Постанова

від 29.05.2022 по справі 560/10045/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10045/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

30 травня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач 12.08.2021 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.07.2021 №93/нк "Про звільнення ОСОБА_1 ";

2) поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу зайнятості, трудових відносин та роботи з громадськими організаціями управління праці та роботи з громадянським суспільством Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації;

3) стягнути з Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2021у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено ліквідації чи реорганізації державного органу, і відповідач такі обставини також заперечує. Відтак Департаментом не було порушено вимог чинного законодавства України під час звільнення позивача з посади та вчинено усіх необхідних дій стосовно попередження про майбутнє звільнення та заходів по працевлаштуванню працівників, які підпадали під скорочення.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що звільнення є незаконним, оскільки не розглядалось питання щодо врахування переважного права на залишення на роботі та не було дотримано вимог частини п`ятої статті 22 Закону України "Про державну службу". Крім того не враховано наявність кваліфікації, безперервного стажу роботи у Департаменті соціального захисту населення з 2011 року, а також те, що позивач має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_1 та дружину, яка на даний час здійснює догляд за малолітнім сином, і є особою з інвалідністю.

Також вказав, що станом на 26.05.2021 позивачеві не було запропоновано переведення на іншу рівнозначну чи нижчу посаду, хоча вакантні посади в Департаменті були, оскільки функції відділу, в якому працював позивач, були передані Департаменту економічного розвитку, де до моменту його звільнення були наявними 9 вакантних посад, в тому числі чотири у сфері праці та зайнятості населення, однак позивачу не було запропоновано переведення на жодну з цих посад.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що

Департаментом в межах законодавства вжито заходів по працевлаштуванню працівників, які скорочуються.

Позивачу запропоновано перейти на рівнозначну посаду в Департамент економічного розвитку ОДА шляхом переведення, однак з невідомих причин від даної пропозиції позивач відмовився. При цьому в Департаменті відбулося скорочення чисельності штату на 15 осіб - виведено зі штату управління праці та роботи з громадянським суспільством. Дані функції передані Департаменту економічного розвитку обласної державної адміністрації, і позивач мав можливість перейти на рівнозначну посаду відповідної компетенції шляхом переведення, однак не скористався нею.

Відтак Департаментом вжито вичерпних заходів, пов`язаних із скороченням працівників.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 01.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 17.08.2011 №73/ос ОСОБА_1 призначено 17.08.2011 на посаду провідного спеціаліста відділу оплати праці та зайнятості населення управління праці та зайнятості населення.

Згідно наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 06.06.2012 №43/ос позивача з 06.06.2012 переведено на посаду головного спеціаліста відділу оплати праці та зайнятості населення управління праці та зайнятості населення.

Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.10.2021 №303/2012 Головне управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації перейменовано у Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації.

Відповідно до наказу Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.12.2012 №1/нк позивача з 29.12.2012 переведено на посаду головного спеціаліста відділу оплати праці та зайнятості населення управління праці та зайнятості населення.

Згідно наказу Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 13.03.2017 №20/нк позивача з 13.03.2017 переведено на посаду головного спеціаліста відділу оплати праці, зайнятості населення та соціально-трудових відносин управління праці та зайнятості населення.

Наказом Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 30.09.2019 №96/нк позивача з 01.10.2019 переведено на посаду головного спеціаліста відділу зайнятості населення, трудових відносин та роботи з громадськими організаціями управління праці та роботи з громадським суспільством.

Головою Хмельницької обласної державної адміністрації прийнято розпорядження:

1) від 27.01.2021 №167/2021-р, яким внесено зміни до розпорядження від 30.01.2020 №137/2020-р "Про структуру обласної державної адміністрації", виклавши додаток 2 до нього у новій редакції, відповідно до якого гранична чисельність працівників Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації з 01.07.2021 року скорочується на 15 штатних одиниць, з 53 до 38;

2) від 22.04.2021 №462/2021-р, яким затверджено нову структуру Хмельницької обласної державної адміністрації та граничну чисельність працівників структурних підрозділів, відповідно до якого гранична чисельність працівників Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації з 01.07.2021 становить 38 штатних одиниць. Пунктом 3 цього розпорядження доручено керівникам структурних підрозділів адміністрації привести штатні розписи у відповідність до затвердженої граничної чисельності працівників та забезпечити у ході реалізації цього розпорядження дотримання законодавства про працю та державну службу;

3) від 21.04.2021 №460/2021-р "Про перейменування окремих структурних підрозділів обласної державної адміністрації", згідно яким функції із забезпечення реалізації державної політики у сферах праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції на території області передано Департаменту економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації .

Згідно Наказу Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.04.2021 № 55/н затверджено нову структуру, яка вводиться в дію з 01.07.2021.

У цій структурі управління праці та роботи з громадянським суспільством відсутнє, отже, таке фактично ліквідовано.

Першим заступником голови Хмельницької обласної державної адміністрації 01.06.2021 затверджено штатний розпис на 2021 рік, який вводиться в дію з 01.07.2021.

26.05.2021 проведено збори первинної профспілкової організації працівників соціальної сфери України Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, на яких розглянуто подання директора Департаменту про надання згоди на наступне звільнення державних службовців Департаменту, яке відбудеться 30.06.2021.

У протоколі загальних зборів профспілкової організації від 26.05.2021 №15 зазначено, що звільнення працівників Департаменту обумовлене тим, що розпорядженнями голови обласної державної адміністрації від 22.04.2021 №462/2021-р "Про структуру обласної державної адміністрації", від 21.04.2021 №460/2021-р "Про перейменування окремих структурних підрозділів обласної державної адміністрації" з 01.07.2021 скорочується чисельність та штат державних службовців Департаменту на 15 штатних одиниць та передачею функцій із забезпечення реалізації державної промислової політики, у сферах праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції на території області Департаменту економічного розвитку ОДА. Інші рівнозначні посади або нижчі посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей в структурі Департаменту, затвердженої наказом від 28.04.2021 № 55/н, відсутні.

Наказом Департаменту від 26.05.2021 № 69/н "Про зміну істотних умов державної служби та наступне звільнення деяких працівників Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації" (з яким позивач ознайомлений 26.05.2021) ОСОБА_1 попереджений про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", яке відбудеться 30.06.2021, з яким позивач особисто ознайомився 26.05.2021.

Також позивач ознайомився особисто 26.05.2021 з попередженням про наступне звільнення, в якому вказано про те, що можливість запропонувати відповідну посаду, а також рівнозначну посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей в Департаменті соціального захисту відсутня.

Згідно наказу Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.07.2021 №93/нк "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу зайнятості, трудових відносин та роботи з громадськими організаціями управління праці та роботи з громадським суспільством.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача щодо його звільнення протиправним, звернувся до суду з цим позовом з метою захисту своїх порушених прав.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII вказано, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Положенням частини 3 статті 5 Закону №889-VIII передбачено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 цієї норми встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин 1, другої і 3 статті 49-2, статті 74, частини 3 статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус (частина 4 статті 40).

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 №586-ХІV склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування державної політики у сфері праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції" від 05.12.2019 № 341-IX функції зайнятості та трудових відносин передано від Міністерства соціальної політики до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

12.03.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 206 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі окремих повноважень від Міністерства соціальної політики до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у сфері зайнятості населення".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1158 затверджено граничну чисельність працівників облдержадміністрацій, відповідно до якої з 01.07.2021 скорочується на 30 відсотків граничної чисельності державних службовців структурних підрозділів з питань соціального захисту населення облдержадміністрацій.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1345 затверджено граничну чисельність працівників обласних та районних державних адміністрацій.

На виконання зазначених вище нормативно-правових актів головою Хмельницької обласної державної адміністрації прийнято розпорядження, відповідно до яких затверджено нову структуру Хмельницької обласної державної адміністрації та граничну чисельність працівників структурних підрозділів.

При цьому судом першої інстанції вірно враховано, що прийняття рішення щодо скорочення чисельності або штату працівників є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.

Відповідно до ч.6 ст.49-2 КЗпП, вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Згідно матеріалів справи, позивач працював на посаді головного спеціаліста у Департаменті соціального захисту населення Хмельницької ОДА з 2012 року.

Позивач ознайомився особисто 26.05.2021 з попередженням про наступне звільнення, в якому вказано про те, що можливість запропонувати відповідну посаду, а також рівнозначну посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей в Департаменті соціального захисту відсутня.

Судом першої інстанції вірно враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 13.10.2021 по справі № 360/2308/20 про те, що при проведенні вивільнення орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Проте, як вбачається з матеріалів справи у Департаменті соціального захисту населення відсутні інші посади, які містять однорідний перелік посадових обов`язків, що їх виконував позивач. У Департаменті відбулося скорочення чисельності та штату на 15 осіб, зокрема ліквідовано управління праці та роботи з громадянським суспільством. При цьому функції із забезпечення реалізації державної політики у сферах праці, трудових відносин зайнятості населення та трудової міграції на території області передано Департаменту економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації.

Обов`язок роботодавця запропонувати працівнику, який підлягає скороченню, роботу, яка відповідає його кваліфікації, або будь-яку іншу вільну вакансію, не є безумовним, та залежить від фактичної наявності таких вакансій і у спірному випадку відсутність вакантних посад, на які міг претендувати позивач, зумовлена значним скороченням чисельності штатних одиниць, масовим вивільненням працівників.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 по справі №160/3884/20.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що залишення позивача на державній службі в спосіб переведення до іншого органу не залежало повністю від волі відповідача (код ЄДРПОУ 25921623), де проходив державну службу позивач, а пов`язане також із рішенням Департаменту економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, який є іншою юридичною особою (код ЄДРПОУ 39924423).

При цьому відомості щодо надання пропозиції роботи чи прийняття Департаментом економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації рішення про прийняття позивача на службу у порядку переведення, або ж які-небудь свідчення ініціювання позивачем такого питання перед Департаментом економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації (що б свідчило про його бажання проходити державну службу у Департаменті економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації) - відсутні.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що присутнім на зборах 24.06.2021 працівникам управління праці та роботи з громадянським суспільством Департаменту соціального захисту населення було запропоновано особисто звернутися до директора Департаменту економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації з питанням щодо переведення, однак кожен з присутніх працівників (позивач також був присутній) відмовився від запропонованої пропозиції, мотивуючи тим, що у разі переходу будь-кого з працівників в Департамент економічного розвитку всі передані повноваження буде покладено на одного працівника, що призведе до великого навантаження. Вказане підтверджується протоколом №1 зборів працівників від 24.06.2021.

Отже, враховуючи масове вивільнення працівників у зв`язку із скороченням, відсутність вільних посад, які могли бути позивачу запропоновані з урахуванням його освіти, кваліфікації, додаткових навичок та досвіду, в сукупності з рештою встановлених судом першої інстанції обставин справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача щодо неправомірності його звільнення та незабезпечення роботою на іншій посаді.

В апеляційній скарзі позивачем вказано про пропуск відповідачем строку для попередження його про наступне звільнення. Також вказано, що відповідач обмежився виключно попередженням про наступне звільнення, не вжив жодних заходів з метою працевлаштування позивача, не провів аналізу наявності у нього переважних прав перед працівниками, що були переведені на рівнозначну посаду та нижчі посади.

Щодо таких доводів колегія суддів зазначає, що із попередженням про наступне звільнення, яке відбудеться 30.06.2021 позивач ознайомлений 26.05.2021, тобто не пізніше ніж за 30 календарних днів.

При цьому відповідно до ч. 6 ст. 49-2 КЗпП вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті.

Отже у разі скорочення чисельності або штату держслужбовців у суб`єкта призначення не виникає обов`язку пропонувати працівнику іншу роботу, а також не підлягають врахуванню положення законодавства щодо переважного права на залишення на роботі певних категорій працівників.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що станом на 01.07.2021 штатна чисельність Департаменту - 38 штатних одиниць, облікова чисельність працівників - 40 осіб (в переважній більшості жінки - 30 осіб, чоловіки - 8 осіб, 2 працівниці перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, 2 працівники займають їх посади тимчасово), з яких: 18 працівників мають на утриманні одного-трьох малолітніх/неповнолітніх дітей; одинокі та розлучені мами - 4 особи; особи, які мають групу інвалідності - 6 осіб; 4 особи з самозайнятим заробітком; 6 осіб - керівний склад, віднесений до категорії Б посад державної служби та особи з тривалим (10-25 років) безперервним стажем роботи в Департаменті та досвідом роботи на одній посаді з більш високою кваліфікацією та зі спеціальними кваліфікаційними вимогами. Проте, по зазначених категоріях позивач перед іншими державними службовцями Департаменту немає.

Крім того позивачу було запропоновано перейти на рівнозначну посаду в Департамент економічного розвитку ОДА шляхом переведення, однак від даної пропозиції позивач відмовився, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас колегія суддів зазначає, що у Департаменту немає правових підстав пропонувати в письмовому вигляді роботу в іншому структурному підрозділі обласної державної адміністрації, оскільки дані підрозділи є самостійними юридичними особами. При цьому Департаментом соціального захисту населення вжито заходів щодо можливого переведення працівників, що скорочуються, в інші структурні підрозділи обласної адміністрації, надавши їм інформацію про наявні вакантні посади державної служби в обласній державній адміністрації та її структурних підрозділах. Однак позивач не скористався наданою можливістю.

Стосовно посилань позивача на ч.5 ст.22 Закону України "Про державну службу" відповідно до якої, в разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу колегія суддів зазначає, що докази проведення ліквідації чи реорганізації державного органу в матеріалах справи відсутні.

Отже з наведеного вбачається, що Департаментом не було порушено вимог чинного законодавства України під час звільнення позивача з посади та вчинено усіх необхідних дій стосовно попередження про майбутнє звільнення та заходів по працевлаштуванню працівників, які підпадали під скорочення.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 23.12.2021 у справі №380/3551/20.

Також аналогічний висновок застосовувався Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 08.02.2022 у справі № 560/9440/21 щодо поновлення на посаді іншого працівника Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації.

Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 13.10.2021 у справі №360/2308/20 колегія суддів зазначає, що суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України), при цьому суд має враховувати останню практику суду.

Крім того справа №360/2308/20 різниця обставинами справи із даною, зокрема, щодо вжитих відповідачем заходів для працевлаштування працівника.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу зайнятості населення, трудових відносин та роботи з громадськими організаціями управління праці та роботи з громадським суспільством Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу №93/нк від 12.07.2021 тому, відповідно, і немає підстав для задоволення похідних позовних вимог, а саме щодо поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу

ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.