ не проводило операції придбання сировини та напівфабрикатів у контрагентів-постачальників за період з 01.07.2018р. по 31.12.2018р.

Окрім того, позивач не проводив і операції з реалізації на адресу контрагентів-покупців готової продукції, а саме: блоків замороженого знежилованого м`яса яловичини, напівфабрикатів та іншої продукції за вказаний період.

Так, на підставі даних бухгалтерського обліку по рахункам 201, 202, 25, 26, 631 перевіркою було встановлено те, що залишок сировини станом на 01.06.2018р., тобто останнього місяця коли ТОВ«ФОРТФРУТ» проводило господарські операції з придбання, переробки, зберігання та реалізації продукції, складав всього у кількості - 22083,7 кг, загальною вартістю - 1069498,01 грн.

На підтвердження поставки даної продукції до перевірки надано договір поставки товару від 19.03.2018р. №НВ0211, укладений між позивачем та TOB «АРГОР», та первинні документи, які наведено в акті перевірки.

Як свідчать матеріали справи, за період, що перевірявся, ТОВ «ФОРТФРУТ» було укладено договір про надання послуг від 07.10.2017р. №ФТ-02/10 з TOB «MIT ЛІДЕР», відповідно до якого: TOB «MIT ЛІДЕР» надає ТОВ «ФОРТФРУТ» послуги по обвалюванню, жилуванню, сортуванню, фасуванню, замороженню та зберіганню м`ясної продукції по замовленню Замовника.

На підтвердження послуг з переробки, які були придбані позивачем протягом червня 2018р., позивачем до перевірки надано договір про надання послуг від 07.10.2017р. №ФТ-02/10, укладений між ТОВ «ФОРТФРУТ» та TOB «MIT ЛІДЕР», а також первинні документи, які наведено в акті перевірки.

При цьому, такі ж самі залишки по асортименту, кількості та ціні обліковуються на рахунках бухгалтерського обліку станом на 31.12.2018р.

Згідно з Деклараціями виробника м`ясної продукції, встановлено, що поставки усіх партій м`ясної продукції на адресу ТОВ «ФОРТФРУТ» здійснювалися у відповідності до технічних вимог Національного стандарту «М`ясо, яловичина та телятина в тушах, півтушах і четвертинах» - ДСТУ 6030:2008, який було прийнято та якому надано чинності згідно з наказом Держспоживстандарту України від 22.12.2008р №485 з 01.04.2009р.

Відповідно до ДСТУ 6030:2008, зберігання м`ясної продукції - яловичини різний категорій, класів та температурних режимів, протягом тривалого часу можливе тільки при наявності спеціального холодильного обладнання, відповідних санітарних та ветеринарних норм, наявність спеціального обладнання для встановлення допустимих показників безпеки м`ясної продукції, яка знаходиться на зберіганні та її періодичної перевірки.

Для кожного термічного стану м`яса (крім замороженого) передбачено свої максимальні строки зберігання у придатному для подальшого використання стані: від 12 діб до 20 діб. Тільки для яловичини в пів-тушах та четвертинах, телятина в тушах та пів-тушах замороженої допускається термін зберігання від 8 місяців до 18 місяців і більше.

Як видно з переліку м`ясної продукції, яка обліковувалася на рахунках 201 «Сировини і матеріали» та 25 «Напівфабрикати», із загального обсягу запасів у кількості 42551,30 кг тільки запаси у кількості 1604,0 кг є замороженими та відповідно могли б зберігатися в місцях зберігання терміном більше ніж 6 місяців, а саме за період з 01.07.2018р. по 31.12.2018р. і більше. Запаси у кількості - 40977,3 кг не є замороженими та не придатні до зберігання терміном більш ніж 20 діб без додаткової термічної обробки (тобто замороження) та наявності відповідного технологічного обладнання для подальшого їх зберігання.

Більш того, слід звернути увагу й на те, що весь технологічний процес виробництва готової продукції проводився із залученням до процесу переробки ТОВ «MIT ЛІДЕР» на підставі договору від 07.10.2017р. №ФТ-02/10.

При цьому, за період з 01.07.2018р. по 31.12.2018р., ТОВ «MIT ЛІДЕР» та ТОВ «ФОРТФРУТ» не складалися та не підписувалися жодні накладні на передачу м`ясної продукції, відповідно не складалися акти надання послуги з переробки або зберігання, у відповідності до п.3.5 Договору від 07.10.2017р. №ФТ-02/10та, як наслідок, не проводилася оплата придбаних послуг зберігання замороженої продукції за цей період згідно з п.3.6 Договору від 07.10.2017р. №ФТ-02/10.

У свою чергу, позивач не має на своєму балансі власного обладнання для заморозки та зберігання залишків продукції (яловичини), що утворилися станом на 30.06.2018р. та відповідно обліковуються на балансі Товариства станом на 31.12.2018р. на суму - 2021449,76 грн.

Дані обставини фактично не заперечувались ТОВ «ФОРТФРУТ» як під розгляду даної справи, так і під час розгляду адміністративної справи №420/8122/19, та жодним чином не спростовувалися.

Більш того, жодних доказів відносно можливої «утилізації» вказаної м`ясної продукції або її вибуття з власності ТОВ «ФОРТФРУТ» будь-яким іншим шляхом, позивачем до цього часу надано так і не було.

Таким чином, дані обставини щодо відсутності доказів вибуття спірного товару з господарського обороту ТОВ «ФОРТФРУТ», в сукупності з відсутністю фактичної господарської (виробничої) спроможності щодо зберігання м`ясних виробів в замороженому стані, свідчить про обґрунтованість висновків податкового органу щодо реалізації такого товару позивачем на загальну суму - 2021449,76 грн. та правомірність донарахування відповідних податків.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, доводи апеляційної скарги є суттєвими та свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевказане, з огляду на правове регулювання спірного у справі питання, зібрані у даній справі письмові докази, апеляційний суд вважає, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019р. №0009530501 винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Однак, варто звернути увагу на те, що твердження позивача щодо порушення його прав також мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях та лише суб`єктивній думці останнього.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФОРТФРУТ» в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТФРУТ» - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 30.05.2022р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач:Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко