Постанова

від 29.05.2022 по справі 825/2335/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року

м. Київ

справа № 825/2335/18

адміністративне провадження № К/9901/66198/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Промбуд» про накладення арешту на кошти та інші цінності, стягнення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 (суддя - Д`яков В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №825/2335/18.

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Легіон Промбуд», що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму 46559,59 грн.; стягнути з рахунків в установах банку ТОВ «Легіон Промбуд» податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 46559,59 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з відкритих рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Промбуд» (вул. Пятницька, 49, кв.126, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 38709238): № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів, МФО 353586; № 37517000179835 в Казначействі України, МФО 899998 податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 46559, 59 грн. на розрахунковий рахунок 31110029700002, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/14010100, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Чернігівській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС у Чернігівській області зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову судами надано невірну оцінку обставинам справи, а саме - наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, у ТОВ «Легіон Промбуд» наявний податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 46559,59 грн., в тому числі основний борг - 45424,07 грн. та пеня за несвоєчасну сплату податкового боргу - 1135,52 грн. що підтверджується довідкою по заборгованості станом на 31.05.2018, карткою особового рахунку, копіями уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, червень 2017 року, копією корінця податкової вимоги форми «Ю» від 12.12.2017 №4491-17 з доказами направлення.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.01.2018 №110340818 щодо юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 38709238 (ТОВ «Легіон Промбуд»), відомості про зареєстровані права власності ТОВ «Легіон Промбуд» на нерухоме майно відсутні.

Згідно з листом Територіального сервісного центру № 7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області від 24.01.2018 №31/25/13-190 за ТОВ «Легіон Промбуд» транспортні засоби не зареєстровані.

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 26.01.2018 №01-13-24/588 за ТОВ «Легіон Промбуд» техніка не зареєстрована.

Рішення судів в частині задоволення позову обґрунтовані наявністю передбачених законодавством підстав для стягнення з відповідача податкового боргу. В частині відмови в позові обґрунтовані тим, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом. При цьому за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг, проте не сплачений у встановлений законодавством строк.

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, Податковим кодексом України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого права.

Отже, підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

З наданих позивачем доказів судами з`ясовано, що за ТОВ «Легіон Промбуд» не зареєстровано право власності на нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку (самохідні машини та механізми), однак не встановлено відсутності іншого нерухомого майна, відмінного від транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, або іншого майна, що перебуває у користуванні відповідача на підставі іншого речового права, на яке може бути накладено адміністративний арешт та яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявності обставин, за яких судом може бути прийнято рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Легіон Промбуд», що знаходяться в банку, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність законодавчих підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Легіон Промбуд» на суму 46559,59 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові є правильними та підлягають залишенню без змін.

В частині задоволення позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі №825/2335/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева