Рішення

від 09.09.2021 по справі 420/859/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/859/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТФРУТ (вул.Олександрівська дор.,12-А,каб.5, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0009530501 від 19.12.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТФРУТ до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській області №0009530501 від 19.12.2019 року;

всі судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.10.2019 року №915, в період з 28 жовтня 2019 року по 15 листопада 2019 року проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФОРТФРУТ з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 27.01.2017 р. по 31.12.2018 р. За результатами даної перевірки складено Акт №411/15-32-05-01/41098372 вiд 22 листопада 2019 року. Встановлені під час перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ ФОРТФРУТ і відображені у висновках акту перевірки №411/15-32-05-01/41098372 від 22 листопада 2019 року, порушення та зобов`язання вчинити певні дії, а саме сплатити за податковими повідомленнями-рішеннями №0009530501 від 19.12.2019 року, на бюджетний рахунок сум нарахованих грошових штрафних (фінансових) санкції, не ґрунтуються на законі і не підлягають виконанню з боку Товариства. Висновки та вимоги відповідача є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу та нічим не доказані і не мають під собою правового підґрунтя.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по вказаній справі на 12 березня 2020 року о 09 годині 30 хвилин за участю сторін.

25.02.2020р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що за результатами перевірки складено акт про результати документальної планової перевірки ТОВ ФОРТФРУТ від 22.11.2019 №411/15-32-05-01/41098372 та перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на підставі порушень викладених в п.п.3.1.2.1 п.3.2.1 розділу III акта перевірки, ТОВ ФОРТФРУТ не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму заниження бази оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 2 021 450 та відповідно заниження суми з податку на додану вартість на загальну суму 404 290 грн., а отже податкове повідомлення рішення є законним та обґрунтованим.

У підготовче засідання по справі №420/859/20 призначене на 12 березня 2020 року на 09:30 oсоби, які беруть участь у справі не з`явились. Судом здійснено повторний виклик в підготовче судове засідання сторін по справі, відкладено проведення підготовчого судового засідання на 13 квітня 2020 року на 09.30 год.

У підготовче засідання по справі №420/859/20 призначене на 13 квітня 2020 року на 09:30 oсоби, які беруть участь у справі не з`явились. Розпорядженням Одеського міського голови № 218 від 15.03.2020 р. Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 з 16 березня 2020 року з 00:00 тимчасово зупинено роботу таких об`єктів загального користування незалежно від форми власності та підпорядкування з присутністю більше 10 осіб, розташованих у м. Одесі, до особливого розпорядження міського голови та скасування обмежувальних заходів. У зв`язку з введеним карантином судом відкладено проведення підготовчого судового засідання по справі. Про дату та час судового засідання сторін буде повідомлено додаткового після закінчення карантину.

У підготовче засідання по справі №420/859/20 призначене на 26 березня 2021 року на 11:30 oсоби, які беруть участь у справі не з`явились. Представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. У зв`язку з введеним карантином судом відкладено проведення підготовчого судового засідання по справі на 20 квітня 2021 року на 11.30 год.

У підготовче засідання по справі №420/859/20 призначене на 20 квітня 2021 року на 11:30 oсоби, які беруть участь у справі не з`явились. Представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Згідно Рішення зборів суддів та Розпорядження Голови Одеського окружного адміністративного суду був введений особливий порядок роботи суду, який виключає можливість проведення судових засідань за участю учасників справи, таким чином відкласти проведення підготовчого судового засідання на 19 травня 2021 року на 11.00 год..

У підготовче засідання по справі №420/859/20 призначене на 19 травня 2021 року на 11:00 oсоби, які беруть участь у справі не з`явились. Судом здійснено повторний виклик в підготовче засідання сторін по справі, відкласти проведення підготовчого судового засідання на 02 серпня 2021 року на 11.00 год.

Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду на 30 серпня 2021 року о 11 годині 00 хвилин за участю сторін.

В судовому засіданні у справі №420/859/20 призначеному на 30 серпня 2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, на підставі направлень на перевірку, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області від 28 жовтня 2019 року № 1038/05-01, № 1037/05-01, № 1036/05-01, № 1035/05-01, № 1031/05-01, № 1032/05 01. № 1349/05-01, № 1034/05-01, № 1033/05-01, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, відповідно до Плану - графіка проведення перевірок на 2019 рік та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 17.10.2019 № 915, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ФОРТФРУТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.01.2017 по 31.12.2018, валютного законодавства за період 3 27.01.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 3 27.01.2017 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 27.01.2017 по 31.12.2018, вiдповiдно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ФОРТФРУТ від 22.11.2019 №411/15-32-05-01/41098372.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на підставі порушень викладених в п.п.3.1.2.1 п.3.2.1 розділу III акта перевірки, ТОВ ФОРТФРУТ не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму заниження бази оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 2 021 450 та відповідно заниження суми з податку на додану вартість на загальну суму 404 290 грн.

Як зазначено позивачем та не спростовується відповідачем, за результатами перевірки контролюючим органом винесено та направлено ТОВ ФОРТФРУТ наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській областi вiд 19 грудня 2019 p. № 0009580501, яким ТОВ ФОРТФРУТ збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 034 933,00 грн., в тому числі 2 427 946,00 грн. основного платежу та 606 987,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст.44., п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135. Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській області від вiд 19 грудня 2019 р. №0009550501, яким ТОВ ФОРТФРУТ збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану Вартість на загальну суму 2 624 926,00 грн., в тому числі 2 099 941 грн. 00 коп. основного платежу та 524 985 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п. 201.4, 201,7 ст. 201 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській областi вiд 19 грудня 2019 р. №0009590501, яким ТОВ ФОРТФРУТ зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19 100 грн., за порушення 44.1, п. 44.2 ст.44., п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135. Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській області від 19 грудня 2019 р. № 0009540501, яким ТОВ ФОРТФРУТ зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1757 грн. за порушення. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п. 201.4, 201,7 ст. 201 Податкового кодексу України.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Товариство 28.12.2019 р. звернулося до Одеського окружного адміністративного з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС України в Одеській областi №0009590501 вiд 19.12.2019 року, №0009540501 від 19.12.2019 року, №0009550501 від 19.12.2019 року, №0009580501 від 19.12.2019 року.

ГУ ДПС Украпни в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2019 р. №0009530501, в якому зазначено, що: зідно із пунктом 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, статтею 120 Податкового кодексу України та на підставi акту вiд 22 листопада 2019 року №411/15-32-05-01/41098372 та даних єдиного реєстру податкових накладних, встановлена вiдсутність складення та реєстрації ТОВ ФОРТФРУТ протягом граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкових накладних на суму ПДВ - 404 298,95 грн., у зв`язку з чим попереджено про необхідність скласти та зареєструвати податкові накладні у строк визначений пунктом 120№.2 ст. 120№ Податкового кодексу України та згідно із статтею 120 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 202 144,98 грн.

Позивач не погоджується з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду за його скасуванням.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення документальних планових перевірок передбачений статтею 77 ПК України.

Як встановлено судом, на підставі направлень на перевірку, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, відповідно до Плану - графіка проведення перевірок на 2019 рік та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 17.10.2019 № 915, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФОРТФРУТ , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.01.2017 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 27.01.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 27.01.2017 по 31.12.2018, iншого законодавства за період з 27.01.2017 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, наведеного у додатку до акту перевірки.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної планової перевірки ТОВ ФОРТФРУТ від 22.11.2019 №411/15-32-05-01/41098372.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на підставі порушень викладених в п.п.3.1.2.1 п.3.2.1 розділу III акта перевірки, ТОВ ФОРТФРУТ не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму заниження бази оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 2 021 450 та відповідно заниження суми з податку на додану вартість на загальну суму 404 290 грн.

В п. 3.1.2.4. розділу III Акту перевірки зазначено, що: Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 Податкового кодексу України за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на підставі порушень викладених в п.п. 3.1.2.1 п.3.2.1. розділу III акту перевірки, ТОВ ФОРТФРУТ не були зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму заниження бази оподаткування ПДВ на загальну суму 2 021 450 грн. та відповідно заниження суми з ПДВ на загальну суму 404 290 грн. .

Відповідач керуючись виключно своїми припущеннями зробив висновок що ТОВ ФОРТФРУТ у грудні 2018 р. реалізувала запаси м`ясної продукції не встановленим особам в кількості 42 551,30 кг на загальну суму 2 021 449,76 грн.

В обґрунтування висновку вiдповiдач в Акті посилаються на те, що на балансі ТОВ ФОРТФРУТ вiдсутне власне обладнання для заморозки та зберігання залишків м`ясної продукції (яловичини), які утворилися станом на 30.06.2018 р. та обліковуються на балансі ТОВ ФОРТФРУТ станом на 31.12.2018 р. в кiлькостi 42 551,30 кг на загальну суму 2 021 449,76 грн., а також до перевірки не надано інших документів щодо заморозки та зберігання зазначених залишків м`ясної продукції.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з п.п.1-2 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, будь-які документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції та можуть братися для підтвердження даних податкового обліку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що стан виконання податкових обов`язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв`язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов`язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов`язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як зазначає позивач та не спростовується відповідачем і підтверджується матеріалами справи ТОВ ФОРТФУТ в грудні 2018 року не здійснювало постачання товару, а саме: м`ясної продукції в кількості 42 651,30 кг на загальну суму 2 021 449,76 грн., тому у Товариства не виникло обов`язку по реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі проведення податкової перевірки відповідачем було ініційовано проведення інвентаризації оборотних та необоротних активів в присутностi головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості в з ЄСВ управління погашення боргу ГУ ДФС в Одеській області Поліщук Дмитра Анатолійовича. Відповідно до Протоколу інвентаризаційної комісії від 08.11.2019 р. розбіжностей при інвентаризації товарів на складі не було виявлено.

Продукція, яка обліковувалася на балансі Товариства станом на 31.12.2018 р. знаходилась на складі Товариства та була реалізована протягом 2019 р., а після її реалізації в установлені законом строки були зареєстровані податкові накладні в ЄДРПН.

Згідно п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або, які оподаткування за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішення, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

З огляду на викладене, позивачем реєстрація податкових накладних стосовно зазначеного товару в ЄДРПН здійснювалася за датою реалізації товару та відповідно до закону.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, базуються на припущеннях, а контролюючий орган без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про порушення позивачем чинного законодавства України, відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1,3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТФРУТ (вул.Олександрівська дор.,12-А,каб.5, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0009530501 від 19.12.2019 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській області №0009530501 від 19.12.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТФРУТ (вул.Олександрівська дор.,12-А,каб.5, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571, ЄДРПОУ 41098372) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044, ЄДРПОУ 39398640.) сплачений судовий збір в розмірі 3033,00 грн.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 09.09.2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко